КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_________________________
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа № 356/791/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Капшученко І.О.
05 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4) про визнання свідоцтва про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 та просили визнати свідоцтво про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтво від 02.04.1993 на право на спадщину за законом виданих відповідачу недійсними.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року позов залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, позбавив судового захисту та доступі до правосуддя. Зазначив на недопустимість повторної участі судді першої інстанції в розгляді справи після скасування попередньої ухвали.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, просили останню задовольнити.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце слухання справи, здійснювалося оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2122/2019
На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши наведені в скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутності не надали.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та просив визнати свідоцтво про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтво від 02.04.1993 на право на спадщину за законом виданих ОСОБА_6 недійсними (а. с. 1-2).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 27 жовтня 2017 року відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду на 14 листопада 2017 року о 09 год. 30 хв. (а. с. 70). Про даний судовий розгляд позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були належним чином повідомлені відповідно до поштового зворотного повідомлення (а. с. 71-72). Про наступне судове засідання 28 листопада 2017 позивачі також повідомлялися належним чином (а. с. 77-78), подали до суду заяву про відвід судді, яку просили розглядати без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Встановлено, що 28.11.2017 до суду була подана заява позивачів про відвід судді Капшученко І.О. (а. с. 80-81) та ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року у задоволенні останньої відмовлено (а. с. 84-85). Наслідки розгляду заяви 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомі не були та даною датою судом винесена оскаржувана ухвала суду.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України, одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
А отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого забезпечується своєчасним розглядом справ.
Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, враховуючи тривалий час розгляду справи, право на доступ до правосуддя та необхідність своєчасного розгляду справи протягом розумного строку, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, не з повним з'ясуванням обставин справи.
На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків.
Вимоги апеляційної скарги про задоволення позовних вимог в повному обсязі не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції не прийнято відповідного рішення, яке підлягає перегляду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 листопада 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 07.02.2019.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: І.М. Вербова
О.В.Шахова
Ухвала № 81850684
Справа № 356/791/17
Провадження № 2/355/236/19
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні клопотання
21 травня 2019 року Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Коваленка К.В.
з участю секретарів Старенької С.М., Ющенко Л.А.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4 ) про визнання свідоцтва про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва від 2 квітня 1993 року на право на спадщину за законом недійсними,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.07.2017 року звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4 ) про визнання свідоцтва про право на 1/2 частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва від 2 квітня 1993 року на право на спадщину за законом недійсними.
20.05.2019 року до суду надійшло письмове клопотання позивача ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення в залі судового засідання трансляції судових засідань в режимі онлайн.
В судовому засіданні позивач при вирішенні клопотання поклався на думку суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 ЦПК України, ч.4 с. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Таким чином законодавець поклав вирішення цього питання на розсуд суду, оскільки здійснення трансляції судового засідання обумовлено дозволом головуючого.
Суд, заслухавши позивача, розглянувши зазначене вище клопотання, прийшов до наступного висновку.
Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про інформацію", предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.
Інформацією про резонансність цивільної справи 356/791/17 та наявність великого інтересу до неї у громадськості суд не володіє. Не спостерігається контролю за судовим процесом з боку громадськості і під час проведення судового розгляду, за умови, що судове слухання проводиться у відкритому судовому засіданні. Також заявником не доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу.
Отже, враховуючи завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню. Відмова в клопотанні позивача ніяким чином не порушує гласність судового засідання, відповідає меті судового провадження, що відбувається за правилами розділу VI ЦПК України, та сприяє передбаченому ст.2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з дотриманням принципу розумності строків.
Відсутність дозволу на трансляцію не позбавляє осіб, присутніх в залі судового засідання, проводити фотозйомку, відео- та аудіо запис без отримання окремого дозволу суду з урахуванням обмежень, встановлених законом відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.4 ст.7 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7,11, 432 ЦПК України, ч. 4 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення в залі судового засідання трансляцію судових засідань в режимі онлайн відмовити.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Баришівського районного суду
К. В. Коваленко