RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 80950339

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Справа № 461/4259/18 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-з/811/104/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

УХВАЛА

04 квітня 2019 року м. Львів

суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., розглянувши заяву заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» - Станька Т. Р про відвід суддів Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. від розгляду справи за апеляційними скаргами Львівської міської ради, ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2018 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Львівської міської ради, про витребування майна та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Львівського апеляційного суду перебуває справа за апеляційними скаргами Львівської міської ради, ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2018 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Львівської міської ради, про витребування майна та визнання права власності

12 листопада 2018 року представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» - Станько Т. Р. подав заяву про відвід суддям Цяцяку Р. П., Шереметі Н. О. від розгляду справи.

В обґрунтування заяви зазначає, що вказані судді брали участь у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1», ОСОБА_4, ОСОБА_5 за заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 04 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання права власності та зобов'язання до вчинення дій. У даній справі з участю зазначених суддів постановлено ухвалу про закриття апеляційного провадження, яка скасована постановою Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.09.2017 року, що викликає у нього сумніви в об'єктивності та неупередженості суддів.

У зазначеній ухвалі суддями висловлена позиція щодо правового статусу нежитлового приміщення, яке є предметом даного спору, що викликає у нього недовіру до суддів Цяцяка Р. П. та Шеремети Н. О. по розгляду даної справи.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року заявлений відвід суддям Шереметі Н.О., Цяцяку Р.П. визнано необґрунтованим.

Перевіривши доводи заяви про відвід, вважаю, що підстав для її задоволення немає враховуючи таке.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В зв'язку з цим, постановлення судом у складі колегії були судді Шеремета Н.О. та Цяцяк Р.П. ухвали про закриття апеляційного провадження в іншій справі та висловлена в ній позиція, не є підставою для відводу та не свідчить про необ'єктивність та неупередженість суддів.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо . Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі , участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді справи.

При цьому, законодавець чітко визначив, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, які були винесені під час іншої або конкретної справи не може бути підставою для відводу судді.

У заяві представник, як підставу для відводу суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П., зазначив постановлення ними процесуального рішення по іншій справі.

Разом з тим, як зазначалося вище, вказана обставина не може бути підставою для відводу судді.

Отже, вимоги заяви про відвід не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П.

Враховуючи наведене підстави для відводу суддів відсутні.

Керуючись ст. ст. 36,40 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви представника ОСББ «Дорошенка-25» Станька Т.Р. про відвід суддів Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Мікуш