УХВАЛА
30 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/5358/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представників учасників справи
позивача - Рацун О.В., Скосар С.С.,
відповідача - Оніщук В.М.,
третьої особи на стороні позивача - не з'явилися,
третіх осіб на стороні відповідача - 1. Коваленко С.В., 2. не з'явилися,
прокурора - Гудименко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про затвердження мирової угоди
у справі №911/5358/14 Господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс"
до Приватного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд груп стиль"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
2) Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області
за участю Прокуратури Київської області
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий виклад обставин справи
1.1. У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" (далі - ТОВ "Турболінкс", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (далі - Філія, відповідач, АТ "Укртрансгаз") про стягнення (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог 81 949 556,99 грн основного боргу, 105 629 590,86 грн інфляційних втрат та 10 392 177,65 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару №т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012 (далі - Договір) щодо оплати поставленого ним товару. Нормативними підставами позову вказано ст.ст.525, 625, 690, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст.193, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
1.2. Справа №910/5358/14 слухалась судами неодноразово.
1.2.1. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено суду фактичної наявності у нього товару, який останній зобов'язувався поставити на виконання умов Договору про закупівлю товару № т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012. Таким чином, у відповідача не виникло зустрічного зобов'язання оплачувати такий товар та нести відповідальність за його невиконання у порядку ст.625 ЦК України. За висновком суду, позивачем не надано доказів у розумінні ст.ст.76-79 ГПК України, які б підтверджував реальність господарської операції з придбання товару у ТОВ "Трейд груп стиль" та подальшої його поставки на адресу відповідача.
1.2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Турболінкс".
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" 81 949 556,99 грн основного боргу, 105 629 590,86 грн інфляційних втрат, 10 392 177,65 грн 3 % річних, 73 080 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, 109 620 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом надано невірну оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи. Позовні вимоги ТОВ "Турболінкс" про стягнення з відповідача 81 949 556,99 грн основного боргу за договором про закупівлю товару № т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012 суд визнав обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами. Суд визнав доведеним факт поставки товару, відтак, задовольнив позов.
1.3. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області.
З таким ж вимогами касаційної скарги звернувся і заступник прокурора Київської області.
Доводи касаційних скарг відповідача та прокуратури за своїм змістом є аналогічними. Одним з основних аргументів касаційних скарг є твердження про те, що позивач не здійснював для відповідача будь-якої поставки на виконання умов Договору. А один лише факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах. Такі обставини, як стверджують скаржники, були детально досліджені судом першої інстанції з наданням їм повної юридичної оцінки, на відміну від висновків, здійснених судом апеляційної інстанції.
1.4. Ухвалами Верховного Суду від 01.11.2018 та від 20.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №911/5358/14 за касаційними скаргами АТ "Укртрансгаз" та першого заступника прокурора Київської області відповідно та призначено їх розгляд у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
2. Короткий зміст заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди
2.1. 12 грудня 2018 року до суду касаційної інстанції подано спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про затвердження мирової угоди у справі №911/5358/14 з проханням затвердити мирову угоду від 12.12.2018, підписану між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Турболінкс" у справі №911/5358/14 (далі - Мирова угода), визнати нечинними постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2018 у цій справі та закрити у ній провадження.
У спільній заяві позивач та відповідач стверджують, що уклали мирову угоду та їм відомі правові наслідки, що настануть у випадку її затвердження судом. Судові витрати, понесені прокуратурою Київської області під час розгляду цієї справи у судових інстанціях, будуть сплачені позивачем та відповідачем в рівних частинах.
Спільна заява підписана представниками позивача - адвокатом Рацун О.В. та відповідача - представником Федоровою Т.В., процесуальні повноваження яких підтверджуються документами, наявними у справі.
2.2. У поданій Суду мировій угоді вказано, що її підписано директором ТОВ "Турболінкс" ОСОБА_12, яка діє на підставі статуту та рішення учасника ТОВ "Турболінкс" №2/27-11 від 27.11.2018, та АТ "Укртрансгаз" в особі директора філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності №1-283 від 11.12.2018 та рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" №225 від 10.12.2018.
Відповідно до пункту 1 Мирової угоди позивач та відповідач на підставі цієї Мирової угоди беруть на себе взаємні зобов'язання щодо позовних вимог у судовій справі №911/5358/14, а саме: AT "Укртрансгаз" сплачує TOB "Турболінкс" частину основного боргу за Договором в розмірі 40 122 503,10 грн, а TOB "Турболінкс" на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України припиняє зобов'язання AT "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу за Договором у розмірі 41 827 053,89 грн внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором (TOB "Турболінкс") боржника (AT "Укртрансгаз") від його обов'язків (зобов'язання).
Згідно з пунктом 2 Мирової угоди TOB "Турболінкс" на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України припиняє зобов'язання AT "Укртрансгаз" з обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, щодо сплати інфляційних втрат за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а саме: такі зобов'язання AT "Укртрансгаз" припиняються внаслідок звільнення (прощення боргу) Позивачем (TOB "Турболінкс") Відповідача (AT "Укртрансгаз") від його обов'язків (зобов'язання) щодо сплати інфляційних втрат в розмірі 105 629 590,86 грн та трьох процентів річних в розмірі 10 392 177,65 грн, нарахованих TOB "Турболінкс" за весь час прострочення AT "Укртрансгаз" зобов'язання щодо сплати суми боргу в розмірі 81 949 556,99 грн за Договором. Такі зобов'язання вважаються припиненими з дня повної оплати, передбаченої пп. 1.1 п. 1 цієї Мирової угоди.
Відповідно до пункту 3 Мирової угоди сплата боргу в розмірі, визначеному в пп. 1.1 п. 1 цієї Мирової угоди, має бути здійснена AT "Укртрансгаз" у термін 5 (п'ять) робочих днів з дня набрання законної сили ухвали суду про затвердження відповідної Мирової угоди та отримання АТ "Укртрансгаз" такої ухвали суду про затвердження Мирової угоди, з урахуванням зазначених у мировій угоді умов.
Згідно з пунктом 4 Мирової угоди позивач гарантує, що ця Мирова угода не порушує права та інтереси будь-яких третіх осіб на момент її затвердження ухвалою суду та не призведе до порушення таких прав та інтересів третіх осіб у майбутньому.
2.3. 18 січня 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав до Суду заперечення на спільну заяву про затвердження Мирової угоди, у яких зазначає, що умови Мирової угоди суперечать закону, дії директора філії "ВРТП "Укргазенергосервіс" АТ "Укртрансгаз" суперечать як інтересам вказаного товариства, яке він представляє, так і інтересам держави в цілому, у зв'язку з чим Мирова угода у цій справі не відповідає вимогам ст.192 ГПК України та з урахуванням частини п'ятої цієї ж статті не підлягає затвердженню.
В обґрунтування зазначеного прокурор вказує, зокрема, таке.
2.3.1. АТ "Укртрансгаз", яке є відповідачем у справі, впродовж всього розгляду цієї справи категорично заперечувало факт здійснення позивачем будь-якої поставки товару за Договором, стягнення вартості якого є предметом спору у цій справі. У підтвердження зазначеної позиції відповідач наводив свої аргументи та подав відповідні докази. Зазначена позиція відповідача знайшла своє відображення у рішенні суду першої інстанції, який, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "Турболінкс", зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні докази реальності здійсненої позивачем поставки товару іноземного виробника відповідачу, у зв'язку з чим у АТ "Укртрансгаз" не виникло обов'язку з оплати такого товару. Водночас, згідно з умовами Мирової угоди відповідач по суті визнає факт існування у нього заборгованості перед позивачем.
2.3.2. Прокурор у своїх запереченнях наводить фактичні обставини справи №911/5358/14, а також аналізує докази, що у ній містяться, які на його думку, не підтверджують правомірність позовних вимог ТОВ "Турболінкс", а відтак і правомірність затвердження поданої позивачем та відповідачем Мирової угоди.
Разом з тим, прокурор акцентує увагу на тому, що на час розгляду цієї справи у суді триває досудове розслідування кримінального провадження №42014000000000259 від 10.04.2014 за фактом розкрадання державних коштів службовими особами АТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" у період 2010-2014 років за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.ч.1,2 ст.364 Кримінального кодексу України, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами. Вказане кримінальне провадження стосується, в тому числі, і розкрадання державних коштів шляхом укладення та виконання низки договорів закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти з ТОВ "Турболінкс", в тому числі й Договору №т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012.
Таким чином, прокурор вважає, що підписання Мирової угоди у цій справі свідчить про протиправність дій посадових осіб АТ "Укртрансгаз", які розуміючи, що реальної поставки товару за умовами Договору не відбулося, свідомо допускають настання негативних наслідків для держави та безпідставне збагачення позивача у разі здійснення оплати за такою мировою угодою.
Отже, подана ТОВ "Турболінкс" та АТ "Укртрансгаз" на затвердження Мирова угода суперечать вимогам закону, не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, призведе до неправомірного витрачання державних коштів в особливо великих розмірах, що поставить під загрозу діяльність підприємства, як виконує важливу роль в паливно-енергетичному секторі держави, забезпечуючи населення та всю державу природним газом, і як наслідок, стане причиною соціально-економічної напруги в державі.
2.3.3. Прокурор також стверджує, що виходячи із системного аналізу норм законодавства, матеріалів та фактичних обставин справи, а також з головної мети функціонування системи державних закупівель, якою є забезпечення ефективного використання державних коштів, дії директора філії ВРТП "Укргаенергосервіс" AT "Укртрансгаз" ОСОБА_13, який діяв від імені зазначеного товариства під час укладення мирової угоди у цій справі, та дії посадових осіб AT "Укртрансгаз" та ПАТ "HAK "Нафтогаз" при погодженні питання щодо укладення такої мирової угоди, суперечать інтересам держави та AT "Укртрансгаз", інтереси якого співпадають згідно з п. 1.2 Статуту з інтересами ПАТ "HAK "Нафтогаз України", єдиним власником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України.
На думку прокурора, вищевикладені обставини свідчать про умисні несумлінні дії позивача та відповідача у цій справі, оскільки такі дії вчинено лише з видимістю реалізації процесуального права на укладення мирової угоди та поєднано з обманом відносно дійсних обставин справи, що згідно з положеннями ст.43 ГПК України вказує на зловживання процесуальними правами представниками TOB "Турболінкс" та AT "Укртрансгаз" у справі № 911/5358/14.
2.4. ТОВ "Турболінкс" 21.01.2019 подало до суду касаційної інстанції додаткові пояснення щодо заперечень прокуратури на спільну заяву про укладення мирової угоди, у яких зазначає, зокрема, таке.
2.4.1. Відповідач є самостійним господарюючим суб'єктом приватного права, за зобов'язаннями якого не відповідає ні його акціонер - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ні держава. Відтак рішення суду у цій справі жодним чином не може призвести до порушення інтересів держави або будь-яких інших осіб.
Враховуючи це, прокуратура незаконно приймає участь у цій справі, а отже, будь-які її доводи, заперечення, заяви тощо не можуть братися судом до уваги.
2.4.2. Апеляційним господарським судом у цій справі встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару, що підтверджується відповідними доказами, наявними у справі. Тому протилежні доводи прокуратури є безпідставними.
2.4.3. Позивач також акцентує увагу на тому, що до спільної заяви про затвердження мирової угоди сторонами додано документи, які підтверджують повноваження осіб на підписання такого правочину від імені АТ "Укртрансгаз". Зокрема, додано рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" про надання згоди на підписання цієї мирової угоди.
Одноосібним акціонером АТ "Укртрансгаз" є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", від імені якого рішення було підписано Головою правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" А.Коболєвим. Виходячи з цього, саме посадові особи приймали рішення про врегулювання спору та підписання мирової угоди.
2.4.4. Твердження прокуратури про розслідування кримінальної справи позивач вважає неаргументованим, оскільки розслідування цієї справи триває вже п'ять років, вирок у справі не винесений. Тому сама лише наявність кримінального провадження не може свідчити про безтоварність господарських операцій та не є перешкодою для затвердження мирової угоди.
3. Щодо суті спільної заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди та висновки Верховного Суду за результатами її розгляду
3.1. Відповідно до ст.307 ГПК України у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав касаційну скаргу.
За змістом частини 1 ст.192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч.2 ст. 192 ГПК України).
Згідно з приписами ч.2 ст.307 ГПК України якщо мирова угода сторін відповідає вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
3.2. Згідно з ч.3 ст.192 ГПК України суд зобов'язаний до прийняття рішення про затвердження мирової угоди перевірити, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
3.2.1. Відповідно до п.7.1 статуту АТ "Укртрансгаз" засновником та єдиним акціонером товариства є Національна акціонера компанія "Нафтогаз України".
Як вказано у п.1.2 Статуту АТ "Укртрансгаз" воно входить до Групи Нафтогаз, яку згідно з п.1.6.1 Статут АТ "Укртрансгаз" складають ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та, зокрема, юридичні особи, єдиним засновником, акціонером (учасником) яких є НАК "Нафтогаз України". Інтереси АТ "Укртрансгаз" співпадають з інтересами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як єдиного акціонера та корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.
Вищим органом управління АТ "Укртрансгаз" згідно з п.9.1.1 Статуту АТ "Укртрансгаз" є загальні збори акціонерів товариства.
Згідно з п.п. 10.5.26 та 10.5.27 статуту АТ "Укртрансгаз" до виключної компетенції загальних зборів належить: прийняття рішення про вчинення правочину у межах, передбачених затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом) Товариства, на суму, що дорівнює або перевищує 500 000 000,00 грн або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину та прийняття рішення про укладення, зміну, припинення правочину за межами, передбаченими затвердженим загальними зборами фінансовим планом (бюджетом), на суму, що дорівнює або перевищує 200 000 000,00 грн або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.
Стаття 49 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи. Так, згідно з приписами цієї статті рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства.
У п.10.15 Статуту АТ "Укртрансгаз" врегульовано, що повноваження загальних зборів АТ "Укртрансгаз" здійснюються Акціонером (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") одноосібно. Рішення Акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється акціонером письмово (у формі рішення) та підписується від його імені (з проставленням його печатки). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів.
У наданому АТ "Укртрансгаз" рішенні акціонера №225 від 10.12.2018, зокрема, зазначено про рішення загальних зборів АТ "Укртрансгаз" щодо вчинення АТ "Укртрансгаз" правочину щодо врегулювання заборгованості перед ТОВ "Турболінкс" за договорами №15т-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012, №т15-124/НОМЕР_2 від 17.09.2012, №т15-154/НОМЕР_3 від 27.12.2012, №п6-3/НОМЕР_4 від 18.01.2013, №6-4/НОМЕР_5 від 18.01.2013 на суму 1 009 662 659,44 грн на умовах часткової оплати АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турболінкс" заборгованості з основного боргу у загальному розмірі 243 386 829,32 грн, та припинення ТОВ "Турболінкс" зобов'язань АТ "Укртрансгаз" з оплати частини основного боргу у загальному розмірі 253 726 792,65 грн, а також зобов'язань АТ "Укртрансгаз" з оплати інфляційних втрат та трьох процентів річних у загальному розмірі 512 549 037,47 грн.
Згідно з п.11 Статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" компанія є повноправним акціонером (засновником, учасником) господарських товариств, пакети акцій/корпоративні права яких передані до статутного капіталу Компанії, а також тих, що засновані Компанією або акції/корпоративні права яких набуті Компанією в інший спосіб. Компанія здійснює всі права та несе всі обов'язки акціонера (засновника, учасника) відповідно до закону.
Відповідно до п.п.4 п.88 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вирішення питань управління юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, а також філіями, представництвами, іншими відокремленими підрозділами віднесено до компетенції правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Для господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, рішення правління є підставою для оформлення рішення загальних зборів акціонерів (учасників) таких товариств за підписом голови правління.
До компетенції правління згідно з цим підпунктом, зокрема, належить надання згоди на: вчинення правочинів юридичними особами, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія, на суму, що перевищує 500 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, у межах, передбачених затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб; вчинення правочинів такими юридичними особами на суму, що перевищує 200 мільйонів гривень або еквівалент цієї суми в іншій валюті, який розрахований за курсом Національного банку України станом на 31 грудня року, що передує року вчинення правочинів, поза межами, передбаченими затвердженими фінансовими планами таких юридичних осіб або не включених в них.
Правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є колегіальним виконавчим органом (п.81 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України"). До складу правління обов'язково входять керівники виконавчих органів господарських товариств, єдиним акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія. Кількісний склад правління встановлюється загальними зборами (п.84 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України").
Відповідно до п.22 Положення про правління Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044, рішення правління оформлюється протоколом не пізніше ніж протягом одного дня після проведення засідання. Вимоги до протоколу та інформація, що у ньому зазначається, визначені у п.22 Положення.
Зміст зазначених вище положень статутів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" дозволяє констатувати, що саме рішення правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з питань, що визначені у п.п.4 п.88 статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та п.п.10.2.56 та 10.2.57 статуту АТ "Укртрансгаз", є підставою для оформлення рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" за підписом голови правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
Проте надане АТ "Укртрансгаз" рішення акціонера №225 від 10.12.2018 не містить посилання на відповідне рішення правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України". У матеріалах справи таке рішення також відсутнє. Тобто відповідач не надав достатніх документів, на підставі яких Суд міг би перевірити наявність у нього повноважень на укладення Мирової угоди у справі №911/5358/14.
