ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 79956018

Озвучення тимчасово недоступне

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/19485/18 Суддя першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28 серпня 2018 року № 0009411401 та № 0009401401.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року вказану позову заяву було повернуто позивачу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, АТ «Укртрансгаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що адміністративний позов був підписаний представником товариства, який діяв на підставі належним чином оформленої довіреності.

Відзив на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» від Офісу великих платників податків ДФС до суду не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що адміністративний позов АТ «Укртрансгаз» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2018 року № 0009411401 та № 0009401401 був підписаний ОСОБА_2, яка зазначена як представник товариства.

На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 надала копію довіреності від 19 вересня 2018 року № 1-224. Копія довіреності містила відмітку про її відповідність оригіналу такого змісту: «заступником нач. відділу суд. роботи Глушенко 21.11.2018».

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що надана копія довіреності не містить ініціалів особи, яка засвідчила її вірність. Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували відповідну посаду і повноваження на засвідчення копії довіреності особи, яка її засвідчила.

З огляду на вказані недоліки в засвідченні копії довіреності, суд першої інстанції прийшов до висновку, що повноваження особи, яка підписала позовну заяву, не підтверджені належним чином та повернув позовну заяву з посиланням на п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Документи, що підтверджують повноваження представників, а також окремі вимоги щодо їх видачі визначені у ст. 59 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Згідно з ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У свою чергу ч. 6 ст. 59 КАС України передбачає, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Положеннями ч. 3 ст. 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Довіреність ОСОБА_2 від імені АТ «Укртрансгаз» була видана тимчасово виконуючим обов'язки Президента товариства ОСОБА_3

Судом першої інстанції не ставиться під сумнів наявність у ОСОБА_3 повноважень на видачу довіреності від імені АТ «Укртрансгаз» та право ОСОБА_2 підписувати адміністративний позов від імені товариства згідно з довіреністю від 19 вересня 2018 року № 1-224.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що представник позивача не надала оригінал такої довіреності, а приєднана до позовної заяви копія довіреності не засвідчена належним чином.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вимоги до засвідчення копій документів визначені в Національному стандарті України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», що затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - Національний стандарт України).

Відповідно до п. 5.27 зазначеного Національного стандарту України відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Дослідивши зазначені в ухвалі від 30 листопада 2018 року недоліки в оформленні засвідченої копії довіреності від 19 вересня 2018 року № 1-224, колегія суддів встановила, що вони фактично полягають виключно у відсутності ініціалів особи, яка засвідчує копію.

Зазначена невідповідність вимогам п. 5.27 Національного стандарту України сама по собі не є достатньою для висновку про те, що особа, яка підписала позовну заяву, не має права її підписувати.

Також суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували посаду і повноваження на засвідчення копії довіреності особи, яка її засвідчила. В ухвалі суду від 30 листопада 2018 року міститься посилання ухвалу Верховного Суду від 02 квітня 2018 року у справі № 903/523/17 як таку, що містить аналогічний висновок.

Разом з тим, вказаною ухвалою Верховного Суду вирішувалося питання про відкриття касаційного провадження у справі, які підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Надаючи оцінку зазначеним доводам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що позовну заяву може бути повернуто позивачу з посиланням на п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у разі, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.

В даному випадку повноваження ОСОБА_2 на підписання адміністративного позову від імені АТ «Укртрансгаз» підтверджені довіреністю від 19 вересня 2018 року № 1-224. Судом першої інстанції були встановлені недоліки не в оформленні довіреності, а у засвідченні її копії. У разі виникнення сумніву в тому, що копія надана копія документа не відповідає оригіналу, суд першої інстанції не був позбавлений можливості запропонувати АТ «Укртрансгаз» надати оригінал довіреності від 19 вересня 2018 року № 1-224 або її копії, засвідченої особою, передбаченою ч. 3 ст. 55 КАС України.

Під час розгляду і вирішення даної справи колегія суддів враховує висновки Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18. У вказаному судовому рішенні зазначено, що дотримання державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності вимог п. 5.27 Національного стандарту України під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог ч. 6 ст. 59 КАС України.

Також у вказаному судовому рішенні зазначено, що під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам ст. 59 КАС України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ч. 1 ст. 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо під час звернення із заявами (скаргами) у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 10 указаного Кодексу).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 120 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

В адміністративному позові зазначено, що АТ «Укртрансгаз» скористалося правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДФС від 28 серпня 2018 року № 0009411401 та № 0009401401, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 26 вересня 2018 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Крім того, за змістом п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України дата звернення до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2018 року № 0009411401 та № 0009401401 має істотне значення для позивача, оскільки їх оскарження зупиняє строк для виконання грошових зобов'язань.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Отже, доводи апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 30 листопада 2018 року, та є підставою для її скасування.

Врахуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року про повернення позовної заяви - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк