ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 81754324

Озвучення тимчасово недоступне

** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **

**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] **

**ПОСТАНОВА**

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

**"13" травня 2019 р. Справа№ 910/14598/17**

**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

  Жук Г.А.

 

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/14598/17 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Завод бурового обладнання»,

2\. Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)»,

3\. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорис Партнери»

про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн,

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового зсідання,

**ВСТАНОВИВ:**

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Фактор Плюс», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Завод бурового обладнання» (далі - ТОВ «Діскавері-Завод бурового обладнання», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» (далі - ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)», відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорис Партнери» (далі - ТОВ «Консорис Партнери», відповідач-3) про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн, з яких: 2 400 000,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 997 091,17 доларів США - заборгованість за відсотками, 75 384 577,41 грн - заборгованість по пені, 5 000,00 грн - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами, як солідарними боржниками, зобов\`язань за кредитним договором від 28.08.2012 № 196/12-KL.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14598/17, розгляд справи призначено на 20.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 задоволено заяву ТОВ ФК «Фактор Плюс» про забезпечення позову. З метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт на майно ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» та ТОВ «Діскавері-Завод бурового обладнання» в межах суми позову, а саме: в межах 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн; заборонено відповідачеві-1 та відповідачеві-2 вчиняти дії щодо відчуження наявного в них рухомого та нерухомого майна в межах суми позову.

20\.09.2017 через канцелярію суду від відповідачів-1,2 надійшли заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності; відповідачем-2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/14716/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 провадження у справі № 910/14598/17 зупинено до вирішення справи №910/14716/17.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 про вжиття заходів забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ТОВ ФК «Фактор Плюс» про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 про зупинення провадження у справі № 910/14598/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2018 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2017, справу № 910/14598/17 направлено на розгляд Господарському суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017, якою скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2017 та відмовлено ТОВ ФК «Фактор плюс» у задоволенні заяви про забезпечення позову, залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2018 постановлено розглядати справу №910/14598/17 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 постановлено проводити процедуру врегулювання спору за участю судді; визначено порядок проведення врегулювання спору за участю судді шляхом проведення спільної наради зі сторонами, яку призначено на 29.08.2018, провадження у справі № 910/14598/17 зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 поновлено провадження у справі № 910/1459817, припинено врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 справу № 910/14598/17 прийнято до свого провадження суддею Джарти В.В.; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2018; сторонам встановлено строк для подання усіх заяв, клопотань, заперечень - до 27.09.2018 (т.2 а.с.119,120).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 продовжено підготовче провадження у справі №910/14598/17 на 30 днів - до 28.02.2019 (включно), призначено підготовче засідання у справі на 07.02.2019 та встановлено сторонам строк для подання заяв, клопотань, заперечень - до 04.02.2019 (т.3 а.с.29).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 залишено без розгляду відзив ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» та відмовлено останньому в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Златобанк», закрито підготовче провадження та призначено справу №910/14598/17 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 27.02.2019.

19\.02.2019 через відділ автоматизованого діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» (далі - заявник) надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ ФК «Фактор Плюс» та ПАТ «Златобанк» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 04.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В. за реєстровим номером 236, укладеного між ТОВ ФК «Фактор Плюс» та ПАТ «Златобанк», на підставі ч.ч.1,2 ст.203, ст.ст. 215, 579, 586 ЦК України.

Крім того, ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» просило поновити строк на подання зустрічного позову, який пропущено через те, що заявник очікував набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 05.12.2017 у справі №910/17763/17, яким задоволено позовні вимоги ТОВ ФК «Фактор Плюс» та визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 04.02.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., за реєстровим номером 236, укладений між ТОВ ФК «Фактор Плюс» та ПАТ «Златобанк».

Наразі справа №910/17763/17 перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 зустрічну позовну заяву ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» повернуто заявнику на підставі ст.180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Повертаючи зустрічний позов, суд керувався тим, що ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» було порушено строк, встановлений для подання зустрічної позовної заяви, а саме до 04.02.2019, оскільки строк подання зустрічної позовної заяви визначений законодавцем як такий, що є тотожним строку для подання відзиву. При цьому, процесуальне законодавство не передбачає порядку поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Оскаржуючи ухвалу від 19.02.2019, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» в поновленні строку на подання зустрічної позовної заяви, оскільки причини такого пропуску є поважними.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019 апеляційну скаргу ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Жук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги.

01\.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази сплати судового збору та направлення скарги іншим учасникам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2019, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

26\.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшла заява про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

11\.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від уповноваженого представника ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» - Кучерявого Д.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що 13.05.2019 він має бути присутнім у судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді як представник ПАТ «АБ «Укргазбанк» у справі №914/3812/15.

13\.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло пояснення до апеляційної скарги.

У судове засідання 13.05.2019 відповідачі явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів, за умови поданого скаржником клопотання про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності вказаних осіб та безпосередньо апелянта, оскільки подане ним клопотання вважає належним чином не обґрунтованим. Так, до клопотання представником долучено лише ухвалу Західного апеляційного господарського суду (м. Львів) у справі № 914/3812/15 про призначення вказаної справи до розгляду на 13.05.2019 об 11:15 год., однак ОСОБА\_1 не долучено до клопотання доказів на підтвердження представництва ним прав та інтересів ПАТ «АБ «Укргазбанк» у цій справі, відтак причину неявки скаржника у судове засідання Північного апеляційного господарського суду у справі №910/14598/17 судова колегія визнає неповажною.

13\.05.2019 у судовому засіданні колегія суддів, розглянувши клопотання Національного банку України про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, дійшла висновку про відмову у задоволенні, оскільки в межах даного апеляційного провадження переглядається оскаржувана ухвала з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви, відтак даною ухвалою права та інтереси Національного банку України не порушуються.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Національний банк України не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції, під час розгляду ним по суті даної справи, з клопотанням щодо залучення його до участі у справі в якості третьої особи в порядку ст.50 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

У судовому засіданні 13.05.2019 колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Положеннями ч.1 ст. 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред\`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред\`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст.178 ГПК України в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Як вказано вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019, окрім іншого, встановлено сторонам строк для подання заяв, клопотань, заперечень - до 04.02.2019 (понеділок).

З повідомлення про вручення поштового відправлення №46690854 вбачається, що ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» 22.01.2019 отримало ухвалу суду від 15.01.2019 (т.3 а.с.34), а тому скаржник був обізнаний про встановлені судом строки для подання заяв, клопотань та/або заперечень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019, зокрема, залишено без розгляду відзив ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» від 07.02.2019 в зв\`язку з порушенням встановленого строку для подання, закрито підготовче провадження та призначено справу №910/14598/17 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 27.02.2019 (т.3 а.с.78-82).

Представник ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» Кучерявий Д.В. був присутній у судовому засіданні 07.02.2019.

Порушивши 15-ти денний строк для подання заяв та строки, встановлені в ухвалі суду від 15.01.2019, ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» звернулось до суду з зустрічною позовною заявою лише 19.02.2019, вказавши, що строк для звернення пропущено з поважної причини, яка полягає в очікуванні ним набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 05.12.2017 у справі №910/17763/17 (т.3 а.с.89-94).

Розглянувши вимогу ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» про поновлення строку для подання зустрічного позову, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано вказав, що процесуальним законом не передбачено порядку поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Беручи до уваги вищенаведені приписи процесуального законодавства, з огляду на строки подання відзиву на позовну заяву, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що зустрічна позовна заява мала бути подана не пізніше 04.02.2019, оскільки строк подання зустрічної позовної заяви визначений законодавцем як тотожний строк для подання відзиву.

Згідно ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, встановивши порушення ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» строку на подання зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про невідповідність зустрічного позову ч. 1 ст. 180 ГПК України, у зв\`язку із чим суд, на підставі ч.6 ст.180 ГПК України, законно повернув ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» зустрічну позовну заяву без розгляду.

Крім того, місцевим господарським судом слушно зауважено, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов\`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов\`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб\`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з\`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об\`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» до розгляду в зв\`язку з пропущенням строків подання зустрічної позовної заяви.

Колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а тому доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, відтак підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв\`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 270,275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

**ПОСТАНОВИВ:**

1\. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері-Бурове обладнання (Україна)» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/14598/17 залишити без задоволення.

2\. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 у справі №910/14598/17 залишити без змін.

3\. Матеріали справи №910/14598/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

  Повний текст складено та підписано 16.05.2019.

**Головуючий суддя А.О. Мальченко **

**Судді С.Я. Дикунська**

** Г.А. Жук**

 

Постанова № 78608094

Відкрити повний перегляд

** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **

**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] **

**ПОСТАНОВА**

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

**"17" грудня 2018 р. Справа№ 910/14598/17**

**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В

  Чорногуза М.Г.

 

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

без виклику сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 (повний текст складено 29.10.2018)

у справі №910/14598/17 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері - Завод бурового обладнання»,

2\) Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)»,

3\)Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорис Партнери»

про стягнення 3 397 091, 17 доларів США та 75 389 577, 42 грн,

**УСТАНОВИВ:**

**ІСТОРІЯ СПРАВИ**

**1. Короткий зміст і підстави позовних вимог.**

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Фактор Плюс») звернулось до Господарського суду міста Києва було з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісквері - Завод бурового обладнання» (далі - ТОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)» (далі - ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорис Партнери» (далі - ТОВ «Консорис Партнери») про стягнення 3 397 091, 17 доларів США та 75 389 577, 42 грн.

Позовні вимоги про стягнення обґрунтовані тим, що позивач є кредитором за кредитним договором № 196/12-KL від 28.08.2012, у зв'язку із відступленням йому ПАТ «Златобанк» відповідних прав вимоги на підставі договору відступлення права вимоги, що посвідчений 04.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською Л.В., за реєстровим номером 236.

**2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.**

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 клопотання ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)» про зупинення провадження у справі № 910/14598/17 задоволено. Зупинено провадження у справі №910/14598/17 за позовом ТОВ «ФК «Фактор Плюс» до ТОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання», ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)» та ТОВ «Консорис Партнери» про стягнення 3 397 091,17 доларів США та 75 389 577,42 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17763/17 за позовом ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіної М.А. до ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «ДІСКАВЕРІ-БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ (Україна)», ТОВ «ДІСКАВЕРІ-ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ» про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину та скасування записів, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Національного банку України до ТОВ «Фінансова компанія «ФАКТОР ПЛЮС», ПАТ «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіної М.А., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ТОВ «ДІСКАВЕРІ-БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ (Україна)», ТОВ «ДІСКАВЕРІ-ЗАВОД БУРОВОГО ОБЛАДНАННЯ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору.

Ухвала Господарського суду міста Києва обґрунтована тим, що саме в межах справи № 910/17763/17 буде розглянуто питання наявності у позивача об'єктивного цивільного права, тобто безпосередньо дійсності договору, як підставу виникнення права вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи № 910/14598/17 до вирішення спору у справі № 910/17763/17.

Суд першої інстанції дійшов висновку про зупинення провадження у справі на підставі ст. 227, 229 ГПК України.

**3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів.**

ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/14598/17 (щодо зупинення провадження у справі №910/14598/17 до вирішення справи №910/17763/17), а справу №910/14598/17 передати на розгляд Господарському суду міста Києва для вирішення по суті.

Скаржник стверджує, що відсутня об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи (№910/17763/17). Так, заявник зазначає, що відповідач 2, позивач, ПАТ «Златобанк», Національний банк України є учасниками обох справ (№ 910/4678/16 та № 910/14716/17), в межах розгляду яких уже розглядалися позовні вимоги про визнання договору відступлення недійсним.

У порушення приписів ГПК України, судом першої інстанції не було взято до уваги, та не надано правову оцінку заявленим доводам позивача про відсутність підстав для зупинення провадження, оскільки в межах розгляду справ № 910/4678/16 та № 910/14716/17 уже було встановлено, що договір відступлення укладено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не врахував норм законодавства щодо преюдиції чинності договору (ст. 204 Цивільного кодексу України), оскільки договір відступлення права вимоги є правомірним в силу закону та не визнаний судом недійсним.

Також заявник, з посиланням на ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказує на те, що зупинення провадження у справі має наслідком порушення розумних строків тривалості судового провадження.

**4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.**

27\.11.2018 через канцелярію суду від ТОВ «Діскавері - Завод бурового обладнання» та ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачі 1, 2 просить апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фактор Плюс» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/14598/17 - без змін.

Відповідачі 1, 2, посилаючись на ст. 227 ГПК України, вказують, що саме в межах справи № 910/17763/17 буде розглянуто питання наявності у ТОВ «ФК «Фактор Плюс» об'єктивного цивільного права, тобто безпосередньо дійсності договору, як підставу виникнення права вимоги у позивача, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі №910/17763/17.

**5. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду. **

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Чорногуз М.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/14598/17. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи.

Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, передбачено п. 12 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), тобто апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

**ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ**

**6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства**

Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.

Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.

При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 918/926/17.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що за результатом розгляду справи № 910/17763/17 буде встановлено питання наявності у позивача об'єктивного цивільного права, як підставу виникнення права вимоги у ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс», а тому наявні підстави для зупинення, оскільки у вказаній справі буде досліджено питання правомірності або ж недійсності договору про відступлення права вимоги, що може вплинути на оцінку доказів у даній справі.

Однак, із таким висновком суду першої інстанції не може погодитись Північний апеляційний господарський суд, оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою, що згідно з пунктом 5 частини першої ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов'язаною зі справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для такого господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не обґрунтовано, яким чином розгляд справи № 910/17763/17 унеможливлює розгляд даної справи, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.

Водночас, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (№910/17763/17).

Крім того, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 28.03.2018 у даній справі було скасовано судові рішення попередніх інстанцій якими було зупинено провадження за подібних обставин та вказано, що судами не було зазначено, які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі, а можуть бути встановлені лише у справі № 910/14716/17 та яким чином встановлені у справі № 910/14716/17 обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи, у даній справі, виходячи із предметів та підстав позовів у зазначених справах. У цій частині, суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи апелянта та відхиляє мотиви відзиву відповідачів 1, 2 як безпідставні.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що при повторному зупиненні провадження у даній справі, суд першої інстанції не вказав, які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі, а можуть бути встановлені лише у іншій справі, виходячи із предметів та підстав позовів у зазначених справах.

Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, порушивши при цьому приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Водночас, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в цій справі, суд порушив право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням наведеної норми процесуального права та підлягає скасуванню.

**7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції**

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована, а ухвала суду першої інстанції така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, 281, 282 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування ухвали суду першої інстанції.

**8. Судові витрати**

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК), а понесені судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст. 2, 269, 270, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 280, ст. 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

**ПОСТАНОВИВ:**

1\. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/14598/17 - задовольнити.

2\. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі №910/14598/17 скасувати.

3\. Справу № 910/14598/17 направити для розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

**Головуючий суддя О.М. Коротун **

**Судді В.В. Сулім**

** М.Г. Чорногуз**