ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
21 травня 2019 року
м. Одеса
Справа № 916/3245/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, Л.В. Лавриненко,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді - члена колегії Л.В. Лавриненко
від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя Рога Н.В., судді Літвінов С.В., Волков Р.В., м. Одеса)
у справі № 916/3245/17
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2018 р. у справі №916/3245/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів-учасників колегії К.В. Богатиря, Л.В. Лавриненко та призначено справу до розгляду на 21.05.2019р. о 15:00.
Разом з тим, 20.05.2019 р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді - члена колегії Лавриненко Л.В., яка мотивована тим, що суддею Лавриненко Л.В. вже було заявлено самовідвід у справі № 916/3628/16, у зв`язку з тим, що вона в період з квітня по травень 2016 року відвідувала навчальні курси у центрі "Посейдон" м. Одеса, які проходили в приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ КЛУБ "ОДЕСА-2009" м. Одеса на території Одеського морського порту.
Розглянувши відповідну заяву ОСОБА_1 у справі № 916/3245/17, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Вивчивши матеріали справи та доводи заявника, судова колегія зазначає, що вони фактично полягають у заявленні суддею Лавриненко Л.В. самовідводу від участі в справі №916/3628/16, що викликає сумніви заявника в упередженості вказаної судді у даній справі.
На думку заявника, справа №916/3628/16 є ідентична даній справі за суб`єктним складом, а тому розгляд справи №916/3245/17 за участю судді Лавриненко Л.В. викликає сумніви щодо неупередженості та об`єктивності розгляду цієї справи, справедливого ведення процесу та ухвалення процесуальних рішень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Суд зауважує, що у ГПК України не наведено вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
До таких обставин може бути віднесено перебування судді в особливих стосунках з особою, яка бере участь у справі. З огляду на оціночний характер цього поняття суд, розглядаючи заяву про відвід, повинен виходити з мотивів заяви про відвід і наявності доказів того, що такі стосунки можуть свідчити про упереджене ставлення судді щодо результату розгляду справи.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді - члена колегії Лавриненко Л.В. не містить даних про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді, та доказів на підтвердження обставин перебування судді Лавриненко Л.В. в особливих стосунках з учасниками, які беруть участь у справі та однозначно не вказують на її особисту небезсторонність.
Тому доводи заявника про наявність обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості або об`єктивності судді - члена колегії Лавриненко Л.В., не підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, враховуючи, що подана заява про відвід необґрунтована та не містить обставин, які є підставами для відводу судді - члена колегії Лавриненко Л.В., справа № 916/3245/17 в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України підлягає передачі для вирішення питання про відвід судді Лавриненко Л.В., іншим суддею Південно-західного апеляційного господарського суду, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу.
Керуючись ст.ст. 35, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді - члена колегії Лавриненко Л.В. у справі № 916/3245/17 визнати необґрунтованою.
Передати справу № 916/3245/17 для вирішення питання про відвід судді - члена колегії Лавриненко Л.В. на автоматизований розподіл в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України.
Головуючий суддя Поліщук Л.В.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Лавриненко Л.В.