ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
02.05.2019 м.Дніпро Справа № 876/7/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В.,
секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14/69 від 03.01.2019, адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 05.07.2018, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аском Сервіс” про скасування рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 15.02.2019 у справі №14/26К-18 (головуючий третейський суддя Терещенко О.В., третейський суддя-доповідач ОСОБА_3, третейський суддя Палій Є.А.; рішення ухвалене у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області).
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аском Сервіс”, м.Дніпро
про стягнення 1 090 545 грн. 29 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціоції "Регіональна правова група" від 15.02.2019 у справі №14/26К-18 з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аском Сервіс” (надалі – ТОВ “Аском Сервіс”) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Інгулецький ГЗК") стягнуто 1 090 545 грн. 29 коп. штрафу за порушення умов договору підряду №1914-35 від 27.03.2017 та 10 905 грн. 45 коп. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", ТОВ “Аском Сервіс” подало заяву, якою просить Центральний апеляційний господарський суд його скасувати; визнати третейську угоду, яка існувала у вигляді третейського застереження у п.14.2 договору підряду №1914-35 від 27.03.2017 такою, що втратила правову силу; судові витрати покласти на ПАТ "Інгулецький ГЗК".
Заявник зазначає, що:
- з умов договору підряду №1914-35 від 27.03.2017 вбачається, що по закінченню строку його дії сторони не звільняються від прийнятих на себе обов’язків по договору, проте всі інші його положення втрачають правову силу, в тому числі положення п. 14.2. договору, яким було передбачене третейське застереження;
- у зв’язку з тим, що 31.01.2018 року закінчився строк дії договору підряду № 1914-35 від 27.03.2017 року, пункт 14.2. договору втратив правову силу, а тому з дня закінчення строку дії договору третейська угода, яка існувала у вигляді третейського застереження, перестала бути дійсною;
- згоди ТОВ «Аском Сервіс» на вирішення спорів за договором підряду №1914-35 від 27.03.2017 року у третейському суді на момент подання позову не існувало, що виключає можливість розгляду такого спору Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації «Регіональна правова група».
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційний господарський суд не визнавати третейську угоду, яка існувала у вигляді третейського застереження у п. 14.2. договору підряду № 1914-35 від 27.03.2017 року такою, що втратила правову силу; відмовити ТОВ «Аском Сервіс» в скасуванні рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 15.02.2019 у справі № 14/26К-18; оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява ТОВ “Аском Сервіс” не підлягає задоволенню.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.
Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.
Частиною 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи щодо оскарження рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
Згідно ст. 346 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Статтею 350 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для скасування рішення третейського суду. Рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
Між сторонами укладено договір підряду №1914-35 від 27.03.2017 (надалі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) зобов’язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи з прибирання виробничих приміщень від промислових (технологічних) відходів (просипу, сміття, металобрухту) в цехах Рудо-збагачувальної фабрики №1 (РЗФ №1), Рудо- збагачувальної фабрики .№2 (РЗФ №2) та Дробильної фабрики (ДФ), а також з очищення обладнання від сторонніх предметів (розбунтовка живильників) в цехах РЗФ №1, РЗФ №2, перелік яких наводиться у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору. Роботи виконуються на території замовника.
Відповідно до п. 1.2. договору замовник зобов’язується надати підряднику об’єкт для виконання робіт, прийняти та сплатити за виконані роботи в порядку та в строки, передбачені договором.
Умовами п. 2.1. договору встановлено, що строки виконання робіт по договору, а також їх окремих об’ємів, визначаються у відповідних додатках (специфікаціях) на обслуговування обладнання, які є невід’ємною частиною договору. Строк виконання робіт по договору починає відраховуватися з моменту фактичного прийняття об’єкту робіт у відповідності з п. 5.3. договору.
Згідно п. 2.3. договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об’єктам робіт визначається датою підписання позивачем ОСОБА_4 виконаних робіт з додатками.
Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна робіт відповідає рівню звичайних цін, виходячи зі специфіки та способу виконання робіт, визначається на підставі узгоджених сторонами специфікацій.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата замовником виконаних робіт буде проводитися поетапно, протягом строку, вказаного в кожній специфікації до договору окремо, від дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт з додатками, у відповідності з 2.3. договору, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних.
Зі змісту п. 5.1. договору слідує, що склад робіт по договору, а також його окремих об’ємів, визначаються на підставі відомостей дефектів та вказуються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.
Згідно умов специфікації №1 від 27.03.2017 до договору відповідач зобов’язався виконати роботи з прибирання виробничих приміщень від промислових (технологічних) відходів (просипу, сміття, металобрухту) в цехах Рудо-збагачувальної фабрики №1, Рудо- збагачувальної фабрики №2 та Дробильної фабрики на загальну суму 5 384 949 грн. 98 коп. з ПДВ.
Згідно умов специфікації №2 від 07.04.2017 до договору відповідач зобов’язався виконати роботи з очищення обладнання від сторонніх предметів (розбунтовка живильників) в цехах в цехах Рудо-збагачувальної фабрики №1 та Рудо-збагачувальної фабрики №2 на загальну суму1 852 018 грн. 56 коп. з ПДВ.
Відповідно до вказаних специфікацій відповідач зобов’язався виконати роботи згідно затверджених позивачем місячних графіків (додаток №5 до договору) і відповідно до вимог «Технічного завдання» цехів Рудо-збагачувальної фабрики №1, Рудо-збагачувальної фабрики №2 та Дробильної фабрики, затверджених позивачем.
Період виконання робіт, визначений в специфікаціях: квітень 2017 - січень 2018.
Умови оплати виконаних робіт зафіксовані в Специфікаціях №№1,2 до договору та оплата підряднику здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок протягом 60 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Однак, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідач роботи з очищення обладнання від сторонніх предметів не виконав, а роботи з прибирання виробничих приміщень від промислових (технологічних) відходів (рудного просипу, сміття, металобрухту) виконав не в повному обсязі.
Вказане позивач підтверджує актами виконаних робіт №1 від 30.06.2017, №2 від 30.06.2017, №898 від 20.07.2017, №1042 від 21.08.2017, №1159 від 25.09.2017, №1159/1307 від 23.10.2017, №1470 від 20.11.2017, №1643 від 22.12.2017, №31 від 23.01.2018, №2 від 01.02.2018.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).
В пункті 10.3.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення підрядником строків виконання робіт, строків усунення виявлених дефектів виконання робіт, а також у випадку невиконання вимог п. 5.3. договору, підрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 15% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ) зазначеної у відповідній специфікації до договору, якщо інше не визначено у відповідній специфікації до договору.
Позивач нарахував відповідачу штраф за порушення строків виконання робіт у розмірі 15% від вартості робіт, визначених у специфікаціях №1 від 27.03.2017 та №2 від 07.04.2017 до договору, що розраховується наступним чином:
7 236 968 грн. 54 коп. х 15%= 1 085 545 грн. 29 коп.
Згідно п.5.3. договору підрядник зобов’язаний протягом п'яти робочих днів з моменту підписання договору обома сторонами, надати кураторові робіт Проект організації робіт (ПОР), завізований технічними фахівцями замовника та затверджений керівником підрядника. У випадку непред’явлення підрядником ПОР у вказаний строк, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1 000 грн.
Згідно даних позивача, по Специфікації №1 від 27.03.2017 до договору ПОР по цеху РЗФ №1 підписаний 31.05.2017, ПОР по цеху РЗФ №2 підписаний 12.06.2017, ПОР по цеху ДФ не підписаний; по Специфікації №2 від 07.04.2017 до договору ПОР по цехам РЗФ №1 і РЗФ №2 не підписані.
Окрім того, позивач, керуючись умовами п. 5.3. договору, нарахував відповідачу штраф за прострочку підписання ПОР, розмір якого складає:
1 000 х 5 = 5 000 грн., де:
1 000 грн. - розмір штрафу в разі непред’явлення відповідачем ПОР протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору;
5 - кількість ПОР згідно Специфікацій №№1 та 2 до договору.
Отже, загальна сума штрафу, нарахованого позивачем відповідачу за порушення умов по договору складає:
1 085 545 грн. 29 коп. + 5 000 = 1 090 545 грн. 29 коп.
Штраф відповідачем у добровільному порядку не сплачений, що і є причиною виникнення спору.
Доказів належного виконання прийнятих на себе зобов’язань за умовами укладеного між сторонами договору відповідачем не подано, тому вимоги позивача колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Виходячи із змісту вимог ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі.
Пунктом 14.2 договору сторонами узгоджено, що у випадку, якщо спори та розбіжності, які виникають у зв'язку з виконанням даного договору або які стосуються його укладення, змінення, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду.
В своїй заяві ТОВ «Аском Сервіс» зазначає, що оскаржуване рішення прийняте у спорі, позов щодо якого подано після закінчення дії третейського застереження. Відповідач вказує, що з умов договору вбачається, що по закінченню строку його дії сторони не звільняються від прийнятих на себе обов’язків по даному договору, проте всі інші його положення втрачають правову силу, в тому числі і положення п. 14.2. договору, яким було передбачене третейське застереження.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 2, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом; юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.
Стаття 12 Закону України «Про третейські суди» встановлює, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейського застереження в договорі Закон України «Про третейські суди» не передбачає.
Сторонами укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в договорі. Таким чином, з моменту укладання цього договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договору між сторонами, а саме у Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група».
Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження прав відповідача. Наявність дійсного третейського застереження та обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням прав відповідача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 55 Конституції України. Проте, ухилення відповідача від виконання положень пункту договору про розгляд спору в третейському суді, має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України "Про третейські суди", яка полягає у гарантуванні, у даному випадку, учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.
Включення третейського застереження до тексту договору здійснюється для визначення умов вирішення спорів, які можуть виникнути при реалізації сторонами положень договору, що є загальноприйнятим в національній та світовій практиці застосування механізмів врегулювання спорів. При цьому, предметом третейської угоди може бути як спір, який існує на момент укладення такої угоди, так і будь-які інші спори в зв’язку з правовідносинами, що виникатимуть між сторонами у майбутньому при виконанні договірних зобов’язань та віднесених до компетенції третейського суду.
З огляду на викладене доводи заявника колегія суддів вважає необґрунтованими, не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача та скасування оскаржуваного рішення.
Витрати по сплаті судового збору, пов’язані з розглядом заяви ТОВ “Аском Сервіс”, покладаються на заявника.
З огляду на викладене та керуючись ст. 349, ст. 351 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аском Сервіс” залишити без задоволення.
Рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 15.02.2019 у справі №14/26К-18 залишити без змін.
Справу №14/26К-18 повернути до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" (50086, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул.Ярослава Мудрого, буд.74а).
Ухвала про відмову в скасуванні рішення третейського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Е.В. Орєшкіна
(Повний текст ухвали складено 03.05.2019).