ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 81685014

Озвучення тимчасово недоступне

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22860/17

провадження № 2-ві/753/25/19

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід

"13" травня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому Цимбал І.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, за первісним позовом, (надалі - позивач) звернувся до суду із заявою про відвід судді Цимбал І.К. під головуванням якої здійснюється розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини мотивуючи заяву наступними обставинами. Під час судового засідання 09.04.2019 суддею допущено порушення норм процесуального права, висловлено думку про недостовірність доводів позивача за первісним позовом, допущено некоректне звернення до особи позивача, не надано можливості погодити дату судового засідання, при цьому все відбулось у підвищеному та зневажливому тоні. З викладених підстав позивач звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Зважаючи на вищезазначені обставини та підстави відводу, викладені в заяві позивач просить її задовольнити.

Ухвалою суду від 11.05.2019 відвід визнано необгрунтованим, вирішено питання про зупинення провадження в справі до розгляду заяви про відвід.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суд вивчивши подану заяву, дослідавши матеріали справи встановив наступні обставини.

Як вбачається з журналу судового засідання 09.04.2019 під головуванням судді Цимбал І.К. відбулось судове засідання (т.2 а.с. 217-218 ).У зв`язку з викликом свідків в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.05.2019 на 11:00. Під час визначення дати було враховано кількість свідків. Разом з тим, не погоджуючись із запропонованою датою судового розгляду, яка була визначена через місяць після судового засідання, представник позивача за первісним позовом виразила недовіру судді, наполягала на перенесенні судового розгляду. Головуючим було роз`яснено, що така тривала перерва і узгодження дати судового засідання з боку головуючого не дає підстав для недовіри і наголошено про необхідність добросовісно користуватися процесуальнити правами та обов`язками, не допускати зловживання процесуальними правами, оскільки право на розгляд справи упродовж розумного строку без тяганини має не тільки заявник, а інші сторони по справі. Судом встановлено, що заявлений відвід спрямований на затягування судового розгляду і пов`язаний з принциповою незгодою представника заявника з визначеною судом датою.

Щодо цитат з окремими висловлюваннями судді Цимбал І.К., які на думку позивача, є неупередженим ставленням до нього з боку суду слід зазначити наступне. Суд діючи відповідно до статті 12 ЦПК України, дотримуючись принципу змагальності сторін здійснював розгляд справи пропорційно у строк визначений законом.

Вказані доводи є надуманими та такими, що грунтуються на суб`єктивних міркуваннях, зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням судді.

З огляду на викладене, враховуючи факти, викладені позивачем у заяві про відвід судді Цимбал І.К., суд приходить до висновку про безпідставність тверджень щодо заявленого позивачем відводу з підстав, викладених у його заяві від 06.05.2019. В частині доводів позивача, що стосуються процесуальних питань пов`язаних з розглядом справи то дані обставини не можуть вважатись підставами для відводу судді у розумінні ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відводу судді Цимбал І.К. під головуванням якої здійснюється розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, та свідоцтва про право на спадщину недійсними; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, а тому заява позивача про відвід головуючого судді Цимбал І.К. є безпідставною і такою, яка не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33,36,40,258,260,261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому Цимбал І.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Комаревцева Л.В.

Ухвала № 74711943

Відкрити повний перегляд

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22860/17

провадження № 2/753/804/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за його позовом доОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, суддя -

В С Т А Н О В И В:

Позивач до відкриття провадження по справі звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення прешту на все домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по вказаній справі. При цьому одним із майнових вимог ним ставиться питання про визнання права власності лише на 1/4 частину будинку за вказаною адресою.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання сторони не з"явились. Їх неявка не перешкоджає розгляду даного процесуального питання.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України).

Суддя, з урахуванням вимог ст.ст. 149, 150 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням предмету спору та обраного виду забезпечення позову, відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, майно, на яке просить накласти арешт заявник, співмірність виду забезпечення позову до позовних вимог, вид пропонованого забезпечення позову, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.10 ст. 150 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», та керуючись ст.ст. 149, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за його позовом доОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: