ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 80209840

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

04 березня 2019 року

м. Одеса

Справа № 916/24/17

Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду: Бєляновський В.В.

розглянувши в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені” про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевської Н.М. при розгляді апеляційних скарг заступника прокурора Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені” та Бівен Інвестментс ЛТД

на рішення господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року

у справі № 916/24/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені”

до відповідачів:

1. Державного підприємства “Сетам”;

2. Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі

Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю “Скарбниця Бессарабії”

про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 року апеляційні скарги заступника прокурора Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені”, Бівен Інвестментс ЛТД на рішення господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у справі №916/24/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді – Принцевської Н.М., суддів: Ярош А.І., Мишкіної М.А., розпочато апеляційний розгляд справи по суті повторно.

27.02.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-Рені» надійшла заява про відвід судді Принцевської Н.М. у справі №916/24/17.

Заяву мотивовано тим, що 05.12.2018 року колегією суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів-учасників колегії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було ухвалено постанову у справі №916/641/18, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені" про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з аукціону та в задоволенні позовних вимог Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до Ренійської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарбниця Бессарабії» про визнання незаконним та скасування свідоцтва - відмовлено.

На думку заявника, при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені” колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду було надано оцінку доказам та обставинам, що підлягають дослідженню і встановленню при розгляді вимог про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення елетронних торгів та акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майно.

Крім того заявник зазначає, що оскільки суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевська Н.М. при розгляді заяви про відвід судді Колоколова С.І. фактично була ознайомлена з матеріалами справи №916/24/17 та надавала відповідну оцінку доводам та доказам у зазначеній справі, що виразилося у прийнятті відповідної ухвали, вказане унеможливлює об'єктивний та неупереджений розгляд справи по суті заявлених вимог, викладених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-Рені».

Таким чином, скаржник вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевська Н.М. не буде об’єктивно та неупереджено здійснювати розгляд даної справи, що стане причиною винесення Південно-західним апеляційним господарським судом незаконного рішення.

Правовою підставою подання вказаної заяви про відвід визначено пункт 5 частини 1 статті 35 ГПК України.

За наслідками розгляду вказаної заяви, 27.02.2019 року Південно-західним апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: Принцевської Н.М. - головуючого, ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийнято ухвалу, якою судом визнано заявлений ТОВ «Лагуна-Рені» відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевській Н.М. від розгляду справи №916/24/17 – необґрунтованим, а справу передано на автоматичний розподіл для визначення судді, для розгляду заяви про відвід в порядку ч.3 ст. 39 ГПК України.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 заяву ТОВ «Лагуна-Рені» про відвід судді у даній справі передано на розгляд судді Південно-західного апеляційного господарського суду Бєляновського В.В.

Розглянувши заяву про відвід вважаю, що підстави для відводу відсутні, з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 Суд визначив, що для того, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (Рішення ЄСПЛ у справі "Фіндлей проти Сполученого Королівства" від 25.02.1997). Суд зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (Рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 Рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Відповідно до частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Щодо посилань заявника на наявність підстав для відводу суддів, які передбачені пунктом 5 статті 35 ГПК України, суд зазначає таке.

Відповідно пункту 5 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначено, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, лежить в межах повноважень суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Отже, судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у апеляційному суді виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Крім того, частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (не задоволення заяви про відвід судді Колоколова С.І.), рішення судді в інших справах (суддя Принцевська Н.М. приймала участь у розгляді справи № 916/641/18, де за її участю була ухвалена постанова), висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не є підставою для відводу суддів від розгляду даної справи згідно з вищезазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Розглядаючи заяви про відвід, що подані на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України, суд не може оцінювати правову позицію суддів іншої судової колегії та надавати оцінку мотивам прийняття того чи іншого судового рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У контексті об'єктивного критерію … окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що постанова у справі №916/641/18 (головуючий суддя: Савицький Я.Ф., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М.), на яку посилається заявник є чинною та такою, що набрала законної сили, жодним учасником судового процесу оскаржена не була до суду касаційної інстанції.

Наведені посилання ТОВ «Лагуна-Рені» у заяві про відвід судді Принцевської Н.М. є непідтвердженими та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, а отже не є підставою для задоволення зазначеної заяви у розумінні положень статті 35 ГПК України. При цьому обґрунтованих обставин, які б свідчили про упередженість судді Принцевської Н.М. щодо заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив.

З огляду на викладене, заява про відвід судді Принцевської Н.М. не підлягає задоволенню, оскільки доводи заявника не отримали підтвердження, не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Принцевської Н.М., тому не можуть бути підставою для її відводу.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 232-236, 240, 281 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені” про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Принцевської Н.М. при розгляді апеляційних скарг заступника прокурора Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна-Рені” та Бівен Інвестментс ЛТД на рішення господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у справі № 916/24/17.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Бєляновський В.В.