USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 80646919

Reading aloud is unavailable for now

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 910/12157/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.11.2018 (повний текст рішення складено 23.11.2018)

у справі № 910/12157/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Державного підприємства «Центр державного земельного

кадастру»

до Київського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення 3 142,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі - ДП «Центр державного земельного кадастру», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - Київське КЕУ, відповідач) про стягнення 3 142,30 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 34-1020148 від 17.05.2017 в частині оплати вартості виконаних послуг по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Міністерства оборони України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і споруд військових містечок за ІІІ етапом, відтак просило стягнути з відповідача 3 119,30 грн. основного боргу, 23,00 грн. 3% річних.

Заперечуючи проти позову,відповідач стверджував, що умовами укладеного Договору сторони погодили загальну вартість послуг, а не вартість кожного етапу окремо, відтак, відповідач не порушив зобов'язань з оплати вартості цих послуг. Також вказував, що умови Договору з поетапної оплати не відповідають проекту договору, який міститься в технічній документації, затвердженій тендерною документацією, а тому вони не можуть братися до уваги, просив відмовити у задоволенні позову.

У наданій суду першої інстанції відповіді на відзив, позивач зазначив, що Календарним планом надання послуг та умовами Договору передбачено 4 етапи виконання робіт, разом з тим Технічна документація передається відповідачу тільки після виконання Договору у повному обсязі - після закінчення послуг, а не певного етапу послуг тощо.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/12157/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Київського квартирно-експлуатаційного управління на користь ДП «Центр державного земельного кадастру» 3 119, 30 грн. основного боргу, 22, 82 грн. 3% річних, 1 761, 90 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Київське КЕУ оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відображено доводів та заперечень відповідача, не вказано, з яких причин суд не бере до уваги та відхиляє його доводи. Натомість в мотивувальній частині зазначено лише доводи позивача. За твердженнями апелянта, станом на час розгляду справи до відповідача не надходили належним чином оформлені примірники актів приймання-передачі наданих послуг з доданим комплектом документації, як зазначено в технічному завданні. На переконання апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги умов Договору, якими передбачено поетапну оплату послуг, яка згідно п. 2.1 Договору повинна бути здійснена замовником протягом 20 днів з дня приймання наданих послуг/етапу послуг згідно з належним чином оформленим актом приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг. Крім цього, апелянт стверджував, що умови укладеного Договору не відповідають проекту договору, який міститься в складі тендерної документації, затвердженої відповідним протоколом, оскільки даний проект не має положень щодо поетапної оплати послуг, відтак вважає, що Договір не відповідає вимогам ч. 4 ст. 36 «Про публічні закупівлі», зокрема, щодо того, як має здійснюватись оплата. На думку апелянта, судом залишено поза увагою, що підтвердженням досягнення між сторонами згоди щодо права замовника здійснити оплату по закінченню послуг є Додаткова угода № 2, якою сторони змінили умови виконання договору в частині порядку оплати наданих послуг. Крім цього, за твердженнями апелянта, місцевими судом не взято до уваги листа відповідача №303/25-4653 від 05.09.2017, яким повідомлено позивача, що оплату послуг буде здійснено після виконання та прийняття робіт (послуг) на третьому та четвертому етапах. Відтак, за відсутності зауважень позивача апелянт вважав, що позивач погодився із умовами, викладеними в листі, відтак відповідач зазначав, що не порушував прав позивача та умов Договору тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що за умовами Договору у нього відсутній обов'язок направляти відповідачу із примірниками актів технічну документацію, оскільки вона передається тільки після виконання договору у повному обсязі, а не певного етапу послуг. На переконання позивача, передбачена договором альтернативність прийняття та оплати послуг/етапів послуг, на яку посилався апелянт, пов'язані з п. 4.5 Договору, відповідно до якого лише у випадку дострокового виконання робіт (надання послуг) замовник достроково приймає надані послуги і здійснює їх повну оплату. Крім цього, позивач стверджував про безпідставність посилань апелянта на невідповідність Договору приписам Закону України «Про публічні закупівлі», та вказував, що умови Договору повністю відповідають ціновій пропозиції Центру ДЗК, зробленій на етапі підготовки до участі в процедурі публічних закупівель тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 19.03.2019 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов'язковою не визнавалась, відповідачем на загальних підставах не доведено неможливості забезпечити явку представника або здійснення його заміни на іншого представника, про що зазначено в поданому ним клопотанні про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 17.05.2017 між Державним ДП «Центр державного земельного кадастру» (позивач, учасник за договором) та Київським КЕУ (відповідач, замовник за договором) укладено Договір №34-1020148 (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого замовник замовляє, приймає та оплачує послуги, а учасник зобов'язується з дотриманням вимог законодавства, надати послуги, код 71250000-5 - архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (послуги по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Міністерства оборони України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і споруд військових містечок) Лот №4 - Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на вул. Зеленогірська, 4 у Солом'янському районі м. Києва.

Надання послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання (Додаток №1) та Календарного плану надання послуг (Додаток №2), які є невід'ємними частинами Договору (п. 1.3).

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість послуг становить 32 999,00 грн. відповідно до Кошторису (Додаток №3). Замовник сплачує вартість послуг/етапу послуг протягом 20 (двадцяти) днів з дня приймання наданих послуг/етапу послуг згідно з належним чином оформленим актом приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг.

Положеннями п. 3.3 Договору сторони погодили, що після закінчення послуг замовник приймає від учасника два належно оформлених ним примірника акта приймання-передачі наданих послуг з доданням до нього комплексу документації, передбаченого в Технічному завданні (Додаток №1) і умовами цього договору. Після завершення виконання кожного етапу послуг, вказаного у календарному плані надання послуг (Додаток №2), сторонами підписується акт приймання-передачі наданого етапу послуг, який підлягає в оплаті замовником у визначений п. 2.1 цього договору строк.

Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акта приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг зобов'язаний повернути учаснику підписаний та засвідчений печаткою акт приймання-передачі наданих послуг/етапу послуг (п.3.4 Договору).

За змістом п. 4.1 Договору строк виконання послуг складає 180 днів з моменту підписання Договору. Послуги надаються учасником і оплачуються замовником поетапно.

Відповідно до п. 4.5 Договору у випадку дострокового виконання робіт замовник достроково приймає надані послуги і здійснює оплату послуг.

За умовами п. 6.1.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі прийняти та оплатити послуги/етапи послуг.

Договір згідно п. 9.1 набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за ним.

Додатком №1 до Договору «Технічне завдання» сторони погодили надання послуг код 71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (послуги по виготовленню технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель Міністерства оборони України для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарський будівель і споруд військових містечок) Лот №4 - Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на вул. Зеленогірська, 4 у Солом'янському районі м. Києва площа - 0,57 га.

Додатком №2 до Договору сторони погодили Календарний план на надання комплексних інженерних послуг.

26.12.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 26.12.2017, якою внесено зміни в укладений Договір, зокрема, в частині вартості робіт, строків їх виконання, а також зазначено, що загальна вартість послуг у 2017 році становить 0 грн. Загальна вартість послуг у 2018 році становить 32 999,00 грн. Строк виконання послуг зазначений у Календарному плані надання послуг (Додаток № 2 до Договору). Також сторони визначили, що Договір діє до 30.07.2018 й закінчення строку його дії не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором.

Цією ж Додатковою угодою Календарний план викладено у новій редакції, а саме:1 етап - підготовчий, збір та аналіз матеріалів із терміном виконання - травень-серпень 2017 вартістю 3 992,03 грн., у тому числі ПДВ 665,34 грн.; 2 етап - виробничий, польові роботи із терміном виконання - серпень-вересень 2017 вартістю 3 242,52 грн., у тому числі ПДВ 540,42 грн.; 3 етап - виробничий, камеральні роботи із терміном виконання вересень-грудень 2017 вартістю 3 119,30 грн., у тому числі ПДВ 519,88 грн.; 4 етап - розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та електронний документ із терміном виконання грудень-червень 2018 вартістю 22 645,15 грн., у тому числі ПДВ 3 774,19 грн.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст.854 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст. 887 ЦК України) підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин на підставі ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором проведено обумовлені Договором роботи по 1-2 етапу, які відповідно до змісту листа № 303/25-4653 від 05.09.2017 відповідач прийняв без будь-яких зауважень та зазначив, що оплату послуг за Договором буде здійснено після виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на 3 і 4 етапах.

У зв'язку із виконанням позивачем робіт по 3-му етапу (камеральні роботи) позивач звернувся до відповідача з Листом №5/1021 від 27.03.2018 та Актом приймання-передачі наданих послуг/етапів послуг № 3 від 26.03.2018 на суму 3 119,30 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вище згадувалось, умовами Договору, зокрема п. п. 2.1, 3.3, 4.1, сторони погодили, що роботи виконуються та оплачуються поетапно відповідно до погодженого календарного плану та після надання позивачем належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг протягом 20 днів з дня їх приймання. Відповідно доводи апелянта в цій частині щодо альтернативного права оплатити надані позивачем послуги після їх надання у повному обсязі, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу.

З приводу тверджень відповідача, що умови Договору щодо поетапної оплати не відповідають проекту договору, який міститься в складі тендерної документації, а Договір не відповідає вимогам ч. 4 ст. 36 «Про публічні закупівлі», зокрема, щодо того, як має здійснюватись оплата, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

За умовами Договору, його сума не перевищує 200 000, 00 грн., а тому Закон України «Про публічні закупівлі» застосовується виключно в частині дотримання принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом та з метою відбору надавача послуг та виконавця робіт шляхом використання електронної системи закупівель.

За змістом ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Положеннями п. 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу ІІІ Тендерної документації «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» на закупівлю за кодом СРВ ДК 021-2015 71250000-5 не вимагалося від учасника вносити до тендерної пропозиції проект договору на умовах, визначених замовником.

Твердження відповідача (апелянта) про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що Додатковою угодою від 26.12.2017 сторони змінили умови виконання Договору в частині порядку оплати наданих послуг, а також не надав належної правової оцінки листу відповідача №303/25-4653 від 05.09.2017, яким той повідомив позивача, що оплату послуг буде здійснено після виконання та прийняття робіт (послуг) по третьому та четвертому етапах, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необґрунтовані., Відповідно до п. 10.5 Договору всі додатки до нього, зміни і доповнення оформлюються шляхом укладання додаткових угод, що є невід'ємними його частинами та мають рівну йому юридичну силу в разі, якщо вони підписані належним чином уповноваженим представниками сторін та скріплені печатками. Проте, ні Додатковою угодою від 26.12.2017, ні будь-якою іншою угодою не внесено змін до п.2.1, 3.3, 4.1 Договору згідно яких, як вже було зазначено вище, відповідач зобов'язаний сплачувати за послуги поетапно. Отже, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо здійснення оплати наданих послуг поетапно. Така оплата не суперечить вимогам законодавства України та відповідає ціновій пропозиції позивача, зробленій на етапі підготовки в процедурі публічних закупівель.

Посилання відповідача (апелянта) на наявність у позивача обов'язку направляти з примірниками актів технічну документацію, також не заслуговують на увагу, адже за умовами Договору та технічного завдання технічна документація передається відповідачу після виконання Договору в повному обсязі (закінчення надання послуг), а не певного етапу послуг.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем належним чином виконано взяті на себе договірні зобов'язання з виконання робіт по третьому етапу, які відповідачем прийнято без будь-яких зауважень. При цьому, факт направлення позивачем та одержання відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг по третьому етапу підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Таким чином, апеляційний суд визнав правомірними висновки місцевого суду щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 119,30 грн., які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 23, 00 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних, місцевим господарським судом вірно встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 22, 82 грн., відповідно в іншій частині цих вимог слід відмовити.

Доводи апелянта (відповідача) щодо неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/12157/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/12157/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.03.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко