ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22860/17
провадження № 2-ві/753/25/19
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні заяви про відвід
"13" травня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому Цимбал І.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, за первісним позовом, (надалі - позивач) звернувся до суду із заявою про відвід судді Цимбал І.К. під головуванням якої здійснюється розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини мотивуючи заяву наступними обставинами. Під час судового засідання 09.04.2019 суддею допущено порушення норм процесуального права, висловлено думку про недостовірність доводів позивача за первісним позовом, допущено некоректне звернення до особи позивача, не надано можливості погодити дату судового засідання, при цьому все відбулось у підвищеному та зневажливому тоні. З викладених підстав позивач звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Зважаючи на вищезазначені обставини та підстави відводу, викладені в заяві позивач просить її задовольнити.
Ухвалою суду від 11.05.2019 відвід визнано необгрунтованим, вирішено питання про зупинення провадження в справі до розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд вивчивши подану заяву, дослідавши матеріали справи встановив наступні обставини.
Як вбачається з журналу судового засідання 09.04.2019 під головуванням судді Цимбал І.К. відбулось судове засідання (т.2 а.с. 217-218 ).У зв`язку з викликом свідків в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.05.2019 на 11:00. Під час визначення дати було враховано кількість свідків. Разом з тим, не погоджуючись із запропонованою датою судового розгляду, яка була визначена через місяць після судового засідання, представник позивача за первісним позовом виразила недовіру судді, наполягала на перенесенні судового розгляду. Головуючим було роз`яснено, що така тривала перерва і узгодження дати судового засідання з боку головуючого не дає підстав для недовіри і наголошено про необхідність добросовісно користуватися процесуальнити правами та обов`язками, не допускати зловживання процесуальними правами, оскільки право на розгляд справи упродовж розумного строку без тяганини має не тільки заявник, а інші сторони по справі. Судом встановлено, що заявлений відвід спрямований на затягування судового розгляду і пов`язаний з принциповою незгодою представника заявника з визначеною судом датою.
Щодо цитат з окремими висловлюваннями судді Цимбал І.К., які на думку позивача, є неупередженим ставленням до нього з боку суду слід зазначити наступне. Суд діючи відповідно до статті 12 ЦПК України, дотримуючись принципу змагальності сторін здійснював розгляд справи пропорційно у строк визначений законом.
Вказані доводи є надуманими та такими, що грунтуються на суб`єктивних міркуваннях, зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням судді.
З огляду на викладене, враховуючи факти, викладені позивачем у заяві про відвід судді Цимбал І.К., суд приходить до висновку про безпідставність тверджень щодо заявленого позивачем відводу з підстав, викладених у його заяві від 06.05.2019. В частині доводів позивача, що стосуються процесуальних питань пов`язаних з розглядом справи то дані обставини не можуть вважатись підставами для відводу судді у розумінні ч.4 ст. 36 ЦПК України.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відводу судді Цимбал І.К. під головуванням якої здійснюється розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, та свідоцтва про право на спадщину недійсними; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, а тому заява позивача про відвід головуючого судді Цимбал І.К. є безпідставною і такою, яка не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33,36,40,258,260,261 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому Цимбал І.К. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Шістнадцятої Київської нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту, визнання права власності та визнання заповіту, свідоцтва про право на спадщину недійсними та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Комаревцева Л.В.
Ухвала № 72455279
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22860/17
провадження № 2/753/8455/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту.
Вивчивши матеріали, які знаходяться в даному провадженні, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.
Статтями 119, 120 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви при подачі її позивачем до суду, проте позивачем вони не виконані, а саме: не зазначена дійсна ціна позову на час звернення до суду (не проведена оцінка нерухомого майна станом на час звернення), а визначена - не відповідає дійсності (1/4 частина житлового будинку в м. Києві не може оцінюватися в 84 775 грн. 00 коп.), не надано платіжного документа про належну сплату судового збору згідно дійсної ціни позову відповідно до Закону України "Про судовий збір", сплачені на рахунок УДК у Дарницькому районі м. Києва - 31218206700003, - 8 000 грн. 00 коп., не надані платіжні документи про належну сплату судового збору за п»ять самостійних вимог немайнового характеру, сплачені на рахунок УДК у Дарницькому районі м. Києва - 31218206700003, - 640 грн. 00 коп. х 5 = 3 200 грн. 00 коп., не зазначені всі й належні особи, на права та обов»язки впливають спірні правовідносини (спадкоємці за законом/за заповітом, якщо є), відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 120 ЦПК України - не надано копії заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осіб.
Так, відповідно до п.13 постанови № 10 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч.2 ст. 80 ЦПК України).
Позивачу необхідно усунути вказані недоліки у строк, визначений законом.
Суддя рекомендує уважно ставитися до документів, які направляються до суду, перевіряти їх відповідність вимогам закону.
Відповідно до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статті 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі вищенаведеного та, керуючись статтею 121 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
Позовну заявуОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - нотаріус Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна, про встановлення фактів, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та визначення його частки, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним заповіту, - залишити без руху та надати строк для усунунення недоліків - п»ять днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз»яснити позивачу, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк останній не виконає вимоги, зазначені у ній, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: