ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2019 року
м. Одеса
Справа № 916/2763/18
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Ярош А.І.
суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.,
секретар судового засідання Молодов В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019
у справі № 916/2763/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс”
до відповідача: Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
про: стягнення 5 410 820,60 грн.,
за участю представників учасників процесу:
Від позивача - Мовчанюк М.М., довіреність № 2540, дата видачі : 17.01.19;
Від відповідача - Береговий В.В., витяг з договору № 10/2019, дата видачі : 11.03.19;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІМПЕКС” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Сільськогосподарського підприємства “ВЕККА” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю 5410820,60грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІМПЕКС” посилається на неналежне виконання Сільськогосподарським підприємством “ВЕККА” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю умов договору поставки №ТД1-0506-0І/2018 від 05.06.2018р.
08.01.2019р. позивач, у зв`язку із частковим погашення відповідачем боргу у сумі 300000,00грн., звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 5110820,60грн.
30.01.2019р. за вх.суду№1990/19 відповідач звернувся до суду з заявою про долучення до матеріалів справи доказів часткового погашення боргу у розмірі 410000,00грн.
31.01.2019р. за вх.суду№2017/19 позивач, у зв`язку із частковим погашення відповідачем боргу у сумі 410000,00грн., звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 5000820,60грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 у справі № 916/2763/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІМПЕКС” до відповідача Сільськогосподарського підприємства “ВЕККА” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договором №ТД1-0506-01/2018 від 05.06.2018р. у сумі 5000820,60грн. - задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Сільськогосподарського підприємства “ВЕККА” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67540, Одеська область, Лиманський район, с. Благодатне, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІМПЕКС” (03126, м. Київ, вул. Академіка Біленького, 34, офіс 27, код ЄДРПОУ 41106744) 5000820/п`ять мільйонів вісімсот двадцять/грн. 60коп. заборгованості за договором №ТД1-0506-01/2018 від 05.06.2018р., 81162/вісімдесят одна тисяча сто шістдесят дві/грн. 45коп. судового збору.
Сільськогосподарське підприємство “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю з вказаним рішенням не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 року по справі № 916/2763/18 - скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних виомог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ІМПЕКС до відповідача Сільськогосподарського підприємства ВЕККА у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договором №ТД 1-0506-01/2018 від 05.06.2018р. у сумі 5000820,60грн. – відмовити.
Апелянт вважає Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 року незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на підтвердження поставок позивач посилався на видаткові накладні, під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявами про зменшення позовних вимог, в яких просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5 000 820,60 грн. Проте, суд першої інстанції, не врахував, що згідно із Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію.
На думку апелянта, судом першої інстанції не було надано правової оцінки дотримання Позивачем Договору поставки, зокрема, п.п. 5.3. 5.6. договору, які передбачають, що оплата здійсняється в національній валюті на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком.
Суд першої інстанції не перевірив та не дослідив, чи виник у Відповідача момент сплати у відповідності до п. 5.3, 5.6 Договору та чи було отримано Відповідачем відповідні рахунки.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 року (колегія суддів: головуючий суддя Лавриненко Л.В., судді Аленін О.Ю., Філінюк І.Г. ) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська область на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 р. по справі № 916/2763/18.
17.04.2019 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс” надійшла заява про забезпечення позову.
Враховуючи перебування вищезазначеної колегії суддів - головуючий суддя Лавриненко Л.В., судді Аленін О.Ю., Філінюк І.Г. у відрядженні з 14.04.2019 по 20.04.2019, розпорядженням керівника апарату суду № 202 від 18.04.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2763/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 для розгляду апеляційної скарги по справі № 916/2763/18 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс” про забезпечення позову сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П.
Ухвалою від 22.04.2019 року прийнято справу до провадження зазначеним складом колегії суддів.
Ухвалою суду від 22.04.2019 року заяву ТОВ "ТД Імпекс" повернуто заявнику без розгляду.
06.05.2019 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс” в-друге надійшла заява про забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 916/2763/18 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс” про забезпечення позову сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Принцевська Н.М., Разюк Г.П. у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Імпекс” про забезпечення позову у справі № 916/2763/18 відмовлено.
14.05.2019 року до суду перед судовим засіданням надійшла заява СП "Векка" у вигляді ТОВ про відвід суддям Принцевській Н.М. та Разюк Г.П.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду визнано заявлений Сільськогосподарським підприємством “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю відвід суддям Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевській Н.М. та Разюк Г.П. від розгляду справи №916/2763/18 - необґрунтованим. Справу №916/2763/18 передано для вирішення питання про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі судді Таран С.В. від 15.05.2019 року у задоволенні заяви Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про відвід суддів Принцевської Н.М., та Разюк Г.П. у справі № 916/2763/18 - відмовлено.
16.05.2019 року справу № 916/2763/18 передано для продовження апеляційного розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів Принцевської Н.М., Разюк Г.П.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 року після отримання справи призначено її розгляд на 27 травня о 14-30 год.
27.05.2019 року до суду перед судовим засіданням від Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в межах 2місячного строку у зв`язку з необхідністю додаткового часу для погодження умов мирової угоди сторонами, до якого надано проект мирової угоди та лист, адресований ТОВ “ТД “Імпекс” з доказами направлення позивачу.
Судовою колегією в судовому засіданні 28.05.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про відкладення, оскільки представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю перемовин про мирне врегулювання спору.
В тому ж судовому засіданні 27.05.2019 року, у зв`язку з відмовою судом у задоволенні клопотання про відкладення, представником Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю заявлено клопотання про відвід колегії суддів у складі Ярош А.І., Разюк Г.П. та Принцевської Н.М.
В судовому засіданні 27.05.2018 року судовою колегією оголошено ухвалу, якою заяву Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю щодо подання заяви про відвід колегії суддів Ярош А.І., Разюк Г.П., та Принцевської Н.М. залишено без розгляду.
Проте, для надання часу для письмового викладення позиції позивача стосовно мирного врегулювання спору судовою колегією оголошено перерву по справі до 28.05.2019 року.
28.05.2019 року до суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Імпекс», в яких зазначено, що умови запропонованої мирової угоди є неприйнятними для нього, вони порушують його законні права та інтереси. Відповідач не здійснює сплату боргу, що виник майже рік тому, тому Позивач позбавлений можливості здійснювати нормальну підприємницьку діяльність і розраховуватись з своїми контрагентами.
Позивач не проводив та не проводить ніяких переговорів з Відповідачем, а направлення Відповідачем поштою перед самим судовим засіданням проекту мирової угоди та подання клопотання про відкладення розгляду справи, Позивач вважає ще одним способом затягування розгляду судової справи та затягування виконання законного рішення.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість закінчення апеляційного розгляду справи 28.05.2019 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні в них докази, відповідність викладених у оскаржуваній ухвалі суду висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ІМПЕКС” (позивач, Постачальник) та Сільськогосподарським підприємством “ВЕККА” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №ТД1-0506-01/2018 (далі договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупця за його заявками, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товари в асортименті. Повне найменування товару, що поставляється, його опис, характеристика, кількість, ціна одиниці, вартість та інші параметри вказуються в накладних, які є невід`ємною частиною договору (п.1.1. договору).
Ціни на товар встановлюються у гривнях і вказуються в товарних накладних, які є додатками до договору. Сумою договору вважається сума всіх поставок за цим договором. Товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 60 календарних днів з моменту поставки і моменту підписання накладної. Оплата здійсняється в національній валюті на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком (п.п. 5.3. – 5.6. договору).
Відповідно до п.8.1. договору дійсний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №ТД1-0506-01/2018 відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставляти і передавати у власність відповідача за його заявками, а відповідач зобов`язався приймати і оплачувати товари в асортименті.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач, на підставі заявки (замовлення) відповідача та видаткових накладних№ТДІ-0607-02 від 06.07.2018р., №ТДІ-1207-02 від 12.07.2018р., №ТДІ-1907-02 від 19.07.2018р., №ТДІ-2707-04 від 27.07.2018р., №ТДІ-0108-03 від 01.08.2018р., №ТДІ-0708-06 від 07.08.2018р., №ТДІ-1008-07 від 10.08.2018р., №ТДІ-1408-03 від 14.08.2018р., №ТДІ-1408-05 від 14.08.2018р., №ТДІ-2208-07 від 22.08.2018р., №ТДІ-2308-05 від 23.08.2018р., №ТДІ-2708-04 від 27.08.2018р., №ТДІ-2808-04 від 28.08.2018р., №ТДІ-2908-04 від 29.08.2018р., №ТДІ-3108-01 від 31.08.2018р., №ТДІ-1209-04 від 12.09.2018р., №ТДІ-1709-02 від 17.09.2018р., №ТДІ-2409-01 від 24.09.2018р. та №ТДІ-2509-03 від 25.09.2018р., поставив відповідачу товар на загальну суму 5540727,01грн.
Відповідач вказаний товар отримав у повному обсязі та без зауважень, про що свідчать підписані сторонами зазначені вище видаткові накладні та скріплені печатками підприємств.
Товар, що поставляється за цим договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 60 календарних днів з моменту поставки і моменту підписання накладної. Оплата здійсняється в національній валюті на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком (п.п. 5.5.,5.6. договору).
Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар розрахувався частково у сумі 129906,41грн., яка була зарахована в якості часткового погашення боргу за накладною №ТДІ-0607-02 від 06.07.2018р. на підставі листа відповідача №77/В від 26.11.2018р. про зміну призначення платежу.
В процесі розгляду справи відповідачем частково погашена заборгованість, на загальну суму 410000,00грн., що підтверджується наданими до заяв виписками по рахунку позивача.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Як встановлено судом, станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача складала 5410820,60грн., проте під час розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення боргу на загальну суму 410000,00грн., що підтверджується наданими позивачем виписками по рахунку.
Таким чином, оскільки обсяг та вартість поставленого товару підтверджується видатковими накладними, часткова оплата товару підтверджується банківськими виписками, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості СП «Векка» у вигляді ТОВ перед ТОВ «Імпекс» за договором №ТД1-0506-01/2018 від 05.06.2018р. у сумі 5000820,60грн.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки дотримання Позивачем Договору поставки, зокрема, п.п. 5.3. 5.6. договору, які передбачають, що оплата здійсняється в національній валюті на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком; не перевірено та не досліджено, чи виник Відповідача момент сплати у відповідності до п. 5.3, 5.6 Договору та чи було отримано Відповідачем відповідні рахунки – судова колегія відхиляє, оскільки положеннями п.5.5 договору сторони передбачили, що товар підлягає оплаті протягом 60 календарних днів з моменту поставки і моменту підписання накладної.
Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідно до умов договору строк оплати починає відлік з моменту підписання накладної та не залежить від виставлених рахунків, при цьому, ненадання продавцем рахунку у будь-якому разі не звільняє покупця від оплати за отриманий товар та не спростовує фактичного отримання товару відповідачем.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5000820,60грн.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, 276 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського підприємства “Векка” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 у справі № 916/2763/18 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст складено 30.05.2019 року
Головуючий суддя
А.І. Ярош
Судді
Н.М. Принцевська
Г.П. Разюк