ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 81479663

Озвучення тимчасово недоступне

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №9901/735/18

адміністративне провадження №П/9901/735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В.П.,

Суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.

секретар судового засідання - Титенко М.П.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача - Білопольська Н.А.,

представник 3-ї особи - Цуцкірідзе Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,

ВИРІШИВ:

15.08.2018 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1, у якому він просив: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) від 20.07.2018 №1256/ко-18, яким вирішено: визначити, що суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18; відмовити судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18, за результатами іспиту місцевих та апеляційних судів; визнати суддю Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Указом Президента України №99/2010 від 03.02.2010 його призначено на посуду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська строком на п'ять років. Наказом голови цього суду №15-к від 17.02.2010 був прийнятий на посаду судді. Указом Президента України №348/2017 від 02.11.2017 був призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Загальний стаж роботи на посаді судді складає більше 8-ми років, загальний стаж роботи у галузі права - 23 роки, 8 місяців та 25 днів. Позивач, вважає, що відповідачем під час про ведення кваліфікаційного оцінювання його професійних знань були порушені гарантії незалежності суддів, які закріплені Законами та Конституцією України.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 №143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18) затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04.11.2016 № 144/зп-16 (y редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13.02.2018 № 20/зп-18) затверджено Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

Всупереч вказаним актам, ВККС України: своєчасно (за десять днів) не повідомило Позивача про час та місце проведення кваліфікаційного оцінювання за вказаною у заяві адресою (поштовою або електронною) або за місцем роботи; на засіданні Комісії, - 11.05.2018 без повідомлення та його виклику було прийнято Рішення про затвердження результатів іспиту, складеного суддями 27.03.2018, в якому він приймав участь, зокрема склав анонімне письмове тестування та виконав практичне завдання; інформація, що розміщена на офіційному сайті Комісії, щодо результатів іспиту містив список суддів, стосовно яких призначено проведення співбесід у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, але вона не містила його прізвища.

Крім того, з 12.07.2018 позивач перебував спочатку у відпустці, а потім на лікуванні, також позивач не повідомлявся про засідання відповідачем, не знав і не мав можливості знати про проведення засідання. Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на участь в засіданні колегіального органу суб'єкта владних повноважень (ВККС України) на якому, по суті вирішувалося питання, його подальшої професійної долі.

Позивачем направлялося до ВККС України клопотання про неможливість проведення засідань без нього, в якому крім іншого повідомив відповідача про те, що перебуває на лікуванні і не має можливості з'явитися на будь-які засідання.

20.07.2018 у засіданні ВККС України не було проголошено та встановлено загальний результат складення ним іспиту - суми балів, отриманих за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. У зв'язку із чим, не погоджується із вищезазначеним рішенням Комісії від 20.07.2018 та вважає, що воно порушує засади верховенства права, принципи незалежності судової влади та правової визначеності, не відповідає Конституції і законам України, основним засадам діяльності Комісії, встановленим Регламентом.

Так, за підсумками складення ним анонімного письмового тестування в сумі отримав 108,875 балів, що перевищує мінімально допустиму кількість балів, передбачену Порядком, що становить 90 одиниць. Проте, Комісією не було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту Позивача, що є сумою балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, як того вимагає сам Порядок.

Приймаючи до уваги, що максимальна кількість балів за результатами першої стадії іспиту - складення анонімного письмового тестування, становить 90 балів, а за результатами другої стадії іспиту - виконання практичного завдання, - 120 балів, відповідно до п. 6.4. Глави 6 Розділу II Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді в межах цього іспиту становить 105 балів, а саме: (90 балів + 120 балів) * 50% = 105 балів.

Його результат є вищим і становить 108,875 балів, a тому згідно пункту 8 Глави 6 Розділу II Положення, позивач, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, має бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання з підстав набрання ним мінімально допустимого бала іспиту.

В резолютивній частині рішення від 20.07.2018 Комісія, вийшовши за межі своїх дискреційний повноважень, вирішила рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з його посади судді, тоді як жодним Законом, в тому числі Положенням не покладено таких обов'язків на відповідача під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді.

Відповідно до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Закону виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із пунктом 37 Положення рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.

Отже, відповідно до положень законодавства рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є лише підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади, а, отже, не може замінювати собою вказане подання.

Спірне рішення порушує право позивача на працю та на захист від незаконного звільнення. Рішення є невмотивованим, що є самостійною підставою для його скасування, оскільки у рішенні відсутні мотиви та підстави його ухвалення, в порушення норм Конституції України не вказано, за яким конкретно критерієм позивач не відповідає займаній посаді; у рішенні за результатами кваліфікаційного оцінювання має міститись висновок про те, за яким саме критерієм (компетентності, професійної етики або доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді. Лише за таких обставин рішення про невідповідність судді займаній посаді буде вмотивованим. Проте, у Рішенні вказана лише кількість балів, яку позивач набрав за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання, за відсутністю загального результату складення іспиту, а не за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Крім того,зазначає, що його вперше було призначено на посаду судді Указом Президента України В.А. Ющенка від 03.02.2010. Указом Президента України П.О. Порошенка від 02.11.2017 його було призначено на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Тобто, оскільки його призначено Президентом України на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2017- після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», тому вимоги про необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання не можуть пред'являтись до позивача як до особи, яку призначено на посаду судді після набрання чинності вищевказаним законом, тому прийняття рішення відповідачем про невідповідність займаній посаді внаслідок не проходження кваліфікаційного оцінювання, а тим більше про надання рекомендацій Вищій раді правосуддя про його звільнення на цій підставі є протиправним.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, справа №9901/735/18 розподілена судді Юрченко В.П. Номер провадження - П/9901/735/18.

Суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. 16.08.2018 прийнято до свого провадження дану адміністративну справу і призначено її до розгляду в судове засідання на 06.09.2018 о 10:30 год.

Представник ВККС України заперечив проти позову ОСОБА_1, зазначивши у письмовому відзиві, що рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18 було призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі і позивача, у зв'язку з чим рішенням Комісії від 02.03.2018 № 33/зп-18 було призначено проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 79,875 балів, за виконання практичного завдання - 29 балів.

Комісія, діючи в межах наданих законодавством повноважень, встановила, що суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за виконання практичного завдання отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала, визначеного пунктом 9 розділу V Положення і рішенням Комісії від 2 березня 2018 року № ЗЗ/зп-18, а отже, не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, що відповідно до пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та пункту 37 розділу III Положення є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади. Всупереч доводів ОСОБА_1 в обґрунтування підстав звернення до суду щодо порушення його прав як учасника кваліфікаційного іспиту процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді була проведена Комісією у відповідності до вимог Закону, адже Комісією не допущено звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та Законом гарантій незалежності судді, зокрема щодо особливого порядку припинення повноважень судді. Кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді є особливою процедурою, що визначена Перехідними положеннями Конституції України і проводиться в рамках судової реформи з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу II Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні. Відповідно до пункту 14 розділу III Положення для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідного рішення визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання та визначає мінімально допустимий бал іспиту, затверджує його результати. Комісія зауважує, що позивач отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспит, що відповідно до статей 83-86, 93, 101 Закону є законодавчо визначеною підставою для прийняття рішення про невідповідність займаній посаді. Бали за складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання для визначення результатів іспиту не сумуються, оскільки є самостійними складовими частинами етапу «Іспит» за умови набрання не менш як 50 відсотків від максимально можливого бала за кожен підетап окремо, а не вцілому. При цьому, критерії кваліфікаційного оцінювання, що оцінюються за відповідними показниками Комісія застосовує та визначає по відношенню до кожного судді через внутрішнє переконання та оцінку. Ці критерії застосовуються до суддів однаково і з цілковитою постійністю. Кожен критерій оцінюється на основі показників та відповідної методики щодо кожного судді індивідуально. Відтак, визначення конкретної кількості балів, з урахуванням вимог Закону, Положення і Порядку, належить до дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як постійно діючого органу у системі правосуддя України. Посилання Позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення засідання 20.07.2018 є надуманими, адже відповідне повідомлення було розміщено на офіційному веб-сайті Комісії 10.07.2018, що підтверджується довідкою начальника управління інформаційних технологій ОСОБА_7 від 22.08.2018. Отже, позивач був обізнаний про порядок денний засідання Комісії на 20.07.2018 шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Комісії за 10 днів до проведення засідання Комісії, а саме 10.07.2018. Розгляд питання про подальшу участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні у його відсутність обговорювалось на засіданні Комісії, яка врахувала, що не складення іспиту, відповідно до Закону та Положення, є безумовною підставою для припинення кваліфікаційного оцінювання судді і визнання його таким, що не підтвердив відповідності займаній посаді, а відтак, присутність Позивача на засіданні Комісії не могло вплинути на результат розгляду питання порядку денного засідання Комісії щодо визначення результатів (кваліфікаційного оцінювання і допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Таким чином, розгляд питання про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, за результатами іспиту та вирішення питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» відповідає порядку, встановленому Регламентом Комісії. У свою чергу, проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 у відповідності до вимог закону та визначених відповідно до нього регламентних процедур дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів останнього. Крім того, позивач не наводить доводів та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених частиною третьою статті 88 Закону підстав для оскарження та скасування рішення Комісії.

Третя особа, - Вища рада правосуддя надала письмовий відзив на позов ОСОБА_1, у якому зазначено, що виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС України. Рішенням колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2018 № 1256/ко-18 суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді. Відповідно до пункту 37 розділу III Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС України від 03.11.2016 № 143/зп-І6 рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією звільнення судді. 22.08.2018 на адресу Вищої ради правосуддя надійшло подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення з посад суддів, у тому числі судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

13.09.2018 на адресу Верховного Суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ВККС України, в якому він зазначив, що відповідачем (ВККС України) не в період кваліфоцінювання, ні у відзиві не надано відповіді на деякі ключові питання, у тому числі жодним чином не мотивовано нарахування йому 29 балів за виконання практичного завдання. He оспорюючи дискреційність повноважень ВККС України, вважає що за відсутності будь-якої мотивації у прийнятті дискреційного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання, останнє може свідчити про зловживання ВККС України під час прийняття нею рішень за результатами такого оцінювання. Адже з таким успіхом ВККС України у оспорюваному рішенні могла виставити « 0» балів по будь-якому критерію, й при цьому не аргументувати таку кількість балів, посилаючись на власний розсуд та дискреційність повноважень. Слід зазначити, що, якщо б така ситуація дійсно була, для нього особисто вона нічим не відрізнялась би від тієї, яка є зараз. Він б й тоді не розумів чому саме ВККС України виставила йому за виконання практичного завдання « 0» балів, й при цьому ВККС України так само аргументувала відсутність мотивації власним розсудом та дискреційними повноваженнями. Відповідно до пункту 18 Розділу V Порядку загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Таким чином, загальним результатом складення іспиту суддею ОСОБА_1 є сума балів, отриманих ним, як учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання: 79,875 + 29 = 108,875. Проте, Комісією не було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту позивача, що є сумою балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Відповідач у відзиві лише намагається трактувати діючі нормативні акти та переоцінювати докази на свою користь, але оцінка доказів є компетенцією суду. Жодних доказів того, що відповідачем було встановлено та персоніфіковано загальний результат складення іспиту позивача, суду не надано. Також позивач повторно зазначає, що, оскільки він був призначений на посаду судді повторно в 2017 році, то вимоги про необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання не можуть бути пред'явлено до позивача як особи, яку призначено на посаду судді після набрання чинності вказаним Законом, тому прийняття рішення відповідачем про невідповідність його займаній посаді внаслідок не проходження такого кваліфікаційного оцінювання є неправомірним. Крім того, підстави для звільнення судді з посади, передбачені статтею 126 Конституції України, не передбачають таку підставу для звільнення, як не проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Вважає, що в такий спосіб законодавець створив умови, коли саме негативне оцінювання стало зручною підставою для звільнення незручних для влади суддів. Тобто, звільнення за результатами невдалого кваліфікаційного оцінювання передбачено виключно Перехідними положеннями Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без закладення такої підстави звільнення в основне тіло зазначених Законів. Відтак, рішення про звільнення суддів не можна сприймати легковажно чи спрощено. Суддів може бути звільнено лише у виняткових випадках, наприклад, з причин їх нездатності виконувати свої обов'язки, через поведінку, невідповідну посаді, яку вони займають, за наявності серйозних підстав неналежної поведінки чи некомпетентності, чи у разі значного порушення дисциплінарних або кримінальних положень, визначених законом.

Крім того, вважає, що представляти інтереси ВККС України, яка є державним органом суддівського самоврядування та діє на постійній основі у системі правосуддя України, має лише адвокат, повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Судячи з наявної довіреності та відзиву на позовну заяву, Білопольська Н.А. є представником, a не адвокатом, а тому позивач вважає, що вона, перш за все, не мала б бути допущена Судом до участі у судовому процесі, так само як й не мали б прийматися Судом будь-які документи за її підписом.

Окремо, позивач у своїй відповіді на відзив наголошує, що рішення ВККС України прийнято неповноважним складом, оскільки один із членів Комісії, який входив в склад підписантів, будучи обраним з'їздом адвокатів України, підтверджує свою професійну діяльність у сфері права, в тому числі права на зайняття адвокатською діяльність, свідоцтвом, яке, згідно розповсюдженої інформації в Інтернеті, йому ніколи не видавалось.

Розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції, проведення якої доручалось Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, внаслідок задоволення Судом клопотання позивача.

До початку розгляду даної справи, через канцелярію Суду від позивача, надійшли дві заяви про відвід колегії суддів від 24.10.2018 та від 25.10.2018, за результатами розгляду яких, постановлено ухвалу від 01.11.2018 про відмову у їх задоволенні з підстав необґрунтованості, а провадження по справі зупинялось для передачі заяв про відвід на розгляд іншого судді.

Ухвалами Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л. від 14.11.2018 (провадження № Зі/9901/717/18); Коваленко Н.В. від 13.11.2018 (провадження № Зі/9901/718/18) у задоволенні заяв про відвід кожному із членів колегії, визначеної згідно вказаного протоколу розподілу відмовлено.

Наступне судове засідання, визначене на 19.12.2018 о 10:00 год., було відкладено на 23.01.2019, а потім на 27.02.2019.

23.02.2019 до Суду від позивача, вдруге надійшла заява про відвід судді-доповідачу Юрченко В.П., за результатами розгляду якої, постановлено ухвалу від 27.02.2019 про відмову у її задоволенні з підстав необґрунтованості, а провадження у справі зупинено. Справа передана для проведення автоматичного розподілу для визначення суддів для розгляду цих заяв.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А. від 06.03.2019 (провадження № Зі/9901/61/19) у задоволенні заяви про відвід судді Юрченко В.П. відмовлено.

Наступне судове засідання, визначене на 27.03.2019 о 10:00 год., було відкладено до 24.04.2019 на 09:30 год.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення позивача, представників відповідача і третьої особи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Указом Президента України від 03.02.2010 № 99/2010 ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно із наказом Голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Олійник М.В. від 17.02.2010 №15-к, ОСОБА_1 зараховано з 17.02.2010 на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Указом Президента України від 02.11.2017 №384/2017 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно із пунктом 1 наказу Голови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська В.М. Гончаренка від 03.11.2017 №163-к «Про продовження повноважень ОСОБА_1», ОСОБА_1 наказано приступити до виконання повноважень з 03.11.2017.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Рішенням від 01.02.2018 №8/зп-18 ВККС України, відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), призначила кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Серед них -і суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 83 Закону №1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18, проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного згідно з рішенням Комісії від 01.02.2018 №8/зп-18: 27 березня 2018 року - для суддів місцевих судів (цивільна спеціалізація) згідно з додатком 6.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Згідно з частиною другою статті 85 Закону №1402-VIII іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Згідно з частиною п'ятою статті 83 Закону №1402-VIII порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

У відповідності до пункту 14 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення Іспит проводиться шляхом складення суддею (кандидатом на посаду судді) анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Пунктом 2 рішення від 02.03.2018 №33/зп-18 Комісія встановила, що мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

За змістом пунктів 3 та 4 вказаного рішення, виконання практичних завдань для виконання суддями - 1. Виконання практичного завдання, здійснюватиметься із використанням комп'ютерної техніки.

Порядок визначає засади проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону №1402-VIII.

Згідно з пунктами 1, 2 цього Порядку іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/ або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту).

Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності. Іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункти 1.1. - 1.4.).

За змістом пунктів 2 і 3 глави 2 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення показники «рівень знань у сфері права» та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Усі статистичні дані є допоміжними показниками у процесі кваліфікаційного оцінювання та мають бути досліджені у сукупності з якісними показниками. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у випадку отримання суддею мінімально допустимих і більших 12 балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також більше 125 балів за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.

Рішенням від 11.05.2018 №105/зп-18 Комісія затвердила кодовані результати складення суддями 27.03.2018 анонімного письмового тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді згідно з додатком 1.

Зокрема, згідно з додатками 1 та 2 до рішення від 11.05.2018 №105/зп-18, витяг з яких знаходиться в матеріалах справи, суддя за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 79,875 балів, код тестування - 0020244 (з максимально можливих 90), за виконання практичного завдання - 29 балів, код тестування - 0054424 (з максимально можливих 120).

Згідно інформації, що розміщена у додатку 3 до рішення від 11.05.2018 року № 105/зп-18, яким декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаної посаді «Іспит», складеного 27.03.2018, коди тестування: 0020244 та 0054424 належать ОСОБА_1

Згідно з пунктом 10 розділу V «Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді» Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді (підпункти 10.1. та 10.2.).

За наслідками визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів та вирішення питання щодо допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» ВККС прийняла рішення від 20.07.2018 №1256/ко-18, яким суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 визнано таким, що не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02.03.2018 №33/зп-18. Відмовлено судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє і проведення співбесіди», призначеного рішенням Комісії від 01.02.2018 № 8/зп-18. Суддю Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді. Внесено подання до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду міста Києва ОСОБА_1

Мотивами вказаного рішення стало те, що суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 отримав менше 50 відсотків від максимального бала за виконання практичного завдання (отримано 29 балів), передбаченого підпунктом 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення, що згідно із приписами пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення свідчить, що він не склав іспиту і не може бути допущенним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) - 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права - 90 балів (підпункт 5.1.1.1.); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні - 120 балів (підпункт 5.1.1.2.); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді - 80 балів (підпункт 5.1.1.3.); діяльність щодо підвищення фахового рівня - 10 балів (підпункт 5.1.1.4.); особиста компетентність - 100 балів (підпункт 5.1.2.); соціальна компетентність - 100 балів (підпункт 5.1.3.).

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні.

Згідно з підпунктами 6.2.1-6.2.3 підпункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ «Методологія кваліфікаційного оцінювання» Положення мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту.

Відповідно до підпунктів 6.3., 6.4. пункту 6 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів. Мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту.

Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.

Підсумовуючи наведене, Суд зазначає, що основним та єдиним критерієм для можливості позитивного проходження позивачем оцінювання на відповідність ним займаної посаді судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з подальшим призначенням безстроково, є поетапне виконання вимог частини першої статті 85 Закону №1402-VIII. Тобто, складення іспиту та дослідження досьє, проведення співбесіди.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що спірне Рішення відповідач прийняв у зв'язку з тим, що суддя ОСОБА_1 не дотримався критерію, необхідного для позитивного рішення відповідача щодо можливості підтвердження здатності здійснювати правосуддя в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська.

Такі обставини зумовлені не набранням ОСОБА_1 мінімально допустимого бала під час виконання практичного завдання, отримавши лише 29 балів, тоді як прохідний бал, згідно рішення Комісії від 02.03.2018 №8/зп-18, визначений на рівні не менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, який можна отримати на цій стадії (120 балів), та становить 60 балів.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з позицією відповідача, що оскільки позивач не набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, він вважається таким, що не підтвердив своєї професійної компетентності на етапі іспиту загалом, відповідно не може бути допущений до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

Щодо доводів позивача в частині недопущення його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє», за умови набрання менше мінімального допустимого балу за результатами практичного завдання, обґрунтовуючи це з посиланням на пункт 8 глави 6 розділу ІІ Положення, слід зазначити наступне.

З урахуванням визначених у підпунктах 5.1.1.1. та 5.1.1.2 підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення максимально можливих балів, які можна отримати за такими показниками критерію професійної компетентності судді як «рівень знань у сфері права» (90 балів) та «рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» (120 балів), мінімально допустимим балом іспиту є 105 балів, який є сумою двох доданків: 45 балів і 60 балів, які, своєю чергою, є кількісним виразом мінімального п'ятдесятивідсоткового прохідного бала, встановленого для кожної із двох вказаних стадій іспиту.

За змістом підпунктів 6.3, 6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту, який, своєю чергою, визначається за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмово тестування і виконання практичного завдання.

Беручи до уваги положення пункту 14 розділу ІІІ Положення у поєднанні з підпунктами 6.2.1-6.2.3 підпункту 6.2 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення, Комісія для цілей проведення іспиту має право своїм рішенням встановлювати мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання в межах іспиту і на цій основі визначати мінімально допустимий бал іспиту, відтак затверджувати його результати, що й було зроблено.

Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення Суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімального допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.

З урахуванням наведеного, а також відповідно до положень пункту 9 глави 6 розділу ІІ Положення, які встановлюють особливості кваліфікаційного оцінювання, у якому приймав участь позивач, Комісія, для цілей проведення іспиту, призначеного рішенням ВККС від 01.02.2018 №8/зп-18, своїм рішенням від 02.03.2018 №33/зп-18 встановила як мінімально допустимий бал для іспиту загалом, так і для анонімного письмового тестування і практичного завдання, як дві необхідні умови набрання мінімально допустимого бала в межах цього іспиту.

Так, з досліджених Судом декодованих результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 27.03.2018 бал тестування у позивача складає 79,875 балів (з максимально можливих 90), бал практика - 29. Отже, отриманий бал практика у розмірі 29, не відповідає арифметичному показнику 50 відсотків максимально допустимого бала, визначеного Положенням на рівні 120 одиниць, та становить 60 балів.

Отже доводи позивача в цій частині не відповідають законодавчо-обумовленому підходу до оцінювання рівня знань суддів, в межах відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Не можуть бути прийняті Судом до уваги доводи позивача про те, що про засідання Комісії 11.05.2018 та 20.07.2018 його завчасно не повідомлено шляхом направлення відповідного повідомлення за вказаною ним у заяві адресою (поштовою або електронною) або за місцем роботи, так як на виконання підпункту 3.1.8 пункту 3.1 розділу III Регламенту ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, передбачено, що особа, стосовно якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання Комісії (палати, колегії) шляхом розміщення інформації про це на офіційному веб-сайті Комісії, а також за потреби шляхом направлення повідомлення засобами поштового зв'язку, електронної пошти та/або факсу (телефаксу) (за наявними).

Надаючи оцінку обставинам правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення від 20.07.2019, Верховний Суд приходить до висновку, що воно було прийнято із дотриманням принципу рівності, який був реалізований в частині належного повідомлення позивача про його прийняття, так як відповідна інформації про час проведення відповідного засідання була розміщена на офіційному сайті Комісії, доказом чого слугує наявна в матеріалах справи довідка за підписом начальника управління інформаційних технологій ОСОБА_7.

В даному випадку Верховний Суд також не наділений повноваженнями вирішувати питання законності залучення позивача до кваліфікаційного оцінювання, за наслідком якого було прийнято спірне у даній справі рішення (від 20.07.2018 №1256/ко-18), так як його залучення до відповідного кваліфікаційного оцінювання було здійснено згідно рішення ВККС України №8/зп-18 від 01.02.2018, що не є предметом даного судового розгляду.

При цьому, надаючи правового значення доводам позивача про те, що, оскільки його призначено Президентом України на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2017- після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», тому вимоги про необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання не можуть бути пред'явлено до позивача як до особи, яку призначено на посаду судді після набрання чинності вищевказаним Законом, тому прийняття рішення відповідачем про невідповідність мене займаній посаді внаслідок не проходження такого кваліфікаційного оцінювання, а тим більше про надання рекомендацій Вищій раді правосуддя про його звільнення на цій підставі є протиправним, Суд виходить із наступного.

Як було установлено Судом, підставами для проведення вказаного кваліфікаційного оцінювання відповідачем в рішенні від 01.02.2018 №8/зп-18 було визначено пункт 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, згідно із вимогами якого відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Як вбачається із Указу Президента України № 348/2017 від 02.11.2017 позивач був призначений на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, що винесений на підставі пункту 2 підпункту 16-1 розділу XV «Перехідні Положення» Конституції України.

Наведеними положеннями Основного Закону передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Враховуючи, те що позивача вказаним Указом Президента України не було обрано на посаду безстроково, проведення кваліфікаційного оцінювання щодо нього було проведено Комісією в межах Закону №1402-VIII.

Вказаний висновок також узгоджується з положення пункту 3 підпункту 16-1 розділу XV «Перехідні Положення» Конституції України, у відповідності до якого з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»: судді, які обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Доказів обрання позивача на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська безстроково, в тому числі після набрання законної сили Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» матеріали справи не містять.

Також є неспроможними доводи позивача про прийняття відповідачем рішення від 20.07.2018 у період знаходження його на лікарняному, оскільки положеннями Регламенту ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, не передбачено обов'язкової явки суддів щодо яких проводиться кваліфікаційне оцінювання на засідання, де оголошуються, зокрема проміжні результати такого оцінювання.

Доводи позивача, які були викладені позивачем у відповіді на відзив відповідача, такі як підписання представником відзиву на його касаційну скаргу, який не є адвокатом чи прийняття участі членом Комісії у засіданні, який, на його думку, не має прав обіймати таку посаду не розглядатимуться Судом, оскільки вони не зазначались як підстава позову. Разом з тим, згідно абзацу 2 частини 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, - представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Відповідно до статті 6 Конституції України, - державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) - постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня. Таким чином, належним представником ВККС є особа, яка діє на підставі належно оформленої довіреності.

Згідно із абз. 2 пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Отже, відповідач рішенням №1259/ко-18 від 20.07.2018, визнавши позивача, за результатами кваліфікаційного оцінювання таким, що не відповідає займаній посаді судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у спосіб встановлений Законом №1402-VIII вніс подання Вищій раді правосуддя про його звільнення з посади судді. Численні доводи позивача щодо допущення відповідачем порушення вимог названого Закону №1402-VIII є лише припущеннями і не вказують на допущення порушення вимог законодавства ВККС України.

У відповідності до частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Дослідивши зміст оскаржуваного позивачем рішення ВККС України, Суд зазначає, що обумовлених підстав, які передбачені частиною третьою статті 88 Закону №1402-VIII Судом не встановлено, обґрунтувань чи заперечень щодо чого не висловлено позивачем у позовній заяві чи у ході розгляду справи.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що відповідачем під час прийняття спірного у даній справі рішення не було допущено порушення прав позивача. Рішення прийнято уповноваженим суб'єктом, в межах та у спосіб передбачений Конституцією України та Законом №1402-VIII.

Таким чином, Суд приходить до висновку відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись статтями 193, 194, 242 - 244, 246, 250, 257, 266 Кoдексу адміністративнoгo судoчинства України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення від 20.07.2018 №1256/ко-18.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9, ЄДРПОУ: 37316378.

- Вища рада правосуддя, м. Київ, вул. Студентська, 12-а, ЄДРПОУ: 37316378.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова

Повне рішення складено 25.04.2019