ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 79607520

Озвучення тимчасово недоступне

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 лютого 2019 року

Справа № 804/5272/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Сліпець Н.Є.

за участі секретаря судового засідання

Духневич Л.Г.

за участі:

представника заявника

Бондаренко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у адміністративній справі №804/5272/16 за позовом Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 року представник Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернувся із заявою, в якій просить:

- зупинити виконавче провадження №5459458 за виконавчим листом №804/5272/16, виданого 22.06.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом;

- визнати виконавчий лист №804/5272/16, виданий 22.06.2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви представник Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зазначив, що алгоритм дій державних органів щодо відшкодування податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість». При цьому, пунктом 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політку, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, а адміністрування Тимчасового реєстру здійснюється Міністерством фінансів України. Тобто, формування та ведення Тимчасового реєстру покладено на ДФС України, а адміністрування та повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на Міністерство фінансів України, а тому Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не має жодного відношення до формування та ведення та/або адміністрування Тимчасового реєстру. Крім того, заявник зазначає, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року, яке набрало законної сили 20.11.2018 року, суд зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність, у тому числі щодо невнесення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування узгоджену суму бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» в розмірі 1 200 000,00 грн. та дати її узгодження.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у заяві.

29.01.2019 року представником Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» засобами електронного зв'язку було направлено клопотання, в якому представник просив відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що у заявника відсутні законні підстави для невиконання рішення суду та визнання виконавчого документа по справі №804/5272/16 таким, що не підлягає виконання, оскільки значущі зміни до податкового законодавства не вносились, при цьому відсутність програмного забезпечення не є підставою для невиконання законних судових рішень.

Представник стягувача - Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» в судове засіданні не з'явився, проте 29.01.2019 року звернувся із клопотанням про перенесення розгляду справи, у зв'язку із відрядженням з 29.01.2019 року по 07.02.2019 року до м. Києва.

Розглянувши дане клопотання, суд, з урахуванням строків розгляду заяв, передбачених ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України, а також наявність письмових заперечень стягувача, не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

01.03.2017 року постановою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікової О.В. по справі №804/5272/16 адміністративний позов було задоволено та:

- визнано протиправною бездіяльність Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області висновку про відшкодування Приватному підприємству «Інтеграл Плюс» податку на додану вартість у сумі 1 200 000,00 грн.;

- зобов'язано Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області висновок на відшкодування з бюджету податку на додану вартість у сумі 1 200 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Інтеграл Плюс»;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 245 716, 80 грн.;

- стягнуто з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6 441,76 грн. (а.с. 119-122).

22.06.2017 року за заявою стягувача було видано виконавчі листи на виконання вказаної постанови (а.с. 148).

26.04.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікової О.В. було задоволено заяву Приватного підприємства "Інтеграл Плюс" про зміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження у справі №804/5272/16 та:

- здійснено заміну сторону виконавчого провадження (боржника) - Криворізьку південну об'єднану податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області;

- змінено спосіб та порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 у справі №804/5272/16 шляхом зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заяву ПП "Інтеграл Плюс" про повернення суми бюджетного відшкодування за декларацією за серпень 2015 року у розмірі 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) грн. та дату узгодження вказаної суми бюджетного відшкодування - 28.03.2016;

- стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "Інтеграл Плюс" за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору за подання заяви у сумі 528,61 грн. (а.с. 200-202).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який набрав чинності 01.04.2017 року (далі - Порядок №26).

При цьому, з метою удосконалення механізму адміністрування відшкодування податку на додану вартість, запровадження формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість і налагодження ефективного контролю за порядком організації перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідно до статті 78 глави 8 розділу II та статті 200 розділу V Податкового кодексу, наказом Державної фіскальної служби України від 14.04.2017 року №263 було затверджено Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі -Регламент).

Згідно розділів І, ІІ Регламенту, передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.

Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру з 14.04.2017 року віднесено до повноважень, зокрема Головних управлінь ДФС України в областях.

Також, після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017 року, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

З урахуванням наведеного, а також встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження виконання постанови суду від 01.03.2017 року у повному обсязі, з урахуванням приписів вищезазначеного законодавства, а тому і підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

При цьому, суд наголошує, що на Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області дійсно не покладено обов'язок щодо формування та ведення Тимчасового реєстру, проте чинним законодавством передбачено обов'язок формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації, на підставі якої формується такий реєстр.

Також, є необґрунтованими посилання заявника на той факт, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року підтверджено виконання Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року, оскільки спростовується змістом вказаного рішення суду, яким встановлено саме опрацювання постанови суду, а не її виконання в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також і згідно з ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, питання виконання судових рішень неодноразово було предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" Суд наголосив: "... пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати позов щодо цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б примарним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції, детально описуючи процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а тому заява Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Інтеграл Плюс» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 05.02.2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець