УХВАЛА
15 квітня 2019 року
Київ
справа №9901/178/19
адміністративне провадження №П/9901/178/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя, Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
10 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Франківського районного суду міста Львова;
- зобов'язати Вищу раду правосуддя поновити ОСОБА_2 на посаді судді Франківського районного суду міста Львова з 12 березня 2019 року;
- стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_2.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом із тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05).
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частинами першою та другою статті 266 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
Отже, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності чітко визначеного кола суб'єктів владних повноважень, перелік яких не підлягає розширеному тлумаченню.
У статті 20 КАС України визначено перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та справ, які підсудні окружним адміністративним судам.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач об'єднала позовні вимоги як до Вищої ради правосуддя, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Згідно з частиною п'ятою статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Частиною третьою статті 27 КАС України, якою передбачені випадки виключної підсудності, встановлено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про наявність заборони на об'єднання в одне провадження позовних вимог, розгляд яких віднесено до виключної підсудності різних судів.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_2 в частині вимог до Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає поверненню згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки така справа не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.
Позовна заява ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 та зобов'язання поновити ОСОБА_2 на посаді судді Франківського районного суду міста Львова з 12 березня 2019 року за формою і змістом відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, підстав для відмови у відкритті провадження, залишення без розгляду або її повернення в цій частині не вбачається.
Керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 172, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог до Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути.
Відкрити провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 та зобов'язання поновити ОСОБА_2 на посаді судді Франківського районного суду міста Львова з 12 березня 2019 року.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
Призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 13 травня 2019 року о 14:30 год. в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Витребувати у Вищої ради правосуддя рішення від 12 березня 2019 року № 718/0/15-19 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Франківського районного суду міста Львова та матеріали, що стали підставою для його прийняття.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзивів на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзиви та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзиви і доданих до нього доказів відповідачам.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання до суду заперечень проти відповіді на відзиви і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів позивачу.
Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом з пам'яткою про права та обов'язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
У частині повернення позовної заяви ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження, в частині відкриття провадження у справі ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Гончарова