УХВАЛА
02 травня 2019 року
Київ
справа №9901/216/19
адміністративне провадження №П/9901/216/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Петра Олексійовича Порошенка про визнання протиправним та скасування указу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України П.О. Порошенка, в якій просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України П.О. Порошенка №100/2019 «Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України» від 4 квітня 2019 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно із статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з'ясовано наступне.
Відповідно до пункту 4, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Позивач, заявляючи вимоги про скасування Указу Президента України №100/2019 «Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України» від 4 квітня 2019 року не навів обґрунтування порушення оскарженим указом саме його прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів, з посиланням на норми права та не зазначив в чому саме полягало таке порушення.
Пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не зазначено в позовній заяві письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня становить 1921 гривень.
Враховуючи викладене, за подання даного адміністративного позову судовий збір має бути сплачено у розмірі 768,40 гривень.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При перевірці зарахування судового збору згідно квитанції про сплату судового збору №18432 від 25 квітня 2019 року до спеціального фонду Державного бюджету України, Судом встановлено, що судовий збір у розмірі 576,30 грн. не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, долучена до позовної заяви квитанція про сплату судового збору №18432 від 25 квітня 2019 року у розмірі 576,30 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі.
Судовий збір за подання адміністративного позову до Верховного Суду сплачується з такими реквізитами: розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102. « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до названих норм Кодексу та надати суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 160-161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Петра Олексійовича Порошенка про визнання протиправним та скасування указу - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
...........................
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду