USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 81014704

Reading aloud is unavailable for now

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. Справа№ 925/971/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бернацька О.В. - довіреність №14-30 від 18.01.2019;

від відповідача: Писаренко А.М. - ордер №КС370250 від 28.03.2019;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 (повне рішення складено 26.12.2018)

у справі №925/971/18 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут", м. Умань, Черкаська область

про стягнення 586553,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі- ПАТ НАК «Нафтогаз України», позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" (далі - ТОВ "Уманьгаз збут", відповідач) про стягнення 586553,14грн, з яких 548116,02 грн пені та 38437,12грн 3%річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-209-Н щодо своєчасної оплати вартості товару протягом 2016 року, посилаючись при цьому на пункт 7.2. договору, яким передбачена відповідальність покупця за несвоєчасну сплату вартості отриманого газу, а також на положення ст.625 Цивільного кодексу України в частині стягнення річних. Зокрема, за розрахунком позивача з відповідача підлягає до стягнення пеня в сумі 548116,02 грн та 38437,12 грн 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у позові відмовлено повністю.

Дане рішення обґрунтоване тим, що у процесі вирішення спору судом встановлено, що вартість поставленого позивачем відповідачу природного газу за Договором купівлі-продажу від 30.12.2015 №16-209-Н останнім була оплачена в повному обсязі шляхом перерахування коштів в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, встановлених п. 6.1 вказаного Договору за період з січня по жовтень 2016 року та за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

При цьому судом зазначено, що сторонами шляхом укладення правочинів - спільних протокольних рішень - змінено умови Договору № 16-209-Н щодо порядку і строків розрахунків за природний газ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у даній справі скасувати та ухвалити нове про стягнення 586 553,14грн .

Скаржник зазначає, що при нарахуванні пені та 3 % річних позивачем обґрунтовано включені суми, які були сплачені за спільними протокольними рішеннями в загальний розрахунок, так як на них також необхідно нараховувати пеню та 3 % річних, оскільки у відповідності до Додаткової угоди № 3 від 02.03.2016 до Договору пункт 6.1 доповнено останнім абзацем, відповідно до якого сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 цього Договору укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обов'язком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Тобто сторонами обумовлена незмінність умов Договору підписанням спільних протокольних рішень про погашення заборгованості.

Крім того, позивач вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про безпідставність нарахування пені і 3% річних на несвоєчасно сплачену побутовими споживачами заборгованість на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, оскільки ці кошти не можуть бути власністю чи перебувати в користуванні відповідача.

За твердженням скаржника затверджений нормативним актом механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, не впливає на договірні зобов'язання сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами, а лише визначає механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на спеціальних рахунках.

Таким чином, скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до порушення вимог ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 654 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/971/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу ПАТ НАК «Нафтогаз України» у даній справі залишено без руху на підставі ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано апелянту строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Через відділ документального забезпечення суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2019 апелянтом усунуто недоліки апеляційної скарги, подано докази сплати судового збору в сумі 13 197,45грн (платіжне доручення №7001305 від 11.02.2019).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 поновлено ПАТ НАК "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у даній справі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ НАК "Нафтогаз України", справу №925/971/18 призначено до розгляду на 28.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 оголошено перерву в судовому засіданні у справі 925/971/18 до 04.04.2019.

Позиції учасників справи.

Через відділ документального забезпечення суду 04.03.2019 від Відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 04.04.2019 зявився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішенням яким позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

30 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" (покупець за договором, відповідач по справі) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №16-209-Н (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (далі - споживачі покупця).

Відповідно до пункту 3.2. Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2. Договору визначено ціну за 1000 куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов'язками (включно) становлять:

5.2.1. Газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5219,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20% 1043,82 грн.;

5.2.2. Газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 1200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 2229,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 1200 куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 5219,10 гривень за 1000 куб.м, крім того ПДВ 20%.

Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1. договору).

Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (пункт 6.2. договору).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (пункт 7.1. договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторонами були підписані додаткові угоди до Договору №1 від 31 січня 2016 року, №2 від 29 лютого 2016 року, №3 від 02 березня 2016 року, №4 від 31 березня 2016 року, №5 від 30 квітня 2016 року, №6 від 22 серпня 2016 року, №7 від 10 лютого 2017 року, якими сторонами вносилися зміни до Договору щодо ціни, кількості, строків, порядку та умов передачі газу, порядку та умов проведення розрахунків, строку дії договору, тощо.

Додатковою угодою №1 від 31 січня 2016 року до Договору п.п. 2.1., 5.4. вказаного Договору було викладено у новій редакції.

Додатковою угодою №2 від 29 лютого 2016 року до Договору п.п. 2.1., 5.4. вказаного Договору викладено у новій редакції.

Додатковою угодою №3 від 02 березня 2016 року до Договору в п. 6.1. додано абзац, статтю 7 доповнено пунктом 7.7, в статті 10 Договору пункт 10.2 викладено в іншій редакції та додано пунктом 10.6.

Додатковою угодою №4 від 31 березня 2016 року до Договору додано пункт 2.1 розділу ІІ новим абзацом, пункти 3.1 та 3.3 розділу ІІІ, 5.1, 5.2., 5.4. розділу V з 01.04.2016, п. 6.1. розділу VІ, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції, зокрема відповідно до п. 6.1. договору у новій редакції сторони погодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Додатковою угодою №5 від 30 квітня 2016 року до Договору пункти 2.1 розділу ІІ, 5.1, 5.2., 5.4. розділу V з 01.54.2016, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції.

Додатковою угодою №6 від 22 серпня 2016 року до Договору сторони погодили вважати додаткову угоду від 02.03.2016 року №3 до цього Договору такою, що втратила чинність з 01 серпня 2016 року, п. 6.1. розділу VІ доповнено, видалено п. 6.3 розділу VІ, пункти 6.4., 6.5., 6.6 розділу VІ Договору вважаються відповідно пунктами 6.3, 6.4, 6.5, п. 7.2 розділу VІІ викладено в іншій редакції, видалено пункт 7.3 розділу VІІ, пункти 7.4, 7.5, 7.6 розділу VІІ вважаються відповідно пунктами 7.3, 7.4, 7.5. Зокрема, п. 6.1. розділу VІ "Порядок та умови проведення розрахунків" Договору доповнено абзацами три і чотири у наступній редакції: "Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором".

Додатковою угодою №7 від 10 лютого 2017 року до Договору пункт 2.1 розділу ІІ, пункт 5.4 розділу V викладено в іншій редакції.

Відповідно до пункту 3.3 Договору встановлено, що не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу продавцем документально не оформлюються.

Додатковою угодою №4 від 31.03.2016 п.3.3 Договору, викладено в наступній редакції: "не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою. У разі не підписання продавцем акту прийманні-передачі газу, продавець письмово повідомляє покупця про причини не підписання акта.

У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку покупця вважаються односторонньою відмовою покупця від поставки природного газу за цим договором за відповідний розрахунковий період. При цьому покупець не має права заперечувати проти не поставки продавцем природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період".

Пункт 6.1 Договору викладено в наступній редакції: "Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу".

Змінено строк дії Договору, пункт 11.1 викладено наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення".

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та проведені відповідні оплати.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв газ на загальну суму 157682919,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2016 року на суму 38163491,80 грн. (газ, прийнятий у січні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 29 лютого 2016 року на суму 30513400,67 грн. (газ, прийнятий у лютому 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2016 року на суму 28200610,52 грн. (газ, прийнятий у березні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2016 року на суму 22008965,58 грн. (газ, прийнятий у квітні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2016 року на суму 9913514,95 грн. (газ, прийнятий у травні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 червня 2016 року на суму 6864006,44 грн. (газ, прийнятий у червні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2016 року на суму 6654005,72 грн. (газ, прийнятий у липні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2016 року на суму 6793851,41 грн. (газ, прийнятий у серпні 2016 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2016 року на суму 8571072,71 грн. (газ, прийнятий у вересні 2016 року).

Позивач зазначив, що відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, що підтверджується Операціями по підприємству за Договором та не виконав зобов'язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

Посилаючись на порушення відповідачем строків виконання зобов'язань та керуючись, ст. ст. 549, 625, 611, 612 ЦК України, ст. 230-232, ГК України і умовами Договору, п.п. 6.1, 7.2, позивач нарахував відповідачу 548116,02 грн. пені за січень 2016 року з 25.02.2016 по 25.02.2016, за лютий 2016 року з 25.03.2016 по 13.04.2016; 38437,12 грн. 3% річних за зобов'язаннями за січень 2016 року з 25.02.2016 по 25.02.2016, за лютий 2016 року з 25.03.2016 по 13.04.2016, за вересень 2016 року з 26.10.2016 по 27.10.2016.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Пунктами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області, Департаментом фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України:

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №639 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.02.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №640 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.02.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №643 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.02.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №955 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.03.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №956 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.03.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №957 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.03.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1276 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.04.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1277 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.04.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1278 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.04.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1532 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.05.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1533 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.05.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1536 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.05.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1678 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 14.06.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1679 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 14.06.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1680 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 14.06.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1862 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.07.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №1863 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 18.07.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2140 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.08.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2141 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.08.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2142 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.08.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2144 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.08.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2366 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.09.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2368 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.09.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2369 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.09.2016;

- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №2566 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.10.2016.

На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ.

Розрахунки між сторонами Договору здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання у відповідності до ч. 1 п. 6.2 договору №16-209-Н.

У відповідності до розділу 1 вказаних протокольних рішень предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Постанова Уряду від 11.01.2005 №20).

Згідно з пунктом 2.5 розділу 2 протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків, а саме: Сторона 3 (ТОВ "Уманьгаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України") кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015 р. №16-209-Н із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 р. №16-209-Н.

Сторони, що підписали Спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за Спільними протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (п. 4 Спільних протокольних рішень).

На виконання зазначених протокольних рішень згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 та договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-209-Н відповідачем проведено розрахунки із позивачем за отриманий природний газ за рахунок наданих державою на погашення заборгованості коштів.

Для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є обставина невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що вартість поставленого природного газу відповідачем за договором №16-209-Н була оплачена шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, встановлених п. 6.1 Договору за період з січня по жовтень 2016 року та за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу в сумі 157682919,80 грн.

Колегією суддів апеляційного господарського суд при дослідженні розрахунку пені та 3% річних здійсненого позивачем встановлено таке:

пеня нарахована позивачем за зобов'язаннями за січень 2016 року на суму боргу 27635985,67 грн. з 25.02.2016 по 25.02.2016.

Сума боргу 27635985,67 грн. є субвенції з державного бюджету, що сплачені 26.02.2016 за СПР:

№639 від 19.02.2016 на суму 1000000,00 грн.

№643 від 19.02.2016 на суму 7500000,00 грн.

№640 від 19.02.2016 на суму 20000000,00 грн. на загальну суму 28500000,00 грн.

Пеня та 3% річних нараховані позивачем за зобов'язаннями лютого 2016 року з 25.03.2016 по 13.04.2016

Сума боргу 21062530,06 грн. є субвенції з державного бюджету, що сплачені 14.04.2016 за СПР:

№956 від 18.03.2016 на суму 500000,00 грн.

№955 від 18.03.2016 на суму 2500000,00 грн.

№957 від 18.03.2016 на суму 21000000,00 грн. на загальну суму 24000000,00 грн.

1462285,73 грн. кошти сплачені побутовими споживачами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, що відкриті учасниками ринку природного газу в уповноважених банках згідно до вимог згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 і по своїй природі надходження, подальшого розподілу між учасниками ринку природного газу не можуть бути власністю чи в користуванні відповідача.

Пеня та 3% річних нараховані позивачем за зобов'язаннями за вересень 2016 року з 26.10.2016 по 27.10.2016

Сума боргу 6500000,00 грн. є субвенції з державного бюджету, що сплачені 28.10.2016 за СПР №2566 від 19.10.2016 на суму 6500000,00 грн.

В усіх наведених нарахуваннях основна заборгованість погашена в установленому законодавством порядку, оскільки поточна оплата та заборгованість погашається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Укладаючи спільні протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за договором №16-209-Н підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, надані відповідно до договору №16-209-Н. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.

Дані обставини виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

Укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут" керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 передбачивши у розділі 1 положення про те, що предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Розділом 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків, а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України") кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015 №16-209-Н із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 №16-209-Н".

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Отже, підписання спільних протокольних рішень уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України в Черкаській області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом фінансів Черкаської обласної державної адміністрації (органу, який є розпорядником державних коштів) є підтвердженням встановлення факту наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №905/1100/18, від 20 листопада 2018 року у справі №923/1099/17, від 18 вересня 2018 року у справі №906/1075/17.

Відповідно до розділу 4 спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Таким чином, відповідач на виконання умов спільних протокольних рішень повністю розрахувався за природний газ, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних по сумам сплаченим за спільними протокольними рішеннями, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 548116,02 грн. пені та 38437,12 грн. 3% річних - задоволенню не підлягають.

У зв'язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" в частині стягнення боргу у загальній сумі 586553,14 грн у тому числі: пені у сумі 548116,02 грн та 38437,12 грн 3 % річних. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно відмовив у задоволенні заявлених позовних вимог.

Отже рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2018 у справі №925/971/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2019 у справі №925/971/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.12.2019 у справі 925/971/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/971/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.04.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир