ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/10808/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Цюпка Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства Інженерно-будівельний центр «Споруда» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 травня 2018 року (повний текст складено 08 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест еліт груп» про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_2 на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у с.Стоянка, Ірпінського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та площею 0,5525 по вул.Ф.Кричевського, 4 у с.Стоянка, Ірпінського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у с.Стоянка, Ірпінського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та площею 0,5525 по вул.Ф.Кричевського, 4 у с.Стоянка, Ірпінського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2)
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_2 на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та площею 0,5525 по вул.Ф.Кричевського, 4 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) згідно поданого пакета документів, зобов'язано Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надати ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та площею 0,5525 по вул.Ф.Кричевського, 4 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), відповідно до містобудівного законодавства, згідно поданих позивачем документів.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПП ІБЦ «Споруда», яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ПП ІБЦ «Споруда» орендує земельну ділянку площею 3,000 га з кадастровим номером НОМЕР_3 за адресою м.Ірпінь, вул.Княгині Ольги, 1, яка знаходиться в межах населеного пункту м.Ірпеня Ірпінської міської ради і на яку апелянтом було отримано містобудівні умови та обмеження, та відповідно до зведеного плану земельних ділянок, на вказану земельну ділянку накладено земельні ділянки, зокрема, з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що свідчить про повторне надання містобудівних умов та обмежень на будівництво.
Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що спір у даній справі не є юридично значимим для апелянта, оскільки надання позивачу містобудівних умов та обмежень не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки ПП ІБЦ «Споруда», а рішення про відмову у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень могло бути прийнято відповідачем лише у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Позивач та відповідач відзиви на апеляційну скаргу не подавали, Будь-які письмові пояснення відповідача в матеріалах справи відсутні.
Позиція позивача в суді першої інстанції обґрунтовувалась тим, що прийняте відповідачем рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень є неправомірною, оскільки відсутність розробленої містобудівної документації на відповідну територію не може бути визначена законною підставою для прийняття такого рішення.
Позивач, будучі повідомлений про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, представника відповідача та представників третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Будінвест еліт груп» є власником земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №68618271 від 21 вересня 2016 року (а.с.10 т.1) та №68613602 від 21 вересня 2016 року (а.с.12 т.1).
25 жовтня 2016 року між ТОВ «Будінвест еліт груп» (землевласник) та ОСОБА_2 (землекористувач) укладено договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (а.с.14 т.1), за умовами якого землевласник надає землекористувачу право користування земельними ділянками для будівництва та подальшої експлуатації на них об'єктів нерухомості, інших господарських будівель і споруд, необхідних для їх обслуговування (п.1.1 договору). Предметом вказаного договору являються земельні ділянки, зокрема, площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (п.1.2 договору).
За наслідком звернення позивача до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області із заявами щодо надання містобудівних умов та обмежень на нове будівництво комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та 0,5525 га по вул.Ф.Кричевського, 4 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, листами від 29 червня 2017 року №137 (а.с.18 т.1) та №136 (а.с.20 т.1) позивача повідомлено, що відповідно до генерального плану села Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, затвердженого рішенням Дмитрівської сільської ради 31 сесії шостого скликання від 28 березня 2014 року, земельні ділянки площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовані за межами території на яку розроблено містобудівну документацію, та у зв'язку з відсутністю розробленої містобудівної документації на зазначену територію відсутня можливість видати містобудівні умови та обмеження на нове будівництво Комплексу садової забудови.
Вважаючи відмову Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок з наведених підстав протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови Позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки по вул.Ф.Кричевського 4 у с.Стоянка, Ірпінського району, Київської області та вул.Ф.Кричевського,6 у с. Стоянка, Ірпінського району, Київської області згідно поданого пакету документів та з огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до ч.5 ст.24 наведеного Закону уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Згідно ст.26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Пунктом 1 ч.1 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження віднесено до основних складових вихідних даних.
Частинами 2-4, 6 ст.29 наведеного Закону встановлено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Таким чином, відповідач, як спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області у відповідності до ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відповідною заявою протягом 10 днів на безоплатній основі надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Законодавчі підстави для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень визначено ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком розгляду заяв позивача про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 відповідачем не було встановлено наявності підстав для прийняття рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень, визначених ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Натомість, підставою для такої вимови визначено відсутність розробленої містобудівної документації на зазначену територію, а тому така відмова суперечить положенням ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не може вважатись законною.
Колегія суддів звертає увагу, що жодні посилання апелянта стосовно накладення земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 3,000 га з кадастровим номером НОМЕР_3 за адресою м.Ірпінь, вул.Княгині Ольги, 1, яка перебуває у користуванні ПП ІБЦ «Споруда» на підставі договору оренди землі від 04 червня 2008 року, укладеного з Ірпінською міською радою Київської області, щодо отримання ПП ІБЦ «Споруда» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки площею 3,000 га з кадастровим номером НОМЕР_3 від 04 травня 2014 року №0047-05-2014, жодним чином не свідчать про правомірність відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, що викладена у листах відповідача від 29 червня 2017 року №137 (а.с.18 т.1) та №136 (а.с.20 т.1), або про наявність законних підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Подані апелянтом докази, зокрема, висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 29 листопада 2018 року №1977/2232/2233/2234/2235/18-25 (а.с.233 т.1), яким встановлено накладення земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 3,000 га з кадастровим номером НОМЕР_3, договір оренди землі від 04 червня 2008 року, яким ПП ІБЦ «Споруда» надано право користування земельною ділянкою площею 3,000 га в м.Ірпінь, мікрорайон «Стоянка», графічні матеріали тощо, не є належними доказами в розумінні положень КАС України, оскільки не стосуються предмету доказування та жодним чином не підтверджують законність та правомірність рішень відповідача, оформлених листами від 29 червня 2017 року №137 (а.с.18 т.1) та №136 (а.с.20 т.1), про відмову у наданні ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок площею 1,3 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,5525 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
З наданих апелянтом пояснень щодо накладення земельних ділянок, що перебувають у користуванні ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ПП ІБЦ «Споруда», вбачається наявність спору про право, який не підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір є приватноправовим, а його наявність не позбавляє позивача права на отримання містобудівних умов та обмежень, з огляду на дотримання ним вимог містобудівного законодавства при зверненні до відповідача із відповідними заявами.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмов відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень ОСОБА_2, викладених у листах від 29 червня 2017 року №137 та №136, а також необхідності зобов'язати відповідача видіти ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження на будівництво Комплексу садової забудови площею 1,3 га по вул.Ф.Кричевського, 6 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та площею 0,5525 по вул.Ф.Кричевського, 4 у селі Стоянка Київської області, що прилягає до території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), з огляду на відсутність законодавчих підстав для відмови у їх наданні та відсутність, у даному випадку, свободи розсуду у Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу приватного підприємства Інженерно-будівельний центр «Споруда» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суд.
Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма