ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 82143630

Озвучення тимчасово недоступне

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/795/19 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 26 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Григорусь Н.Й. Борисюка Р.М. при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №295/795/19

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М. у м. Житомир,

встановив:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором. Зазначив, що 26.06.2008 року між ним та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омегабанк», укладено договір кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 як позичальником отримано кредит у розмірі 68000 доларів США на строк до 25.06.2038р. В забезпечення належного виконання зобов`язань між сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Вимоги ПАТ «ДельтаБанк» про погашення заборгованості реалізовані шляхом позасудового врегулювання шляхом набуття кредитором права власності на предмет іпотеки. Проте, відповідач відмовився підтвердити припинення зобов`язань за договором кредиту.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2019 року позов задоволено. Визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором № 0501/0608/74-136, укладеним 26.06.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «ОмегаБанк», права кредитора за яким перейшли до ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що станом на 06.03.2019р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Дельта Банк» становить 654413,74 грн. за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованість повністю не погашена.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 26.06.2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Омегабанк», укладено договір кредиту на суму 68000 доларів США на строк до 25.06.2038 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним договором ОСОБА_1 передав у іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки оцінено сторонами в 395178грн (п.5 іпотечного договору).

Права вимоги за вказаними договорами відчужено на користь ПАТ «Дельта Банк» згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року.

03.03.2018 року за ПАТ «Дельта Банк» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що станом на 30.04.2018 року за позивачем як позичальником обраховувалась поточна заборгованість в сумі 31427,25 доларів США та прострочена заборгованість на суму 5919,78 доларів США.

У зв`язку з набуттям відповідачем у власність предмета іпотеки станом на 01.06.2018 року залишилась заборгованість в розмірі 18819,26 доларів США.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 761/17280/16-ц зроблено висновок, що зобов`язання за договором позики не припинилося, оскільки вартості набутого позикодавцем у власність предмета іпотеки не вистачило на погашення боргу у повному обсязі.

Передбачена 4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» недійсність вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання після завершення позасудового врегулювання не передбачає автоматичного припинення зобов`язання, а розповсюджується лише недійсності вимог в тій частині, які погашені за рахунок предмета іпотеки.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для припинення зобов`язання не відповідає обставинам справи і суперечить нормам матеріального права.

Отже, рішення належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268,367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити, скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 березня 2019 року і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 у позові до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 1152грн.60коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: