ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 82247675

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Справа№ 911/107/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.03.2019

у справі № 911/107/16 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство «Креатив»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт-Україна»

про стягнення 10377 463,34 доларів США та 142408 432,60 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство»

до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Приватне акціонерне товариство «Креатив»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт-Україна»

про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Компанії Formdray Limited (Формдрай Лімітед)

до 1. Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

2. Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство»

про визнання договорів недійсними

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового зсідання,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/107/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «УКРЕКСІМБАНК», Банк) до Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (далі - ТДВ «Яготинське ХПП»), за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - ПрАТ «Креатив», третя особа-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонпродукт-Україна» (далі - ТОВ «Регіонпродукт-Україна», третя особа-2) про стягнення 10 377 463,34 доларів США та 142 408 432,60 грн; за зустрічним позовом ТДВ «Яготинське ХПП» до АТ «УКРЕКСІМБАНК», за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПрАТ «Креатив» та ТОВ «Регіонпродукт-Україна» про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними; за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Компанії Formdray Limited (Формдрай Лімітед) (далі - третя особа-3) до АТ «УКРЕКСІМБАНК» та ТДВ «Яготинське ХПП» про визнання договорів недійсними.

19.02.2019 ТДВ «Яготинське ХПП» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення доказів, в якій просив призначити у справі №911/107/16 судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій для встановлення документального підтвердження стану розрахунків за наведеними в позові кредитними зобов`язаннями.

В обґрунтування необхідності забезпечення доказів заявник посилався на неможливість самостійно провести відповідну експертизу за відсутності у нього необхідних для проведення експертизи документів, які наявні у АТ «УКРЕКСІМБАНК».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2019 відмовлено ТДВ «Яготинське ХПП» в задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі № 911/107/16.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд виходив з того, що головним критерієм забезпечення доказів, в тому числі і шляхом призначення експертизи, з огляду на норму ч. 1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, однак, заявником не було обґрунтовано та доведено існування загрози втрати засобу доказування та можливого ускладнення чи унеможливлення збирання доказів в подальшому.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ТДВ «Яготинське ХПП» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

В обґрунтування скарги апелянт вказує на те, що із тексту оскаржуваної ухвали не вбачається підстав, з яких суд відмовив заявнику у задоволенні заяви про забезпечення доказів; судом не враховано необхідність проведення експертизи у справі, оскільки іншим чином неможливо перевірити розрахунок позовних вимог Банка; неспроможність відповідача надати контррозрахунок підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №17 від 13.02.2019; позивачем не надано суду жодних первинних документів, а також інших документів, з урахуванням яких повинен здійснюватися розрахунок заборгованості; відповідач позбавлений можливості самостійно провести експертизу у зв`язку з відсутністю в нього відповідних документів та відмовою Банку щодо їх надання на вимогу відповідача; у наданому позивачем розрахунку неправильно визначена база нарахування та наявні інші очевидні помилки, що свідчить про необхідність проведення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 поновлено ТДВ «Яготинське ХПП» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТДВ «Яготинське ХПП» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.03.2019 у справі № 911/107/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.06.2019, встановлено АТ «УКРЕКСІМБАНК», ПрАТ «Креатив», ТОВ «Регіонпродукт-Україна» та Компанії Formdray Limited строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

АТ «УКРЕКСІМБАНК» скористалося правом, наданим статтею 263 ГПК України, надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Банк вказував на те, що заявником не було доведено неможливості подати ним відповідні докази самостійно, а подана ним заява не містила чіткого обґрунтування того, що засоби доказування, які є в матеріалах справи можуть бути втраченими, або збирання чи подання доказів у даній справі стане в процесі її розгляду неможливим чи утрудненим, а також не містила обґрунтування необхідності забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи, що свідчить про відсутність законних підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення доказів.

У судове засідання 05.06.2019 треті особи-1, 2, 3 явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб-1, 2, 3, враховуючи, що останні не повідомили суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними та необґрунтованими, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду залишити без змін.

05.06.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами, ч.ч. 1-3 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Статтею 99 ГПК України передбачено можливість призначення судом за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи судової експертизи у справі в разі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо і якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, призначення судової експертизи у справі щодо обставин, що мають значення для справи, відбувається в порядку, визначеному ст. 99 ГПК України в якості збирання доказів.

Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, головним критерієм забезпечення доказів, в тому числі і шляхом призначення експертизи, з огляду на норму ч. 1 ст.110 ГПК України, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ. Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

У заяві про забезпечення доказів на підставі ч. 1 ст. 111 ГПК України зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч зазначеному, заявником не обґрунтовано необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, не зазначено та не надано доказів на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення доказів шляхом призначення у справі №911/107/16 судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій для встановлення документального підтвердження стану розрахунків за наведеними в позові кредитними зобов`язаннями, у зв`язку з чим заява ТДВ «Яготинське ХПП» про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведені обставини та приписи законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТДВ «Яготинське ХПП» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269-270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинське хлібоприймальне підприємство» на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.03.2019 у справі №911/107/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.03.2019 у справі №911/107/16 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №911/107/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено та підписано 06.06.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська