ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2019 року
м. Одеса
Справа № 916/1383/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Поліщук Л.В., Савицького Я.Ф.
(склад колегії змінювався відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від між суддями від 15.02.2019, 18.02.2019 та 25.03.2019)
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.,
за участю представників учасників справи:
від позивача – Єрмакова А.В. за довіреністю №220/528/д від 3.12.2018;
від відповідача 1 – Синько О.А. за довіреністю №369 від 23.05.2017 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 003674 від 20.02.2019;
/решта учасників справи не використала законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. – рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 4-5.04.2019)/,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду Одеської області від 20 листопада 2018 року, проголошене о 12:54:57 суддею Желєзною С.П. у м. Одесі, повний текст якого складено 27.11.2018
у справі № 916/1383/18
за позовом скаржника
до відповідачів:
1. Фізичної особи-підприємця Зионг Ван Чинь;
2. Державного підприємства «ТВК»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі»
про визнання недійсною додаткової угоди та усунення перешкод у користуванні майном, -
В С Т А Н О В И В:
В липні 2018 року Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця (далі – ФОП ) Зионг Ван Чинь та Державного підприємства (далі - ДП) «ТВК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» (далі – третя особа) з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.10.2018 про:
визнання недійсною Додаткової угоди №7 від 30.11.2010, укладеної між відповідачами до Договору №32/2009 від 25.03.2009 про надання права платного користування торговельним місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території Товариства з обмеженою відповідальністю /далі-ТОВ/ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій;
-зобов`язання ФОП Зионг Ван Чинь та будь-яких третіх осіб усунути перешкоди позивачу у користуванні торговельним місцем шляхом звільнення торговельного місця №3755 від розміщення на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул. Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20 ().
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2000 між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Промтоварний ринок» укладено договір №181/9-83р, за умовами якого Міністерство має право протягом 99 років з дня підписання цього договору безкоштовного користування на власній розсуд 50 місцями під 20-футові контейнери, що розміщені на території Ринку по вулиці Рожевій. 27.11.2008 між Міністерством та ДП Міністерства оборони України /далі-МОУ/ «Південь» укладено договір доручення, відповідно до якого останнє приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов`язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними особами про надання права платного користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій. Відповідно до п.5.2 договір діяв до 31.12.2009.
Позивач зазначає, що на виконання Договору доручення від 27.11.2008 було уповноважено директора ДП МОУ «Південь» Алеєксєєнка О.М. довіреністю від 27.11.2008 №220/1031/д укладати протягом 2009 від імені та в інтересах Міністерства відповідні договори, яким в межах повноважень і укладались договори про надання права платного користування торговельними місцями з підприємцями.
25.03.2009 між Міністерством оборони, від імені якого діяло ДП МОУ «Південь», та ОСОБА_1 укладено договір №32/2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, який на час розгляду спору був чинним /до 25.03.2019/.
Крім цього, позивач зазначає, що в 2009 році ДП «Південь» виведено із сфери управління Міністерства оборони та передано до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2009. Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.10.2010 ДП «Південь» перейменовано у ДП «ТВК», яке визнано правонаступником майнових права та обов`язків ДП «Південь».
30.11.2010 між ДП «ТВК», яке діяло на власний розсуд за межами повноважень, що надавались Міністерством оборони України, та ФОП Зионг В.Ч. укладено додаткову угоду №7 до договору №32/2009 від 25.03.2009, яку позивач вважає недійсною.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 позов задоволено частково, визнано недійсною додаткову угоду №7 від 30.11.2010, укладену між ФОП Зионг В.Ч. та ДП «ТВК» до договору про надання права користування торгівельним місцем №32/2009 від 25.03.2009. Стягнуто з ДП «ТВК» на користь Міністерства судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. В решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку із закінченням строку дії договору доручення від 27.11.2008 у сторін за останнім припинились права та обов`язки, отже укладаючи додаткову угоду № 7 від 30.11.2010 ДП «ТВК» не мало відповідних повноважень на її укладання. Господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання додаткової угоди №7 від 30.11.2010 до договору про надання права платного користування торгівельним місцем №32/2009 від 25.03.2009 недійсною у зв`язку з недодержанням під час вчинення правочину вимог ст. 203 ЦК України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Міністерству про зобов`язання ФОП Зионг В.Ч. усунути позивачу перешкоди у користуванні торгівельним місцем №3755 шляхом звільнення від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів, суд першої інстанції дійшов висновку, що торгівельне місце відповідачем 1 використовується на підставі договору №32/2009 від 25.03.2009, який є діючим.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерства оборони України звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 в частині відмови в усуненні перешкод у користуванні майном та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Міністерство вважає, що прийняте судом рішення, в частині відмови в усуненні перешкод у користуванні майном є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договір №32/2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій від 25.03.2009 не припинено, позаяк на думку позивача аналіз ст. ст. 525, 651 ЦК України та ст.188 ГК України свідчить про те, що законодавець допускає можливість відмови від договору (його розірвання, припинення) в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору. У зв`язку з чим,скаржник вважає, що він припинив дію договору за власною ініціативою в односторонньому порядку відповідно до умов п. 6.4 договору.
Також, на думку Міністерства оборони України, суд першої інстанції при розгляді справи залишив без уваги його твердження, що відповідач був належним чином повідомлений про припинення дії договору №32/2009 від 25.03.2009. Так, позивач маючи намір припинити дію зазначеного договору здійснював наступні дії: надсилав на адресу відповідача 1 лист-повідомлення від 27.12.2016; повторно на адресу відповідача 1 надсилав лист від 29.03.2018 №405/16; листами від 24.04.2018 №548/16 та від 22.05.2018 №689/3 повідомляв відповідача 1 про необхідність звільнення торговельного місця та усунення перешкод у користуванні ним; розміщав у газеті «Одеські вісті» випуск від 09.06.2018 №44 (5068) на сторінці 11 оголошення про припинення договору; аналогічного змісту повідомлення про припинення дії Договору №32/2009 від 25.03.2009 року було розміщено і на веб-сайті ТОВ «Промтоварний ринок». Отже, позивач здійснював належні, розумні та допустимі дії з метою повідомлення відповідача про припинення договору, а відповідач навмисно, розуміючи правові наслідки, ухилявся від отримання вищевказаних повідомлень.
Отже, скаржник вважає, що договір від 25.03.2009 №32/2009 було припинено в законний спосіб згідно вимог ст. 525, 651 ЦК України та ст. 188 ГК України та п. 6.4 договору, а висновки суду першої інстанції щодо дії договору є помилковими.
27.12.2018 до суду апеляційної інстанції від Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» надійшли пояснення, в яких останній підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, вважає рішення суду від 20.11.2018 в частині відмови Міністерству в усуненні перешкод у користуванні майном ухваленим з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права та при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, що мають значення для справи, а також при неврахуванні правових позицій та висновків Верховного Суду, прийнятих у подібних правовідносинах, а відтак підлягає скасуванню.
30.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до отримання правової позиції Верховного Суду у справі №914/2649/17.
Аналогічне клопотання про зупинення від позивача надійшло до апеляційного суду 01.03.2019.
Зазначені клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою Верховного Суду від 08.08.2018 року справу №914/2649/17 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного підприємства «Міська оренда» про внесення змін у Договір оренди нежитлових приміщень №4280 від 15.10.1997 разом з касаційною скаргою Приватного підприємства «Міська оренда» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 у даній справі передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Вказана ухвала мотивована тим, що у даному випадку колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012, відповідно до якого обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов`язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч.2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов`язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто, відсутності згоди на заміну умов договору.
Розглянувши вищезазначені клопотання судова колегія вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки 12.02.2019 Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі ухвалила постанову, що вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №914/2649/17.
Розглянувши матеріали справи, доводи сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2000 між Міністерством оборони України (Міністерство), Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області (Рада) та ТОВ «Промтоварний ринок» (Ринок) укладений договір про вилучення земельної ділянки (з розміщенням на ній асфальтованого майданчику), що розташована на території військового містечка Одеського гарнізону, військова частина А-4139, для передачі Авангардівській селищній раді Овідіопольського району Одеської області та відшкодування ТОВ «Промтоварний ринок» Міністерству оборони України вартості понесених витрат №181/9-83р, умовами п.5.1 якого встановлено, що Міністерство має право протягом 99 років з дня підписання даного договору безкоштовного користування на власний розсуд 50 місцями під 20-футові контейнери, що розміщені на території ринку по вулиці Рожевій, та розташовання на даних місцях вказаних контейнерів, а Ринок визнає вказане право та зобов`язується безкоштовно здійснювати охорону, загальне освітлення, прибирання території та забезпечувати вільний доступ до вказаних контейнерів.
Реорганізація, зміна структури, підпорядкованості Міністерства, Ради або Ринка не являються підставою для внесення змін або розірвання Даного договору, умови та обов`язки даного договору переходять до їх правонаступників (п.5.3. Договору від 21.02.2000) (т. 1, а.с. 19-21).
25.04.2000 Міністерством, Авангардівською селищною радою та ТОВ «Промтоварний ринок» підписано акт прийому-передачі земельної ділянки з розміщеним на ній асфальтовим майданчиком, розташованої на території військової частини А-4139 в Одеському гарнізоні на сьомому кілометрі Овідіопольської дороги (т. 1, а.с. 23).
27.11.2008 між Міністерством оборони України (Довіритель) та ДП МОУ «Південь» (Повірений) укладений договір доручення, згідно з яким керуючись статтями 1000-1009 ЦК України та ст.176 ГК України Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Довірителя юридичні дії, пов`язані з укладенням та розірванням договорів з фізичними особами про надання платного користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафів та представництвом інтересів сторін в судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього договору. Договір набирає чинності з 01.01.2009 та діє до 31.12.2009 (п. п. 1.1, 5.1., 5.2. Договору від 27.11.2008) (т. 1, а.с. 35).
25.03.2009 між Міністерством оборони України (Сторона 1), від імені якого діяло ДП МОУ «Південь» відповідно до договору доручення від 27.11.2008 та довіреності №220/1031/д від 27.11.2008, і Зионг В.Ч. (Сторона 2) укладений договір про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій №32/2009, згідно з яким Сторона 1 надає Стороні 2 право платного користування місцем на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожева для встановлення 20-футових контейнерів, що належать Стороні 2.
Згідно з розділом 6 договору, який містить умови щодо терміну дії договору та інші умови, цей договір набуває чинності з 25.03.2009 і діє до 25.03.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або внесення змін до нього, після закінчення терміну його дії він автоматично продовжується на три календарні місяці на тих самих умовах, протягом яких сторони повинні укласти договір на новий термін. Після закінчення трьох місяців і не укладенні нового договору, договір припиняє свою дію. Договір розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше, ніж 2 місяці. Дія договору припиняється у випадках:
- закінчення терміну, на який від був укладений;
- за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.
Внесення змін до договору може мати місце за погодженням сторін письмово (п. п. 6.1. - 6.5. Договору від 25.03.2009) (т. 1, а.с. 33).
17.06.2009 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №683-р про передачу цілісного майнового комплексу ДП «Південь» до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства /далі-Держкомпідприємництва/ (т.1, а.с. 36).
Наказом від 12.10.2010 №315 «Про перейменування ДП «Південь» та затвердження статуту ДП «ТВК» ДП «Південь» перейменоване у ДП «ТВК», яке є правонаступником майнових прав та обов`язків ДП «Південь» та затверджено статут ДП «ТВК» (т. 1, а.с. 37).
30.11.2010 між ДП «ТВК» в особі директора підприємства Алексєєнко О.М., що діє на підставі Статуту підприємства (Сторона 1) і Зионг В.Ч. (Сторона 2) укладено додаткову угоду №7 до договору №32/2009 від 25.03.2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварних ринок» по вул. Рожевій, згідно з якою:
- з 12.10.2010 згідно наказу ДП «Південь» перейменовано у ДП «ТВК». ДП «ТВК» є правонаступником майнових прав та обов`язків ДП «Південь»;
- Сторона-1 надає індивідуальні послуги згідно видів діяльності ДП «ТВК» (93.05.0);
- за прострочення платежу у розмірі, визначеному у п.3.1 договору Сторона 2 щомісячно сплачує штраф у розмірі 20% від суми обов`язкового щомісячного платежу;
- договір послуг вважається розірваним Стороною 1 у випадках: заборгованості Сторони 2 по оплаті в термін більше 70 календарних днів; закінчення терміну, на який був укладений даний договір; інших випадках, які передбачені чинним законодавством України;
- тариф на право платного користування торговим місцем встановлюється у розмірі 2 000 грн. за місяць (з урахуванням ПДВ), з терміном сплати до 10 числа поточного місяця (т. 1, а.с. 34).
