USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Рішення № 8240377

Reading aloud is unavailable for now

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.10 Справа № 28/10/10

Суддя

За позовом: Комунального підприємства «Запоріжринок», м.Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВАНІ», м.Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізька міська рада, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Іойлев С.А., довіреність №1903/1979 від 25.08.2009р.

від відповідача: Молчанов В.В., довіреність №01/01/10 від 11.01.2010р.

від третьої особи: не з’явився

10.12.2009р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява КП “Запоріжринок” про зобов’язання відповідача звільнити територію Критого ринку (земельна ділянка в м.Запоріжжя по вул.40 років Радянської України/Сталеварів, 47а/2) від самовільного замощення тротуарною плиткою, самочинно влаштованого паркану (огородження) та двох шлагбаумів, що належать йому, шляхом демонтажу та виносу конструкцій і матеріалів (їх частин) за межі території Критого ринку.

Ухвалою суду від 10.12.2009р. порушено провадження у справі № 28/10/10, судове засідання призначено на 18.01.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 03.02.2010р. представник третьої особи надав відзив, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідач в порушення приписів Земельного кодексу України не звертався до Запорізької міської ради щодо оформлення договору оренди. Також зазначив, що у ТОВ «МАВАНІ»відсутні законні підстави для користування спірною земельною ділянкою по вул. Сорок років Радянської України/Сталеварів, 47а/2. З урахуванням зазначеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою в.о. голови суду від 09.02.2010р. строк розгляду справи 28/10/10 продовжено на один місяць відповідно положень до ст. 69 ГПК України. Також ухвалою суду від 09.02.2010р. судове засідання відкладено на 24.02.2010р.

В ході розгляду справи представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги. На підставі зазначеного, судом розглядаються позовні вимоги про зобов’язання ТОВ «МАВАНІ»звільнити територію Критого ринку (земельна ділянка в м.Запоріжжі по вул. 40 років Радянської України/Сталеварів,47а/2, з боку вул. Рекордної) загальною площею 595кв.м. від наступних самовільних об’єктів: тротуарної плитки площею замощення 595 кв.м.; бетонної огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3м та висотою 2,3м, яка розташована з правого боку фасаду будівлі відповідача та примикає до неї; металевої огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 45,2 м та висотою 2,3м, розташованої напроти фасаду будівлі відповідача вздовж дороги по вул. Рекордній; частину металевої огорожі, яка знаходиться в межах земельної ділянки позивача, на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3 м та висотою 2,3м, розташованої з лівого боку фасаду будівлі відповідача, та яка не примикає до будівлі; шлагбауму загальною довжиною 5,45м та висотою 1,1м; шлагбауму загальною довжиною 6,45м та висотою 1,1м, які належать відповідачу, шляхом їх демонтажу і виносу конструкцій та матеріалів (їх частин) за межі території Критого ринку.

В судовому засіданні 24.02.2010р. представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З метою підготовки рішення в повному обсязі розгляд справи було відкладено на 10.03.2010р.

10.03.2010р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено рішення суду в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право посійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Рішенням №33/111 від 20.04.2005р. Запорізької міської ради «Про надання в постійне користування та передачу в оренду КП «Запоріжринок»земельних ділянок по вул. Сорок років Радянської України/Сталеварів, 47а/2 загальною площею 2,6160га для розташування Критого ринку»позивачу залишено в постійному користуванні земельну ділянку №1 та №1 –1 загальною площею 2,6160га (землі комерційного використання) по вул. Сорок років Радянської України/сталеварів, 47а/2 для розташування Критого ринку за рахунок земель раніше наданих рішенням виконкому Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.05.1954р. №331.

Позивачем було отримано Акт на право користування земельною ділянкою ІІ-ЗП №002436 від 10.06.2005р., розташованої по вул. Сорок років Радянської України/Сталеварів, 47а/2.

Як свідчать надані до суду документи, 22 грудня 2009р. між КП «Запоріжринок»та ТОВ «МАВАНІ»укладено договір про надання послуг щодо надання місця для стоянки автотранспорту.

За умовами договору Сторона-1 (позивач) надає послуги Стороні-2 (відповідач) щодо надання місця для стоянки автотранспорта останнього на території Критого ринку КП «Запоріжринок»(м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України/Сталеварів 47а/2) загальною площею 595кв.м. та надає Стороні-2 право на розміщення на зазначеній території транспортних засобів. В свою чергу Сторона-2 зобов’язується оплачувати Стороні-1 надані послуги у розмірі та порядку, передбаченому договором.

Пунктом 2.3.4 договору сторони узгодили, що позивач зобов’язується утримувати територію стоянки автотранспорту у стані, який відповідає діючим нормам та правилам, а усі споруди на ній –у технічно справному стані, який забезпечує можливість їх належної експлуатації.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили строк дії договору з 01.12.2009р. по 31.12.2014р.

Відповідно до додатку №1 до договору вартість послуг складає 1976грн.00коп. (в т.ч ПДВ) щомісяця.

На виконання умов договору відповідач здійснював оплату за надані послуги у грудні 2009р. та січні 2010р., про що свідчать платіжні доручення №62 від 25.12.2009р. та №63 від 11.01.2010р.

Договір №160 від 22.12.2009р. в судовому порядку недійсним або розірваним не визнаний.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються умовами договору та нормами чинного законодавства.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання ТОВ «МАВАНІ»звільнити територію Критого ринку (земельна ділянка в м.Запоріжжі по вул. 40 років Радянської України/Сталеварів,47а/2, з боку вул. Рекордної) загальною площею 595кв.м. від наступних самовільних об’єктів: тротуарної плитки площею замощення 595 кв.м.; бетонної огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3м та висотою 2,3м, яка розташована з правого боку фасаду будівлі відповідача та примикає до неї; металевої огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 45,2 м та висотою 2,3м, розташованої напроти фасаду будівлі відповідача вздовж дороги по вул. Рекордній; частину металевої огорожі, яка знаходиться в межах земельної ділянки позивача, на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3 м та висотою 2,3м, розташованої з лівого боку фасаду будівлі відповідача, та яка не примикає до будівлі; шлагбауму загальною довжиною 5,45м та висотою 1,1м; шлагбауму загальною довжиною 6,45м та висотою 1,1м, які належать відповідачу, шляхом їх демонтажу і виносу конструкцій та матеріалів (їх частин) за межі території Критого ринку.

Заслухавши представників сторін, оцінивши надані до суду матеріали, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Згідно із ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст.ст. 12,13,14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивач не довів порушення його законних прав та інтересів.

Оскільки, п.6.1 договору сторонами узгоджено, що відповідач має право обладнати територію за умова, що ці дії (або обладнання) не потягнуть за собою погіршення земельної ділянки. Встановлення будь-яких капітальних споруд або здійснення інших невід’ємних поліпшень території здійснюється тільки з письмового узгодження сторони-1 (позивача) та у відповідності з порядком, який встановлений діючим законодавством.

Позивач доказів здійснення відповідачем капітального будівництва суду не надав.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про зобов’язання ТОВ «МАВАНІ»звільнити територію Критого ринку (земельна ділянка в м.Запоріжжі по вул. 40 років Радянської України/Сталеварів,47а/2, з боку вул. Рекордної) загальною площею 595кв.м. від наступних самовільних об’єктів: тротуарної плитки площею замощення 595 кв.м.; бетонної огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3м та висотою 2,3м, яка розташована з правого боку фасаду будівлі відповідача та примикає до неї; металевої огорожі на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 45,2 м та висотою 2,3м, розташованої напроти фасаду будівлі відповідача вздовж дороги по вул. Рекордній; частину металевої огорожі, яка знаходиться в межах земельної ділянки позивача, на цегляній основі (оздоблена мармуровою плиткою) довжиною 13,3 м та висотою 2,3м, розташованої з лівого боку фасаду будівлі відповідача, та яка не примикає до будівлі; шлагбауму загальною довжиною 5,45м та висотою 1,1м; шлагбауму загальною довжиною 6,45м та висотою 1,1м, які належать відповідачу, шляхом їх демонтажу і виносу конструкцій та матеріалів (їх частин) за межі території Критого ринку.

Доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Суд звертає увагу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що правовідносити сторін регулюються умовами договору про надання послуг №160 від 22.12.2009р., який є діючим на момент розгляду справи. В судовому порядку недійсним або розірваним договір №160 від 22.12.2009р. не визнавався.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 10 березня 2010р.