ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 79284805

Озвучення тимчасово недоступне

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Справа № 913/299/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області (вх.№1139Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/299/18 (повний текст якого складено та підписано 26.10.2018 в приміщенні зазначеного суду суддею Косенко Т.В.)

за позовом заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі позивачів:

1) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; 2) Луганської обласної державної адміністрації;

до: 1) Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею;

2) фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го відповідача - Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації;

про визнання недійсними договорів купівлі - продажу,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Луганської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та Фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про:

-визнання недійсним договору купівлі-продажу №14 від 17.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них" на загальну суму 115080 грн 00 коп.;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу №16 від 25.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по кодам: ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне"; ДК 021:2015-39130000-2 "Офісні меблі"; ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна"; ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи"; ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" на загальну суму 116205 грн 00 коп.;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу №17 від 25.04.2018, укладеного між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі" на загальну суму 126300 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю договорів купівлі - продажу приписам Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у даній справі у позові заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та Фізичної особи-підприємця Зенцової Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено повністю, оскільки закуплені Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм товари є різними предметами закупівлі в розумінні приписів Закону України "Про публічні закупівлі.

Заступник прокурора Луганської області із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2018 по справі № 913/299/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю; стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 5286,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги, на користь Прокуратури Луганської області; стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 7929,00 грн, сплачений за подання позовної заяви, на користь Прокуратури Луганської області. В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що визначені замовником товари складають єдиний предмет закупівлі, що свідчить про необхідність дотримання процедури закупівлі, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі".

У судове засідання, яке відбулось 16.01.2019, з'явився прокурор прокуратури Харківської області та Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею. Інші учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

На початку судового засідання представником першого відповідача було надано відзив на апеляційну скаргу. Оскільки даний відзив не містив докази його надсилання апелянту в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку про неможливість його розгляду та долучення до матеріалів справи.

Одночасно представником першого відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи задля надання учасникам справи часу для ознайомлення зі змістом поданого відзиву та викладення подальшої правової позиції.

Оскільки визначена представником першого відповідача обставина не підпадає до переліку підстав для відкладення розгляду справи в порядку статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє в його задоволенні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у даній справі не відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.

Річний план закупівель замовника - Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею був оприлюднений у відповідності до приписів ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі".

05.02.2018 Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей звернувся з листом №66 до Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації, в якому просив надати додаткове фінансування за КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" у сумі 393465 грн 00 коп. для придбання меблів.

19.02.2018 Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації звернувся з листом №01/08-785с до Департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації, в якому просив виділити додаткові кошти на 2018 рік для оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної освіти.

Відповідно до змін до розподілу видатків було запропоновано збільшення на 393465 грн 00 коп.

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації №153 від 21.02.2018 внесено зміни до розпорядження голови облдержадміністрації №929 від 21.12.2017 "Про обласний бюджет на 2018 рік" (зі змінами).

На засіданні тендерного комітету Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею щодо внесення змін до додатку до річного плану закупівель на 2018 рік було вирішено затвердити додаток до річного плану закупівель на 2018 рік, що підтверджується протоколом №11 від 12.04.2018.

Відповідно до додатку (а.с.42 т.1) до річного плану закупівель на 2018 рік Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею передбачались наступні закупівлі: ДК 021:2015 "39150000-8" - Меблі та приспособи різні - код 2210 - очікувана вартість 53370 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39290000-1" - Фурнітура різна - код 2210 - очікувана вартість 12000 грн 00 коп., ДК 021:2015 "39120000-9" - Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи - код 2210 - очікувана вартість 31375 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39160000-1" - Шкільні меблі - код 2210 - очікувана вартість 126300 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "30190000-7" - Офісне устаткування та приладдя різне - код 2210 - очікувана вартість 14000 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39110000-6" - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них - код 2210 - очікувана вартість 115080 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39130000-2" - Офісні меблі - код 2210 - очікувана вартість 5460 грн 00 коп.

Листом (а.с.44 т.1) Фізична особа-підприємець Зенцова М.О. запропонувала Лисичанському професійному торгово-кулінарному ліцею придбати меблі високої якості. До вказаного листа був доданий прайс-лист з цінами.

17.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (продавець) був укладений договір №14 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них", а покупець зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 115080 грн 00 коп.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов'язується поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1 договору).

25.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (продавець) був укладений договір №16 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне", код ДК 021:2015 - 39130000-2 "Офісні меблі", код ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна", код ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи", код ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні"), а покупець зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 116205 грн 00 коп.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов'язується поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1 договору).

25.04.2018 між Лисичанським торгово-кулінарним ліцеєм (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною (продавець) був укладений договір №17 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю меблі (код ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі"), а покупець зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору сума договору складає 126300 грн 00 коп.

Оплата за товар здійснюється покупцем після його отримання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі накладної, підписаної сторонами, протягом 30 календарних днів з моменту отримання фінансування (п.2.2 договору).

Згідно з п.4.2 договору продавець зобов'язується поставити товар в місці його безпосередньої експлуатації в узгоджений сторонами строк, але не пізніше 5 робочих днів від дня підписання договору. Місце безпосередньої експлуатації товару: м.Лисичанськ, вул.ім.Д.І.Менделєєва, 47.

Сторони досягли згоди, цей договір діє з дати його підписання до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1 договору).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII з подальшими змінами.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Згідно з ч.3 ст. 36 вказаного Закону, забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.і 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

На підставі ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Згідно ч.7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частині з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", визначено, що замовники це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до п. 32 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", товаром є продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону визначено, що предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (із змінами) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 18, 32 частини першої статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015, "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

У ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" вказано, що забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" заборонено укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель відповідно до цього Закону.

Таким чином, законодавцем чітко визначено необхідність проведення процедури відкритих торгів в разі коли загальна вартість предмету закупівлі перевищує 200 тис. грн.

В даному випадку Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм до предмету закупівлі за категорією 39100000-3 Меблі Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" було віднесено ДК 021:2015 "39150000-8" - Меблі та приспособи різні - код 2210 - очікувана вартість 53370 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39290000-1" - Фурнітура різна - код 2210 - очікувана вартість 12000 грн 00 коп., ДК 021:2015 "39120000-9" - Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи - код 2210 - очікувана вартість 31375 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39160000-1" - Шкільні меблі - код 2210 - очікувана вартість 126300 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "30190000-7" - Офісне устаткування та приладдя різне - код 2210 - очікувана вартість 14000 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39110000-6" - Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них - код 2210 - очікувана вартість 115080 грн 00 коп.; ДК 021:2015 "39130000-2" - Офісні меблі - код 2210 - очікувана вартість 5460 грн 00 коп.

Відтак, місцевим господарським судом не було звернуто увагу, що оголошена вартість предмета закупівлі в межах єдиної категорії товарів з урахуванням загальної суми всіх товарів дорівнює 393465 грн 00 коп., а отже, перевищує допустиму межу для проведення їх закупівлі без процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі".

В даному випадку замовником фактично було здійснено поділ предмет закупівлі в межах єдиної категорії на частини, що є неприпустимим з точки зору ч. 7 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі".

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що укладені між відповідачами договори поставки не відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У ст. 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до положень ч.ч.1-2 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що договори поставки суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені з порушенням встановленої Законом процедури, колегія суддів погоджується з позицією прокурора про необхідність визнання вказаних договорів недійсними.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності звернення з даним позовом до суду заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Так, прокурор вважає, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не вжило заходів до оскарження зазначеного договору у судовому порядку, тому на його адресу було спрямовано повідомлення про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом.

На думку прокурора, порушенням інтересів держави в даній справі є те, що відповідач 1 під час проведення зазначеної закупівлі порушив вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" та уклав оскаржуваний договір поставки без проведення процедури відкритих торгів, яка мала бути застосована у даному випадку.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності укладання договору поставки у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про публічні закупівлі", Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Позовна заява, на підставі якої відкрито провадження у даній справі, підписана заступником прокурора Луганської області - повноважною особою в силу вказаного Закону.

Згідно з положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно п.3 ч.1 ст.44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради (в даному випадку Луганська обласна рада) делегують відповідним місцевим державним адміністраціям (в даному випадку Луганській обласній державній адміністрації) повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Отже, враховуючи, що джерелом фінансування за спірними договорами поставки є обласний бюджет, а розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування видатків за - Департамент освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації за рахунок обласного бюджету Луганської області, а відтак саме до відання Луганської обласної державної адміністрації належить забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів в спірних правовідносинах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор помилково у даній справі визначив позивачем - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, інтереси якого як державного органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, спірними договорами поставки, укладеними між відповідачами, жодним чином не порушені.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляціна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/299/18 скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 233, 240, 275, 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/299/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Луганської обласної державної адміністрації до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею та фізичної особи - підприємця Зенцової Марини Олександрівни задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №14 від 17.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39110000-6 "Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них" на загальну суму 115080 грн 00 коп.;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №16 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по кодам: ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та приладдя різне"; ДК 021:2015-39130000-2 "Офісні меблі"; ДК 021:2015 - 39290000-1 "Фурнітура різна"; ДК 021:2015 - 39120000-9 "Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи"; ДК 021:2015 - 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" на загальну суму 116205 грн 00 коп.;

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №17 від 25.04.2018, укладений між Лисичанським професійним торгово-кулінарним ліцеєм та Фізичною особою-підприємцем Зенцовою Мариною Олександрівною, на закупівлю товару за державні кошти, а саме товару по коду ДК 021:2015 - 39160000-1 "Шкільні меблі" на загальну суму 126300 грн 00 коп.

В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 17.10.2018 у справі № 913/299/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 18.01.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян