ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2019 р. Справа №907/162/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Хабіб М.І.
ОСОБА_1
секретар судового засідання – Кишенюк Н.
за участю представників учасників процесу:
від позивача ОСОБА_2 – адвокат;
від відповідача ОСОБА_3; ОСОБА_4 – представники;
від третьої особи не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород №57.02/04-13/1041 від 02.11.2018 (Вх № ЗАГС 01-05/911/18 від 05.11.2018)
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2018 (головуючий суддя Рим Т.Я. судді Березяк Н.Є. Горецька З.В., повний тест рішення складено 16.10.2018, м.Львів)
у справі № 907/162/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м.Ужгород
до відповідача ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 особи - підприємця ОСОБА_7, м. Ужгород
про визнання недійсним та скасування пункту 2 та пункту 3 рішення адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Закарпатської області подано позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” до ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 особи - підприємця ОСОБА_7, м. Ужгород про визнання недійсним та скасування пункту 2 та пункту 3 рішення адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2018 у справі № 907/162/17 (головуючий суддя Рим Т.Я., судді Березяк Н.Є., Горецька З.В.) позов задоволено. Визнано недійсними пункт 2 та пункт 3 рішення адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016. Стягнено з ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Закарпатгаз" 1'600,00грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що саме по собі нарахування збитків підприємцю не породжує у нього незаперечного обов'язку їх відшкодувати. Саме в ході розгляду господарським судом справи про відшкодування збитків сторони вправі надати свої доводи та заперечення проти таких вимог, що свідчить про дотримання прав та інтересів не лише товариства, а й підприємця. Висновки, наведені Відділенням в оскаржуваному рішенні в частині визнання дій товариства зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, не відповідають встановленим обставинам справи.
ОСОБА_5 обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано апеляційну скаргу №57.02/04-13/1041 від 02.11.2018 та доповнення до апеляційної скарги, в яких просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник вважає, що судом не досліджувалося питання щодо правомірності актів про виявлені порушення, на підставі яких позивачем були здійснені перерахунки об»ємів газу, що є важливою складовою рішення.
На думку скаржника, позивачем порушено Правила обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, а також Правила користування природним газом для юридичних осіб, затв постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, що полягало в неправомірному складенні актів №6383/09/15 від 08.09.2015, №81/09/15 від 09.09.2015 та від 14.09.2015, оскільки під час перевірки були відсутні повноважні представники підприємця, а тому вони не підписані споживачем. Лише підписані акти про порушення можуть бути підставою для перерахунку обсягів отриманого газу.
Скаржник вважає, що під час розгляду справи судом не встановлювались та не досліджувались обставини, які б свідчили про несанкціонований відбір газу, оскільки в актах та технічних перерахунках позивача зазначено, що прилади були самовільно встановлені, а не під»єднані. Також, не надано доказів у підтвердження надмірної потужності обладнання, зазначеного у актах та не обгрунтовано, яким чином встановлено невідповідність виявленої потужності газового обладнання з потужністю згідно з встановленими нормативами.
Отже, скаржник вважає, що неналежне оформлення актів має своїм наслідком позбавлення споживача гарантованого йому права на свої зауваження та заперечення, що призводить до ущемлення прав та інтересів останнього.
Скаржник зазначає, що відділення під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не досліджувало питання щодо правильності нарахування збитків, а досліджувало дії товариства, яке займає монопольне (домінуюче) становище на ринку щодо безпідставного проведення перерахунку обсягів (об»ємів) спожитого природного газу ФОП ОСОБА_7 всупереч вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання та Правил користування природним газом для юридичних осіб.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що твердження, які наведені у скарзі є безпідставними та такими, що суперечать нормам права і обставинам справи. Зокрема, вважає оспорюване рішення законним, зазначає, що судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права та у повному обсязі з»ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зокрема, позивач вважає, що скаржником не враховано, що саме по собі нарахування збитків підприємцю ФОП ОСОБА_7 не породжує у нього незаперечного обов»язку їх відшкодувати, за своєю правовою природою не порушує та не може порушувати охоронювані законом права та інтереси споживача, по суті є претензією сторони договірних правовідносин про відшкодування збитків.
Представники сторін в судовому засіданні 15.01.2019 виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги. Станом на 28.01.2019 додаткових пояснень, заяв клопотань від сторін не надходило.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016 (том 1, а.с. 14-23), зокрема:
п.2) визнано дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” з безпідставного проведення перерахунку обсягів спожитого природного газу підприємцю порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
п.3) за вчинене порушення на товариство накладено штраф у розмірі 25'000,00 грн.
Зазначене рішення мотивовано порушенням товариством Правил обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, а також Правил користування природним газом для юридичних осіб, затв постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181. Відділення зробило висновок, що у товариства не було підстав для проведення перерахунку обсягів спожитого природного газу, оскільки в такому випадку останнє могло лише повністю припинити постачання природного газу (том 1, а.с. 22).
Як встановлено судом в ході розгляду справи в суді першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 25.11.2015 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП ОСОБА_7 про стягнення 305'794,25 грн. збитків (справа №907/1204/15). Позов було мотивовано тим, що відповідач своїми діями з несанкціонованого відбору газу, внаслідок самовільного встановлення відповідачем неопломбованого газовикористовуючого обладнання, сумарна потужність якого перевищувала діапазон обчислення лічильника газу, що впливала на результати вимірювань лічильником об'єму спожитого газу, завдав збитків позивачеві (газорозподільному підприємству). Позивач посилався на те, що типорозмір лічильника відповідача не відповідав по своїм метрологічним характеристикам сукупній потужності самовільно встановленого газовикористовуючого обладнання ресторанна плита з духовою шафою "Трістар" (макс. потуж. 8.1куб.м/год.) та газовий гриль "Трістар" (макс. потуж. 6 куб.м./год.), оскільки верхня межа обліку лічильника G2.5/G4 №12020956, встановленого на об'єкті споживача, становить 6 куб.м./год., у зв'язку з чим, позивачем на підставі п.12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, було проведено перерахунок обсягу спожитого відповідачем газу (36208 куб.м.) за період з 29.07.2015 по 12.11.2015 (момент усунення порушення) за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням 24-годинного режиму роботи.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2018 у справі №907/1204/15 у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” 67'777,33 грн. Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_7 відхилено, залишено без змін судове рішення суду апеляційної інстанції. Постанови судів мотивовані доведеністю протиправних дій відповідача, порушенням ним господарських та договірних зобов'язань, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою і виною та правомірністю здійснення позивачем нарахувань згідно Правил обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання та Правил користування природним газом для юридичних осіб.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції судовою колегією встановлено наступні обставини.
01.07.2015 між ТОВ "Закарпатгаз Збут" (постачальник), ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (газорозподільне підприємство) та ФОП ОСОБА_7 укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2015/ТП-КМ-100002.
Перелік комерційних вузлів обліку газу та газовикористовуючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору), додатком 1 до договору визначено перелік комерційних вузлів обліку та газоспоживне обладнання на об'єкті споживача - ФОП ОСОБА_7 за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 33, серед іншого: тип приладу обліку газу G2.5/G4 №12020956, який обліковує споживання газу плитою ПГ-4 в кількості 1 шт. (номінальна потужність 1,407м.куб./год.) при восьмигодинному за добу режимі роботи споживача;
08.09.2015 представниками газового господарства, складено та підписано акт обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу №6383/09/15, в якому зафіксовано, що на об'єкті споживача ФОП ОСОБА_7 (м. Ужгород, вул. Підградська, 33) виявлено самовільне встановлення двох газових приладів: гриль "Трістар" макс. потужністю 6,0 м.куб. та ПГ-6 "Трістар" макс. потужністю 8,1 м.куб.
09.09.2015 представники газового господарства провели обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку споживачем ФОП ОСОБА_7 за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 33, про що склали акт №6387/09, в якому зазначено про невідповідність газоспоживаючих приладів акту пуску газу від 05.05.2004. Встановлено, що типорозмір лічильника не відповідає газоспоживаючому обладнанню, що відповідно до Правил обліку №1181 буде мати наслідком здійснення перерахунку природного газу по номінальній потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання. Представник споживача відмовився від підпису цього акта;
09.09.2015 представниками позивача складено акт про виявлені порушення №81/09/15 на об'єкті споживача - бар "Арізона" за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 33, в якому зафіксовано самовільну заміну (встановлення) газоспоживаючого обладнання, приладів (пристроїв). Зазначено про невідповідність газоспоживчих приладів акту пуску (самовільно встановлених); типорозмір лічильника не відповідає газоспоживаючому обладнанню (14 м.куб на дозволені максимально 6 м.куб.). Наявні газові прилади на час перевірки: газова плита гриль "Трістар" 3-х секційна макс. потужністю 8,6 м.куб; ресторанна плита 6 камфорна з духовою шафою "Трістар" макс. потужністю 6 м.куб. Представник споживача відмовився від підписання цього акта;
10.11.2015 представники газового господарства в присутності представника споживача склали акт обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку підприємств-споживачів природного газу на об'єкті споживача - ФОП ОСОБА_7, бар "Арізона", яким встановлено, що вимоги про приведення об'єкта відповідно до проектно-технічної документації не було виконано. Споживач відмовився від перекриття від газової мережі та опломбування існуючих газових приладів. Споживач надав копії паспортів на газове обладнання. Зазначено про необхідність направлення газового лічильника на позачергову повірку та попереджено споживача про те, що у разі неусунення існуючих недоліків газоспоживних приладів вони будуть механічно від'єднані від газової мережі. Представник споживача підписав акт з письмовими зауваженнями, в яких вказав зокрема про те, що: в акті не зазначено показників максимальної потужності; не зафіксовано, що на момент перевірки ПГ-6 (модель "Тристар") не працює та опломбовані дві камфори; не працює духова шафа.
12.11.2015 представники газового господарства провели демонтаж газового грилю "Трістар" 3-х секційного. Опломбували з'єднання, про що склали акт №6962/11, в якому зазначено, що з плитою газовою ресторанною 6 камфорною типорозмір лічильника відповідає встановленому газоспоживному обладнанню. Зазначено про необхідність направлення газового лічильника на позачергову повірку та приведення газового обладнання у відповідність до проектно-технічної документації. Акт підписано представником споживача із застереженнями.
На підставі вищевказаних актів, позивач провів технічний розрахунок спожитого відповідачем природного газу неопломбованим газовим обладнанням за період з 29.07.2015 (дата останньої технічної перевірки) по 12.11.2015 (дата усунення порушення).
Позивач вважає, що висновки ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України викладені в оскаржуваному рішенні повністю суперечать правовій позиції Верховного Суду у справі №907/1204/15, предметом якого є саме ті обставини, про які йдеться в оскаржуваному рішенні, а також зазначає, що відповідачем оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з»ясуванні обставин справи, які мають значення для даної справи, при недоведеності відділенням обставин, які ним визнано встановленими, при невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Правилами обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, а також Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затв постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181 (діяли на момент обстеження).
Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб”єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб”єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб”єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб”єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на ринку послуг з розподілу природного газу у межах території розташування розподільних газопроводів, які перебувають в його експлуатації та утриманні з частками відповідно по 100,00 відсотків.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, оскільки вчинені ним дії з фіксації порушень ФОП ОСОБА_7 вимог укладеного договору №2015/ТП-КМ-100002 від 01.07.2015 відповідають чинному законодавству.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо того, що таке твердження позивача є помилковим, оскільки рішенням адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016 встановлено всі обставини, які призвели до правового конфлікту між ПАТ по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”та ФОП ОСОБА_7 Позивачем не зазначено яких саме обставин відповідачем не було встановлено та які мали значення для правильного прийняття рішення.
Як убачається з пункту 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Сама лише наявність цивільно-правового (господарсько-правового) спору між особою, яка займає монопольне становище на ринку та відповідним споживачем не свідчить беззаперечно, що такі дії не вчиняв би інший суб'єкт господарювання, захищаючи свої порушені права.
Окрім того, судова колегія погоджується із товариством, що саме по собі нарахування збитків підприємцю не породжує у нього незаперечного обов'язку їх відшкодувати. Саме в ході розгляду господарським судом справи про відшкодування збитків сторони вправі надати свої доводи та заперечення проти таких вимог, що свідчить про дотримання прав та інтересів не лише товариства, а й підприємця.
Отже, за таких обставин судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо помилковості позиції скаржника, що внаслідок проведеного аналізу чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, навіть встановивши (на думку відділення) деякі порушення, можна робити висновок про зловживання в такому випадку монопольним становищем. Оскаржуване рішення адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016 не містить доводів, які б свідчили про аналіз останнім того, що за умов існування на ринку значної конкуренції дії товариства були б неможливими.
Отже, враховуючи наведене, висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні в частині визнання дій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, не відповідають встановленим обставинам справи.
Судова колегія також погоджується із висновком суду першої інстанції, що як вбачається із результатів розгляду справи №907/1204/15, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз” вправі було нараховувати збитки внаслідок тлумачення пунктів 3.12.2, 3.12.11 Правил №1181 та пункту 12.10 Правил №618. Натомість Закарпатське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України №28-р/к від 20.12.2016 у справі №03.1-28/2016 неправильно застосувало наведені вище норми підзаконних нормативно-правових актів, що призвело до неправильних висновків.
Щодо посилання скаржника на те, що ОСОБА_5 обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не досліджувалось питання щодо правильності нарахування збитків, а досліджувались дії товариства, яке займає монопольне (домінуюче) становище на ринку щодо безпідставного проведення перерахунку обсягів (об»ємів) спожитого природного газу ФОП ОСОБА_7 всупереч вимогам Правил обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання та Правил користування природним газом для юридичних осіб, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (чинного на момент складання акта про виявлені порушення суб'єктом господарювання від 09.09.2015) несанкціонованим відбором природного газу вважається, зокрема, відбір, що спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку.
Згідно з ч.1, п.2 ч.2 ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" фізичні особи, фізичні особи – підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
Відповідно до п.п.3.12.2, 3.12.3, 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ України від 13.09.2012 №1181 (чинних на момент складання акта про виявлені порушення суб'єктом господарювання від 09.09.2015) перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством. Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Згідно з п. 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил. Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору. У разі виникнення спірних питань щодо змісту акта під час його підписання сторона, яка перевіряється, має право підписати акт із зауваженнями. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписання акта акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписання.
Пунктом 3.13 Правил користування природним газом для юридичних осіб передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки вузла обліку уповноваженим представником газорозподільного/газотранспортного підприємства порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача складається акт про порушення. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення недорахованого обсягу газу та/або суми завданих споживачем збитків. У разі необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
У п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 (чинних на момент складання акта про виявлені порушення суб'єктом господарювання від 09.09.2015) визначено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).
Враховуючи наведене, твердження відповідача про помилковість визначення позивачем об'ємів природного газу у разі виявлення самовільного встановлення газовикористовуючого обладнання на підставі Правил обліку природного газу під час його транспортування розподільними мережами, постачання та споживання та Правил користування природним газом для юридичних осіб, є не обгрунтованими та такими, що суперечать нормам права, оскільки враховуючи положення п. 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, за будь-яких перевірок виявлені недоліки, що впливають на результати вимірювань об'єму газу є підставою для перерахунку обсягу спожитого газу (такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.08.2018 у справі №907/1204/15).
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об»єктивно не залежали від нього.
Відповідно до положень статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням наведеного вище судова колегія прийшла до висновку, що рішення адміністративної колегії ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині пунктів 2 та 3 не відповідає встановленим вимогам, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2018 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає.
Судовий збір за перегляд рішення суду у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України,-
Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2018 у справі № 907/162/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_5 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород без задоволення.
2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.
Повний текст постанови складено і підписано 08.02.2019 року
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Хабіб М.І.
Суддя Орищин Г.В.