ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 80730600

Озвучення тимчасово недоступне

27\.03.19

33/812/122/19

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

**«27» березня 2019 року м. Миколаїв**

**Миколаївський апеляційний суд**

у складі: головуючої – судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

** **

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА\_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2019 року, якою

**ОСОБА\_1 ,** ІНФОРМАЦІЯ\_1 , уродженець с. Новомиколаївка, Жовтневого району Миколаївської області, місце служби військова частина НОМЕР\_1 , старший сержант – командира комендантського взводу, проживає за адресою: АДРЕСА\_1 ,

\- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та звільнений від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Як встановлено судом, ОСОБА\_1 , будучи військовою службовою особою військової частини НОМЕР\_1 в АДРЕСА\_1 , всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, в період часу з 19.11.2018 р. до 24.01.2019 р., внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов\`язків, не виконав наказ командира військової частини НОМЕР\_1 у встановлений строк та не забезпечив виконання постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. по справі №480/2026/18, чим порушив ст. ст. 11, 16, 30, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Своїми діями ОСОБА\_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

** В апеляційній скарзі ОСОБА\_1 ** просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв\`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення у відношенні нього був складений безпідставно та без належного обґрунтування, не були встановлені всі факти, а суддя не з\`ясував всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що суддя також не з\`ясував питання, чи наділений повноваженнями на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення військовослужбовець, який його складав.

Вказує на те, що в телефонному режимі йому повідомили, що 22.02.2019 р. необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ\_2 для надання пояснень за фактом невиконання постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. про арешт військовослужбовця ОСОБА\_2 з утриманням на гауптвахті. В той же день у відношенні нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Посилається на те, що 05.02.2019 р. Миколаївським районним судом Миколаївської області винесено постанову, якою задоволено заяву командира військової частини НОМЕР\_1 щодо відстрочки виконання постанови від 24.10.2018 р. на 1 місяць, у зв\`язку з наявністю підстав, що ускладнювали її виконання. Стверджує, що під час складання протоколу він повідомив, що 22.02.2019 р. солдата строкової служби ОСОБА\_2 вже було прийнято до гауптвахти, а постанова суду фактично виконується, на що особа, яка складала протокол – капітан ОСОБА\_3 , не звернув уваги.

Зазначає, що під час розгляду справи в суді, були надані всі наявні на той час докази виконання постанови, один з яких – копія листа від 21.02.2019 р. №21/348 про направлення військовослужбовців до гауптвахти.

Також додає, що 28.02.2019 р. військовою частиною НОМЕР\_1 отримано повідомлення про те, що на виконання постанови суду, солдат строкової служби ОСОБА\_2 22.02.2019 р. прибув до гауптвахти для відбування покарання.

Стверджує, що він вживав всіх необхідних заходів для виконання постанови, а тому, на думку апелянта, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА\_1 на підтримку апеляційної скарги, свідка ОСОБА\_4 , дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об\`єктивне з\`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов\`язаний з\`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом\`якшують і обтяжують відповідальність, а також з\`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддя не дотримався.

Обґрунтовуючи свої висновки, суддя зазначив, що вина ОСОБА\_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №ОДМ/1/35 від 22.02.2019 р. та зібраними по справі доказами, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА\_1 ; письмовими поясненнями свідків ОСОБА\_4 та ОСОБА\_2 ; постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р.

З даними висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Як слідує з витягу з наказу №39 від 17.02.2017 р., старшого сержанта ОСОБА\_1 призначено на посаду командира комендантського взводу військової частини НОМЕР\_1 , тобто він є військовою службовою особою (а.с. 21).

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ОДМ/1/35 від 22.02.2019 р., ОСОБА\_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 30, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, в період часу з 19.11.2018 р. до 24.01.2019 р., внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов\`язків, не виконав наказ командира військової частини НОМЕР\_1 у встановлений строк та не забезпечив виконання постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. по справі №480/2026/18 (а.с. 1-4).

Як слідує з постанови Миколаївського районного суду Миколаївської обалсті від 24.10.2018 р., ОСОБА\_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 7 діб арешту з утриманням на гауптвахті (а.с. 5).

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА\_1 пояснив, що про рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. він дізнався лише 28.12.2018 р., коли повернувся з відрядження з м. Львова. Зазначив, що військовослужбовця ОСОБА\_2 не направили на гауптвахту раніше через те, що в країні був введений воєнний стан, військова частина була переведена у повну бойову готовність та проводилася аудиторська перевірка військової частини. Зазначив, що 31.01.2019 р. ОСОБА\_2 був відправлений у супроводі старшого солдата ОСОБА\_5 до м. Одеси для відбування покарання. Прибувши на місце, ОСОБА\_5 в телефонному режимі повідомив, що ОСОБА\_2 не приймають на гауптвахту через те, що закінчився строк пред\`явлення постанови до виконання. Цього ж дня солдат ОСОБА\_2 прибув до військової частини НОМЕР\_1 та приступив до виконання своїх військових обов\`язків (а.с. 7).

В суді першої інстанції ОСОБА\_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не зміг вчасно виконати постанову суду від 24.10.2018 р., оскільки перебував у відрядженні, а з 26.11.2018 р. по 26.12.2018 р. в країні діяв воєнний стан, що перешкоджало виконанню вказаної постанови. Після закінчення воєнного стану та після повернення з відрядження, протягом січня 2019 року, він неодноразово телефонував на гауптвахту, де повинна була виконуватись постанова, але отримував відповідь, що вільних місць немає. Зазначене підтвердив допитаний в суді свідок ОСОБА\_4 .

Також пояснення ОСОБА\_1 підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА\_4 та ОСОБА\_2 .

Як слідує з пояснень помічника командира військової частини з правової роботи ОСОБА\_4 , 19.11.2018 р. до військової частини НОМЕР\_1 надійшла постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. про притягнення до адміністративної відповідальності солдата строкової служби ОСОБА\_2 для виконання в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на 7 діб. Зазначив, що військовослужбовця ОСОБА\_2 було направлено для відбування покарання на гауптвахті Південного територіального управління Військової служби правопорядку тільки 31.01.2019 р. у зв\`язку з тим, що в період дії в країні правового режиму воєнного стану, військова частина була переведена у повну бойову готовність.

У визначений період у військовій частині проводилася аудиторська перевірка Південним територіальним управлінням аудиту. За результатами проведення перевірки, було призначено значну кількість службових розслідувань, під час яких існувала необхідність наявності всього особового складу військової частини.

Вказав, що під час уточнення часу та дати прибуття ОСОБА\_2 , існувала нагальна проблема відсутності вільних місць на гауптвахті, а також те, що гауптвахта в Миколаївському гарнізоні на даний час не працює. Стверджував, що ним неодноразово було попередньо уточнено за допомогою засобів зв\`язку у начальника гауптвахти інформацію щодо наявності вільних місць, за результатами чого, отримано позитивну відповідь щодо прийняття військовослужбовця ОСОБА\_2 лише 31.01.2019 р.

Зазначив, що з доповіді супроводжуючого старшого солдата ОСОБА\_5 встановлено, що під час перевірки документів начальником гауптвахти підполковником ОСОБА\_6 , йому було відмовлено в прийнятті солдата строкової служби ОСОБА\_2 для відбування покарання з посиланням на те, що постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області винесена 24.10.2018 р. та строк її пред\`явлення до виконання – три місяці, закінчився 24.01.2018 р., а також те, що вона підлягає негайному виконанню.

Зазначив, що постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. набрала законної сили через 10 днів з дня її винесення, а саме: 06.11.2018 р., тобто строк пред\`явлення її до виконання закінчувався 06.02.2019 р. Також додав, що у військовій частині НОМЕР\_1 не визначено посадову особу, відповідальну за направлення осіб для відбування покарання на гауптвахту, у зв\`язку з тим, що жодним керівним документом це не передбачено (а.с. 8-10).

Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА\_4 надав аналогічні пояснення.

Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА\_2 - солдата строкової служби, 31.01.2019 р. у супроводі старшого солдата ОСОБА\_5 , він прибув до Військової служби правопорядку м. Одеси для відбування покарання. По прибуттю на місце та під час огляду документів, підполковник ОСОБА\_6 повідомив, що не може прийняти його на гауптвахту, оскільки закінчився термін дії постанови, про що вони доповіли вищому командуванню та повернулися до військової частини НОМЕР\_1 (а.с. 11).

Пояснення ОСОБА\_1 , свідків ОСОБА\_4 та ОСОБА\_2 є послідовними та узгоджуються з наявними у справі доказами, а саме: витягом з наказу №231 від 28.09.2018 р., згідно якого ОСОБА\_1 був відряджений до військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного м. Львова з 01.10.2018 р. до 28.12.2018 р.; витягом з наказу №316 від 28.12.2019 р., згідно якого ОСОБА\_1 прибув з відрядження 28.12.2018 р. та приступив до виконання своїх військових обов\`язків; витягом з наказу №21 від 31.01.2019 р., згідно якого солдат строкової служби ОСОБА\_2 31.01.2019 р. прибув з гауптвахти Південного територіального управління Військової служби правопорядку та приступив до виконання своїх військових обов\`язків (а.с. 23-26).

В матеріалах справи також міститься лист ТВО командира військової частини НОМЕР\_1 підполковника ОСОБА\_7 від 01.02.2019 р., в якому він просив прийняти для відбування покарання солдата строкової служби ОСОБА\_2 на гауптвахту Південного територіального управління Військової служби правопорядку у зв\`язку з тим, що строк виконання постанови суду від 24.10.2018 р. спливає 06.02.2019 р. та ще не закінчився (а.с. 6).

Як слідує з постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.02.2019 р., задоволено заяву командира військової частини НОМЕР\_1 про відстрочку виконання постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. та відстрочено виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді 7 діб арешту з утриманням на гауптвахті солдата строкової служби ОСОБА\_2 на 1 місяць (а.с. 26).

Тобто, строк пред\`явлення вказаної постанови для виконання закінчувався 06.03.2019 р.

Як вбачається з витягу з наказу №39 від 21.02.2019 р., на виконання постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р., направлено до гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ\_3 (військова частина НОМЕР\_2 ) для відбування покарання солдата ОСОБА\_2 строком на 7 діб з 22.02.2019 р. до 28.02.2019 р. (а.с. 27).

Згідно повідомленню начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку полковника ОСОБА\_8 , 22.02.2019 р., військовослужбовець військової частини НОМЕР\_1 , солдат строкової служби ОСОБА\_2 , прибув для відбування строку адміністративного арешту 7 діб, який закінчується 01.03.2019 р. (а.с. №49).

Положеннями ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Дослідженими під час апеляційного розгляду доказами встановлено, що військова частина неодноразово протягом січня місяця 2019 року намагалась відправити солдата строкової служби ОСОБА\_2 до гауптвахти, проте 31.01.2019 р. було відмовлено у його прийнятті, а прийнято лише 22.02.2019 р.

Тобто, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення та на час винесення оскаржуваної постанови 26.02.2019 р. у відношенні ОСОБА\_1 , постанова Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.10.2018 р. фактично виконувалася, на що суддя не звернув уваги.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що своїми діями ОСОБА\_1 , будучи військовою службової особи, вчинив недбале ставлення до військової служби.

Тому, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови. На думку суду, суддя неповно дослідив всі докази по справі та дійшов до невірного висновку про наявність в діях ОСОБА\_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА\_1 підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суд ,-

**п о с т а н о в и в :**

Апеляційну скаргу ОСОБА\_1 задовольнити.

Постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 лютого 2019 року, якою ОСОБА\_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв\`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

**_Суддя О.М. Фаріонова_**__

****

****

****

****

****

****