3.2.2. Крім того, у поданій Верховному Суду Мировій угоді вказано, що її підписано директором ТОВ "Турболінкс" ОСОБА_12, яка діє на підставі статуту та рішення учасника ТОВ "Турболінкс" №2/27-11 від 27.11.2018, та АТ "Укртрансгаз" в особі директора філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" ОСОБА_13, який діє на підставі довіреності №1-283 від 11.12.2018 та рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" №225 від 10.12.2018.
У п.5 додатків до спільної заяви про затвердження мирової угоди вказано, що до цієї заяви позивачем та відповідачем додано документи, що підтверджують повноваження представників ТОВ "Турболінкс" та АТ "Укртрансгаз" на підписання Мирової угоди.
Дослідивши додані документи щодо наявності у ОСОБА_12 відповідних повноважень на укладення Мирової угоди від імені ТОВ "Турболінкс", суд касаційної інстанції вважає їх належними та такими, що підтверджують правомочність ОСОБА_12 на підписання Мирової угоди.
Від імені АТ "Укртрансгаз" Мирову угоду підписав Директор філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс" ОСОБА_13, який, як вказано в преамбулі Мирової угоди, діяв на підставі довіреності №1-283 від 11.12.2018 та рішення акціонера АТ "Укртрансгаз" №225 від 10.12.2018.
У наданому АТ "Укртрансгаз" рішенні акціонера №225 від 10.12.2018 вказано, що ним уповноважено т.в.о. Президента АТ "Укртрансгаз" або уповноважену ним особу підписати правочини щодо врегулювання заборгованості та мирові угоди, зокрема у судовій справі №911/5358/14.
Згідно з інформацією, розміщеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, особою, яка тимчасово здійснює повноваження Президента АТ "Укртрансгаз", є ОСОБА_15. Проте, як зазначено вище, Мирову угоду підписав ОСОБА_13
У матеріалах справи №911/5358/14 довіреність №1-283 від 11.12.2018 відсутня. Тобто відповідач не подав суду касаційної інстанції документи, які б підтверджували наявність повноважень у ОСОБА_13 на підписання Мирової угоди.
3.2.3. Щодо змісту поданої сторонами Мирової угоди суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
У Мировій угоді вказано, що AT "Укртрансгаз" сплачує TOB "Турболінкс" частину основного боргу за Договором №т15-155/НОМЕР_1 від 27.12.2012 у розмірі 40 122 503,10 грн.
У рішенні акціонера АТ "Укртрансгаз" (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") №225 від 10.12.2018 зазначено про часткову оплату АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турболінкс" заборгованості на суму 243 386 829,32 грн, при цьому вказано п'ять договорів, укладених АТ "Укртрансгаз" з ТОВ "Турболінкс", та вісім судових справ щодо стягнення за ними заборгованості. Водночас, рішення акціонера не містить інформації про суми грошових коштів, які повинно сплатити AT "Укртрансгаз" за кожним із зазначених договорів чи у кожній судовій справі, уклавши відповідну мирову угоду.
Суд не володіє інформацією чи затверджувались мирові угоди в інших указаних у рішенні ПАТ "НАК "Нафтогаз України" судових справах і якщо так, то яку суму заборгованості згідно з ними зобов'язане сплатити AT "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Турболінкс". У зв'язку з цим суд не може перевірити чи вказана сторонами спору сума мирової угоди у цій справі - 40 122 503,10 грн не перевищує суми грошових коштів, які ПАТ "НАК "Нафтогаз України" як єдиний акціонер відповідача доручив сплатити ТОВ "Турболінкс". Надане АТ "Укратрансгаз" рішення акціонера також не містить інформації стосовно правової підстави визначення саме цієї суми. У рішенні акціонера АТ "Укртрансгаз" взагалі не вказано мотиви та правові підстави для його ухвалення.
3.3. Зважаючи на зазначене вище, Суд дійшов висновку, що Мирова угода, укладена сторонами спору у справі №911/5358/14 не відповідає вимогам статті 192 ГПК України та не може бути затверджена судом касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 192, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Турболінкс" та Акціонерному товариству "Укртрансгаз" у затвердженні мирової угоди у справі №911/5358/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя І.Ткач
Судді Г. Вронська
Л. Стратієнко