ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 82218910

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Справа№ 910/1733/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019

у справі №910/1733/18 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг»

про стягнення 399 862,48 доларів США

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке в подальшому змінило тип акціонерного товариства на приватне, найменування - на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ., відповідач) про стягнення заборгованості за відсотками за період з 28.01.2016 по 28.12.2016 за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 у сумі 399862,48 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поруки №010/14/03/569 від 29.09.2008, укладеним для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 (з урахуванням умов договору про переведення боргу та додаткових угод до кредитного договору).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1733/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.02.2019 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудінвест Компані Консалтинг» (далі - ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг», третя особа).

28.02.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - ТОВ «ФК «Женева») надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника, в якій останнє просило замінити первісного кредитора (позивача) АТ «Райффайзен Банк Аваль» на нового кредитора (позивача) - ТОВ «ФК «Женева».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/1733/18 вказану заяву задоволено, замінено первісного кредитора (позивача) у справі №910/1733/18 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на нового кредитора (позивача) - ТОВ «ФК «Женева», залучено до участі у даній справі правонаступника (позивача) ТОВ «ФК «Женева».

Вирішуючи питання про залучення до участі у справі правонаступника позивача, суд виходив з того, що 19.11.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Женева» були укладені договори відступлення права вимоги за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 та за укладеним в забезпечення останнього договором поруки №010/14/03/569 від 29.09.2008, у зв`язку з чим відповідне право вимоги за вказаними договорами перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Женева»; подана ТОВ «ФК «Женева» заява відповідає вимогам ст. 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та підлягає задоволенню.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 . звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове, яким в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Женева» про залучення до участі у справі правонаступника відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, апелянт вказував на те, що матеріали справи не містять доказів перерахування ТОВ «ФК «Женева» обумовлених договором відступлення права вимоги від 19.11.2018 грошових коштів у сумі 39 200,00 грн на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль», а відтак, на його думку, права АТ «Райффайзен Банк Аваль» не перейшли до ТОВ «ФК «Женева».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/1733/18 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 27.05.2019, встановлено АТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «ФК «Женева», ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 27.05.2019 оголошено перерву до 05.06.2019 у зв`язку із заявленим представником ТОВ «ФК «Женева» клопотанням, обґрунтованим необхідністю надання банківської виписки, що підтверджує факт сплати вартості прав вимоги.

У судове засідання 05.06.2019 позивач, відповідач та третя особа явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що сторони та третя особа не повідомили суд про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.

У судовому засіданні представник ТОВ «ФК «Женева» вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду залишити без змін.

05.06.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника ТОВ «ФК «Женева», обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За приписами ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

В обґрунтування заяви ТОВ «ФК «Женева» про залучення його до участі у справі як правонаступника посилається на ту обставину, що 19.11.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Женева» були укладені договори відступлення права вимоги за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 та за укладеним в забезпечення останнього договором поруки №010/14/03/569 від 29.09.2008, у зв`язку з чим, в силу приписів ст. 512 Цивільного Кодексу України, відповідне право вимоги за вказаними договорами перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Женева»

Так, з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що 19.11.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (у тексті договору - кредитор) та ТОВ «ФК «Женева» (у тексті договору - набувач) було укладено договір (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого кредитор зобов`язується передати у власність набувачу права вимоги в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, а набувач зобов`язується прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що права вимоги - всі належні кредитору права грошової вимоги до позичальника за кредитним договором щодо повернення сум основної (позичкової) заборгованості (кредиту, овердрафту тощо), сплати нарахованих процентів за користування позиченими коштами, нарахованих комісій та штрафних санкцій в обсязі, визначеному на дату відступлення прав вимоги.

За визначенням, наявним у п. 1.1. Договору, кредитний договір - кредитний договір № 010/14/043 від 03.04.2007, укладений між кредитором та ТОВ «Інкрістар», а також додатки та додаткові угоди/договори про внесення змін до нього. 29.09.2008 між ТОВ «Інкрістар» (первісний боржник) та ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг» (новий боржник) за згодою кредитора укладено договір про переведення боргу, за умовами якого позичальником за кредитним договором є ТОВ «Західбудінвест Компані Консалтинг».

Згідно з п. 2.3. вказаного договору перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх набувачем у власність відбувається в дату відступлення прав вимоги, після повної оплати набувачем кредитору вартості прав вимоги відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору з дати відступлення прав вимоги кредитор перестає бути стороною кредитного договору, а набувач стає виключним та єдиним кредитором за відповідним кредитним договором та набуває всіх прав за ним. Права вимоги переходять до набувача в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення на користь кредитора (без регресу).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що вартість прав вимоги, яку набувач зобов`язаний сплатити кредитору, становить 39 200 000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору набувач сплачує кредитору вартість прав вимоги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок кредитора № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 в строк до 01.12.2018.

Відповідно до п. 3.3 Договору датою повної сплати набувачем кредитору вартості прав вимоги є робочий день, в який перерахована набувачем кредитору сума грошових коштів, що дорівнює вартості прав вимоги (п. 3.1 Договору), зарахована на вказаний у п. 3.2 Договору банківський рахунок кредитора.

Також, 19.11.2018 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (у тексті договору - цедент) та ТОВ «ФК «Женева» (у тексті договору - цесіонарій) було укладено договір відступлення прав за договорами поруки, відповідно до п. 1.1 якого у зв`язку з укладенням між цедентом та цесіонарієм Договору від « 19» листопада 2018 року (далі - Договір), цедент передає, а цесіонарій приймає права за договорами поруки, що зазначені у додатку №1 до цього договору (далі - договори поруки), зокрема, за договором поруки № 010/14/03/569 від 29.09.2008, укладеним між цедентом і громадянкою України ОСОБА_1 ., з усіма додатковими угодами до нього.

За умовами п.п. 1.2., 2.1., 2.2., 3.1. договору відступлення прав за договорами поруки від 19.11.2018, відступлення прав за договорами поруки, здійснюється у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав, включаючи всі права цедента, що передбачені умовами договорів поруки.

Права за договорами поруки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання цього договору відступлення, але не раніше ніж з визначеного Договором моменту переходу від цедента до цесіонарій прав, що є предметом Договору.

З моменту передання (відступлення) прав за договорами поруки цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним і поручителем за договорами поруки.

Цей договір відступлення набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов вищевказаних договорів відступлення прав, АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Женева» були підписані та скріплені відтисками печаток акт приймання-передачі документації від 19.11.2018 (а.м.о. 165-167) та акт прийому-передачі документів від 19.11.2018 (а.м.о. 171).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Доводи апелянта про те, що права вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» не перейшли до ТОВ «ФК «Женева», оскільки заявником не було додано до заяви доказів перерахування ТОВ «ФК «Женева» обумовлених договором відступлення права вимоги від 19.11.2018 грошових коштів у сумі 39 200,00 грн на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль», колегія суддів відхиляє з огляду на те, що такі доводи не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що до заяви ТОВ «ФК «Женева» про залучення його до участі у справі як правонаступника, було додано копію платіжного доручення №686 від 19.11.2018 про сплату вартості прав вимоги згідно договору б/н від 19.11.2018 (ТОВ «ФК «Женева») на суму 39 200 000,00 грн (а.м.о. 172).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, ТОВ «ФК «Женева» було додано до заяви про залучення його до участі у справі як правонаступника належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують заміну кредитора у зобов`язанні, а саме, ту обставину, що ТОВ «ФК «Женева» набуло у власність права вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №010/14/043 від 03.04.2007 та за договором поруки №010/14/03/569 від 29.09.2008.

Крім того, під час апеляційного провадження у справі позивачем було надано виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підтвердження зарахування коштів від ТОВ «ФК «Женева» за договором відступлення права вимоги від 19.11.2018 згідно платіжного доручення №686 від 19.11.2018 на суму 39 200 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана заява ТОВ «ФК «Женева» про заміну позивача у справі № 910/1733/18 АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника - ТОВ «ФК «Женева» відповідає вимогам ст. 52 ГПК України та підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для здійснення заміни позивача у даній справі - АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Женева».

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/1733/18 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 . - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/1733/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/1733/18 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/1733/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.06.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук