ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 81556189

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 травня 2019 року Справа № 924/166/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління

на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019 р.

(постановлену у м. Хмельницький)

у справі № 924/166/19 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення функцій у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд"

про стягнення 192143,26 грн. штрафних санкцій

Відповідно до ч. 13 ст. 8, п. 8 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону м. Львів в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" про стягнення 193143 грн. 26 коп., з яких 87158 грн. 04 коп. пені, 105625 грн. 22 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019 р. у справі № 924/166/19 позовну заяву заступника військового прокурора Львівського гарнізону м. Львів в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України м. Київ, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" м. Миколаїв про стягнення 193143 грн. 26 коп. штрафних санкцій передано за підсудністю до господарського суду Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,22).

При постановлені вказаної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є матеріально - правова вимога про стягнення 193143,26 грн. штрафних санкцій, завданих внаслідок невиконання умов договору підряду №126 від 24.05.2018р.

За правилами ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, та згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд"є: 54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, будинок 73, квартира 2.

Пунктом 9.2 Договору підряду №126 від 24.05.2018р. передбачено, що у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) підлягають вирішенню у судовому порядку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 193143 грн.26 коп. штрафних санкцій, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України підсудна господарському суду за місцезнаходженням відповідача, тобто господарському суду Миколаївської області.

З приводу підсудності позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій з посиланням позивача на ч. 5 ст. 29 ГПК України судом враховано, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України).

Правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

За умовами укладеного між сторонами договору підряду, відповідач зобов'язався у строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладення Договору виконати роботи з будівництва Об'єкту та передати їх позивачу, а останній прийняти і оплатити виконані роботи. Також договором передбачено, що термін завершення виконання робіт на обєкті - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладення даного договору, а саме до 20 грудня 2018 року, у тому числі за етапами: 3 етап не пізніше ніж через 120 календарних днів з дати укладення договору, а саме до 21.09.2018р.

Пунктом 5.2.4 Договору зазначено, що передача виконаних робіт по об'єкту Генпідрядником (відповідачем) та їх приймання Замовником (позивачем) оформлюється Актом приймання виконаних будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-2, № КБ-3) з обов'язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем, тощо.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2018, а в частині своїх зобов'язань та розрахунків до їх повного виконання Сторонами.

Під час здійснення Замовником (позивачем) контролю та технічного нагляду за виконанням робіт відповідно до п. 6.2.2. договору встановлено, що Генпідрядник (відповідач) порушив строк завершення виконання робіт, визначеного у п. 5.1 Договору.

Відповідно до п. 6.2.6. договору, Замовник (позивач) має право за умови несвоєчасного чи неякісного виконання Генпідрядником (відповідачем) зобов'язань за договором вимагати від нього сплати визначених умовами договору штрафних санкцій, відшкодування заподіяних збитків, а також повернення отриманих від замовника на виконання таких обов'язків коштів.

З аналізу змісту позовної заяви судом зроблений висновок, що спір про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 193143,26 грн. безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договору. Предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про фактичне виконання будівельних робіт за договором підряду. Зобов'язання про стягнення штрафних санкцій не є таким, яке належить, через його особливість, виконувати тільки в певному місці.

Враховуючи, що зобов'язання про стягнення штрафних санкцій не є такими, що можуть виконуватись лише в певному місці (ч. 5 ст. 29 ГПК України), а також враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, будинок 73, квартира 2, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Миколаївської області.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019 р. у справі № 924/166/19 скасувати та передати матеріали позовної заяви Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" про стягнення штрафних санкцій за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1).

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

За приписами ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Посилаючись на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України суд у своїй ухвалі зазначає, що правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Ухвалюючи вищенаведений висновок, суд, на думку апелянта, судом проігноровані приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо спорів, які фактично випливають з договорів в яких визначено місце виконання .

Суд в своїй ухвалі повністю ігнорує п. 5.1.2 Договору в якому чітко прописано місце виконання: м. Хмельницький, Хмельницька область, вул. Чорновола, 27.

Вважає, що п. 5.1.2 Договору безпосередньо кореспондується з прямою вимогою ч. 5 ст. 29 ГПК України в частині спорів, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання. При цьому законодавець не конкретизує види зобов'язань, які повинні бути передбачені Договором та мають бути виконані (грошові, в натурі або інше) і як наслідок враховані при визначенні судами підсудності, а посилається на договори в цілому, що дає право апелянту на підставі ч. 1 ст. 29 ГПК України самостійно обирати суд, якому підсудна справа відповідно до процесуальної норми, яка не підлягає багатосторонньому тлумаченню у зв'язку зі своєю чіткою юридичною, філологічною визначеністю.

