USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Вирок № 79930264

Reading aloud is unavailable for now

Справа №306/2629/17

Провадження №1-кп/303/57/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015070150000104 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, на підставі ст. 89 КК України не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 11.02.2015 року, близько 04 год., з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи навмисно, таємно, шляхом пошкодження врізного замка вхідних дверей в підвальне приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 , проник в середину підвального приміщення, звідки таємно викрав майно останнього: електричний кабель трьохжильний NYY-J 3х1,5 re, довжиною 100 м. вартістю одного метра 17 грн. 35 коп., на загальну суму 1 735 грн; шуруповерт марки «MannesmannLempstr 24» вартістю 700 грн.; перфоратор марки «ZIC_DY31-26» вартістю 1400 грн.; мережевий подовжувач довжиною 20 метрів вартістю 154 грн.; мережевий подовжувач довжиною 50 метрів вартістю 315 грн., а всього ОСОБА_6 таємно викрав майна потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 4 304 грн., чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Згідно цього ж обвинувального акту, ОСОБА_6 18.02.2015, близько 04 год., з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи навмисно, таємно, повторно, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей в гаражне приміщення по АДРЕСА_3 , яке належить потерпілому ОСОБА_5 , проник в середину гаражного приміщення, звідки таємно викрав електрозварювальний апарату марки «Intertool DT-4020» вартістю 3 882 грн. 90 коп., чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому досудовим слідством кримінальних правопорушень вину не визнав, просив виправдати його та показав, що працівники Свалявського райвідділу міліції 21.02.2015 року за місцем його проживання провели незаконний обшук, в ході якого були вилучені речі, які є його власністю та які він придбав на ринку міста Мукачево; кримінальна справа сфальсифікована працівниками Свалявського райвідділу міліції, протокол обшуку не відповідає вимогам КПК України, в ньому не зазначено інформації про маркування, індивідуальні ознаки вилученого майна, останнє не було опечатано слідчим. Потерпілими не надано квитанцій, чеків, що підтверджують належність їм викрадених у них речей. Вважає, що досудовим слідством не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтверджували причетність його до вчинення злочинів.

В основу пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ст.185 ч.3 КК України стороною обвинувачення покладено покази потерпілих, свідків та письмові докази: протокол огляду місця події від 11.02.2015 року- дворогосподарства АДРЕСА_2 ; протокол пред`явлення для впізнання від 13.02.2015 року, 25.02.2015 року, 26.02.2015 року та від 05.03.2015 року з фототаблицями; протокол огляду предметів від 24.02.2015 року; акт про застосування службової собаки від 11.02.2015 року; протокол огляду місця події від 18.02.2015 року; протокол обшуку від 21.02.2015 року з DVD-диском його проведення; постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 27.02.2015 року, 06.03.2015 року; висновки експертів №23/84 від 12.03.2015 року про вартість зварювального апарату марки «Intertool DT-4020“; №15 від 02.03.2015 року про пошкодження навісного замка внаслідок дії стороннім предметом; №23/79 від 27.02.2015 року про вартість шуруповерта, перфоратора та мереживих подовжувачів; експертний висновок ОМ-38 від 16.03.2015 року про вартість електрокабеля; заява потерпілого ОСОБА_4 від 05.03.2015 року про надання слідчому відрізку кабеля, що був у нього викрадений.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що в 2015 році з його підвального приміщення, розташованого у житловому будинку АДРЕСА_2 були викрадені: електричний кабель трьохжильний довжиною 100 метрів, шуруповерт марки МаnnеsmаnnLеmpstr 24, перфоратор марки ZІСDY31-26, мережеві подовжувачі довжиною 20 та 50 метрів. Про крадіжку повідомив працівників Свалявського райвідділу міліції, які оглянули місце скоєння злочину, виявили слід від взуття. В той же день разом з братом ОСОБА_8 прослідкували за ОСОБА_6 який здавав мідний обпалений дріт в пункті прийому металобрухту м. Свалява. Підійшовши до ОСОБА_6 , впізнав свій кабель та викликав працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що приблизно в 2015 році з його гаражного приміщення, розташованого по АДРЕСА_3 були викрадені електрозварювальний апарат та електрокабель, який знаходився на зварювальному апараті.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що знаючи про крадіжку речей його брата ОСОБА_4 , він, побачивши ОСОБА_6 з пакетами, зателефонував брату. Разом вони поїхали вслід за ОСОБА_6 , який приїхав в пункт прийому металобрухту в м. Свалява та здав обпалений кабель. Підійшли до ОСОБА_9 , впізнали викрадений кабель.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що в лютому 2015 року на пункт прийому металобрухту, розташованому в гаражному кооперативі по вул. Робітнича в м. Свалява прийшов ОСОБА_6 та здав обпалений мідний кабель. Через деякий час підійшли двоє чоловіків і заявили ОСОБА_6 , що він вкрав їхній кабель. Між ними почалася сварка і ОСОБА_6 втік з пункту прийому металобрухту. Ці двоє чоловіків викликали працівників міліції, які оглянули зданий ОСОБА_6 мідний дріт та вилучили гіпсовий слід його взуття.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він разом з покійним братом був запрошений працівниками міліції в якості понятого, підписався в протоколі, більше нічого повідомити не може.

Докази винуватості ОСОБА_6 , на які посилався прокурор ретельно перевірені в судовому засіданні та належним чином оцінені з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності.

Покази допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджують факт таємного викрадення належного їм майна, однак не доводять вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КПК України.

Покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 також не підтверджують вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

У відповідності до ч.3 ч. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості зокрема про індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду від 18.02.2015 року надано дозвіл на обшук за місцем проживання ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 з метою відшукування і вилучення взуття, відбитків слідів, предметів злочинного діяння: перфаратора, шуроповерта та двох подовжувачів довжиною 20 та 50 метрів.

Твердження обвинуваченого та його захисника про проведення 21.02.2015 року незаконного обшуку в його будинку є надуманим, так як обшук в помешканні ОСОБА_6 проводився працівниками Свалявського райвідділу на підставі ухвали слідчого судді Свалявського районного суду від 18.02.2015 року, що була постановлена у відповідності до вимог ч.2 ст. 235 КПК України.

На підставі вищезазначеної ухвали суду 21.02.2015 року проведено обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено; коробку сірого кольору з шуруповертом «Manesman» темно-синього кольору з акамулятором та зарядним пристроєм до нього; коробку сірого кольору з перфоратором марки «Z1C DY31-26» з металевою головкою та акамулятором до нього; пластмасову коробку чорного кольору з шуроповертом марки «DomotecMS-294А» з двома акамуляторами та зарядним пристроєм без шнура; один обпалений правий ботінок чоловічий; електродриль марки «EinheleBSM100D» жовтого кольору; 3 куски кабеля чорного кольору довжиною близько 7, 6 метрів та трьохжильного довжиною 4 метра.

У зазначеному протоколі про обшук, в частині опису виявлених та вилучених шуруповертів, перфоратора, електродрелі відсутні ідентифікаційні ознаки зазначених речей; не зазначені також характерні ознаки електрокабелів, зокрема наявність на одному електрокабелі плям темно-червоного кольору.

Всупереч зазначеним вимогам закону в протоколі про обшук не зазначені індивідуальні ознаки речей які були виявлені та вилучені, зокрема не зазначені марки, моделі, номера вилучених інструментів.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які фактичні письмові докази (квитанції, чеки, технічні паспорта) належності потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 речей, які були у них викрадені.

Порушення зазначених вимог закону дає суду підстави на підставі ст. 89 ч.2 КПК України визнати доказ недупостимим.

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №14 від 20.02.2015 року щодо ідентифікації сліду з підошви взуття, зафіксованого на гіпсовому зліпку, вилученого з місця події від 11.02.2015 року за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 , вбачається, що вилучений слід залишений лівою ногою, однак до якого виду відноситься взуття не представилось можливим, оскільки в колекції в НДЕКЦ відсутній повний перелік видів та типу взуття через масове виробництво та поновлення у великій кількості видів взуття.

Згідно висновку судової трасологічної експертризи №16 від 24.02.2015 року слід з підошви взуття зафіксованого на гіпсовому зліпку, вилученого з місця події від 11.02.2015 року – за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 та сліду низу взуття на гіпсовому зліпку, вилученого з території пункту здачі металобрухту по АДРЕСА_4 залишені таким же черевиком за конструкцією та фасоном, який надано на дослідження, який було вилучено за місцем проживання ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 . Однак експерту не представилось можливим встановити точно чи зазначені сліди залишені саме черевиком, вилученим під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 .

Зі змісту вищезазначених експертиз №14 від 20.02.2015 року та №16 від 24.02.2015 року вбачається, що об`єктами дослідження були: слід підошви взуття залишений лівою ногою, що був вилучений з місця події від 11.02.2015 року за місцем проживання потерпілого ОСОБА_4 та слід взуття вилучений з території пункту здачі металобрухту по АДРЕСА_4 та черевик на праву ногу, що був вилучений 21.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 229 КПК України річ, що підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Відповідно до ч.1 ст.231 КПК України про проведення пред`явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп. Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред`являлися для впізнання, матеріали відеозапису.

26.02.2015 року у службовому кабінету Свалявського РВ слідчим ОСОБА_12 проведено впізнання речей з потерпілим ОСОБА_5 та складено три протоколи пред"явлення речей для впізнання.

Згідно першого протоколу потерпілому ОСОБА_5 пред"явлено для впізнання 4 куски кабелю довжиною 3, 5 метрів, довжиною 2,5 метрів, 5 метрів та 4, 5 метрів, серед яких ОСОБА_5 вказав на кабель під номером №2- довжиною 2, 5 метрів, як такий, що був у нього викрадений.

Згідно другого протоколу ОСОБА_5 вказав на кабель під номером 1- довжиною 2, 5 метра.

Згідно третього складеного протоколу ОСОБА_5 вказав на кабель під номером 4- довжиною 3, 5 метрів.

При цьому, у протоколі обшуку від 21.02.2015 року вказано про виявлення та вилучення за місцем проживання ОСОБА_6 в дворогосподарстві АДРЕСА_1 трьох кусків кабелю довжиною 7 метрів, 6 метрів та 4 метри.

Зазначені розбіжності у описі вилучених під час обшуку речей, а саме довжині кабелів та описі кабелів у протоколах про пред"явлення речей для впізнання ставлять під сумнів впізнання потерпілим ОСОБА_5 саме електрокабеля, який у нього був викрадений 18.02.2015 року та вилучений у ОСОБА_6 під час обшуку 21.02.2015 року.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 29.03.2016 року протоколи пред"явлення для впізнання потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 25 та 26 лютого 2015 року складено з порушенням вимог ст. 231 КПК України, оскільки в таких не зазначено докладно ознаки, за якими потерпілі впізнали особисті речі, обмежившись загальними фразами про ознаки таких речей, не описавши їх деталей.

Відповідно до ч.3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення є обов"язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання з фототаблицями, проведеного 25.02.2015 року в службовому кабінеті №29 СВ Свалявського РВ УМВС за участю потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що останній серед пред`явлених йому чотирьох перфораторів та чотирьох шуруповертів різних фірм виробництва впізнав за зовнішніми ознаками перфоратор та шуруповерт, які у нього були викрадені 11.02.2015 року, за якими саме ознаками у протоколі не зазначено.

Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання з фототаблицями, проведеного 05.03.2015 року в службовому кабінеті №25 СВ Свалявського РВ УМВС свідок ОСОБА_13 у пред`явлених йому для огляду електрокабелів впізнав електрокабель позначений під номером 3, який за його словами був прикріплений до електрозварювального апарату та належав ОСОБА_5 впізнавши такий за плямами темно-червоного кольору на кабелі. Однак в зазначеному протоколі в частині опису трьох електрокабелів, які в подальшому пред`являлися свідку ОСОБА_13 для впізнання не описано характерні ознаки кабелів, зокрема електрокабеля під номером 3, а саме наявності на ньому плям темно-червоного кольору, а лише зазначено, що всі електрокабелі чорного кольору.

При описі вилучених речей під час обшуку 21.02.2015 року за місцем проживання ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 , в протоколі обшуку зокрема при описі трьох кусків електрокабелів не зазначені їх ідентифікаційні ознаки, в тому числі наявність на одному з електрокабелів плям темно-червоного кольору.

Таким чином, як убачається з матеріалів кримінального провадження, протоколи пред`явлення речей для впізнання складено з порушенням вимог ст.231 КПК України, оскільки в таких не зазначено докладно ознаки, за якими було впізнано викрадені речі.

Відповідно до ст.228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу.

Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статті і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Потерпілому ОСОБА_4 , свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_10 для впізнання були надані фотознімки чотирьох осіб чоловічої статті, три фотознімки з яких однакової якості друку, а четвертий фотознімок із зображення ОСОБА_6 містить дефекти друку у вигляді горизонтальних полосок; фотознімки мають різкі відмінності за кольором, що в свою чергу ставить під сумнів об`єктивність проведення зазначеної слідчої дії.

Всупереч вимогам ст.ст. 228, 231 КПК України перед пред`явленням особи для впізнання слідчим не зазначено по яких саме рисах обличчя потерпілий ОСОБА_4 , свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 можуть впізнати особу, яка буде пред`явлена їм для впізнання.

З врахування вище викладеного, суд приходить до висновку, що слідча дія - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками є незаконною, відтак її слід визнати недопустимим доказом.

Із заяви потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що останній 05.03.2015 року добровільно надав слідчому СВ Свалявського РВ відрізок кабелю з бесідки, розташованої за місцем його проживання , та який був відрізаний ним із загальної довжини кабеля, який був у нього 11.02.2015 року викрадений.

Зазначений відрізок кабеля слідчим Свалявського РВ не було належним чином вилучено, оглянуто, не визнано речовим доказом, не приєднано до матеріалів кримінального провадження у порядку передбаченому КПК України та надано на дослідження експерту, яким було складено висновок №25 від 10.03.2015 року про мідний дріт та відрізок електрокабелю які до розділення могли складати єдине ціле.

Висновки експертів №23/84 від 12.03.2015 року про вартість зварювального апарату марки «Intertool DT-4020“; №15 від 02.03.2015 року про пошкодження навісного замка внаслідок дії стороннім предметом; №23/79 від 27.02.2015 року про вартість шуруповерта, перфоратора та мереживих подовжувачів; експертний висновок ОМ-38 від 16.03.2015 року про вартість електрокабеля; акт про застосування службового собаки від 11.02.2015 року, згідно якого службова собака, взявши слід, прослідувала по вул.. Головна в с. Неліпино та закінчила свою роботу біля будинку №66 хоча і є допустимими доказами, однак не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому судом до уваги не приймаються.

Також не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні протокол огляду місця події від 11.02.2015 року- дворогосподарства АДРЕСА_2 ; протокол огляду місця події від 18.02.2015 року- дворогосподарства АДРЕСА_3 ; протокол огляду місця події від 11.02.2015 року- території б/н по вул. Робітнича в м. Свалява.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України стороною обвинувачення не надано і у зв`язку з тривалим розглядом вказаної справи суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів за минуванням часу на даний час вичерпані.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

На підставі частини 1ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню серед іншого подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора.

За ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Бербера, Мессеге и Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до роз`яснень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", обвинувальний ухил при вирішенні питання про винуватість чи невинуватість підсудного є неприпустимим. Всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь підсудного.

Суд вважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Оцінивши в сукупності вказані обставини та докази, які покладені в основу обвинувачення, суд визнає, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення саме ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і на даний час вичерпані всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.

Враховуючи викладене, а також виходячи з вимог ст.62 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 необхідно визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.185 ч.3 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 370- 374,376, 395 КПК України, ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.185 ч.3 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду від 25.02.2015 року на тимчасово вилучені речі в ході проведення обшукувід 21 лютого 2015 року в житловомубудинку та інших, прилеглих до нього господарських та підсобних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 : пластмасову коробку сірого кольору, в якій знаходиться шуруповерт марки MANESMAN темно-синього кольору, один акумулятор та зарядний пристрій до нього; пластмасову коробку сірого кольору, в якій знаходиться перфоратор марки 21С_DY31-26 та металева головка до нього; пластмасову коробку чорного кольору, в якій знаходиться шуруповерт марки DOMOTEC MS-294 A, два акумулятори до нього та зарядний пристрій без шнура; електродрель марки Einhele BSM 100 D жовтого кольору; три куски кабелю чорного кольору, довжиною 7,6 та 4 метра; один правий черевик з написом NORT, який пошкоджений шляхом підпалу- скасувати.

Речові докази: навісний замок, два гіпсові сліди низу взуття, обпалений черевик, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мукачівського міськрайонного суду - знищити; пластмасову коробку сірого кольору з шуруповертом «Manesman» темно-синього кольору з акамулятором та зарядним пристроєм до нього, пластмасову коробку сірого кольору з перфоратором марки «21C_DY31-26» з металевою головкою, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Мукачівського міськрайонного суду- повернути ОСОБА_6 за належністю; три куски кабелю чорного кабелю довжиною 7,6 та 4 метра, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Свалявського РВ ГУНП в Закарпатській області- повернути ОСОБА_6 за належністю; мідний кабель трьохжильний чорного кольору довжиною близько 80 метрів, відрізок електрокабеля з надписами на ньому у вигляді букв та цифр «#nktcables 450\\750vCYKY-I 3x1.5 RETP-KK 134\01 2008C», поліетиленовий пакет білого кольору з обпаленим кабелем в середині, упакований в пакет «Експертна служба №1923037», що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Свалявського РВ ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1