УХВАЛА
21 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/21267/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт"
про відвід судді Вронської Г. О. у справі № 910/21267/16
за касаційною скаргою Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі
за позовом Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ",
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський адміністратор пенсійних фондів" та Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика",
про стягнення 2 249 332,85 грн,
ВСТАНОВИВ:
09.07.2018 Непідприємницьке товариство "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/21267/16.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018, зокрема відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу Непідприємницького товариства "Відкритий недержавний пенсійний фонд "ВСІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 у справі №910/21267/16.
У подальшому, ухвалою Верховного Суду від 27.11.2018 справу № 910/21267/16 разом із касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2018 справу №910/21267/16 повернуто відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду на підставі частини 6 статті 303 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю підстав для передачі справи на її розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" 15.03.2019 звернулося з заявою про відвід судді Вронської Г.О. від розгляду касаційної скарги у справі № 910/21267/16.
Заяву про відвід аргументовано тим, що 14.03.2019 суддя Вронська Г.О. не надала (не забезпечила надання) матеріалів справи № 910/21267/16 для ознайомлення представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт". Також заявник зазначає, що суддя Вронська Г. О. систематично протиправно створює відповідачу умови, які ставлять його у краще становище у порівнянні із позивачем, чим фактично порушує принцип змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом.
Зазначене, на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт", є обставиною, яка викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Вронської Г. О. щодо прийняття рішення у цій справі та підставою для відводу судді згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
В ухвалі від 19.03.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необґрунтованість заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" відводу судді Вронської Г. О. та зупинив провадження у справі № 910/21267/16 до вирішення питання про її відвід.
Згідно з частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" про відвід судді Вронської Г. О. у розгляді справи № 910/21267/16 визначено суддю Верховного Суду Чумака Ю. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.03.2019.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу судді (колегії суддів).
Правовою підставою подання заяви про відвід судді Вронської Г. О. заявник визначає пункт 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").
У Рішенні ЄСПЛ "Бочан проти України" від 03.05.2007 Суд визначив, що для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (Рішення ЄСПЛ у справі "Фіндлей проти Сполученого Королівства" від 25.02.1997). Суд зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (Рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 Рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до рішення ЄСПЛ "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Оцінивши доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" у заяві про відвід судді Вронської Г. О., Касаційний господарський суд не вбачає об'єктивних обставин, які викликають сумніви в безсторонності судді та, відповідно, у його (її) неупередженості або об'єктивності.
Що стосується аргументів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" про надання суддею "переваги відповідачу" слід зазначити, що за висновком ЄСПЛ у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" про відвід судді Вронської Г.О не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відводу, у зв'язку з чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" про відвід судді Вронської Г. О. у розгляді справи № 910/21267/16 відмовити.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Я. Чумак