ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 81833818

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 128/2176/18

Провадження № 22-ц/801/1013/2019

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

Справа № 128/2176/18

м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Рибчинського В.П., Голоти Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., розглянувши у спро-щеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до

ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальніс-тю «ОТП Факторинг Україна» адвоката Гавриш Світлани Іванівни на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2019 року, ухва-лене у приміщенні суду у м. Вінниці за головування судді Бондаренко О.І.,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ОТП Факторинг Україна» звернулося у Вінницький районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самос-тійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачки ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а. с. 1-7 ). Позов мотивований наступ-ним. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 24 грудня 2010 року № б/н та договору про відступлення прав вимоги від 24 гру-дня 2010 року № б/н ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 23 липня 2008 ро-ку № ML-В00/137/2008, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та третьою особою у цій справі ОСОБА_2 , та за договором іпотеки ( майнова порука ) від 23 липня 2008 року № РML-В00/137/2008, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відпові-дачкою ОСОБА_1 . До ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачки за укладеними та дійсни-ми правочинами.

Згідно кредитного договору від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 , банк надав останній кредит в сумі 40 600,00 доларів США зі строком повернення до 23 липня 2018 року. У забезпечення виконання зобов'я-зань позичальницею за кредитним договором між банком та відповідачкою 23 липня 2008 року укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № РML-В00/137/2008, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку на-лежну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням земельних ресур-сів у Вінницькому районі 11 червня 2008 року на підставі рішення 24 сесії 5 скликання Лука-Мелешківської сільської ради від 18 квітня 2008 року, зареєс-трованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на зем-лю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010882800320, земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий НОМЕР_2 , загальною площею 0,2500 га.

Станом на 21 травня 2018 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком за укладеним і чинним кредитним договором становить 37 524,84 долари США, що еквівалентом на вказану дату становить 981 195,76 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 35 618,97 доларів США, що еквівалентно 931 361,26 гривні; заборгованість за нарахованими і не сплаченими відсотками складає 1 905,87 доларів США, що еквівалентно станом на 21 травня 2018 року 49 834,49 гривні. Пеня за порушення строків погашення кредиту становить 3 581 373,27 гривні.

25 травня 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за № 233 направляло боржницям вимогу про усунення порушення умов дійсного кредитного догово-ру, але ця вимога залишена без уваги.

Неодноразові спроби, окремі заходи позивача урегулювати питання пога-шення заборгованості боржницею та іпотекодавицею позитивних наслідків не дали, тому, посилаючись на норми Закону України «Про іпотеку», статті 546, 572, 575, 589, 590, 591, 611 ЦК України, наявність заборгованості станом на 21 травня 2018 року у розмірі 37 524,84 долари США, позивач просив суд у раху-нок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008 звернути стягнення на предмет іпотеки: земель-ну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий НОМЕР_2 , загальною пло-щею 0,2500 га, належну ОСОБА_1 Отримані від реалізації предмета іпотеки кошти направити на погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Фак-торинг Україна», що виникла на підставі кредитного договору від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008 у розмірі 981 195,76 гривень. Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки через процедуру, передбачену статтею 39, 41 Зако-ну України «Про іпотеку», а саме шляхом реалізації предмета іпотеки на при-людних торгах за початковою ціною, яку визначить суб'єкт оціночної діяльнос-ті в ході винавчого провадження, але не нижчою за 277 575,00 гривень, яка ви-значена сторонами при укладенні договору іпотеки ( а. с. 1-7 ).

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено ( а. с. 124-132 ).

Не погоджуючись з ухваленим 20 лютого 2019 року рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» адвокат Гавриш С.І. оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухва-лити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скаржниця вва-жає оскаржуване рішення необгрунтованим, ухваленим за помилкового тлума-чення норм законодавства, з порушенням норм права ( а. с. 136-138, 144-149 ).

Ухвалою апеляційного суду від 15 квітня 2019 року задоволене клопотання представника позивача, якому поновлений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лю-того 2019 року ( а. с. 157 ).

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасниці справи не скорис-талися.

У судове засідання 15 травня 2019 року сторони у справі не з'явилися, будь-яких клопотань від них не надходило. Частиною другою статті 372 ЦПК Укра-їни передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чи-ном повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає роз-гляду справи. Враховуючи належне, завчасне повідомлення учасників справи про сьогоднішнє судове засідання, колегія суддів ухвалила розглянути справу у відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, об-ґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апе-ляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необ-хідність задоволення апеляційної скарги представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» адвоката Гавриш С.І.

Судом встановлено та за матеріалами справи не оспорюються її учасниками ті обставини, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного порт-феля від 24 грудня 2010 року № б/н, договору про відступлення прав вимоги від 24 грудня 2010 року № б/н ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факто-ринг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та третьою особою у цій справі ОСОБА_2 , та за договором іпотеки ( майнова порука ) від 23 липня 2008 року № РML-В00/137/2008, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 До ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли усі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідачки за укладеними та дійсними правочинами.

Згідно кредитного договору від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008, ук-ладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 , банк надав останній кредит у сумі 40 600,00 доларів США зі строком повернення до 23 липня 2018 року. У забезпечення виконання зобов'-язань позичальницею за кредитним договором між банком та відповідачкою 23 липня 2008 року укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № РML-В00/137/2008, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку на-лежну їй на праві власності земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий НОМЕР_2 , загальною площею 0,2500 га.

Станом на 21 травня 2018 року заборгованість по кредитному договору від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008 перед позивачем становить 37 524,84 долари США, що еквівалентом на вказану дату становить 981 195,76 гривень, з яких: залишок заборгованості за кредитом - 35 618,97 доларів США, що еквіва-лентно 931 361,26 гривні; заборгованість за нарахованими і не сплаченими від-сотками складає 1 905,87 доларів США, що еквівалентно станом на 21 травня 2018 року 49 834,49 гривні, пеня за порушення строків погашення кредиту ста-новить 3 581 373,27 гривні. Розрахунок заборгованості, представлений позива-чем, відповідачкою не оспорюється. 25 травня 2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направляло вимогу боржницям за № 233 про усунення порушення ( іпотечне повідомлення ) за кредитним договором від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008, але ця вимога станом на момент пред'явлення цього позову не виконана.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції помилково врахував укладення 23 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 договору поруки № SR-В00/137/2008, згідно якого останній зобов'язався відповідати за повне, своєчасне виконання позичальни-цею її боргових зобов'язань перед кредитором ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором від 23 липня 2018 року № ML-В00/ 137/2008. Проте дана фактична обставина відношення до цієї цивільної справи не має, оскільки позов пред'явлений на підставі дійсного кредитного договору та договору іпо-теки ( майнове поручительство ) земельної ділянки.

Далі суд першої інстанції зазначив, що останній платіж позичальницею був здійснений 14 жовтня 2010 року, у зв'язку з чим позивач використав своє право достроково стягнути з боржників заборгованість за кредитним договором, на-діславши 05 листопада 2010 року претензію-вимогу про дострокове повернен-ня всієї суми кредиту та пов'язаних з ним платежів. Відштовхуючись від дати 05 листопада 2010 року, суд дійшов висновку про пропуск позивачем процесу-ального строку на подання в суд позову до іпотекодавиці про звернення стяг-нення на предмет іпотеки та саме на підставі проуску строку позовної давності ухвалив оскаржуване рішення.

Колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що претензія-вимога позива-ча від 05 листопада 2010 року про дострокове повернення всієї суми кредиту, пов'язаних з ним платежів у матеріалах справи як належний, допустимий, дос-товірний та достатній доказ відсутня.

Оскаржуючи рішення суду від 20 лютого 2019 року, представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» наголошує, що позовна давність для звернення в суд з вимогою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки не спливла, оскільки стягувач використовував своє право на досудове врегулюван-ня питання боргу шляхом вчинення виконавчого напису. 22 липня 2013 року ( у межах строку позовної давності ) приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. був вчинений виконавчий напис за реєстровим номером 5167, яким зверталося стягнення на земельну ділянку з ка-дастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,2500 га, роз-ташовану по АДРЕСА_1 , належну на праві власності відповідачці у справі. Вказаний виконавчий напис неодноразово пред'являвся стягувачем у державну виконав-чу службу для примусового виконання, виконавчі дії не були вчинені з різних підстав. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 серпня 2017 року у цивільній справі № 128/886/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», Вінницького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предме-та спору, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального ок-ругу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає вико-нанню позов ОСОБА_1 задоволений. Дії щодо примусового звернення стяг-нення на предмет іпотеки були припинені закінченням виконавчого проваджен-ня № 52460469 лише 19 червня 2018 року саме на підставі вказаного рішення суду. Дані обставини наводилися суду першої інстанції з представленням від-повідних доказів у матеріалах справи.

Звернення в суд з позовом до ОСОБА_1 10 серпня 2018 року у цій справі повністю спростовує доводи відповідачки стосовно необхідності задоволення її заяви про застосування у вирішенні спору строку позовної давності, що збіг.

Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах дійшов висновку про обгрунтованість апеляційної скарги, яка підлягає задово-ленню з огляду на доведеність викладених у ній вимог. Оскаржуване рішення суду першої інстанції від 20 лютого 2019 року підлягає скасуванню як незакон-не та необгрунтоване.

Відповідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є спра-ведливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно норм статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або зако-ном. Наразі усі права кредитора за кредитним договором та договором забез-печення належать позивачу - ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до статей 526, 1054, частини 2 статті 1050 ЦК України зобов`я-зання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати гро-шові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до-говором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу другого глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( частини перша, друга статті 1054 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава не-рухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид за-безпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у во-лодінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно з нормами статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконан-ня або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодер-жатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Таке своє право позивач вправі реалізувати, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до норм статті 39 Закону України «Про іпотеку» реалізація май-на за рішенням суду може здійснюватися шляхом проведення прилюдних тор-гів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Зако-ну.

Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляцій-ної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими дока-зами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 374 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за ре-зультатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до норм статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясуван-ня судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; не-відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обстави-нам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосу-вання норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріаль-ного права вважається неправильне тлумачення закону або застосування зако-ну, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Нормами статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір поклада-ється на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Фак-торинг Україна», задоволення апеляційної скарги цього товариства між сторо-нами у справі належить перерозподілити судові витрати, понесені позивачем як з оплати судового збору за подання в суд позовної заяви, так і зі сплати судо-вого збору при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Тобто з відповідачки на користь товариства підлягають стягненню у повному обсязі понесені судові витрати у даній справі.

Керуючись нормами статей 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» адвоката Гавриш Світлани Іванівни задоволити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20 лютого 2019 року скасувати.

Позов задоволити.

У рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 23 липня 2008 року № ML-В00/137/2008 звернути стягнення на предмет іпо-теки земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий НОМЕР_2 , за-гальною площею 0,2500 га, належну ОСОБА_1 . Отримані від ре-алізації предмета іпотеки кошти направити на погашення загальної заборгова-ності перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникла на підставі кредитно-го договору від 23 липня 2008 року № MLВ00/137/2008 у розмірі 981 195,76 гривень. Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки через процедуру, пе-редбачену статтями 39, 41 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом реалі-зації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, яку визна-чить суб'єкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не ниж-чою за 277 575,00 гривень, яка визначена сторонами при укладенні договору іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеже-ною відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, міс-цезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Фізкультури, № 28д, 14 717,94 гривень ( чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять гривень 94 коп. ) судових витрат, поне-сених з оплати судового збору при зверненні в суд першої інстанції, 22 076,91 гривень ( двадцять дві тисячі сімдесят шість гривень 91 коп. ) у відшкодування судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20 травня 2019 року.

Суддя-доповідач Т.О. Денишенко

Судді В.П. Рибчинський

Л.О. Голота