ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 80855264

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2019 р. Справа№ 910/7364/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Савчук Н.А.

від відповідача Алпатьєва Н.Ю.

від третьої особи Федорчук Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця Григорчука Юрія Володимировича

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 (повний текст складено 13.12.2018)

у справі №910/7364/18 (суддя Морозов С.М.)

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва

до Фізичної особи-підприємця Григорчука Юрія Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Григорчука Юрія Володимировича про виселення з приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після припинення дії договору оренди не виконав свої зобов'язання щодо звільнення орендованого приміщення загальною площею 15 м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 28 та повернення його за актом приймання - передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Солом’янську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі №910/7364/18 позов задоволено повністю.

Виселено Фізичну особу-підприємця Григорчука Юрія Володимировича з нежилого приміщення, загальною площею 15 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 28, передавши його Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва".

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Григорчука Юрія Володимировича на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" 1 762,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до матеріалів справи відповідач після закінчення строку дії договору не повернув та не звільнив нежитлове приміщення загальною площею 15 кв. м. за адресою: м. Київ, на вул. Солом'янська, 28, а тому наявні підстави для виселення відповідача із вказаного приміщення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Григорчук Юрій Володимирович подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, а висновки викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи. Зокрема апелянта зазначає про відсутність суб'єктивного права позивача на звернення до суду, так і щодо наявності повноважень балансоутримувача щодо здійснення повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжити договір. В обґрунтування зазначеного апелянт посилається на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №910/15387/17.

Крім того, на думку апелянта, місцевим судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не надано оцінку п.3.5. договору №475 твід 26.11.2014, відповідно до якого останнім днем оплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцеві. Також, як зазначає відповідач, з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено обставин існування іншого реального претендента на оренду, укладення з ним договору та відсутність у власника наміру використовувати майно для власних потреб.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Григорчука Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі №910/7364/18, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі №910/7364/18 та призначено розгляд справи на 06.03.2019 року.

08.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну каргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

11.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2019 року.

В судовому засіданні 28.03.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 29.05.2009 року між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради та Фізичною особою-підприємцем Григорчуком Юрієм Володимировичем укладено Договір № 006/Б оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва, відповідно до умов якого відповідачу передано в оренду нежиле приміщення загальною площею 15 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, на вул. Солом'янська, 28. (т.1, а.с. 20-21).

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №291/5678 "Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної м. Києва та передаються до сфери управління Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації" (із змінами від 10.11.2011 року №607/6843) найменування Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної у м. Києві ради змінено на Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації. (т.1, а.с. 15).

У подальшому рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" перейменовано Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації" в Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та віднесено його до сфери управління Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації. (т.1, а.с. 16-17).

26.11.2014 року між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, що є правонаступником Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті ради, Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Григорчуком Юрієм Володимировичем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору від 29.05.2009 №006/Б про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду, згідно із якою сторони вирішили викласти у новій редакції договір оренди, присвоїти йому новий номер (№ 476) та погодили, що орендодавець за згодою орендаря передає, а Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація приймає на себе права та обов'язки орендодавця по договору оренди від 29.05.2009 №006/Б. (далі - договір; т.1, а.с. 22-25).

Відповідно до п. 1.11 договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 28.10.14 №13 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: м. Київ, на вул. Солом'янська, 28, інше використання нерухомого майна (пункт прийому вторинної сировини та склопосуду).

Згідно з п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 15 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, між орендодавцем (Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією), орендарем (Фізичною особою-підприємцем Григорчуком Юрієм Володимировичем) та балансоутримувачем (КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації) підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди від 26.11.2014 року, згідно із яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення загальною площею 15 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, на вул. Солом'янська, 28. (т.1, а.с. 26).

Відповідно до п. 4.15. Договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 26.11.2014 року до 25.11.2017 року.

Згідно із пунктом 9.7. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи наявний лист №38-5781/03 від 30.11.2017 року, який позивач повідомив відповідача про необхідність добровільно у десятиденний термін звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача та оплатити заборгованість по орендній платі та інші передбачені договором платежі по день фактичної здачі приміщення. (т.1, а.с. 29).

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист №108-5819 від 16.04.2018 року, який Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила позивача, що на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань власності, яка відбулась 27.02.2018 року відповідачу відмовлено в продовженні договору оренди, у зв'язку із чим, позивачеві необхідно вжити заходів щодо звільнення орендованого відповідачем приміщення. (т.1, а.с. 28).

Також в матеріалах справи наявний протокол №5/81 постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.02.2018 року. (т.1, а.с. 30-31), яким розглядалось питання щодо розірвання вказаного договору оренду. (п. 59).

Листом № 38-2106/03 від 25.04.2018 року позивач направив на адресу відповідача акт приймання-передачі об'єкта оренди балансоутримувачу. (т.1, а.с. 27).

Відповідно до акту обстеження нежитлового приміщення від 30.05.2018 року, який складений комісією, у складі головного спеціаліста відділу з питань майна комунальної власності Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_7, інженера відділу управління нежитловим фондом комунального підприємства «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» ОСОБА_8 та інженера відділу управління нежитловим фондом ОСОБА_9 було проведено обстеження нежитлового приміщення - окремо розташованої споруди (сміттєзбірника) за адресою вул. Солом`янська, 28 загальною площею 15,0 кв.м. на предмет фактичного використання та встановлено, що останнє використовується фізичною особою підприємцем Григорчуком Ю.В. для розміщення пункту прийому вторинної сировини та склопосуду. (т.1, а.с. 32).

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Укладений договір за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. На відносини, пов'язані із орендою комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до п.9.1. договору сторони встановили, що даний договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 26.11.2014 до 25.11.2017.

Пунктом 9.7. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, як були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Як було зазначено вище, відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів зазначає, що норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Такої ж правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 у справі №910/15387/17.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач листом №38-5781/03 від 30.11.2017 року повідомив відповідача про необхідність добровільно у десятиденний термін звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача та оплатити заборгованість по орендній платі та інші передбачені договором платежі по день фактичної здачі приміщення.

Колегія суддів зазначає, що вказаний вище лист, за своїм змістом є заявою про припинення договору, направлений балансоутримувачем за договором оренди в строк встановлений ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, за змістом ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", заява про припинення дії договору оренди може бути направлена однією із сторін договору.

Аналогічні положення містяться у п. 9.7. договору, відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, як були передбачені цим договором.

Позивач - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" (балансоутримувач) є стороною договору, якому у відповідності до умов договору (п. 4.15, п. 7.6.) за актом приймання-передачі об'єкта оренди повертається об'єкт оренди.

З урахуванням наведених норм законодавства та умов договору, направлення позивачем як балансоутримувачем орендованого майна заяви про припинення договору у формі листа №38-5781/03 від 30.11.2017, не суперечить приписам ст.284 Господарського кодексу України, статті 764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положенням пункту 9.7. договору.

Отже, враховуючи направлення відповідачу та отримання останнім зазначених вище заперечень позивача (заява вих. №38-5781/03 від 30.11.2017) щодо поновлення договору №476 від 26.11.2014 року на новий строк, вказаний договір припинив свою дію 25.11.2017 року.

Пунктом 4.15 договору оренди передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Оскільки відповідач, всупереч п.4.15 договору оренди, після закінчення строку дії договору не повернув та не звільнив нежитлове приміщення загальною площею 15 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 28, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача про виселення відповідача із вказаного приміщення.

При цьому, у п.3.5 договору оренди зазначено, що орендоване майно закріплене за позивачем на праві господарського відання.

У відповідності до приписів ч.3 ст.136 Господарського кодексу України до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності та суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Крім того, пунктами 4.15 та 7.6 договору оренди, встановлено обов'язок орендаря, після припинення цього договору, повернути об'єкт оренди саме балансоутримувачу - позивачу у даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач, як балансоутримувач за договором оренди №476 від 26.11.2014 року, може захистити своє право господарського відання, зокрема шляхом вимоги про виселення з орендованого приміщення.

За вказаних обставин, посилання відповідача про суперечливість висновків місцевого суду з приводу наявності суб'єктивного права позивача на звернення до суду та наявності повноважень балансоутримувача щодо здійснення повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжити договір, в обґрунтування яких апелянт посилається на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №910/15387/17, є безпідставними.

Посилання відповідача щодо ненадання місцевим господарським судом оцінки п.3.5. договору, відповідно до якого останнім днем оплати орендної плати та інших платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцеві, лежать поза межами предмету та підстав заявленого позову.

Враховуючи встановлення судом першої інстанції факту припинення договору і задоволення позову про виселення, доводи апелянта стосовно доцільності такого виселення не впливають на правильність оцінки судом фактичних обставин справи, покладених в основу підстав заявленого позову.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Григорчука Юрія Володимировича на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі №910/7364/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі № 910/7364/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року у справі №910/7364/18.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7364/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.03.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

М.Г. Чорногуз