ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 79686238

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2019 р. Справа№ 910/20504/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВДВС - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. (повний текст складено 12.10.2018 р.)

за скаргою Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/20504/16 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля"

до Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Донвуглереструктуризація"

про стягнення заборгованості у розмірі 6453200,71 грн

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.01.2017 р. у справі № 910/20504/16 позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" задоволено повністю.

На виконання зазначеного рішення 09.02.2017 р. Господарським судом м. Києва видано наказ.

До суду першої інстанції 02.10.2018 р. від Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій скаржник просив:

- визнати незаконними дії державного виконавця вказаного відділу щодо внесення 29.01.2018 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 3 про арешт рухомого майна у виконавчому провадженні № 53703329;

- зобов'язати державного виконавця скасувати зазначений запис;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві повідомити про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, суд і заявника не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її отримання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у цій справі відмовлено у задоволенні скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та постановити нову, якою задовольнити скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Також у тексті апеляційної скарги відповідачем викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що державний виконавець не вчинив жодних дій з визначення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення для реального виконання рішення суду, та наклав ареш на на все майно підприємства, чим заблокував його діяльність.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/41/18 від 12.11.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/20504/16.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/20504/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 12.12.2018 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 р. розгляд справи № 910/20504/16 розгляд справи відкладено до 23.01.2019 р.

У судове засідання 23.01.2019 р. представники сторін, третьої особи та ВДВС не з'явивились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.04.2017 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53703329 по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 09.02.2017 р. у справі № 910/20504/16.

03.05.2017 р. у вказаному вище виконавчому провадженні державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику.

29.01.2018 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було внесено запис запису № 3 про арешт рухомого майна у виконавчому провадженні № 53703329.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що державним виконавцем незаконно було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вказаний вище запис, оскільки таке майно підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57003587 від 24.09.2018 р., запис № 3 був здійснений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.05.2017 р. про арешт майна боржника з урахуванням постанови від 29.01.2018 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 53703329.

Підставою для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за № 16688827 від 29.01.2018 р. стали відповідні постанови, які є чинними на момент розгляду даної скарги, відтак скасування оскаржуваного запису не призведе до відновлення порушених, на думку скаржника, прав, оскільки підстава для здійснення такого запису не припинить свого існування.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 р. у справі № 910/20504/16 визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.05.2017 р. про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 53703329 в частині накладення арешту на майно Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», що підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Мотивуючи вказане рішення, місцевий суд посилався на ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», якою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р. № 01-8/152, до об'єктів нерухомого майна слід відносити майно, пов'язане із землею - будівлі, споруди, квартири, підприємства (їх структурні підрозділи) як цілісні майнові комплекси, а також інше майно, віднесене законодавством до нерухомого. До інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.

При цьому за змістом вказаної вище статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, про що зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 10.06.2003 р. № 11-рп/2003, справа № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України (конституційності) Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57003587 від 24.09.2018 р., об'єктом обтяження за записом № 16688827 від 29.01.2018 р. є все рухоме майно, окрім автомобіля Skoda Octavia 2004 р.в., ДНЗ АА9462ЕВ, номер кузова TMBBL41U14B011527.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що державним виконавцем накладено арешт на засоби виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація».

Як передбачено ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги скаржника про визнання незаконними дій державного виконавця щодо внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 16688827 від 29.01.2018 р. про арешт рухомого майна ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» у виконавчому провадженні № 53703329 та зобов'язання скасувати такий запис є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у справі № 910/20504/16 та задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація".

Витрати скаржника по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним покласти на скаржника, оскільки за змістом ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2018 р. у справі № 910/20504/16 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.02.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк