РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 лютого 2019 року
Р і в н е
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача - ОСОБА_1; представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - не прибув; представника головуючого З'їзду адвокатів України ОСОБА_2 - не прибув; представника секретаря З'їзду адвокатів України ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (ордер серії КС №247697); представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 - ОСОБА_6 (ордер серії АА №149279); розглядаючи у судовому засіданні питання щодо наявності підстав для самовідводу головуючого судді у справі №460/354/19,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі іменується - позивач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до З'їзду адвокатів України в особі головуючого Місяця Андрія Петровича та секретаря Якуби Галини Миколаївни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення З'їзду адвокатів України від 15.02.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
визнати протиправним та скасувати рішення З'їзду адвокатів України від 15.02.2019 про обрання ОСОБА_5 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Ухвалою суду від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Також, ухвалою суду від 19.02.2019 заяву позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено: вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та дії рішення З'їзду адвокатів України від 15 лютого 2019 року про обрання ОСОБА_5 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_7 подано до суду заяву про відвід головуючого судді Недашківської К.М., та клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Ухвалою суду від 27.02.2019 призначено розгляд даних питань у судовому засіданні на 28.02.2019.
У судове засідання прибув представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 та заявив клопотання про відкликання (відмову) заяви про відвід головуючого судді.
Під час розгляду даного питання судом встановлено, що на З'їзді адвокатів України 15 лютого 2019 року був присутній суддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Юрій Олександрович, який безпосередньо доводив до відома делегатів про виявлені ним порушення положень Закону України «Про запобігання корупції» у діях позивача - ОСОБА_1 під час його кваліфікаційного оцінювання як судді. Такі факти були предметом дослідження і на Раді адвокатів України, яка прийняла рішення за зверненням судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Юрія Олександровича та вирішила, що вказане питання повинно розглядатися виключно на З'їзді адвокатів України. ОСОБА_9 є діючим суддею Рівненського окружного адміністративного суду, звертався на адресу З'їзду адвокатів України (Ради адвокатів України) із зверненням про виявлені порушення у діях члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_1, доповідав обставини на З'їзді адвокатів України та ставив питання про його звільнення, висловлення йому недовіри.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 39 КАС України. за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).
Під час судового засідання 28.02.2019 суду були надані докази того, що суддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О. дійсно брав участь у З'їзді адвокатів України 15.02.2019 та скеровував до НААУ та Ради адвокатів України звернення щодо виявлення ним порушень законодавства з боку позивача - ОСОБА_1; доповідав про ці обставини на З'їзді адвокатів України 15 лютого 2019 року та ставив питання щодо звільнення позивача з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надаючи оцінку таким обставинам, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у справі, та вказує на наступне.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості, а саме, проводить відмінність між: 1) суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі; 2) об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні («Кіпріану проти Кіпру», «П'єрсак проти Бельгії», «Грівз проти Сполученого Королівства»).
Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). У зв'язку з цим рішення про те, чи слід застосувати в певній ситуації той чи інший критерій, залежить від конкретних фактів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як зазначається у пункті 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи, зовнішня незалежність судді не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом. Крім того, Консультативна рада європейських суддів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких прихильностей чи упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже є тісний зв'язок між незалежністю і об'єктивною неупередженістю. З цієї причини Європейський суд з прав людини зазвичай розглядає ці дві вимоги разом («Фіндлі проти Сполученого Королівства»).
Важливою є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти населенню («Саінер проти Туреччини»). Сумніви в незалежності відсутні, коли, на думку Європейського суду з прав людини у «об'єктивного спостерігача» не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається («Кларк проти Сполученого Королівства»). Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очалан проти Туреччини»). Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»). Суддя, у відношенні якого є обґрунтовані побоювання недостатньої неупередженості, повинен негайно взяти відвід («Веттстейн проти Швейцарії», «Кастілло Альгар проти Іспанії», «П'єрсак проти Бельгії»).
За наведеного, лише розгляд справи судом, об'єктивність і неупередженість якого перебуває поза всяким сумнівом, є гарантією того, що судове рішення буде сприйняте суспільством як справедливе, незалежне та безстороннє, і лише в такому випадку буде дотримано право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин, з метою уникнення звинувачень в упередженості та будь-яких спроб посягань на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності, а також для усунення можливості для сумнівів у сторін та у суспільства в цілому щодо об'єктивності та неупередженості в розгляді адміністративної справи №460/354/19, головуючий суддя заявляє про самовідвід.
Окрім того, при вирішенні питання про самовідвід, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 31 травня 2017 року (справа №800/368/16), про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим рухом заяви. Відтак, клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, не підлягає розгляду суддею Недашківською К.М.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву про самовідвід головуючого судді у справі №460/354/19 - задовольнити.
Відвести головуючого суддю Недашківську Катерину Михайлівну від розгляду справи №460/354/19.
Адміністративну справу №460/354/19 передати до Відділу документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу скалдено 28.02.2019
Суддя Недашківська К.М.