14.06.2016 між Міністерством оборони України (Міністерство) та Концерном «Військторгсервіс» (Концерн) укладений договір доручення №1, згідно з яким Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов`язані з укладанням, розірванням, припиненням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів (загальна кількість – 50 місць) на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, в тому числі з правом звернення до суду із позовами про тлумачення умов даних договорів, визнання їх недійсними, отримання та обліком коштів, стягнення заборгованості, штрафних санкцій та представництва інтересів сторін в судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2019. Договір вважається автоматично продовженим на таких самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої дії договору у письмовій формі не пізніше, ніж за один календарний місяць до закінчення терміну його дії (п. 5.1. договору від 14.06.2016) (т. 1, а.с. 26-27).
20.07.2016 ДП «ТВК» листом за вих. №092/14 повідомило відповідача 1 про припинення договору №32/2009 від 25.03.2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварних ринок» по вул. Рожевій у зв`язку з укладенням між Міністерством та Концерном «Військторгсервіс» договору доручення №1 від 14.06.2016 (т. 1, а.с. 38), але згідно з інформаційною довідкою ДП «ТВК» вих.№044 від 26.05.2017 відповідач 1 здійснював оплату за користування торговим місцем по вул. Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» з березня 2009 року по липень 2016 року (т. 2, а.с. 66).
05.09.2016 ОСОБА_1 повідомив Міністерство, Концерн «Військторгсервіс» та його філію «Одеське управління військової торгівлі» про те, що договір №32/2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварних ринок» по вул. Рожевій від 25.03.2009 діє до 24.03.2019 та не є припиненим (т. 2, а.с. 16-17).
27.12.2016 Одеською філією Концерну «Військторгсервіс» в порядку п.6.4 договору №32/2009 від 25.03.2009 листом за вих. №1287 повідомлено відповідача 1 про укладення договору доручення №1 від 14.06.2016 та про припинення договору №32/2009 за ініціативою Міністерства в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» з 27.02.2017, а також про необхідність у 3-денний термін (до 02.03.2017 включно) звільнити торгове місце №3755 (т. 1, а.с.39).
06.03.2018 між Міністерством оборони України) та Концерном «Військторгсервіс» укладено додаткову угоду №1 до договору доручення №1 від 14.06.2016, умовами якої п.1.1 викладений в наступній редакції:
« 1.1. За цим договором Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов`язується від імені Міністерства вчиняти юридичні дії, пов`язані з укладанням, розірванням, припиненням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, в тому числі правом звернення до суду з позовами про тлумачення умов даних договорів, визнання їх недійсними, отриманням та обліком коштів, стягнення заборгованості, штрафних санкцій та представництва інтересів сторін в судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього договору. Схема розташування 20-футових контейнерів на земельній ділянці на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій наведена у Додатку №1 до цього договору.» (т. 1, а.с. 29-30).
23.03.2018 позивачем видано довіреність №220/254/д якою уповноважено начальника філії «Одеське управління військової торгівлі» (далі – філія «ОУВТ») Концерну «Військторгсервіс» Соловйову О.Є. на вчинення юридичних дій від імені Міністерства, передбачених договором доручення №1 від 14.06.2016, укладеного між Міністерством та Концерном «Військторгсервіс» (зі змінами і доповненнями) (т. 1, а.с. 31).
29.03.2018 Філією «ОУВТ» Концерну «Військоргсервіс» складно лист №405/16, в якому відповідачу 1 в порядку п.6.4 договору повторно повідомлено про припинення дії договору №32/2009 та відсутність права користування торгівельним місцем №3755 на території «Промтоварний ринок» по вул. Рожева та звільнення вказаного торгівельного місця (т.1, а.с. 41).
10.04.2018 начальником філії «ОУВТ» Концерну «Військторгсервіс» затверджено Акт інвентаризації торгівельних місць Дільниць №6 філії на території ТОВ «Промтоварний ринок» (вул. Рожева), в якому, серед іншого, встановлено, що на 50 торговельних місцях розміщено 100 контейнерів, власників яких не встановлено, а користувачі контейнерів не надали документів, які б підтверджували право власності. 98 контейнерів використовуються на підставі укладених договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, що відповідає 49 торговельним місцям, крім 14 торговельних місць, на яких використання контейнерів є спірним та перебуває на розгляді у судових інстанціях (т.1, а.с. 57-58).
Додатком №3 до цього Акту є Реєстр осіб та договорів, укладених ДП МОУ «Південь» та ДП «ТВК», в якому, серед іншого, зазначено Зионг В.Ч. договір №32/2009 від 25.03.2009 номер торговельного місця 3755 (т.1, а.с. 60).
Також, до цього Акту є Перелік питань інвентаризації використання торговельного місця №3755 дільниці №6 філії «ОУВТ» Концерну «Військторгсервіс» на території ТОВ «Промтоварний ринок» (вул. Рожева) від 02.04.2018р., в якому зазначено, що фактичним користувачем вказаного торгівельного місця є суборендатор Четін Халім (т.1, а.с. 59).
24.04.2018 листом вих. №548/16 Філією «ОУВТ» Концерну «Військоргсервіс» в порядку п.6.4. договору повторно повідомлено відповідача 1 про припинення дії договору №32/2009, відсутність права користування торгівельним місцем №3755 на території «Промтоварний ринок» по вул. Рожева з вимогою звільнення вказаного торгівельного місця (т.1, а.с. 46).
22.05.2018 листом вих. №689/13 Філією «ОУВТ» Концерну «Військоргсервіс» знову повідомлено відповідача 1 про припинення дії договору №32/2009 в порядку п.6.4 договору. (т.1, а.с. 50).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 09.06.2018 у газеті «Одеські вісті» було розміщено оголошення, згідно з яким за ініціативою Міністерства оборони України припинено дію договору №32/2009 від 25.03.2009 (т.1, зворотній а.с. 54).
07.08.2018 комісією філії «ОУВТ» Концерну «Військоргсервіс» за участю представника Південного територіального управління Військової служби правопорядку та представника ТОВ «Промтоварний ринок» складений Акт огляду торгівельного місця №3755, яке знаходиться на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, та встановлено, що торгівельне місце №3755, виділене під встановлення 20-футових контейнерів, фактично використовується реалізатором – ОСОБА_2 (т.1, а.с. 93).
Крім цього, матеріали справи містять акти про відкриття торгівельного об`єкту без перепустки, які складені за участю представника (орендар, суборендар, реалізатор) торгівельного (складського) об`єкту №3755 ОСОБА_3 , в яких засвідчено, що вказаний торгівельний об`єкт відчинено без дійсної перепустки, що є порушенням Положення видачі, обліку та використання перепусток, що дають право на відкриття торговельних та складських об`єктів, які розташовані на території ТОВ «Промтоварний ринок», затвердженого наказом директора підприємства №94 від 30.05.2017 (т.1, а.с. 110-113).
Вищевикладене і стало підставою для звернення Міністерства з відповідним позовом до господарського суду.
Стосовно вимог позовної заяви про визнання недійсною додаткової угоди №7 від 30.11.2010, укладеної між ДП «ТВК» та фізичною особою ОСОБА_1 до договору №32/2009 від 25.03.2009 судова колегія зазначає наступне.
Судова колегія встановила, що дійсно 25.03.2009 між Міністерством оборони України від імені якого діє ДП МОУ «Південь» на підставі договору доручення від 27.11.2008 та відповідачем1 укладений договір №32/2009, згідно з яким відповідачу-1 надано право платного користування місцем на території ТОВ «Промтоварний ринок». Строк дії вказаного договору становить до 24.03.2019.
В подальшому, 30.11.2010 між ДП «ТВК» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №7 до договору №32/2009 від 25.03.2009, якою сторони внесли зміни до договору №32/2009 від 25.03.2009р. в частині перейменування ДП «Південь» в ДП «ТВК», визначення розміру штрафних санкцій, розміру тарифу на право платного користування та підстав для розірвання договору.
Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (ч.1 ст.1000 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Відповідно до ст.1001 Цивільного кодексу України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).
Оскільки, строк дії договору доручення від 27.11.2008, який укладений між Міністерством оборони України ДП «Південь» на підставі ст.ст. 1000-1009 ЦК України та ст.176 ГК України, становить з 01.01.2009 до 31.12.2009, а умов щодо автоматичної пролонгації даний договір не містить, суд дійшов правомірного висновку про те, що саме з 31.12.2009 ДП «ТВК», яке є правонаступником ДП «Південь», втратило повноваження щодо представлення інтересів Міністерства оборони України в будь-яких правовідносинах та на час укладання оспорюваної додаткової угоди не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо її укладання, що відповідно до ч.1 ст.215 та ч.2 ст.203 ЦК України є підставою для недійсності правочину.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Крім цього, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу 1 у задоволення клопотання про пропуск Міністерством строку позовної давності на пред`явлення позову про визнання недійсною додаткової угоди №7 від 30.11.2010 до договору №32/2009 від 25.03.2009, оскільки позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України).
Однак, відповідно до вимоги ст. ст. 74, 76-79 ГПК України обов`язок доведення спливу строку позовної давності за вимогами про визнання додаткової угоди недійсної покладений саме на відповідача1, проте, останнім не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження дати, з якої почався перебіг строку позовної давності. Посилання лише на імовірну обізнаність позивача про укладення спірної додаткової угоди з огляду на закінчення строку договору доручення та отримання коштів до 2012 року не можуть бути прийняті судовою колегією в якості доказів обізнаності позивача про укладення додаткової угоди з дати її укладення. Більш того, позивач не був стороною додаткової угоди №7 від 30.11.2010 до договору№32/2009 від 25.03.2009, що також спростовує доводи відповідача1 про те, що перебіг строку позовної давності слід рахувати з дати її укладення.
За таких обставин, строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не є пропущеним, що свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності згідно із заявою відповідача1 у справі.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача1 та будь-яких інших третіх осіб, усунути перешкоди Міністерству у користуванні торгівельним місцем, шляхом звільнення торгівельного місця №3755 від розмішених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул. Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок», судова колегія зазначає наступне.
Міністерство як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі посилається на припинення договору №32/2009 від 25.03.2009 у зв`язку із неодноразовим надісланням ОСОБА_1 відповідних повідомлень, оскільки сторони у п.6.4 договору передбачили можливість односторонньої відмови від договору та встановили строк протягом якого вони, у разі незгоди із таким припиненням, мають право врегулювати розбіжності, тобто на протязі двох місяців.
Дійсно, відповідно до умов п.6.4 договору №32/2009 від 25.03.2009 дія договору припиняється у випадках:
- закінчення терміну, на який від був укладений;
- за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.
Проте, ч.1,3 ст. 291 ГК України, яка відповідно до ч.6 ст.283 ГК України має пріоритетне застосування щодо орендних правовідносин господарюючих суб`єктів, якими є сторони у справі, одностороння відмова від договору оренди не допускається і на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний лише з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму. Оскільки умови п.6.4. договору не містять переліку підстав для припинення договору в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін, а про наявність встановлених ст.ст. 651,781,783 ЦК України підстав припинення або розірвання договору позивач не зазначає, висновки суду відповідають правовим позиціям з цього питання, зазначеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17 та постанові КГС Верховного суду від 23.04.2019 в справі №916/1366/18 за аналогічним позовом Міністерства до іншого орендаря такого ж торгового місця, стосовно того, що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін за відсутності правових підстав, визначених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, в тому числі спеціально визначених умовами укладеного договору, оскільки в такому випадку одностороння відмова від договору може порушити права орендаря. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 11.09.2018 у справі №917/92/18.
Філія «ОУВТ» Концерну «Військоргсервіс» з ініціативою припинення договору №32/2009 від 25.03.2009 неодноразово зверталась до відповідача 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами від 27.12.2016, 29.03.2018 за №405/16, 24.04.2018 за №548/16, 22.05.2018 за №689/3, а також оголошення у газеті «Одеські вісті» за 09.06.2018 від Міністерства, проте в зазначених повідомленнях, листах та оголошеннях не зазначено підстав припинення цього договору.
Факт укладання між Міністерством оборони України та Концерном «Військторгсервіс» договору доручення №1 від 14.06.2016 не встановлений в якості підстави припинення договору в односторонньому порядку ані умовами договору №32/2009 від 25.03.2009, а ні вимогами чинного законодавства України.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що на момент розгляду даної справи судом першої інстанції, договір №32/2009 від 25.03.2009 не припинено та строк його дії становить до 25.03.2019, тобто на час ухвалення у даній справі постанови Південно-західним апеляційним господарським судом, строк дії договору №32/2009 від 25.03.2009 закінчився, проте розглядаючи справу суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача1 та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди Міністерству у користуванні торгівельним місцем шляхом звільнення торгівельного місця №3755 від розмішених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул. Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20 не підлягають задоволенню.
Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2018 у справі № 916/1383/18 залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.05.2019 о 16.40.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Поліщук Л.В.
Суддя Савицький Я.Ф.