ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відвід
"11" квітня 2019 р. Справа № 906/829/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
судді Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідач 1: ОСОБА_2
відповідач 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р. у справі №906/829/18
за позовом ОСОБА_3
до 1) ОСОБА_4
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське"
про розірвання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі та скасування в частині рішення загальних зборів СТОВ "Бондарівське", оформлене протоколом №1 від 27.04.2018
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області 10.01.2019 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі та скасування в частині рішення загальних зборів СТОВ "Бондарівське", оформлене протоколом №1 від 27.04.2018.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 10.01.2019р. ОСОБА_3 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження по справі №906/829/18, рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2019 р. у справі №906/829/18 скасувати повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та вирішити питання про продовження дії заходів забезпечення позову в порядку ст.145 ГПК України.
Ухвалами апеляційного господарського суду від 15 лютого 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2019 р. у справі №906/829/18 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
11.04.2019 р. на адресу апеляційного суду від представника позивача надійшла заява про відвід суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача посилається на те, що 09.04.2019р. колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. розглянуто справу №906/827/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, скасування рішення загальних зборів СТОВ "Бондарівське" в частині. Обставини зазначеної справи, підстави позову, обгрунтування заявлених вимог та зміст правовідносин тотожні тим, що розглядаються у справі №906/829/18.
Відтак, у ході розгляду справи №906/827/18, у суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р., після вивчення матеріалів справи, доводів та аргументів учасників, склалося внутрішнє переконання, оцінка та висновки щодо предмета спору.
Таким чином, вище викладене може вплинути на об'єктивність та неупередженість суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р. у ході розгляду судової справи №906/829/18.
В судовому засіданні 11.04.2019 р. представник ОСОБА_4 - заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_3 про відвід суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р. у справі №906/829/18, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За рішенням у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Згідно з частинами 1-3, 7-8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Посилання заявника на ту обставину, що суддя Бучинська Г.Б, та суддя Василишин А.Р. приймали участь у розгляді справи №906/827/18, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відтак, прийняті суддею Бучинською Г.Б. та суддею Василишеним А.Р. судові акти в іншій справі у спірних правовідносинах, з якими не погоджується заявник, не може бути підставою для відводу суддів згідно п. 4 ст. 35 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відводу суддів Бучинської Г.Б. та Василишина А.Р. від участі у даній справі.
Відтак, провадження у даній справі підлягає зупиненню, а матеріали справи - передачі для здійснення визначення автоматизованою системою складу суду на підставі ст. 32 ГПК України для розгляду заяви про відвід суддів в порядку ч.3 ст. 39 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 36, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити апеляційне провадження у справі №906/829/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення господарського суду Житомирської області від 10.01.2019 р. у справі №906/829/18.
2. Матеріали справи №906/829/18 передати для здійснення визначення автоматизованою системою складу суду для розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід судді Бучинської Г.Б. та судді Василишина А.Р. у справі №906/829/18.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.