** ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД **
**вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] **
**ПОСТАНОВА**
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
**"14" березня 2019 р. Справа№ 911/2674/17**
**Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: **
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
  Отрюха Б.В.
 
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА\_2 - ордер серії ДП № 1164/036 від 24.01.2019
від відповідача: Ковригіна В.Є. - довіреність № б/н від 10.07.18
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року
у справі № 911/2674/17 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Компанії "XIAOMI H.K. Limited"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:
  Київська митниця Державної фіскальної служби України
про припинення порушення прав інтелектуальної власності
**ВСТАНОВИВ:**
У вересні 2017 року Компанія "XIAOMI H.K. Limited" звернулася до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Ен-Ай-Ес", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила заборонити відповідачу здійснювати розповсюдження товарів - смартфонів Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, на території України; вилучити з цивільного обороту та знищити контрафактний товар - смартфони Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb- 100 шт., подані до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним (з порушенням прав інтелектуальної власності) ввезенням відповідачем на територію України спірного товару, який маркований торговельними марками "Xiaomi", "Mi", "RedMi" без дозволу правовласника (позивача).
Рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2017 року по справі № 911/2674/17 в позові відмовлено повністю з посиланням на недоведеність позивачем наявності у нього прав на об'єкти інтелектуальної власності - торговельні марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi" та тих обставин, з якими закон пов'язує можливість звернення з позовом до суду за захистом прав інтелектуальної власності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року (з урахуванням ухвали від 19.04.2018 року про виправлення описок) рішення місцевого господарського суду у справі № 911/2674/17 скасовано та прийнято нове про задоволення позову з посиланням на його обґрунтованість.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 року рішення Господарського суду Київської області від 28.11.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року у справі № 911/2674/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідками нового розгляду даної справи рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2018 року позовні вимоги задоволено, заборонено ТОВ "Ен-Ай-Ес" здійснювати розповсюдження товарів: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 року на території України, а також вирішено вилучити з цивільного обороту і знищити відповідний контрафактний товар.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Ен-Ай-Ес" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited" відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 13.12.2018 року за участю повноважних представників сторін та третьої особи.
У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 року розгляд справи відкладено на 24.01.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
В судовому засіданні 24.01.2019 року оголошено перерву у справі до 29.01.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 29.01.2019 року оголошено перерву у справі до 07.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 для розгляду справи № 911/2674/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 07.02.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 911/2674/17 за апеляційною скаргою ТОВ "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018.
В судовому засіданні 07.02.2019 року оголошено перерву у справі до 28.02.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представників сторін надійшли додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.02.2019 року оголошено перерву у справі до 14.03.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представників сторін надійшли додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
14\.03.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог, огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.** **
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є законним правовласником прав інтелектуальної власності на торгівельні марки: "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1173649, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012 року), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року № 1213534, яка діє на території України в повному обсязі з 23.04.2014 року).
Дані торговельні марки зареєстровані та охороняються для товарів 9 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, переліки яких наведені у свідоцтвах № 1177611, № 1173649 та № 1213534, зокрема серед них є мобільні телефони та планшетні комп'ютери.
Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та підтверджені наявними в матеріалах господарської справи листами ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 25.01.2017 року, власником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" є Компанія "XIAOMI Inc.", іменована до 30.07.2013 року як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" (т. 1, а. с. 88-93; т. 2, а. с. 28-34).
Посилаючись на ст.ст. 418, 420, 424, 426, 495 ЦК України, ст. 155 ГК України, ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач у позовній заяві вказує, що йому надано виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтвах товарів і послуг.
Як зазначає позивач, з метою захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за допомогою митних процедур, останні 23.02.2017 року були внесені строком на 1 рік до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за номерами 3360, 3361 та 3362 (т. 2, а. с. 26).
З листа Київської митниці ДФС (т. 2, а. с. 27) позивачу стало відомо, що 13.07.2017 року в зоні діяльності митниці за митною декларацією №UA125100/2017/317114 від 12.07.2017 року було заявлено до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 003360, а саме: смартфони Хіаоmi Mi: 3 16 Gb - 1 шт., 4с 2/16 Gb - 3 шт., 4с 3/32 Gb - 8 шт., 4s 3/64 Gb - 3шт., 5 3/32 Gb - 3 шт., 5 4/128 Gb - 2 шт., 5s Plus 6/128 - 1 шт., Хіаоmi RedMi: Note 2 32 Gb - 1 шт., Note 4 3/64 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 2 - 1 шт., Хіаоmi RedMi 3 - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb - 7 шт., Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb - 3 шт., планшетний комп'ютер Хіаоmi Мі Pad 2 - 1 шт.
Декларантом товарів визначено ТОВ "Сова-Брокер", імпортером - ТОВ "Ен-Ай-Ес".
У зв'язку з тим, що у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності були відсутні відомості про ТОВ "Ен-Ай-Ес" як імпортера торговельної марки "Xiaomi", керуючись приписами ст. 399 Митного кодексу України, Київська митниця ДФС строком на 10 робочих днів призупинила митне оформлення товарів торговельної марки "Xiaomi" та повідомила уповноваженого представника компанії позивача (ОСОБА\_2) щодо можливості взяття зразків для проведення експертизи з наступним наданням копії висновку митниці.
22\.08.2017 року Київська митниця ДФС вдруге звернулася до уповноваженого представника компанії (ОСОБА\_2) з листом, в якому повідомила, що ТОВ "Ен-Ай-Ес", як імпортером, згідно з митною декларацію №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 знову було подано до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 003360. Декларантом товарів вказано ТОВ "Сова-Брокер" (т. 1, а. с. 53).
У зв'язку з наявними підставами вважати, що переміщення товару здійснювалося з порушенням прав інтелектуальної власності, з 22.08.2017 року Київською митницею ДФС було прийнято рішення призупинити строком на 10 робочих днів митне оформлення товарів (радіотелефонів торговельної марки "Xiaomi" системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт), поданих до митного оформлення за митною декларацією №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року.
01\.09.2017 року на адресу Київської митниці ДФС від ТОВ "Ен-Ай-Ес" надійшла скарга на рішення про призупинення митного оформлення товару за митною декларацію №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року з тих підстав, що доручення на представництво інтересів в Україні та внесення до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" видане ОСОБА\_2 Компанією ХIAOMI H. K., яка не має жодного відношення до вищезазначених торгових марок, оскільки майнові права на них належать Компанії "XIAOMI Inc." (колишня назва "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd") (т. 1, а. с. 57).
04\.09.2017 року уповноважений представник компанії позивача (ОСОБА\_2) направив до Київської митниці ДФС клопотання, згідно з яким просив продовжити термін призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкт права інтелектуальної власності, поданих до оформлення за митною декларацією № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, у зв'язку із зверненням до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів (т. 1, а. с. 61).
Листом від 06.09.2017 року за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 (т. 1, а. с. 62) Київська митниця ДФС звернулася до ОСОБА\_2 з проханням надати належним чином завірені копії документів щодо його повноважень представляти знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ\_1" в Україні. Документи були необхідні для прийняття рішення начальником Київської митниці ДФС про продовження (не продовження) строку призупинення митного оформлення радіотелефонів системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт торговельної марки "Xiaomi".
Примірник листа від 06.09.2017 року за вих. № 7091/2/10-70-18-04-47 було отримано на руки представником Компанії "XIAOMI H.K. Limited" ОСОБА\_4 06.09.2017 року. Того ж дня ОСОБА\_4 звернувся до Київської митниці ДФС із заявою про отримання зразку товару (радіотелефону системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb) за для проведення експертизи (т. 1, а. с. 50).
Рішенням від 07.09.2017 року в.о. начальник Київської митниці ДФС на підставі ч. 7 ст. 399 Митного кодексу України скасував рішення про призупинення митного оформлення товару, поданого до оформлення за митною декларацією № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 (т. 1, а. с. 63).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2017 року у справі № 911/2674/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року, було відмовлено в задоволенні заяви уповноваженого представника Компанії "XIAOMI H.K. Limited" (ОСОБА\_2) про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на товари "смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb" - 100 шт, заявлених імпортером ТОВ "Ен-Ай-Ес" до митного оформлення за митною декларацією №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, та шляхом заборони Київській митниці ДФС України здійснювати митне оформлення вищевказаного товару до моменту розгляду справи по суті.
Представник позивача вважає, що товари, які відображені у вказаній вище митній декларації, містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, оскільки виробник товарів не продавав ТОВ "Ен-Ай-Ес" товари, що містять позначення торговельної марки "Xiaomi", товариство не укладало жодних договорів з правовласником та не отримувало дозволів (ліцензій) на право їх використання, отже відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України товари, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення на підставі ст. 399 Митного кодексу України, можуть тлумачитись як контрафактні товари, імпорт яких, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на територію України забороняється, оскільки зазначена продукція ввозиться ТОВ "Ен-Ай-Ес" з порушенням прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки бренду "Xiaomi".
На підтвердження обґрунтованості своїх доводів щодо контрафактності товару, представником позивача було подано до суду:
\- ліцензійну угоду про товарні знаки № МІ112020171000672, укладену між Компаніями "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за умовами якої сторони погодилися на використання товарного знака в областях, що виключають Китайську Народну Республіку, на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака (т. 2, а. с. 69 - 72);
\- лист від 22.11.2017 року, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", зі змісту якого вбачається, що між Компанією "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" існував квазідоговір, за умовами якого Компанія "XIAOMI H.K. Limited" мала право використовувати та субліцензувати належні компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" торговельні марки "Xiaomi", "Mi". 30.07.2013 року назву Компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" було змінено на "XIAOMI Inc.". Після 30.07.2013 року Компанія "XIAOMI Inc." продовжила та підтвердила свою співпрацю з Компанією "XIAOMI H.K. Limited" шляхом укладення у письмовій формі офіційного ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку. Компанія "XIAOMI Inc." підтверджує та визнає початковий варіант договору про надання права на використання торгового знаку, укладеного між Компаніями "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" (т. 2, а. с. 152, 153);
\- лист від 22.11.2017 року, підписаний представниками Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за яким підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." уповноважила Компанію "XIAOMI H.K. Limited" використовувати та субліцензувати торгові марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" на підставі укладеного між сторонами ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку, який зареєстрований Компанією "XIAOMI Inc." та належить їй на території України, а також виконувати будь-які дії, які можуть бути необхідними для захисту авторських прав (т. 2, а. с. 155, 156);
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 25.10.2017 року (, яку слід розглядати в сукупності з листом, що на а.с. 158, т.2), згідно з якої Компанія "XIAOMI Inc." повідомила, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є афілійованою компанією, яка представляє Компанію "XIAOMI Inc." для ведення бізнесу, зв'язків з партнерами, імпорту та розміщення продукції "Xiaomi", захисту бренду "Xiaomi" та вирішення інших питань в Україні (т. 2, а. с. 74, 75);
\- спільну заяву Компаній "XIAOMI H.K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 30.11.2016 року за змістом якої вбачається, що Компанія "XIAOMI H.K. Limited" має всі законні права для використання та надання дозволів щодо торгових марок, які зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc.", оскільки Компанія "XIAOMI H.K. Limited" повністю підконтрольна Компанії "XIAOMI Inc." (т. 1, а. с. 23);
\- лист Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 17.07.2017 року, відповідно до якого підтверджено, що Компанія не продавала та безпосередньо не постачала ТОВ "Ен-Ай-Ес" жодні моделі смартфонів Xiaomi, серед яких Хіаоmi Mi: 3 16 Gb, 4с 2/16 Gb, 4с 3/32 Gb, 4s 3/64 Gb, 5 4/128 Gb, 5s Plus 6/128, Хіаоmi RedMi - Note 2 32 Gb, Хіаоmi RedMi 2, Хіаоmi RedMi 3, Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb, Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb, Хіаоmi Мі Pad 2 (т. 1, а. с. 35).
Оскільки, за твердженнями позивача, після проведення огляду відібраного зразка, імпортованої відповідачем продукції, а саме: радіотелефону системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb, було встановлено, що він має ознаки контрафактного, а зазначена в митній декларації №UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI Inc." на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", вказане стало підставою для звернення позивача до суду за захистом майнових прав правовласника вищевказаних торговельних марок.
Водночас, відповідач у своїх запереченнях вказував, що товар (радіотелефони системи стільникового зв'язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb кількістю 100 шт.), заявлений ним до митного оформлення згідно з митної декларації № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 року, був придбаний у Компанії "INNES INTERNATIONAL, INC" згідно контракту № 01-17 від 10.01.2017 року в установленому законодавством порядку (т. 2, а. с. 87, 88, 107 - 111).
В свою чергу, Компанія "INNES INTERNATIONAL, INC" придбала вищевказаний товар у Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD", яка є справжнім дистриб'ютором "Xiaomi", з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати та розповсюджувати авторизоване обладнання (т. 2, а. с. 112, 115).
Також відповідач зазначив, що має всі необхідні сертифікати та висновки, що підтверджують відповідність завезеного ним товару нормам та стандартам якості (т. 2, а. с. 92 - 100).
Відповідач також зауважив, що у відповідності до п. 6 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва втрачає виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак у випадку, коли товар із нанесеним на ньому знаком для товарів і послуг був введений в цивільний оборот, що мало місце в даній справі.
Однак, оскільки на момент підписання ліцензійного договору таких торговельних марок як "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" ще не існувало, тому, на його думку, Компанія "XIAOMI H.K. Limited" не має права розпоряджатися ними.
Окрім іншого, відповідач звертав увагу суду, що на момент укладення ліцензійного договору, Компанія "XIAOMI Inc." мала іншу назву, а саме Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd", однак у тексті договору вказується нова назва; що на ліцензійному договорі та у листах Компанії від 06.04.2017 року, від 30.11.2016 року містяться різні відтиски печатки Компанії "XIAOMI Inc.".
Скасовуючи судові акти судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду у своїй постанові від 10.07.2018 року зазначила, що ані місцевий господарський суд, ані апеляційний господарський суд, насамперед, не з'ясували, чи наділений представник ОСОБА\_2, який підписав позовну заяву, правом звертатися з позовом до суду в інтересах Компанії "XIAOMI H.K. Limited".
Так, за висновком суду касаційної інстанції, суди не дослідили змісту довіреності від 25.05.2017 року (т. 2, а. с 20-25), яка видана від імені компанії "Alderman Management Ltd" та якою остання уповноважила, зокрема, ОСОБА\_2 бути законним представником "Компанії" (при цьому у преамбулі довіреності під поняттям "Компанія" визначено компанію "Alderman Management Ltd") і від її імені та для неї виконувати всі або будь-які з дій та речей щодо захисту інтелектуальної власності цієї компанії, включаючи, але не обмежуючись правами "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року №1173649), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року №1213534).
Крім того, вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд, з посиланням на Ліцензійну угоду, зазначив про те, що вказана угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки, та про існування спеціального законодавчого акта - Закону Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" від 23.08.1982 року, яким врегульовані питання у сфері інтелектуальної власності. Також місцевий господарський суд вказав про те, що в силу приписів названого Закону ліцензійні угоди підлягають реєстрації, без якої не можуть бути передані права на торговельні марки.
Водночас суд не зазначив про те, в якій саме нормі (статті) Закону "Про товарні знаки" міститься наведене положення та не навів її повного змісту.
Апеляційний господарський суд, у свою чергу, взагалі залишив поза увагою те, що за умовами Ліцензійної угоди остання підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки та безпідставно застосував до спірних правовідносин норми ЦК України, якими врегульовано питання укладення та чинності ліцензійних договорів.
Таким чином, суд касаційної інстанції зауважив, що з метою правильного вирішення спору у справі судам належало достеменно встановити (у тому числі, шляхом одержання інформації від компетентних органів), чи підлягала обов'язковій реєстрації за законодавством Китайської Народної Республіки Ліцензійна угода, та, за відсутності такої реєстрації, з'ясувати, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
На виконання наведених вказівок Верховного Суду, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно листа Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року, Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" у якості уповноваженого дистриб'ютора Компанії XIAOMI відповідно до дистриб'юторської угоди від 19.05.2016 року та відповідно до неї уповноважено імпортувати, продавати, проводити рекламу та розповсюджувати товари, зазначені в угоді на території України (т. 3, а. с. 115 - 117).
В подальшому, з метою захисту в Україні (за винятком Криму) прав інтелектуальної власності на продукти під брендом "Xiaomi" (бренд "Xiaomi" включає в себе товарні знаки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi"), Компанія "XIAOMI H.K. Limited" видала довіреність №МІ110020170500099 від 25.05.2017 року, якою уповноважила Компанію "Alderman Management Ltd" зокрема, але не виключно, контролювати контрафактну продукцію на території України, розслідувати та збирати докази порушень, включаючи, крім іншого, інформацію про контрафактну продукцію і неавторизованих дистриб'юторів або самостійних роздрібних торговців або довірену третю особу; повідомляти і надавати докази порушень компетентним місцевим державним органам та іншим чином захищати законні права та інтереси інтелектуальної власності "Xiaomi".
Відповідно до вказаної довіреності (ч. 4), з метою здійснення вищевикладених повноважень Компанія "Alderman Management Ltd" має право залучати будь-які треті сторони (на свій розсуд). Такі права дистриб'ютора надаються Компанії "Alderman Management Ltd" з правом субпідряду на термін не більше терміну дії цього дозволу, який діє до 19.05.2018 року (т. 2,а.с. 15-19).
Судом також встановлено, що 25.05.2017 року Компанія "Alderman Management Ltd" на підставі довіреності уповноважила третіх осіб бути законними представниками вказаної Компанії і від її імені та для неї виконувати всі або будь-які з дій та речей щодо захисту інтелектуальної власності цієї Компанії, включаючи, але не обмежуючись правами "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1177611), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 року № 1173649), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 року №1213534), в тому числі подавати заявку і брати участь від імені Компанії перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і органами місцевого самоврядування, включаючи, але не обмежуючись процесом митного розслідування і/або в будь-яких або всіх інших митних діях, в судах загальної юрисдикції, в господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, органів прокуратури, служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, слідчих органів, державних органів влади, інших державних органів України з правом подачі звернень, претензій, заяв, скарг і укладання із згаданими особами або органами, будь-яких угод щодо захисту прав інтелектуальної власності Компанії тощо. Строк дії довіреності до 24.05.2018 року.
З огляду на те, що довіреність Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017 року в частині визначення повноважень третіх осіб на представництво та захист інтересів Компанії "XIAOMI H.K. Limited", слід розглядати не як окремий документ, виданий в порядку передоручення прав для захисту інтересів Компанії "Alderman Management Ltd" як окремої юридичної особи, а в сукупності з листом Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року, в якому наголошено на існуванні дистриб'юторської угоди від 19.05.2016 року, за якою Компанію "Alderman Management Ltd" було призначено Компанією "XIAOMI H.K. Limited" у якості уповноваженого дистриб'ютора для імпорту, продажу, розповсюдження на території України товарів з товарними знаками Компанії "XIAOMI Inc." ("Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME і т.д.) з правом делегування повноважень з метою захисту прав інтелектуальної власності Компанії XIAOMI третім особам, та в сукупності зі змістом прав, переданих Компанії "Alderman Management Ltd" Компанією "XIAOMI Inc." на підставі виданої довіреності №МІ110020170500099 від 25.05.2017 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що представники, визначені в довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 25.05.2017 року, в т.ч. представник ОСОБА\_2, який підписав дану позовну заяву, був наділений правом звертатися з даним позовом до суду в інтересах Компанії "XIAOMI H.K. Limited" для захисту прав інтелектуальної останньої.
Більш того, в процесі нового розгляду справи позивач також підтвердив законність повноважень третьої особи (ОСОБА\_2) на звернення до господарського суду з даним позовом для захисту прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI H.K. Limited" та/або Компанії "XIAOMI Inc.", включаючи, але не обмежуючись правами на торгові марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi", MIHOME, шляхом подання до суду для долучення до матеріалів справи, виданої в порядку передоручення, довіреності Компанії "Alderman Management Ltd" від 15.05.2018 року, повноваження якої підтверджено згідно з новою довіреністю Компанії "XIAOMI H.K. Limited" від 27.03.2018 року (т. 3, а.с. 121 - 124).
Окрім того, до суду була подана угода про надання юридичних послуг №22/08 від 22.08.2018 року, укладена безпосередньо між адвокатом ОСОБА\_2 та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" на право представництво адвокатом інтересів Компанії у справі №911/2674/17 в господарських судах України усіх інстанцій, а також Верховному Суді з вказаної судової справи (т. 4, а. с. 28-29).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що оскільки уповноважуючи ОСОБА\_2 представляти та захищати інтереси Компанії "XIAOMI H.K. Limited", Компанія "Alderman Management Ltd" діяла в межах повноважень дистриб'ютора Компанії XIAOMI, повноваження ОСОБА\_2 на подачу цього позову до суду є встановленими та підтвердженими документально.
Обґрунтовуючи заявлені в суді позовні вимоги, позивач послався у позовній заяві на порушення прав інтелектуальної власності на торговельні марки "Xiaomi", "Mi", "RedMi", правовласником яких є Компанія "XIAOMI H.K. Limited".
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки.
Згідно із ч. 2 ст. 154 ГК України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.
У відповідності до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, визначених положеннями ст. 420 Цивільного кодексу України належать, в тому числі торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до приписів статті 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
За приписами статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Водночас згідно з частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набув чинності для України 01.06.2000, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.
Відповідно до приписів статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з приписами статті 426 ЦК України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
В якості доказів, які підтверджують права інтелектуальної власності позивача - Компанії "XIAOMI H.K. Limited" на торгівельні марки "Xiaomi" (номер міжнародної реєстрації 1177611), "Mi" (номер міжнародної реєстрації 1173649), "RedMi" (номер міжнародної реєстрації 1213534), позивач надав суду фотокопію ліцензійної угоди про товарні знаки, укладену між Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" та її переклад на українську мову.
Згідно умов ліцензійної угоду про товарні знаки, укладеної між Компанією "XIAOMI Inc." (ліцензіар) та Компанією "XIAOMI H.K. Limited" (ліцензіат), сторони, взявши до уваги використання певного зареєстрованого товарного знака ліцензіара ліцензіатом при продажі та розповсюдженні продукції, дійшли згоди про використання товарного знака (далі ліцензовані товарні знаки) в областях, що виключають Китайську Народну Республіку (далі ліцензійна зона) на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака. Якщо сторони не домовилися про інше, об'єкт цієї угоди повинен включати всі зареєстровані товарні знаки, що належать ліцензіару, а також товарні знаки, що будуть зареєстровані протягом терміну дії цієї угоди.
Відповідно до ч. 1 розділу 2 ліцензійної угоди ліцензіат погоджується отримати від ліцензіара, і ліцензіар погоджується надати ліцензіату не виключне право: продавати, поширювати, розповсюджувати та рекламувати свої продукти, послуги і проводити інші пов'язані з цим види діяльності; вживати будь-які необхідні дії для збереження ліцензійного товарного знака та припинення будь-яких порушень, включаючи, але не обмежуючись, такі заходи, як спостереження, захист, розслідування, дізнання, подача заяви, затримання, внесення пропозицій, консультації, переговори щоб зв'язатися з урядовими, неурядовими та напівурядовими організаціями, та вирішення інших питань, пов'язаних з сторонами, а також має право почати будь-яку необхідну юридичну процедуру або захід, в тому числі без судового розгляду, арбітражу, судового слухання, апеляції, примирення і т.д. безпосередньо або шляхом доручення адвокатам видавати листи, оголошувати і/або вживати дії, зазначені вище; без попередньої згоди ліцензіара ліцензіат не має права відмовлятися, передавати або розпоряджатися ліцензованою інтелектуальною власністю.
Згідно з частинами 2, 3 розділу 2 ліцензійної угоди повні або часткові права, отримані ліцензіатом відповідно до угоди, можуть бути субліцензовані. Якщо це не дозволено письмовим дозволом ліцензіара або ліцензіата, субліцензована третя сторона не має права повторно ліцензувати права іншим сторонам. Ліцензіар зобов'язаний надати ліцензіату матеріали, пов'язані з зареєстрованим товарним знаком.
Розділом 3 ліцензійної угоди визначено, що термін дії угоди починається 7 квітня 2010 року і залишається в силі і діє до 6 квітня 2020 року.
Відповідно до розділу 5 ліцензійної угоди ліцензія на товарний знак за цією угодою повинна бути безкоштовною, невиключною ліцензією.
Угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки (ч. 2 розділу 6 ліцензійної угоди).
На виконання вказівок Верховного Суду щодо встановлення необхідності обов'язкової реєстрації вказаної Ліцензійної угоди за законодавством Китайської Народної Республіки, та, за відсутності такої реєстрації, з'ясування, чи впливає зазначене на чинність прав, наданих за Ліцензійною угодою або інших прав на об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права, колегія суддів встановила наступне.
З метою здійснення співробітництва в галузі правових відносин 31.10.1992 року між Україною і Китайською Народною Республікою укладено Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (Договір ратифіковано Постановою Верховної Ради №2996-ХІІ від 05.02.1993 року).
Відповідно до ст. 1 вказаного Договору, Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та інших установ, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, і можуть порушувати клопотання і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни другої Договірної Сторони.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що Положення пункту 1 застосовуються також до юридичних осіб, заснованих на території однієї з Договірних Сторін у відповідності з її законодавством.
Термін "цивільні справи", що вживається в цьому Договорі, містить також торговельні, господарські, шлюбно-сімейні і трудові справи. (ч. 3 ст. 1 Договору).
Відповідно до статті 12 Договору (Законодавство, яке застосовується при наданні правової допомоги), запитувана установа при наданні правової допомоги застосовує законодавство своєї держави.
При наданні правової допомоги у цивільних справах запитувана установа може також застосувати на прохання другої Договірної Сторони її процесуальні норми, якщо тільки вони не суперечать основним принципам законодавства запитуваної Договірної Сторони.
Так, на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності розміщено спеціальний законодавчий акт Китайської Народної Республіки, а саме: Закон КНР "Про товарні знаки", прийнятий 23.08.1982 року на 24-му засіданні Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників 5-го скликання, яким врегульовано питання у сфері інтелектуальної власності.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції, сторонами надано та судом до матеріалів справи долучено нотаріально завірений переклад на українську мову відповідного Закону Китайської Народної Республіки.
Зі змісту вказаного закону вбачається та сторонами не заперечується, що на момент укладення ліцензійної угоди (07.04.2010 року) діяв Закон зі змінами в редакції від 27.10.2001 року.
Абзацом 3 статті 40 Закон Китайської Народної Республіки "Про товарні знаки" (в редакції чинній на момент укладення угоди) визначено, що Договір про ліцензування товарного знаку має бути поданий до Управління товарних знаків для внесення запису в реєстр.
Тобто з наведеного вбачається, що договір на ліцензійне використання торгівельної марки підлягає обов'язковій реєстрації в Управлінні по торгівельним маркам.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, докази реєстрації ліцензійної угоди суду не надано та у справі відсутні.
Статтею 44 Закону Китайської народної республіки "Про договори", прийнятого 15.03.1999 року на другій сесії 9-го скликання Всекитайських зборів народних представників КНР (набрав чинності з 01.10.1999 року), визначено, що укладений відповідно до закону договір вступає в силу з моменту укладення.
Якщо законодавством, адміністративними актами передбачається затвердження, реєстрація договору, слід дотримуватися законодавства, адміністративних актів.
Разом з тим, згідно ст. 52 наведеного Закону КНР "Про договори", договір є недійсним при одній з таких обставин:
\- якщо одна зі сторін уклала договір шляхом обману, погрози, порушила права і інтереси держави;
\- якщо договір укладено в результаті зловмисної угоди і тим самим завдано шкоди правам та інтересам держави, організацій або третіх осіб;
\- якщо договірна форма прикриває незаконні цілі;
\- якщо порушені суспільні права і інтереси;
\- якщо порушені імперативні норми законодавства, адміністративних актів.
Отже, з системного аналізу наведених положень вбачається, що за відсутності доказів реєстрації ліцензійної угоди, про обов'язковість якої прямо зазначено в Законі КНР "Про товарні знаки" у відповідній редакції, така ліцензійна угода не створює правових наслідків як для її сторін, так і для третіх осіб в частині дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності, як наслідок права на торгівельну марку за такою угодою не можуть бути передано.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що надана позивачем ліцензійна угода від 07.04.2010 року, укладена між Компанією "XIAOMI Inc." та Компанією "ХІАОМІ Н.К. Limited", не є належним та допустимим доказом передачі йому прав на вищезазначені торгівельні марки в розумінні ст. 76-77 ГПК України, оскільки, всупереч приписам законодавства КНР, не зареєстрована належним чином в Управлінні по торгівельним маркам.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до наданого позивачем та наявного у матеріалах справи листа від 22.02.2018 року, згідно якого ліцензійна угода, укладена між Компаніями "XIAOMI Inc." та "ХІАОМІ Н.К. Limited" повністю відповідає законам і правилам Китаю, в тому числі в частині відсутності реєстрації торговельної марки (т. 4, а. с. 18-19), оскільки його складено представником юридичного відділу Компанії "XIAOMI Inc.", тобто зацікавленою стосовно позивача особою та є її суб'єктивною думкою, яка базується на особистих знаннях та переконаннях даної особи, а відтак не є інформацією компетентного в даній сфері органу.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.102015 року у справі №3-649гс15.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі №6-658цс15 суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 09.12.2015 року по справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Також, ця ж сама позиція висловлена у постанові Верховного суду України у справі №6-84цс14 від 03.09.2014 року: "З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".
За вказаних обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що права на використання об'єктів права інтелектуальної власності - торгівельних марок «Хіаоmі» (номер міжнародної реєстрації 1177611 від 28.11.2012 року), «Мі» (номер міжнародної реєстрації 1173649 від 28.11.2012 року), "RеdМі" (номер міжнародної реєстрації 1213534 від 23.04.2014 року) за даною ліцензійною угодою без відповідної її реєстрації не передані їх власником позивачу - Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited", а відтак в даному випадку позивач не наділений виключним правом забороняти третім особам використовувати у будь-який спосіб, зокрема імпортувати (ввозити) в Україну спірний товар, який маркований торгівельними марками "Xiaomi", "Mi", "RedMi", оскільки ввезенням відповідачем на територію України такого товару права позивача не порушуються.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених обставин не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із порушенням прав позивача, з огляду на що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а відповідне рішення суду першої інстанції - скасуванню у зв'язку з недоведеністю позовних вимог з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 4 800,00 грн., в силу ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
**ПОСТАНОВИВ:**
1\.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17 задовольнити.
2\.Рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17 скасувати.
3\. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
4\. Стягнути з Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited" (м. Гонконг, вул. Чен Ша Ван, будівля Чен Ша Ван Плаза 833, 2 башта, 8 поверх, офіс 806 ("Xiaomi") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12, код ЄДРПОУ 32531992) 4 800,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5\. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.
6\. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі та третій особі.
7\. Справу повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 25.03.2019 року.
**Головуючий суддя О.М. Остапенко **
**Судді С.В. Сотніков**
** Б.В. Отрюх**
 
Окрема думка № 86776583
**ОКРЕМА ДУМКА**
судді Північного апеляційного господарського суду Грека Б.М.
у справі № 911/2674/17 за позовом Компанії "XIAOMI H.K. Limited" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська митниця Державної фіскальної служби України про припинення порушення прав інтелектуальної власності.
Рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2018 позовні вимоги задоволено, заборонено ТОВ "Ен-Ай-Ес" здійснювати розповсюдження товарів: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 на території України, а також вирішено вилучити з цивільного обороту і знищити відповідний контрафактний товар.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2018 року у справі № 911/2674/17 задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2018 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Компанії "ХІАОМІ Н.К. Limited" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" 4 800,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Компанія "XIAOMI H.K. Limited" оскаржила постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у касаційній інстанції.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.07.2019 касаційну скаргу компанії "XIAOMI H.K. Limited" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 911/2674/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду з відповідними вказівками.
За наслідками розгляду 24.12.2019 прийнято постанову у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Чорногуз М.Г. (повний текст виготовлено 02.01.2020) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен-Ай-Ес" - задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2018 у справі №911/2674/17 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Компанії "XIAOMI H.K. Limited" відмовити в повному обсязі.
За правилами статті 281 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду апеляційної інстанції від 24 грудня 2019 року була оформлена не суддею-доповідачем, а іншим суддею зі складу колегії суддів, оскільки судя-доповідач не згодний із вказаною постановою, про що викладається окрема думка наступного змісту.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 оргументовується наступним:
1\) встановлена добросовісність набуття відповідачем права власності на спірний товар, та законність його ввезення на територію України; майно не може бути витребуване у
2\) позивачем належним чином не доведено, що у нього наявні майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за ліцензійною угодою;
3\) твердження позивача про те, що ліцензійна угода не підлягала реєстрації відповідно до законодавства КНР, не підтверджується матеріалами справи;
4\) оскільки спірний товар відсутній на митній території України, та у суду відсутня можливість ідентифікувати вказаний товар.
Із такими висновками постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 не погоджуюсь та з огляду на статтю 34 Господарського процесуального кодексу України висловлюю окрему думку.
Як вбачається з матеріалів справи, Компанія "XIAOMI H.K. Limited" є правовласником щодо торговельних марок: "Xiaomi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1177611, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "Mi" (за міжнародною реєстрацією від 28.11.2012 № 1173649, яка діє на території України в повному обсязі з 28.11.2012), "RedMi" (за міжнародною реєстрацією від 23.04.2014 № 1213534, яка діє на території України в повному обсязі з 23.04.2014).
Дані торговельні марки зареєстровані та охороняються для товарів 9 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, переліки яких наведені у свідоцтвах № 1177611, № 1173649 та № 1213534, зокрема серед них є мобільні телефони та планшетні комп\`ютери.
Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та підтверджені наявними в матеріалах господарської справи листами ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 25.01.2017, власником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" є Компанія "XIAOMI Inc.", іменована до 30.07.2013 як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" (а. с. 88 - 93 у т. 1, а. с. 28 - 34 у т. 2).
З метою захисту прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за допомогою митних процедур, останні 23.02.2017 були внесені строком на 1 рік до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності за номерами 3360, 3361 та 3362 (а. с. 26 у т. 2).
Київська митниця ДФС декілька різів зверталася до уповноваженого представника компанії (Шевченка О.А.) з листом, в якому повідомила, що ТОВ "Ен-Ай-Ес" як імпортером згідно з митною декларацію № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 було подано до митного контролю та митного оформлення товар торговельної марки "Xiaomi", внесений до митного реєстру об\`єктів права інтелектуальної власності за № 003360. Декларантом товарів вказано ТОВ "Сова-Брокер" (а. с. 53 у т. 1).
У зв\`язку з наявними підставами вважати, що переміщення товару здійснювалося з порушенням прав інтелектуальної власності, з 22.08.2017 Київською митницею ДФС було прийнято рішення призупинити стороком на 10 робочих днів митне оформлення товарів (радіотелефонів торговельної марки "Xiaomi" системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb - 100 шт), поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017.
Позивач посилаючись на ст.ст. 418, 420, 424, 426, 495 Цивільного кодексу України, ст. 155 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" у позовній заяві зазначає, що йому надано виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтвах товарів і послуг. Представник зазначаэ, що товари, які відображені у вказаній вище митній декларації, містять ознаки порушення прав інтелектуальної власності, оскільки виробник товарів не продавав ТОВ "Ен-Ай-Ес" товари, що містять позначення торговельної марки "Xiaomi", товариство не укладало жодних договорів з правовласником та не отримувало дозволів (ліцензій) на право їх використання, отже відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України товари, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення на підставі ст. 399 Митного кодексу України, можуть тлумачитись як контрафактні товари, імпорт яких, у відповідності до ст. 17 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на територію України забороняється, оскільки зазначена продукція ввозиться ТОВ "Ен-Ай-Ес" з порушенням прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки бренду "Xiaomi".
На підтвердження обгрунтованості своїх доводів щодо контрафактності товару, представником позивача було подано до суду:
\- ліцензійну угоду про товарні знаки №МІ112020171000672, укладену між Компаніями "ХIAOMI H. K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за умовами якої сторони погодилися на використання товарного знака в областях, що виключають Китайську Народну Республіку, на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака (а. с. 69 - 72 у т. 2);
\- лист від 22.11.2017, підписаний представниками Компаній "ХIAOMI H. K. Limited" та "XIAOMI Inc.", зі змісту якого вбачається, що між Компанією "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "ХIAOMI H. K. Limited" існував квазідоговір, за умовами якого Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" мала право використовувати та субліцензувати належні компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" торговельні марки "Xiaomi", "Mi". 30.07.2013 назву Компанії "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" було змінено на "XIAOMI Inc.". Після 30.07.2013 Компанія "XIAOMI Inc." продовжила та підтвердила свою співпрацю з Компанією "ХIAOMI H. K. Limited" шляхом укладення у письмовій формі офіційного ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку. Компанія "XIAOMI Inc." підтверджує та визнає початковий варіант договору про надання права на використання торгового знаку, укладеного між Компаніями "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" та Компанією "ХIAOMI H. K. Limited" (а. с. 152, 153 у т. 2);
\- лист від 22.11.2017, підписаний представниками Компаній "ХIAOMI H. K. Limited" та "XIAOMI Inc.", за яким підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." уповноважила Компанію "ХIAOMI H. K. Limited" використовувати та субліцензувати торгові марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" на підставі укладеного між сторонами ліцензійного договору про надання права на використання торгового знаку, який зареєстрований Компанією "XIAOMI Inc." та належить їй на території України, а також виконувати будь-які дії, які можуть бути необхідними для захисту авторських прав (а. с. 155, 156 у т. 2);
\- спільну заяву Компаній "ХIAOMI H. K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 25.10.2017 (яку слід розглядати в сукупності з листом, що на а. с. 158 у т. 2), згідно з якої Компанія "XIAOMI Inc." повідомила, що Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" є афілійованою компанією, яка представляє Компанію "XIAOMI Inc." для ведення бізнесу, зв\`язків з партнерами, імпорту та розміщення продукції "Xiaomi", захисту бренду "Xiaomi" та вирішення інших питань в Україні (а. с. 74, 75 у т. 2);
\- спільну заяву Компаній "ХIAOMI H. K. Limited" та "XIAOMI Inc." від 30.11.2016 за змістом якої вбачається, що Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" має всі законні права для використання та надання дозволів щодо торгових марок, які зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc.", оскільки Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" повністю підконтрольна Компанії "XIAOMI Inc." (а. с. 23 у т. 1);
\- лист Компанії "ХIAOMI H. K. Limited" від 17.07.2017, відповідно до якого підтверджено, що Компанія не продавала та безпосередньо не постачала ТОВ "Ен-Ай-Ес" жодні моделі смартфонів Xiaomi, серед яких Хіаоmi Mi: 3 16 Gb, 4с 2/16 Gb, 4с 3/32 Gb, 4s 3/64 Gb, 5 4/128 Gb, 5s Plus 6/128, Хіаоmi RedMi - Note 2 32 Gb, Хіаоmi RedMi 2, Хіаоmi RedMi 3, Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb, Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb, Хіаоmi Мі Pad 2 (а. с. 35 у т. 1).
Оскільки, за твердженнями позивача, після проведення огляду відібраного зразка, імпортованої відповідачем продукції, а саме: радіотелефону системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb, було встановлено, що він має ознаки контрафактного, а зазначена в митній деларації № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності Компанії "XIAOMI Inc." на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", вказане стало підставою для звернення позивача до суду за захистом майнових прав правовласника вищевказаних торговельних марок.
У своїй апеляційні скарзі відповідач вказував, що товар (радіотелефони системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb кількістю 100 шт.), заявлений ним до митного оформлення згідно з митної декларації № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017, був придбаний у Компанії "INNES INTERNATIONAL, INC" згідно контракту № 01-17 від 10.01.2017 в установленому законодавством порядку. В свою чергу, Компанія "INNES INTERNATIONAL, INC" придбала вищевказаний товар у Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co., LTD", яка є справжнім дистриб\`ютором "Xiaomi", з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати та розповсюджувати авторизоване обладнання. Також відповідач зазначив, що має всі необхідні сертифікати та висновки, що підтверджують відповідність завезеного ним товару нормам та стандартам якості. Зауважив, що у відповідності до п. 6 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва втрачає виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак у випадку, коли товар із нанесеним на ньому знаком для товарів і послуг був введений в цивільний оборот, що мало місце в даній справі.
1\) Щодо добросовісті набуття відповідачем спірного товару придбаного у Компанії "INNES INTERNATIONAL, INC" згідно з контрактом №01-17 від 10.01.2017, зазначаю наступне.
Документи, зокрема ті, які відповідач надав на підтвердження законності придбання товару у офіційного дистриб\`ютора Компанії "XIAOMI Inc." Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co.LTD", не доводять правомірність використання відповідачем на заявлених до ввезення в Україну смартфонах торговельних марок бренду "Xiaomi", оскільки, на підставі довіреності від 23.08.2016, виданої Компанією "Xiaomi Communications CO., LTD" (яка є афілійованою організацією Компанії "XIAOMI Inc.") Компанії "Shenzhen Zealkeys Sci-tech Co.LTD", остання уповноважена бути дистриб\`ютором Xiaomi з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати, розповсюджувати саме авторизованого обладнання, яким є аксесуари, техніка для дому, обладнання Інтернету, речей, роутери, ТВ, аудіо, пристрої для спорту, тощо, і лише на території Гонконгу (а. с. 115 у т. 2).
Крім того, вказане підтверджено також спільним листом Компанії "XIAOMI Inc." та Компанії "Xiaomi Communications CO., LTD" від 22.11.2017, з якого вбачається, що відповідно до довіреності, виданої 23.08.2016, строк дії якої завершився 07.08.2017, Компанія "Xiaomi Communications" уповноважила Компанію "Shenzhen Zealkeys" продавати певні продукти бренду "Xiaomi" (за виключенням будь-яких продуктів на базі смартфонів бренду "Xiaomi") виключно на території Гонконгу. Компанія "Xiaomi Communications" не надавала Компанії "Shenzhen Zealkeys" права на продаж продуктів на базі смартфонів бренду "Xiaomi" (а. с. 160 у т. 2).
Відповідачем не надано суду належних доказів щодо законності походження імпортованого товару та правомірності використання торговельної марки "Xiaomi", правовласником якої є позивач (дозволів на використання торговельної марки). Імпортований відповідачем на підставі митної декларації № UA125100/2017/320787 від 21.08.2017 товар (радіотелефони торговельної марки "Xiaomi" системи стільникового зв\`язку GSM900/1800 та UMTS - Xiaomi RedMi4 2/16 Gb - 100 шт) є контрафактним, а імпорт даного товару здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності позивача на торговельну марку бренду "Xiaomi".
2\) Щодо недоведенності позивачем наявності майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" за ліцензійною угодою, зазначаю наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." (до 30.07.2013 іменована як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd") є власником прав на словесні торговельні марки "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", правова охорона яких поширюється на територію України.
Вказані торговельні марки мають міжнародну реєстрацію, тому набуття права інтелектуальної власності на них, за законодавством України, засвідчення свідоцтвом не вимагається.
Позивач (Компанія "ХIAOMI H. K. Limited") є афілійованою компанією, яка представляє Компанію "XIAOMI Inc." у відносинах бізнесу щодо імпорту (експорту) та розміщення продукції "Xiaomi", захисту бренду "Xiaomi" тощо, в тому числі на території України, що підтверджено листом від 25.10.2017.
Відновідно до тлумачення терміну, яке міститься у Словнику економiчних термiнiв, афілійована компанія - (англ. affiliated company) компанія, яка володіє пакетом акцій основної компанії в розмірі менше контрольного. Така компанія може виступати в якості філії або представництва основний, материнської компанії; при цьому материнська компанія бере участь в управлінні справами афілійованої на основі відповідного договору. Афілійована компанія часто створюється при перенесенні бізнесу в віддалений від розташування основної компанії регіон, при створенні транснаціональних корпорацій.
Відповідно до листа від 30.11.2016 та листа від 22.11.2017 підтверджено, що Компанія "XIAOMI Inc." уповноважила Компанію "ХIAOMI H. K. Limited" на використання та надання дозволів щодо торговельних марок, які зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc.", зокрема "Xiaomi", "Mi" та "RedMi".
Дозвіл на використання та субліцензування торгових марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi" Компанією "XIAOMI Inc." було надано Компанії "ХIAOMI H. K. Limited" на підставі укладеної між ними ліцензійної угоди про товарні знаки, за умовами якої Компанії "ХIAOMI H. K. Limited" як ліцензіату надано невиключне право продавати, поширювати, розповсюджувати та рекламувати свої продукти, послуги і проводити інші пов\`язані з цим види діяльності; вживати будь-які необхідні дії для збереження ліцензійного товарного знака та припинення будь-яких порушень, включаючи, але не обмежуючись, такими заходами, як спостереження, захист, розслідування, дізнання, подача заяви, затримання, внесення пропозицій, консультації, переговори, щоб зв\`язатися з урядовими, неурядовими та напівурядовими організаціями, та вирішення інших питань, пов\`язаних з сторонами, а також має право почати будь-яку необхідну юридичну процедуру або захід, в тому числі без судового розгляду, арбітражу, судового слухання, апеляції, примирення і т.д. безпосередньо або шляхом доручення адвокатам видавати листи, оголошувати і/або вживати дії, зазначені вище; без попередньої згоди відмовлятися, передавати або розпоряджатися ліцензованою інтелектуальною власністю.
Відповідно до частин другої та третьої розділу 2 ліцензійної угоди передбачено, що повні або часткові права, отримані Компанією "ХIAOMI H. K. Limited" відповідно до угоди, можуть бути субліцензовані. Якщо це не дозволено письмовим дозволом ліцензіара або ліцензіата, субліцензована третя сторона не має права повторно ліцензувати права іншим сторонам.
Ліцензіар зобов\`язаний надати ліцензіату матеріали, пов\`язані із зареєстрованим товарним знаком.
За приписами розділу 1 ліцензійної угоди сторони домовилися на використання товарного знака в областях, що виключають Китайську Народну Республіку, на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака. Якщо сторони не домовилися про інше, об\`єкт цієї угоди повинен включати всі зареєстровані товарні знаки, що належать ліцензіару, а також товарні знаки, що будуть зареєстровані протягом терміну дії цієї угоди.
Розділом 3 ліцензійної угоди визначено, що термін дії угоди починається 07.04.2010 та залишається в силі і діє до 06.04.2020.
В процесі розгляду справи було встановлено, а також підтверджено Компаніями "XIAOMI Inc." та "ХIAOMI H. K. Limited" у листах від 22.11.2017, що ліцензійна угода була підписана між сторонами після того, як Компанія "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd" змінила назву на "XIAOMI Inc."
До цього між Компанією власником торговельних марок ("Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd") та Компанією "ХIAOMI H. K. Limited" відносини щодо використання останньою набутих власником прав на торговельні марки регулювалися квазідоговором.
Таким чином, підписавши ліцензійну угоду у вищевказаній редакції, сторони поширили сферу її дії на правовідносини, які існували між Компаніями до реального моменту її укладення, в тому числі на правовідносини щодо використання позивачем товарних знаків, що будуть зареєстровані Компанією "XIAOMI Inc." протягом усього терміну дії цієї угоди, що не суперечить її умовам.
З огляду на вказані обставини, на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та в наявних у матеріалах господарської справи листах ДП "Український інститут інтелектуальної власності" від 25.01.2017, власником торговельних марок "Xiaomi" та "Mi", зареєстрованих 28.11.2012, визначено Компанію "Вeijing Xiaomi Teсhnology Co., Ltd", а торгівельної марки "RedMi", зареєстрованої 23.04.2014, - Компанію "XIAOMI Inc.".
Таким чином, оскільки міжнародна реєстрація торговельних марок Компанії "XIAOMI Inc." відбулася в період дії ліцензійної угоди, то зважаючи на її умови, що погоджені між сторонами, та те, що ліцензійна угода станом на день розгляду спору в суді залишається чинною, а Компанія "ХIAOMI H. K. Limited" є законним правовласником торговельних марок "Xiaomi", "Mi" та "RedMi", право на використання яких набуте ним на підставі укладеної з Компанією "XIAOMI Inc." ліцензійної угоди.
Більш того, в матеріалах господарської справи міститься лист від 22.02.2018, яким підтверджено, що ліцензійна угода, укладена між Компаніями "XIAOMI Inc." та "ХIAOMI H. K. Limited" повністю відповідає законам і правилам Китаю, в тому числі в частині відсутності реєстрації торговельної марки, оскільки станом на момент укладення ліцензійної угоди, вимога щодо подачі заявки про реєстрацію торговельної марки була необов\`язковою (а. с. 18, 19 у т. 4).
3\) Щодо необхідності реєстрації ліцензійної угоди та необхідності приведення її до законодавства КНР, зазначаю наступне.
Щодо порядку оформлення як самостійної ліцензії, так і ліцензійного договору, законодавець передбачає, що воно має відбуватись у письмовій формі. Відповідно до ч. 1. ст. 1114 ЦК України ліцензія та ліцензійні договори не підлягають обов\`язковій державній реєстрації, а її відсутність не впливає на обсяг та чинність прав сторін, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом порушеного права. Однак, така реєстрація може здійснюватись на вимогу як ліцензіара, так і ліцензіата. Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об\`єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
В свою чергу «Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг» від 08.03.2001 № 576 (в редакції на момент вчинення правочину) розглядає реєстрацію ліцензійних договорів виключно як добровільний акт сторін, що не впливає на чинність їхніх прав.
Тобто, відсутність чіткого законодавчого врегулювання питання державної реєстрації ліцензій та ліцензійних договорів про передачу виключних майнових прав на об\`єкти інтелектуальної власності дає право сторонам самостійно прийняти таке рішення. В свою чергу, що така реєстрація може слугувати допоміжним засобом гарантування дотримання прав та обов\`язків як ліцензіаром так і ліцензіатом, підтвердженням факту існування ліцензії для третіх осіб.
Отже, при розповсюдженні продукції зазначеної в ліцензійному договорі, сторони повинні керуватись законодавством країни на території якої розповсюджується товар, відповідно, нормами законодавства України ліцензійні договори не підлягають обов\`язковій державній реєстрації.
4\) Оскільки спірний товар відсутній на митній території України, та у суду відсутня можливість ідентифікувати вказаний товар, зазначаю наступне
Для того щоб відповісти на це питання, необхідно дослідити ланцюг постачання спірного товару від правовласника до Відповідача. Так в ході розгляду справи, судами досліджувався ланцюг придбання спірного товару. Відповідач зазначав, що спірний товар було придбано ним у компанії INNES INTERNATIONAL, яка в свою чергу придбала його у «справжнього дистриб\`ютора ХІАОМІ» компанії Shenzhen Zealkeys Sci-tech Со., LTD. На підтвердження прав дистриб\`ютора відповідачем було надано лист авторизації на компанію Shenzhen Zealkeys Sci-tech Со., LTD.
По-перше, «Лист авторизація» який начебто підтверджує статус дилера Хіаоті, був підписаний не власниками ТМ ХІАОМІ, а зовсім іншою особою, а саме компанією Хіаоті Communications СО., LTD, яка не є власником торгівельних марок бренду ХІАОМІ. Жодних даних, що вказана компанія має право на продаж смартфонів торгівельних марок «Хіаоті», «Мі» або «Redmi» до суду жодної з інстанцій надано не було.
По-друге, відповідно до «листа авторизації» п. 1 вказано, що Shenzhen Zealkeys Sci-tech Со., LTD має право продавати лише «аксесуари, техніку для дому, роутери, ТВ, аудіо, пристрої для спорту, тощо». Зауважуємо, що мобільні телефони та смартфоні у цьому переліку відсутні. Більш того відповідно до п. а) такого «листа» авторизованими (тобто дозволеними для розповсюдження) територіями е тільки Гонконг, а не Україна.
По-трете, Крім того, на підтвердження того, що Shenzhen Zealkeys Sci- tech Со., LTD не могла продати спірні смартфони Відповідачу, в матеріалах справи міститься спільний лист правовласника торгівельних марок «Хіаоті», «Мі» та «Redmi» компанії Хіаоті inc. та Хіаоті Communications Со., Ltd, відповідно до якого чітко зазначається, що власник вказаних торгівельних марок не поставляв продукцію на базі смартфонів зазначеному дилеру, та взагалі прав на продаж продукції на базі смартфонів у зазначено дилера немає.
Від так, дослідити походження спірного товару є неможливим, але очевидним є той факт, що цей спірний товар не вводився в обіг зі згоди правовласника. Походження спірного товару взагалі не вдалось встановити, але є очевидним що спірний товар не був ведений в обіг зі згоди правовласника.
Відповідно до Митного кодексу України, контрафактними товарами є товари, що містять об\`єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Згідно із ч.б ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за. умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороіиїти таке використання у зв\`язку з подальшілм продажем, товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення: його в цивільний оборот; некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, зокрема зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг.
Відповідно до частини 6 статті 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтва забороняти використовувати знак без його згоди не поширюється на випадки використання знака для товару, введеного в цивільний оборот саме під цим знаком власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підтсав забороняти таке використання у зв\`язку з подальшим продажем товару (зокрема, у разі зміни або погіршення стану товару введення його в цивільний оборот).
Під терміном вичерпання прав слід розуміти, що виробник (правовласник) товару під власною маркою втрачає право експлуатації торгової марки після першого продажу, що дає можливість новому власнику товару не тільки реалізувати такий товар під торговою маркою , якою володіє виробник і рекламувати його під такою торговою маркою. Однак, варто зазначити, що права на знак вичерпуються в певних випадках. Існують три режими (виду) вичерпання виняткових прав: національний, регіональний та міжнародний. Залежно від територіальності, на якій відбувається реалізація товарів, розрізняють:
\- міжнародний (незалежно від того, де товар був введений в цивільний оборот, правовласник не має права забороняти використання своєї торгової марки по відношенню до даного товару);
\- регіональний (якщо вказане право вичерпується на території певного регіону, де товар був введений в цивільний оборот);
\- національний (в разі, якщо вільне використання товару на території певної держави може здійснюватися тільки після того, як він буде введений в цивільний оборот саме цієї держави).
Як вже зазначалось вище, встановити походження вказаного товару є неможливим, адже власник не продавав спірний товар «дилеру Сяомі», а відтак є очевидним, що спірний товар не було введено в обіг правовласником. Відповідач не надав жодних доказів зворотнього. Навпаки, Відповідачем були надані документи, які начебто підтверджують якість та безпеку вказаного спірного товару, а саме копії висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, висновку УЧН та декларації відповідності, що містять різні дані про виробника вказаної продукції. Крім того, спірний товар, який було розмитнено, скаладється зі 100 одиниць одного і того самого товару, а саме смпртфони Xiaomi RedMi 4 2/16 Gb. Зокрема, у цих документах в якості виробників по черзі
зазначаються три різні юридичні особи:
1\) XIAOMI TECHNOLODGY CO., LTD
2\) BEIJING XIAOMI TECHNOLODGY CO., LTD
3\) Beijing XIAOMI TECHNOLODGY CO., LTD
За таких обставин, спірний товар, походження якого не відоме, не був введений в цивільний
оборот зі згоди правовласника, а отже пункт 6 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» в даному випадку застосовуватись не може.
Звідси випливає, що наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки доводять, що позивач належними та допустимими документами обґрунтував заявлені в суді позовні вимоги, в той час як доводи відповідача з приводу законності ввезення на територію України товару, маркованого торговельними марками бренду «Xiaomi», офіційним дистриб\`ютором якого є позивач, не підтверджені документально.
Отже, апеляційну скаргу слід було залишити без задоволення, а судове рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2018 без змін.
 
Суддя Б.М. Грек
Текст окремої думки виготовлено "08" січня 2020 р.