ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
18 березня 2019 р.
Справа № 160/2452/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., дослідивши матеріали позовної заяви Обласного комунального підприємства «Фармація» до Голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України – ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р., -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Обласного комунального підприємства «Фармація» до Голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України – ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Суд зазначає, що згідно зі ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно пп.1 п.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Інший порядок судового провадження встановлений Положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч.7 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач – Обласне комунальне підприємство «Фармація», отримало вимогу голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Як зазначає, повноважний представник позивача, зазначена вище вимога №58-02/10-222 від 21.01.2019 р. сформована з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні закупівель, та на підставі ст. ст. 17 22, 22-1 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України».
Водночас, суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви від 15.03.2019 р. позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Відтак, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про захист прав позивача пов’язаний з оскарженням рішення Антимонопольного комітету України, який виник між Обласним комунальним підприємством «Фармація» та Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України – ОСОБА_1.
Отже, вказаний спір не є публічно-правовим та не пов'язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а є спором, який виник внаслідок порушеного права позивача щодо сформованої відносно позивача - Обласного комунального підприємства «Фармація» вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку господарського судочинства суди вирішують справи у спорах між суб’єктами господарювання пов’язаних у спорах з оскарженням рішень Антомонопольного комітету України, а справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Відтак, суд зазначає, що справи за заявами органів Антомонопольного комітету України підпадають під юрисдикції господарських судів.
Зазначена вище позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 01.02.2019 р. у справі №808/3041/14 (адміністративне провадження №К/9901/20668/18, в якій визначено, що у справах про узгоджені дії спір про незаконність рішення АМК про накладення стягнення за порушення антимонопольного законодавства не може бути предметом судового розгляду за правилами КАС. Цей спір підвідомчий судам господарської юрисдикції.
При цьому, суд зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись, враховуючи суб’єктний склад сторін у даній справі, в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до Голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України – ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до Голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України – ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги голови Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №58-02/10-222 від 21.01.2019 р.
Роз’яснити позивачу право на звернення з даним позовом до відповідного господарського суду в порядку, передбаченому чинним господарсько-процесуальним законодавством.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
ОСОБА_2