ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 81334945

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа№ 910/9077/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зубець Л.П.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників

від позивача за первісним

позовом: Кривошей Д.А довіреність № 220/513/Д від 03.12.18

від відповідача за первісним

позовом: Ландешева С.М. довіреність № б\н від 19.05.18

від третьої особи: не з"явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018.

у справі № 910/9077/18 (суддя Привалов А.І.)

за первісним

позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Сокар Україна"

про стягнення 1 646 130,73 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Сокар Україна”

до Міністерства оборони України

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом

Державної казначейської служби України

про стягнення 24 791 213,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" про стягнення 1 646 130,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №286/1/17/13 від 16.05.2017р. в частині поставки товару у встановлений строк, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня в сумі 1 646 130,73 грн.

17.08.2018р. через загальний відділ Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" надійшла зустрічна позовна заява до Міністерства оборони України про стягнення з Міністерства оборони України 5 320 013,50 втрат від інфляції, 10 504 200,00 грн. пені, 8 967 000,00 грн. штрафу, нарахованих за прострочення строків оплати продукції, поставленої за Договором про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/17/13 від 16.05.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" до Міністерства оборони України про стягнення 24 791 213,50 грн. та об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним та первісним позовами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2018.2018р у справі № 910/9077/18 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" 5 320 013 грн. 50 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 79 800 грн. 20 коп. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018.2018р у справі № 910/9077/18 в частині відмови у задоволенні первісного позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" про стягнення 1 646 130,73 грн. та в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" до Міністерства оборони України про стягнення 5 320 013 грн. 50 коп – скасувати, та прийняти нове рішення яким, первісний позов Міністерства оборони України – задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019 року, справу № 910/9077/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018.2018 року у справі № 910/9077/18, розгляд справи призначено на 20.03.2019.

06.03.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/9077/18 до 27.03.2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/9077/18 до 01.04.2019 року.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлено, що 01.04.2019 представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з вимогами ст. 269 Господарського процесуального кодексу суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за прострочення виконання зобов`язання по постачанню товару за період прострочення, який починається з 01.06.2017р.

Відповідач за первісним позовом зазначив про пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені в сумі 1 646 130,73 грн.

Згідно рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол від 05.05.2017 року № 75/73/11), 16.05.2017 між Міністерством оборони України (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (за договором - постачальник) укладено договір про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/17/13, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у 2017 році нафти і дистилятів (авіаційний гас) (лот 4 - паливо для реактивних двигунів ТС-1 або еквівалент, а саме паливо для реактивних двигунів ТС-1 або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижченаведеною специфікацією:

Найменування продукції: паливо для реактивних двигунів ТС-1 або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (61-000-6972, 61-003-4718); ГСТУ 320.00149943.011-99, ДСТУ 4796:2007; строк постачання - до 31.05.2017р. включно; загальна кількість - 6100,00 т, загальна вартість продукції з ПДВ складає: 106 750 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи:

4.2.1. рахунок-фактури на відвантажену продукцію;

4.2.2. акт прийому форма № 4;

4.2.3. видаткову накладну;

4.2.4. повідомлення-підтвердження (додаток 12.4);

4.2.5. копію паспорту якості на відвантажену продукцію;

4.2.6. акт прийому-передачі (додаток 12.3).

За умовами п. 6.1.1 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постаченої продукції протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов`язань здійснюються на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Міністерство оборони України зазначає, що відповідач за первісним неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо поставки товару у встановлені строки, допустив прострочення від 1 до 26 днів, з огляду на, що позивачем за первісним позовом нараховано пеню в сумі 1 646 130,73 грн., на підставі п.7.3.2 договору.

При цьому, обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідач за зустрічним позовом за поставлену продукцію не розрахувався у встановлені договором строки – до 30.08.2017р. включно, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 185 999 892,00 грн. (в тому числі і за договором №286/1/17/14 від 16.05.2017р.), яка була стягнута рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. у справі №910/17263/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар" до Міністерства оборони України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.1.1 договору встановлено строк постачання - до 31.05.2017р.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.7.3.2 договору, за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов п.1.1. Договору строк виконання зобов`язання відповідача за первісним позовом щодо поставки товару настав 31.05.2017р., відповідно, для стягнення суми пені, починаючи з 01.06.2017р., позивач повинен був звернутись з позовом до суду до 01.06.2018р. Станом на час пред`явлення позивачем первісного позову до суду - 09.07.2018р. (штамп поштової установи на конверті, адресованому на адресу суду) річний строк позовної давності для стягнення пені за період з 01.06.2017 року до 15.06.2017р., 16.07.2017р., 17.06.2017р., 22.06.2017р. та 26.06.2017р., відповідно, минув.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», з урахуванням положення частини четвертої статті 116 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В обгрунтування апеляційної скарги та додаткових пояснень наданих позивачем за первісним позовом до суду першої інстанції щодо застосування строку позовної давності зазначає, що 18.05.2018 (в межах спеціального строку позовної давності) Міністерство оборони України звернулось з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" 1 646 130,73 грн. пені за порушення умов договору від 16.05.2017 № 286/1/17/13 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) тобто по зазначеному договору.

30.05.2018 ухвалою Господарського суду м. Києва по справі 910/6240/18 (суддя Якименко М.М.) було залишено без руху, у зв`язку з виявленими недоліками.

22.06.2018 до Господарського суду м. Києва Міністерством оборони України направлено заяву про усунення недоліків що визначені в ухвалі, разом з клопотанням про продовження строків на усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2018 по справі 910/6240/18 судом позовну заяву було повернуто.

Судом першої інстанції не враховано, що наприкінці 2017 ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" зверталось до Господарського суду м. Києва з позовом про внесення змін до договору від 16.05.2017 № 286/1/17/13 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) тобто по зазначеному договору в частині зміни строків постачання товару до 30.06.2017.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2018 по справі № 910/21805/17 (повний текст складено 15.05.2018), що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 та постановою Верховного Суду від 19.09.2018 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" про внесення змін до договору від 16.05.2017 № 286/1/17/13 в частині строків постачання до 30.06.2017 відмовлено.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" оспорювалась одна із істотних умов договору (строк поставки/продовження/зміна такого строку) Міністерство оборони України до набрання рішення по справі № 910/21805/17 законної сили, не могло звернутись з позовом про стягнення пені, оскільки у випадку задоволення позовних вимог ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" про продовження строку постачання підстави для нарахування пені за прострочення поставки були відсутні.

Враховуюче викладене, позивач зазначає, що в даному випадку мало місце переривання строку позовної давності, а також наявність обґрунтованих причин, з яких такий строк пропущено, тому заява відповідача про застосування строків позовної давності є необгрунтованою (арк. 57-58 том 2).

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача заслуговують на увагу, а строк позовної давності підлягає поновленню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що строк поставки товару за спірним договором настав 31.05.2017р., приймаючи до уваги те, що доказів поставки товару у встановлені строки станом на день розгляду справи відповідачем за первісним позовом не надано, первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткового задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу за зустрічним позовом продукцію на суму 128 100 000, 00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Однак, відповідач за зустрічним позовом оплату поставленої продукції здійснив з порушенням встановленого п.4.1 договору строку – 30.08.2017р., внаслідок чого за відповідачем за зустрічним позовом утворилась заборгованість, яка була стягнута 20.11.2017р. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. у справі № 910/17263/17.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач зазначив, що судовий розгляд справи № 804/2015/17, пов`язаний з оскарженням процедури закупівель призвів до того, що спірний договір державною казначейською службою України не було взято на зобов`язання, тобто не поступали на рахунок МОУ, тому підстави для оплати продукції були відсутні, оскільки умовами п.4.1 договору встановлено, що розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється за умови надходження бюджетних коштів на рахунок МОУ за кодом видатків.

Згідно пояснень Державної казначейської служби України, останнім за результатами розгляду документів МОУ щодо реєстрації в обліку казначейства за бюджетною програмою 2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ” бюджетних зобов`язань на підставі реєстру бюджетних зобов`язань від 19.05.2017р. №614 за договором, серед інших, №286/1/17/13, було складено попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства, у зв`язку з визнанням незаконною процедури закупівлі постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. у справі № 804/2015/17.

Суд відхиляє заперечення відповідача за зустрічним позовом, викладені у відзиві, з огляду на наступне.

Так, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зверталося Товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЗТРЕЙД” з позовом до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Державного підприємства “ПРОЗОРРО”, в якому просило, з урахуванням заяви про зміну предмету позову визнати незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин, авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Petrol, Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27-001567-а y зв`язку неможливостю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель; визнати незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27- 001713-а y зв`язку неможливостю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. у справі № 804/2015/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗТРЕЙД” задоволено. Визнано незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин, авіаційний гас) Petroleum and distillates(09130000-9) (Petrol, Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27-001567-a у зв`язку неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель. Визнано незаконною процедуру електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27-001713-a у зв`язку неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року клопотання ТОВ ГАЗТРЕЙД” про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Суд до вирішення адміністративної справи:

- заборонив Державному підприємству “ПРОЗОРРО” здійснювати будь-які дії з проведення електронного аукціону номер UA-2017-02-27- 001567-а в електронній системі закупівель;

- заборонив Державному підприємству “ПРОЗОРРО” здійснювати будь-які дії з проведення електронного аукціону номер UA-2017-02-27- 001713-а в електронній системі закупівель;

- заборонив Міністерству оборони України здійснювати будь-які дії щодо проведення електронного аукціону номер UA-2017-02-27-001567-а в електронній системі закупівель, проводити переговори з учасниками процедури закупівлі, визначати переможця процедури закупівлі, укладати договір з переможцем процедури закупівлі;

- заборонив Міністерству оборони України здійснювати будь-які дії щодо проведення електронного аукціону номер UA-2017-02-27-001713-а в електронній системі закупівель, проводити переговори з учасниками процедури закупівлі, визначати переможця процедури закупівлі, укладати договір з переможцем процедури закупівлі.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року у справі № 804/2015/17 було скасовано ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017р. апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року у справі №804/2015/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗТРЕЙД” до Державного підприємства “ПРОЗОРРО”, третя особа Міністерство оборони України про визнання незаконною процедури електронної закупівлі - залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2017р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017 р. скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2017р. апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 року у справі №804/2015/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЗТРЕЙД” до Державного підприємства “ПРОЗОРРО”, третя особа Міністерство оборони України про визнання незаконною процедури електронної закупівлі залишено без розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2017р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2017р. у справі №804/2015/17 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2017р. призначено справу до апеляційного розгляду на 16.11.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. у справі № 804/2015/17 роз`яснено резолютивну частину постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2017р. по справі № 804/2015/17 наступним чином: визнання незаконною процедури електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин, авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Petrol, Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27-001567-a означає неможливість укладання та виконання договору про закупівлю на підставі вказаної процедури закупівлі та відсутність жодних правових наслідків процедури закупівлі з моменту початку вказаної процедури закупівлі і в подальшому. Визнання незаконною процедури електронної закупівлі за переговорною процедурою: “Нафта і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) Petroleum and distillates (09130000-9) (Aviation kerosene)” номер UA-2017-02-27-001713-a означає неможливість укладання та виконання договору про закупівлю на підставі вказаної процедури закупівлі та відсутність жодних правових наслідків процедури закупівлі з моменту початку вказаної процедури закупівлі і в подальшому.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017р. ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2017р. в адміністративній справі № 804/2015/17 скасовано.

З огляду на вказані обставини, можна дійти висновку, що обставини, на які посилається Міністерство оборони України, вже виникли та існували на момент укладення спірного договору, а тому, підписавши спірний договір, відповідач за зустрічним позовом, усвідомлюючи існування відповідних обставин, уклав договір № 286/1/17/13 з порушенням норм чинного законодавства, враховуючи існування обставин оскарження результатів проведення електронних закупівель, погодив всі істотні його умови, у тому числі дату укладення договору - 16.05.2017р. та кінцевий термін виконання свого зобов`язання, а тому в повній мірі прийняв на себе ризик можливості невиконання зобов`язання в строк.

Крім того, суд зазначає, що ненадходження бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Так, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. у справі №910/17263/17 та умов договору №286/1/17/13 Міністерством оборони України 20.11.2017р. було сплачено на користь ТОВ “ТД “Сокар Україна” 57 899 999,00 грн., що підтверджується засвідченою копією банківської виписки АТ “Ощадбанк” від 15.08.2018р.

Відповідно до умов договору №286/1/17/13 вказану оплату Міністерство оборони України мало здійснити в строк до 30.08.2017р.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наданий розрахунок позивачем за зустрічним позовом розрахунку інфляційних втрат, здійснений арифметично вірно, а тому стягненню з відповідача за зустрічним позовом підлягають інфляційні втрати у розмірі 5 320 013,50грн.

Щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 10 504 200,00 грн. пені та 8 967 000,00 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом було допущено прострочення строків оплати, визначених п.6.1.1 договору, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу.

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення 10 504 200,00 грн. пені та 8 967 000,00 грн. штрафу на підставі статті 231 Господарського кодексу України, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки приписи статті 231 ГК України передбачають відповідальність, якщо порушено саме негрошове зобов`язання, натомість у даній справі має місце порушення відповідачем за зустрічним позовом виконання грошового зобов`язання.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу та пені, передбачених даною нормою, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, надання послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу, пені.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду України №3-1гс14 від 04.02.2014р. та Верховного суду №915/507/17 від 11.07.2018р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем за зустрічним позовом допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, таким чином у суду відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову в частині стягнення 10 504 200,00 грн. пені та 8 967 000,00 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги частково підтвердились під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2018р. у справі №910/9077/18 скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд. 28, офіс 3) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) 1 646 130,73 грн. за порушення умов договору від 16.05.2017р. № 286/1/17/13.

5. В іншій частині рішення залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд. 28, офіс 3) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 24 692,00 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська, буд. 28, офіс 3) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 37 038,00 грн.

8. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

9 Матеріали справи № 910/9077/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 23.04.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.П. Зубець