ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 81367047

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"15" квітня 2019 р. Справа№ 910/4088/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017

у справі № 910/4088/17 (суддя: Трофименко Т.Ю.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен"

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача:

1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна

2. ОСОБА_3

про визнання договору купівлі - продажу недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" (далі - позивач, ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" (далі - відповідач, ТОВ "Тімсен") в якому просив визнати недійсним Договір купівлі - продажу нежитлових приміщень № 1-14 (один -чотирнадцять) в літ. "Ч-З" площею 2099,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 546517163101, укладений 06.01.2015 між ТОВ "Інженерний центр "Енергомаш" та ТОВ "Тімсен", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А.В., реєстровий № 7, а також відшкодування судового збору.

Позов мотивований тим, що оспорюваний правочин в силу ст. 234 Цивільного кодексу України є фіктивним, тобто таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків, яким ним обумовлювались, зокрема відповідач ухилився від здійснення оплати за договором, а позивач (в особі колишнього керівника) мав намір уникнути звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом, і обидві сторони діяли з умислом, що згідно з ст. 203, 2015 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Господарський суд міста Києва задовольнив позов повністю своїм рішенням від 27.06.2017 (повний текст складено 04.07.2017).

Не погодившись з прийнятим рішенням, 05.04.2019 Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2019 справу № 910/4088/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Коротун О.М.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі скаржник також просив визнати поважними причини пропуску і поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі №910/4088/17.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дегтярьова Ангеліна Володимирівна зазначає, що поштова кореспонденція протягом 2016-2017-2018 років фактично не надходила, копію рішення не отримувала, а про оскаржуване рішення апелянту стало відомо лише 29.03.2019 від учасника справи ОСОБА_3

11.04.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Енергомаш" до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження, в якій позивач просить суд відмовити Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Дегтярьовій Ангеліні Володимирівній у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч. ч . 1, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Поважність причин пропуску вирішується судом у кожному конкретному випадку виходячи з обставин справи і причин пропуску.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії»).

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України»).

Оскаржуване в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 оприлюднене 05.07.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67529114), інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень», що дозволяло скаржнику ознайомитися з його повним текстом в максимально стислі строки. Зазначене рішення набрало законної сили. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2018 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017.

Впродовж значного періоду часу (майже 2-х років) з моменту прийняття рішення судом першої інстанції апелянт не звертався до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на оскаржуване рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що річний строк апеляційного оскарження минув не лише з моменту прийняття оскаржуваного рішення, а і з моменту набрання чинності відповідною редакцією Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, зацікавлена особа проявивши розумну обачність, могла реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Частиною 3 статті 120 ГПК України зазначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 частиною 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Зі змісту частини 4 статті 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції).

Згідно з матеріалами справи, Господарським судом міста Києва направлялась поштова кореспонденція на адресу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни (АДРЕСА_1). Проте, вказана поштова кореспонденція була повернута відділенням поштового зв'язку зворотно на адресу суду першої інстанції з відмітками відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Разом з цим, в матеріалах справи (а.с. 44-45, том 3) наявні поштові повідомлення про вручення апелянту через представника "згідно договору вкладено до абонентської скриньки" Яценко, ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 про оголошення перерви в судовому засіданні на 06.06.2017 та ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 про відкладення розгляду справи на 27.06.2017 (дата проголошення рішення).

Також, матеріали справи (а.с. 129-137, том 4) містять пояснення Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни від 14.06.2017 надісланих поштою, на конверті відправника вказана адреса (АДРЕСА_1).

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Дегтярьовій Ангеліні Володимирівній матеріалів апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами на підставі частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 234, ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Дегтярьовій Ангеліні Володимирівні у відкритті апеляційного провадження.

2. Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі №910/4088/17 разом з доданими до неї документами повернути.

3. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.

4. Матеріали справи № 910/4088/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

Є.Ю. Пономаренко