ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 80999776

Озвучення тимчасово недоступне

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/515/18

провадження № 22-ц/4809/98/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Кіселика С.А.,

за участі секретаря - Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - Стойков Леонід Дмитрович,

відповідачі - Фермерське господарство «Волков В.В.», ОСОБА_6,

третя особа - Селянське (фермерське) господарство Стойкова Леоніда Дмитровича,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Волков В.В.» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року у складі судді Цотка В.В. і

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Стойков Леонід Дмитрович звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Волков В.В.», ОСОБА_6 та просив визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "Волков В.В." щодо земельної ділянки площею 5,7211 га, кадастровий номер НОМЕР_1, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за №13567833.

Позовна заява мотивована тим, що 15.12.2008 між ОСОБА_6 ( орендодавцем ) та Селянським ( фермерським ) господарством Стойкова Л.Д. (орендарем ) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,7211 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, строком на 5 років.

Вказаний правочин зареєстровано у відділі Держкомзему в Добровеличківському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 за № 352178154000113.

На підставі додаткової угоди від 12.05.2016, укладеної між сторонами зазначеного вище договору оренди землі, він припинив свою дію з 12.05.2016.

Після припинення у встановленому законом порядку договору оренди від 15.12.2008, між ОСОБА_6 ( власник ) та Стойковим Л.Д. ( землекористувач) 13.05.2016 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис ), згідно якого перша передала останньому в користування для сільськогосподарських потреб, строком на 50 років належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Дане речове право зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 13.05.2016 за №14543642.

В лютому місяці 2018 року позивачеві стало відомо про те, що 15.02.2016, тобто в період дії договору оренди землі від 15.12.2008, укладеного між СФГ "Стойкова Л.Д." та ОСОБА_6, остання уклала договір оренди землі з ФГ "Волков В.В.", згідно умов якого, передала відповідачеві в оренду строком на 7 років належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Державна реєстрація вказаного речового права була проведена 01.03.2016 за № 13567833.

Листом заступника голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28.03.2016 № 01-35/13/2 позивача повідомлено про те, що відомості про реєстрацію речового права за №13567833 видалені з Державного реєстру речових прав через технічну помилку державного реєстратора, оскільки термін дії попереднього речового права не закінчився.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону та порушує право Стойкова Л.Д. на мирне володіння майном.

За таких обставин, Стойков Л.Д. вважає, що договір оренди землі, укладений між відповідачами, має бути визнаний недійсним, відповідно до ст.ст. 203,215 ЦК України.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_6 та Фермерським господарством "Волков В.В." щодо земельної ділянки площею 5,7211 га, кадастровий номер НОМЕР_1, право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за №13567833.

Стягнуто з Фермерського господарства "Волков В.В," на користь Стойкова Леоніда Дмитровича судові витрати у розмірі 704 ( сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам ч.1 ст.203 ЦК України, а тому, має бути визнаний недійсним.

Одночасне існування двох договорів оренди земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доводи ФГ "Волкова В.В." про те, що дія договору оренди землі розпочинається з моменту його підписання сторонами, на переконання суду є помилковими.

В апеляційній скарзі ФГ "Волкова В.В." просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задолволенні позову повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Під час розподілу справи порушено порядок визначення судді для розгляду справи на підставі чого суддя повинен був заявити самовідвід.

Суд частково відхилив клопотання про витребування доказів у справі, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судом іншої цивільної справи, де предметом розгляду є обставини, що можуть виключити підстави на які посилається позивач у справі.

Суд не перевірив дії позивача та ретрьої особи на предмет зловживання цивільним правами, що сталося внаслідок не реєстрації договору оренди землі від 15.12.2008 протягом майже 2,5 років з моменту його підписання та отримання у користування об'єкту оренди за договором.

СФГ Стойкова Л.Д. наділено самостійною правоздатністю та дієздатністю, є єдиним його засновником, а до суду звернулася фізична особа, яка не вказує у чому полягає порушення є прав.

Висновок суду, що запис про державну реєстрацію речового права ФГ «Волкова В.В.» за договором оренди землі від 15.02.2016 був видалений з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.03.2016 через технічну помилку державного реєстратора, тому як дія попереднього договору не закінчилася і спливає лише 03.06.2016 не ґрунтується на нормах права та належними і допустимими доказами не підтверджується.

Запис про речове право ФГ «Волкова В.В.» у непередбачений законом спосіб вилучено державним реєстратором, який не мав права вчиняти реєстраційні дії у реєстрі, адже строк дії його електронного ключа закінчився.

Після відновлення провадження у справі в судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки всі учасники справи про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що з державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 327578 від 29.04.2002, встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіроворадської області ( т.1 а.с.12).

15.12.2008 між ОСОБА_6 ( орендодавець ) та СФГ "Стойкова Л.Д." ( орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого перша передала останньому в платне користування строком на 5 років зазначену вище земельну ділянку.

Відповідно до п.43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації ( т.1 а.с.13-14).

Згідно акту прийому - передачі земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, ОСОБА_6 передала земельну ділянку СФГ "Стойкова Л.Д." 15 грудня 2008 року. ( т.1 а.с.15)

Вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.06.2011 за № 352178154000113, що підтверджено відповідним записом у договорі оренди земельної ділянки від 15 грудня 2008 року, витягом з поземельної книги зазначеної земельної ділянки, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3502426032016 від 03.02.2016, реєстраційною справою до договору оренди землі ( т.1 а.с. 14,16,216,227).

15.02.2016 між ОСОБА_6 та ФГ "Волков В.В." укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого перша передала останньому в платне користування строком на 7 років належну їй земельну ділянку площею 5,72 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 ( т.1 а.с. 19).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 15.02.2016, ОСОБА_6 передала земельну ділянку ФГ "Волков В.В. " 15.02.2016 ( т.1 а.с.24).

Право оренди на підставі вказаного правочину зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.03.2016 за № 13567833, що підтверджується інформаційної довідкою № 54604511 від 04.03.2016, поземельною книгою ( т.1 а.с.26,219).

З листа Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28.03.2016 № 01-35/13/2, встановлено, що 4 березня 2016 року державним реєстратором зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 21781500:02:002:0118, загальною площею 5,7211, але 24.03.2016 вказаний запис був видалений з державного реєстру речових прав на нерухоме майно через технічну помилку державного реєстратора, так як дія попереднього договору не закінчились і спливає лише 03.06.2016, що зазначено у витязі з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. ( т.1 а.с.28).

12.05.2016 між ОСОБА_6 та СФГ "Стойкова Л.Д." укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого за №352178154000113 від 03.06.2011.

Відповідно до умов вказаного правочину, за взаємною згодою сторін достроково припинено дію договору ореди землі площею 5,7211 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного 15.12.2008 між ОСОБА_6 та СФГ "Стойкова Л.Д." ( т.1 а.с.29 ).

13.05.2016 між ОСОБА_6 ( власник ) та Стойковим Л.Д. ( землекористувач ) було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), який посвідчено державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 924.

Відповідно до умов договору власник надала землекористувачу право використовувати належну їй земельну ділянку площею 5,7211 га, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису.

Термін користування земельною ділянкою становить 50 років ( т.1 а.с.38-39).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №59281341 від 18.05.2016, встановлено, що право емфітевзису на підставі зазначеного вище договору зареєстроване в реєстрі 13.05.2016 за № 14543642 ( т.1 а.с.40 ).

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7, показала, що працює державним реєстратором.

В лютому 2016 року до неї, як державного реєстратора, звернувся Волков В.В. по питанню реєстрації права оренди земельної ділянки.

Ним було подано відповідний договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ФГ "Волков В.В." та інші, необхідні документи.

Після з'ясування відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інших зареєстрованих речових прав щодо належної ОСОБА_6 земельної ділянки, свідком було прийняте рішення про державну реєстрацію такого права оренди та внесені відповідні відомості до Державного реєстру.

На той момент у неї не було доступу до Державного земельного кадастру і вона не зверталася до Держкомзему із запитом щодо наявності інших обтяжень чи обмежень стосовно належної ОСОБА_6 земельної ділянки.

В кінці березня 2016 року вона отримала витяг з Державного земельного кадастру з якого з'ясувала, що на момент прийняття нею рішення про реєстрацію зазначеного вище речового права, було зареєстроване право оренди належної ОСОБА_6 земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного між останньою та СФГ "Стойкова Л.Д."

В зв'язку з цим нею з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було видалено запис про реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ФГ "Волкова В.В. "

При вчиненні зазначених дій ОСОБА_7 використовувала логін та пароль державного реєстратора РС Добровеличківського РУЮ Кіровоградської області ОСОБА_8, оскільки термін дії її електронного ключа закінчився.

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_8 повідомила, що в 2016 році працювала державним реєстратором.

Вона особисто не приймала участі у видаленні з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право оренди на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_9 та ФГ "Волков В.В. ".

З її відома та з використанням її особистого логіну та паролю, зазначені вище дії вчинила державний реєстратор ОСОБА_7.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 4 статті 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно статті 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ".

Відповідно до п.2, 3, ч.1 ст. 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 № 1878, в редакції чинній на час укладання договору оренди землі від 15.12.2008, який зареєстрований 03.06.2011, передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обов'язковій державній реєстрації підлягає зокрема і право оренди земельної ділянки. Державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, встановленому цим Законом, здійснюється з 01 січня 2013 року.

До 01.01.2013 державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Одночасне існування двох договорів оренди одної земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам Закону України " Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Матеріалами справи підтверджується, що договір оренди землі від 15.12.2016, ОСОБА_6 та ФГ "Волкова В.В. " уклали під час дії договору оренди землі від 15.12.2008, укладеного між ОСОБА_6 та СФГ "Стойкова Л.Д. ", строк дії якого становив 5 років та який набрав чинності після його державної реєстрації, що мало місце 03.06.2011.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року залишено без змін рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2018 року, яким відмовлено в задоволенні позову ФГ «Волкова В.В.» до СФГ «»Стойкова Л.Д.», ОСОБА_6 про визнання договору оренди землі від 15.12.2008 таким, що припинив свою дію 15.12.2013.

За приписами ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, та обставина, що договір оренди землі від 15.12.2008, укладеного між ОСОБА_6 та СФГ "Стойкова Л.Д. " не припинив свою дію 15.12.2013 не підлягає доказуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам ч.1 ст.203 ЦК України, а тому, на підставі ч.1 ст.215 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Доводи ФГ "Волкова В.В." , що дія договору оренди землі розпочинається з моменту його підписання сторонами, є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст.ст.18,20 Закону України "Про оренду землі ", який є спеціальним для відносин, пов'язаних з орендою землі, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір ( як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору ) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком ВСУ, викладеному в постанові від 18.01.2017 року, справа № 6-2777цс16.

Без підставними є доводи апеляційної скарги, що оспорюваний договір оренди землі не порушує прав та інтересів позивача, як фізичної особи, оскільки Стойков Л.Д. є єдиним засновником, підписантом та керівником СФГ" Стойков Л.Д.", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Правовідносини, що склалися між сторонами нерозривно пов'язані з особою позивача та відноситься до його особистих як майнових так і немайнових прав.

Тривале нездійснення державної реєстрації договору оренди землі від 15 грудня 2008 року не є підставою вважати, що договір набрав чинності після його підписання сторонами.

Помилковими є доводи апеляційної скарги, що був порушений порядок визначення судді для розгляду справи, оскільки на час розподілу справи у Добровеличківському районному суді повноваження на здійснення судочинства мав один суддя, а підстав для передачі до іншого суду законодавством не передбачено.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність дій державного реєстратора, який 24.03.2016 видалив з державного реєстру запис про реєстрацію 04 березня 2016 року право оренди земельної ділянки кадастровий номер 21781500:02:002:0118, загальною площею 5,7211, за ФГ «Волкова В.В.» не є достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Волков В.В.» залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 серпня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08.04.2019.

Головуючий суддя С.І. Мурашко

Судді С.М. Єгорова

С.А. Кіселик