ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 82294653

Озвучення тимчасово недоступне

**УХВАЛА**

10 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/608/16

**Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:**

Огородніка К.М. . - (головуючого), Ткаченко Н.Г., Банаська О.О.,

**розглянувши матеріали касаційної скарги **Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

**на постанову** Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019

**та на ухвалу** Господарського суду Полтавської області від 22.01.2019

**за заявою** Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

**про** визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню,

**у справі** № 917/608/16

**за позовом** Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

**до **Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

**про** стягнення грошових коштів,

**ВСТАНОВИВ:**

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22 січня 2019 року у справі №917/608/16.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/608/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31 травня 2019 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов\`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов\`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З поданої касаційної скарги вбачається, що вона подана на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року, якою було скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 22 січня 2019 року №917/608/16 у частині відмови у визнанні наказу, виданого господарським судом Полтавської області від 13 червня 2017 року №917/608/16 таким, що не підлягає виконанню частково, у сумі 1114846,03грн. та було прийнято у цій частині нове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" задоволено та визнали наказ господарського суду Полтавської області від 13 червня 2017 року №917/608/16 таким, що не підлягає виконанню частково, у сумі 1114846,03грн.

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22 січня 2019 року - залишити без змін у справі № 917/608/16, однак суд розцінює це як описку, оскільки цієї дати постанова у даній справі ухвалена Східним апеляційним господарським судом.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 255 ГПК окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 23 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№21920/93, §48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно частини 2 статті 294 ГПК України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.

На адресу суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" проти відкриття касаційного провадження у справі №917/608/16 в яких просять відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22 січня 2019 року у справі №917/608/16, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Клопотання Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке міститься у прохальній частині касаційної скарги у справі №917/608/16 не розглядається, оскільки суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстав зазначених вище.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 234, 235, 255, 287, 293 ГПК України, суд

**УХВАЛИВ:**

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 22 січня 2019 року у справі №917/608/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К. М.

Судді Ткаченко Н. Г.

 

  Банасько О.О.

Ухвала № 73247427

Відкрити повний перегляд

**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ**

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail [email protected]

**УХВАЛА**

** 03.04.2018 Справа № 917/608/16 **

Суддя господарського суду Полтавської області Безрук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні

**Заяву** Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз"

**про** визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню у справі

**за позовом **Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

**до **Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" **про** стягнення грошових коштів

За участю представників:

від стягувача: ОСОБА\_1, від боржника (заявника): ОСОБА\_2

**встановив:**

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (боржник) подало до суду заяву про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 13.06.2017р. № 917/608/16 таким, що не підлягає виконанню частково – на суму 1114846,03 грн. (т.8 а.с.3-5).

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що на виконання рішення суду від 27.02.2017р. та наказу від 13.06.2017р. № 917/608/16 він добровільно сплатив на рахунок стягувача 673725,00 грн. Також боржник зазначає, що за рішенням суду від 27.02.2017р. у справі № 917/608/16 було присуджено до стягнення інфляційні та 3 % річних, нараховані на основний борг, який був предметом розгляду у справі № 18/1407/12. Після прийняття рішення у справі № 917/608/16 були підписані спільні протокольні рішення № 1953/ГУ від 21.03.17р. та № 4376/ГУ від 15.12.17р. Частина основного боргу, який був предметом розгляду у справі № 18/1407/12, була погашена* *на підставі цих спільних протокольних рішень. Оскільки за вказаними спільними протокольними рішеннями було змінено порядок і строк проведення розрахунку за цим основним боргом, то боржник відповідно здійснив перерахунок інфляційних та 3 % річних, що були присуджені судом у справі № 917/608/16, у сторону зменшення, так як, на думку боржника, в зв’язку зі зміною сторонами порядку і строків розрахунку на даний час відсутні підстави для нарахування інфляційних та 3% річних на цей борг.

Стягувач подав суду заперечення на заяву, в яких посилається на те, що спільними протокольними рішеннями від 21.03.17 та від 15.12.17 стягувач та боржник змінили тільки порядок і строк проведення розрахунків за природний газ у справі № 18/1407/12 та ніяким чином не змінювали умови стягнення заборгованості по справі № 917/608/16. Отже, відсутні підстави для застосування ст. 328 ГПК України.

Про час та місце розгляду заяви сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 27.03.2018р.

В судовому засіданні 03.04.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Господарським судом Полтавської області у справі № 917/608/16 прийнято рішення від 27.02.2017р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 276148 грн. 32 коп. – 3% річних, 2909940 грн. 80 коп. – інфляційних, 47791 грн. 34 коп. – відшкодування витрат зі сплати судового збору (т.4 а.с.61-68).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017р. вказане рішення господарського суду Полтавської області залишено без змін (т.4, а.с.185-203).

На виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ від 13.06.2017р. № 917/608/16 (т.4, а.с.212).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2017р. рішення господарського суду Полтавської області від 27.02.2017 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р. у справі № 917/608/16 залишено без змін (т.4, а.с.250-256).

Загальна сума, що була присуджена до стягнення, становить 3233880,46 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2017р. надано розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.02.2017 р. у справі № 917/608/16 шляхом сплати боржником належних до стягнення сум помісячно за наступним графіком: по 134745,00 грн. з 31.10.2017р. до 30.08.2019р., та 134745,46 грн. до 30.09.2019р. (т.5, а.с.137-140).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.09.2017р. залишено без змін (т.5, а.с.146-150; т.7, а.с.175-179).

Боржник прохає визнати наказ від 13.06.2017р. таким, що не підлягає виконанню частково на суму 1 114 846,03 грн., посилаючись на те, що обов’язок боржника в цій частині відсутній в зв’язку з його припиненням добровільним виконанням та з інших причин.

За ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

За ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як свідчать надані докази, на виконання рішення суду та ухвали про розстрочку від 11.09.2017р. боржник добровільно сплатив позивачу **673725,00 грн.** Це підтверджується платіжними дорученнями № 1557 від 31.10.2017р. на суму 134745,00 грн., № 84 від 01.12.2017р. на суму 134745,00 грн., № 2270 від 28.12.2017р. на суму 134745,00 грн., № 185 від 31.01.2018р. на суму 134745,00 грн., № 577 від 28.02.2018р. на суму 134745,00 грн. (т. 8, а.с.37-41).

У вказаних платіжних дорученнях як призначення платежу вказано – погашення штрафних санкцій згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 11.09.2017р. у справі № 917/608/16 (договір поставки природного газу № 06/10-1995 від 20.12.2010р.).

Зазначене також не заперечується стягувачем.

Встановлене вище свідчить про те, що боржник добровільно сплатив на рахунок стягувача частину основного боргу у сумі **673725,00 **грн. за наказом від 13.06.2017р. № 917/608/16.

Отже, наявні підстави для визнання наказу господарського суду Полтавської області від 13.06.2017р. у справі № 917/608/16 таким, що не підлягає виконанню частково - на суму 673725 грн. 00 коп.** **добровільно сплачених боржником грошових коштів (за платіжними дорученнями № 1557 від 31.10.2017р., № 84 від 01.12.2017р., № 2270 від 28.12.2017р., № 185 від 31.01.2018р., № 577 від 28.02.2018р.).

В іншій частині заява боржника задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Як свідчать матеріали справи, за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. в зв’язку з невиконанням договору поставки природного газу від 20.12.10 № 06/10-1995 було стягнуто з ПАТ “Лубнигаз” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 14 089 569,54 грн. основного боргу, 532 289,85 грн. пені, 656 812,52 грн. інфляційних, 59 2921,91 грн. - 3% річних, а також - 64 380,00 грн. судових витрат (т.8, а.с.53-55).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.02.17 у справі № 917/608/16 за невиконання зобов’язань по сплаті основного боргу за договором поставки природного газу від 20.12.10 № 06/10-1995 було стягнуто з ПАТ “Лубнигаз” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 276148грн. 32 коп. – 3% річних, 2909940 грн. 80 коп. – інфляційних, а також 47791грн. 34 коп. – відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Отже, рішенням господарського суду Полтавської області від 27.02.17 у справі № 917/608/16 встановлено факт прострочення боржником виконання грошового зобов'язання по сплаті основного боргу та встановлено наявність підстав для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення. Дане рішення набрало законної сили.

У протокольних рішеннях від 21.03.17 та від 15.12.17 стягувач та боржник змінили лише порядок і строк проведення розрахунків за природний газ (основний борг) у справі № 18/1407/12.

Зазначені протокольні рішення підписані вже після прийняття рішення суду від 27.02.17 у справі № 917/608/16 . На момент прийняття рішення суду у справі № 917/608/16 дані протоколи не були підписані сторонами та взагалі не існували.

Присуджені до стягнення за рішенням суду від 27.02.17 у справі № 917/608/16 суми інфляційних втрат та 3 % річних до вказаних спільних протокольних рішень не включені; погашення цих сум за протокольними рішеннями не відбувалося.

Таким чином, посилання боржника на добровільне виконання наказу господарського суду Полтавської області від 13.06.2017 р. у справі № 917/608/16, шляхом підписання протокольних рішень від 21.03.17 та від 15.12.17, не підтверджено доказами.

Судом встановлено, що фактично в заяві боржник розрахунковим шляхом визначив суму інфляційних та річних, які б не підлягали до нарахування в разі підписання сторонами спільних протокольних рішень під час розгляду справи до прийняття судом рішення.

Проте на стадії розгляду заяви за ст. 328 ГПК України не проводиться перевірка правильності винесених у справі рішень, не може бути змінено суть рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.

Виконання судових рішень - це заключна стадія судового процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту чи відновлення порушених прав.

Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наказ господарського суду Полтавської області від 13.06.17 у справі № 917/608/16 не є таким, що виданий помилково; рішення господарського суду, на підставі якого видано наказ, не скасовано, набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

Доводи заявника фактично зводяться до переоцінки встановлених у судовому рішенні обставин справи та не є підставами, з якими процесуальний закон пов'язує можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Тому, посилання боржника на підписання спільних протокольних рішень не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, за ст. 328 ГПК України.

Як було встановлено вище судом, боржником визначені в наказі суду суми було частково погашено шляхом сплати на банківський рахунок стягувача 673725,00 грн. за платіжними дорученнями № 1557 від 31.10.2017р., № 84 від 01.12.2017р., № 2270 від 28.12.2017р., № 185 від 31.01.2018р., № 577 від 28.02.2018р.

Тобто, в цій частині обов'язок боржника по сплаті коштів, визначений в рішенні господарського суду від 27.02.2017р. та наказі від 13.06.2017р. у справі № 917/608/16, відсутній у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником. Отже наказ від 13.06.2017р. слід визнати таким, що не підлягає виконанню частково - на суму 673725,00 грн.

Враховуючи викладене, заява стягувача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

**ухвалив**:

1\. Заяву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

2\. Визнати наказ господарського суду Полтавської області від 13.06.2017р. у справі № 917/608/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 276148 грн. 32 коп. – 3% річних, 2909940 грн. 80 коп. – інфляційних, 47791 грн. 34 коп. – відшкодування витрат зі сплати судового збору **таким, що не підлягає виконанню частково - на суму 673725 грн. 00 коп. **добровільно сплачених боржником грошових коштів.

3\. В іншій частині – в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 06 квітня 2018р.

**Суддя Т. М. Безрук **