ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 80856428

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 [email protected] _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

01 квітня 2019 року Справа № 913/155/19

Провадження №19/913/155/19

Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області (вул. ім. Д.І. Менделєєва, 65, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області (вул. Миру, 23, м. Новодружеськ, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193)

до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича (АДРЕСА_1)

про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 30990 грн 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 по 10.12.2018 за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 16 а, м. Новодружеськ, Луганська область, у розмірі 30990 грн 70 коп.

При зверненні з цим позовом в інтересах держави заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області зазначив, що Новодружеська міська рада Луганської області, не вживала будь-яких заходів для повернення безпідставно збереженого майна в судовому порядку.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не надано доказів того, що Новодружеська міська рада Луганської області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

У листі №184 від 18.03.2019 Виконавчий комітет Новодружевської міської ради повідомив заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури, що Новодружеська міська рада Луганської області до Господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 по 10.12.2018 за користування земельною ділянкою не зверталася. Причиною стала відсутність у штаті виконавчого комітету фахівця - юриста, який би міг скласти відповідний позов та брак грошових коштів на сплату послуг юридичного характеру сторонній організації.

Доказів вищезазначеного до матеріалів позовної заяви не надано. Як і не надано доказів того, що Новодружеська міська рада Луганської області взагалі не має наміру звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви №1889вих19 від 25.03.2019 та доданих до неї документів заступнику керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву №1889вих19 від 25.03.2019 та додані до неї документи заступнику керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області.

Додаток (тільки заявнику): позовна заява №1889вих19 від 25.03.2019 з додатками на 102 арк.

Ухвала набрала законної сили 01.04.2019 відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Косенко

Ухвала № 91808082

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, [email protected]

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

28 вересня 2020 року Справа № 913/155/19

Провадження №19/913/155/19

Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали

за позовом заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області (вул. ім. Д.І. Менделєєва, 65, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області (вул. Миру, 23, м. Новодружеськ, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193)

до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 30990 грн 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 по 10.12.2018 за користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 30990 грн 70 коп.

При зверненні з цим позовом в інтересах держави заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області зазначив, що Новодружеська міська рада Луганської області, не вживала будь-яких заходів для повернення безпідставно збереженого майна в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 повернуто позовну заяву № 1889 (вих. № 19) від 25.03.2019 та додані до неї документи заступнику керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 20.08.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/155/19, справу передано до Господарського суду Луганської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

21.09.2020 матеріали справи №913/155/19 повернулись на адресу Господарського суду Луганської області.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначав про бездіяльність міської ради, яка полягала у невжитті органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, незважаючи на обізнаність про порушення інтересів територіальної громади. До позовної заяви прокурор долучив листи від 15.03.2019 №1675вих19 (а.с.131), від 21.03.2019 № 1807вих19 (а.с.133) та відповідь міської ради від 18.03.2019 № 184 (а.с.135), які, на думку прокурора, свідчать про дотримання ним порядку звернення із позовом, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до п.п. «в», «є» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно зі ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Підпунктом 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Новодружеська міська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє, дата державної реєстрації - 21.05.1997.

Згідно з ч. 3 ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.

Контроль за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель відповідно до вищевказаних положень законодавства належить саме до делегованих повноважень, які надаються виконавчим органам місцевих рад з метою захисту інтересів держави.

Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Разом з цим, як зазначає прокурор, Новодружеська міська рада, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, захист законних інтересів держави не здійснює.

У відповідності до положень ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляються в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованих на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У листі №184 від 18.03.2019 Виконавчий комітет Новодружевської міської ради повідомив заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури, що Новодружеська міська рада Луганської області до Господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 по 10.12.2018 за користування земельною ділянкою не зверталася. Причиною стала відсутність у штаті виконавчого комітету фахівця - юриста, який би міг скласти відповідний позов та брак грошових коштів на сплату послуг юридичного характеру сторонній організації.

У даному випадку участь прокурора у даній справі не порушує принципу «справедливої рівноваги» (справедливого балансу) між сторонами, оскільки сторона відповідача також не позбавлена ефективної можливості захищати свої права та інтереси у судовому порядку.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до висловленої у постанові від 16.04.2019 року у справі №910/3486/18 Верховним Судом позиції, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що у даному випадку має місце не формальне зволікання позивача на звернення з відповідним позовом до суду, а його дійсна, реальна та не заперечувана бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Сам факт не звернення до суду Новодружеської міської ради Луганської області з відповідним позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно надавав змогу захистити інтереси держави, пасивне не вжиття протягом тривалого часу належних заходів, свідчить про те, що вказаний орган державної влади неналежно виконує свої повноваження у спірних правовідносинах.

Таким чином, беручи до уваги факт обізнаності Новодружеської міської ради Луганської області про факт порушення інтересів держави у виниклих правовідносинах та невжиття нею протягом тривалого проміжку часу заходів щодо їх захисту шляхом звернення до відповідача з позовною заявою повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, що свідчить про об`єктивну усвідомлену бездіяльність ради, а також враховуючи доцільність та необхідність захисту інтересів держави, і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконного та безоплатного використання земельної ділянки без відповідної правової підстави, тобто на захист інтересів держави у сфері земельних та бюджетних правовідносин.

За вказаних обставин, листом від 21.03.2019 №1807 вих.19 Лисичанська місцева прокуратура Луганської області на виконання ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила про здійснення представництва інтересів держави та подання позову до суду про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 30990 грн 70 коп.

Вказані обставини обумовили представництво прокурором інтересів держави в особі Рубіжанської міської ради Луганської області відповідно до ч.3 ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене прокурором обґрунтування та норми законодавства, суд вважає за можливе підтвердити підстави представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області , за поданою позовною заявою заявленим позовним вимогам.

Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду, господарський суд приходить до висновку про достатність поданих матеріалів та можливість відкриття провадження у справі. Враховуючи обставини справи, які підлягають з`ясуванню, докази, які слід дослідити, суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 12, 53, 120, 176, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", суд -

УХВАЛИВ:

1.Підтвердити підстави представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області заявленим позовним вимогам.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

4. Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання на 26 жовтня 2020 року о 10 год. 00 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №204.

6. Відповідачу встановити строк для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.2 ст.178 ГПК України).

7. Звернути увагу учасників справи, що у випадку неможливості забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання, сторони та третя особа мають право на звернення до суду з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду за допомогою системи EasyCon. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

8. Довести до відома учасників судового процесу, що явка уповноважених осіб не є обов`язковою, і неявка їх у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набрала законної сили 28.09.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Косенко