Суд першої інстанції, в рамках територіальної юрисдикції якого відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання за Договором, що і слугувало причиною звернення із позовом до суду, позбавив апелянта права вибору, яке чітко регламентовано ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України допустивши невірне тлумачення, яким фактично, помилково застосував виключну підсудність до даного спору (який не містить ознак спорів, передбачених ст. 30 ГПК України) та проігнорувавши головні процесуальні умови застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України на які посилається апелянт.

Застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, на думку Апелянта, є помилковим, оскільки ця норма безпосередньо кореспондується з положенням ч. 1 ст. 27 ГПК України, і не враховує право вибору, яке виникло у позивача в межах застосування положень ст. 29 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління просить скасувати вказану ухвалу.

Від Заступника військового прокурора Львівського гарнізону надійшов відзив на апеляційну скаргу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, відповідно до якого вказує наступне.

Постановляючи ухвалу від 26.02.2019 р., суд першої інстанції прийшов до висновку, що підсудність даного спору визначається з урахуванням положень ст. 27 Господарського процесуального кодекс України за місцезнаходженням відповідача (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відтак, нормами процесуального законодавства позивачу надано право за певних умов вибирати між господарськими судам, яким підсудна справа.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Статтею 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

Місце виконання зобов'язання по своїй суті відображає певну просторову характеристику того чи іншого об'єкта. Причому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою вказівки формулювання "місце виконання зобов'язання" (ст. 532 ЦК України, ст. 197 ГК України), але й іншими термінами та словосполученнями.

Спірні правовідносини виникли з укладеного між сторонами договору підряду від 24.05.2018 №126.

Згідно п. 1.1. цього договору замовник (позивач) доручає, а Генпідрядник (відповідач) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування №4, в/м №25, м. Хмельницький, Хмельницької області", за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, військове містечко №25, вул. Чорновола, 27, що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, згідно з умовами договору сторони визначили місце його виконання: Хмельницька область, м. Хмельницький, військове містечко №25, вул. Чорновола, 27.

За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 27 та ч. З, 5 ст. 29 ГПК України, вважаю, що позов подано з дотриманням правил підсудності до Господарського суду Хмельницької області, а у суду першої інстанції відсутні були підстави для передання його на розгляд до іншого суду.

Враховуючи вищевикладене Заступник військового прокурора Львівського гарнізону вважає, що апеляційна скарга Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Міністерство оборони України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржену ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого на здійснення функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" про стягнення 193143 грн. 26 коп., з яких 87158 грн. 04 коп. пені, 105625 грн. 22 коп. штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Заступник військового прокурора Львівського гарнізону вказує на невиконання відповідачем умов договору підряду №126 від 24.05.2018р.

Відповідно до п. 1.1 Договору підряду № 126 від 24.05.2018 р. замовник (позивач) доручає, а Генпідрядник (відповідач) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування №4, в/м №25, м. Хмельницький, Хмельницької області", за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, військове містечко №25, вул. Чорновола, 27, що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Передаючи справу за підсудністю до господарського суду Миколаївської області, суд першої інстанції посилався на ч. 1 ст. 27 ГПК України, в той же час стаття 29 ГПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Враховуючи, що предметом спору в даній справі є стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем умов Договору підряду №126 від 24.05.2018р., місцем виконання якого є Хмельницька область, м. Хмельницький, військове містечко №25, вул. Чорновола, 27, то в даному випадку слід застосовувати вищевказані положення ст. 29 ГПК України, яка передбачає підсудність справ за вибором позивача.

За таких обставин, беручи до уваги право позивача на вибір суду, котрому підсудна справа та факт звернення позивача до господарського суду Хмельницької області, то справа № 924/166/19 підсудна господарському суду Хмельницької області.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних, допустимих та достатніх доказів у розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019 р. у справі № 924/166/19 слід скасувати та направити справу № 924/116/19 до господарського суду Хмельницької області.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270-271, 273, 275-282 ГПК України, Північно-західного апеляційного господарського суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019 р. у справі № 924/166/19 скасувати.

3. Справу № 924/166/19 надіслати до господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "06" травня 2019 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.