УХВАЛА
21 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/18936/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2,
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Баранов Д.О.)
від 23.11.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Агрикова О.В., судді - Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)
від 31.01.2019,
у справі за позовом ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття",
до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна,
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс",
про визнання недійсним договору купівлі - продажу та про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
13.02.2019 ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/18936/15 до суду касаційної інстанції.
Касаційний господарський суд, розглянувши подану ОСОБА_2 касаційну скаргу вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Тобто, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який не передбачає процесуального права на звернення із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення (про зупинення провадження у справі), і такі процесуальні обмеження є чіткими та передбачуваними.
За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/18936/15, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 про зупинення провадження у зв'язку з надходженням заяви про відвід судді.
Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.
Ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/18936/15.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/18936/15.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі № 910/18936/15 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Мамалуй
І. Ткач