ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2018 року
м. Одеса
Справа № 916/2909/14
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Принцевської Н.М.
суддів: Мишкіної М.А., Ярош А.І.
Секретар судового засідання Федорончук Д.О.
Представники сторін:
Від ПАТ "Укрсоцбанк" - Мус В.П., довіреність №02-36/2701, від 20.11.17;
від ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 2019, від 05.11.18;
від ТОВ "Французький бульвар-Еліт" - Степаненко І.Є., посвідчення № 1859, від 03.07.17;
ОСОБА_5 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Одеської області від « 15» вересня 2014 року, повний текст якого складено та підписано « 22» вересня 2014 року
у справі № 916/2909/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_5
про: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за позивачем на майно в рахунок часткового погашення заборгованості в сумі 18 135 400 грн.,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» про звернення стягнення на належний Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2 - 3 поверхи), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18.09.2006 року, зареєстрованого 18.09.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037; майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та, що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря), шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» у сумі 18 135 400,00 грн. за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень, що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 від 17.05.2007 року в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування кредитною лінією, внаслідок чого утворилася заявлена до стягнення сума заборгованості, а також виникли підстави для нарахування пені. Враховуючи, що виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором забезпечено іпотечним договором від 23.05.2007, позивач вважав за можливе задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна шляхом визнання на нього права власності.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено: звернуто стягнення в рахунок часткового погашення (у сумі 18 135 400,00 грн.) заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за договором кредиту №660/007-516 від 17.05.2007 року, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 гривень що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США на належний Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05. 2007 року посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2 - 3 поверхи), яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку №915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18.09.2006 року, зареєстрованого 18.09.2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037; майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря). Визнано право власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2 - 3 поверхи). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»- 73 100 грн. судового збору.
Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог та доведеністю їх матеріалами справи, а також можливістю задоволення позовних вимог в обраний позивачем спосіб захисту, а саме шляхом визнання права власності.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» 19.01.2016 року через Господарський суд Одеської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх. № 343/16, яку ухвалою від 22.01.2016 року повернуто без розгляду на підставі п.2, 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки, відповідач 02.02.2016 року повторно звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх. №712/16, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» на земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2 - 3 поверхи) та на майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на те, що не був присутній в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції, так як не був належним чином повідомлений про слухання справи; при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було перевірено обґрунтованість нарахування загальної заборгованості відповідача перед позивачем та не прийнято до уваги, що відповідач виплатив позивачу частину коштів за користування кредитом; ним не отримувалась від позивача іноземна валюта, так як позивач виділяв скаржнику іноземну валюту конвертуючи її в національну, після чого перераховував відповідні грошові кошти у національній валюті на рахунок відповідача. Крім того, апелянт зазначив, що Банк не мав індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті.
Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, пославшись на те, що строк було пропущено у зв'язку з тим, що він дізнався про оскаржуване рішення лише 24.12.2015 року.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» відновлено пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі №916/2909/14 залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» - без задоволення.
10.09.2018 року за вх. № 2805/18 до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі № 916/2909/14.
Скаржник посилаючись на положення ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності може застосовуватися виключно у разі позасудового врегулювання сторонами спору, а не в судовому порядку.
Крім того, скаржник також наголошує, що під час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення були порушені його права, адже відповідно до договору поруки №07-15/598 від 21.05.2007 року він є поручителем відповідача за кредитним договором №660/007-516 від 17.05.2007 року та несе солідарну відповідальність з відповідачем за кредитним договором. В ході апеляційного розгляду його залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, проте належним чином не повідомлено про факт судового розгляду, тому, як наслідок, ним не було реалізовано своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Одночасно скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що його не було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, про оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду йому відомо не було.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 року для розгляду справи визначено колегію суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Колоколов С.І. - головуючий суддя, судді - Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи врегульовано ст. 272 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ст. 272 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи судом апеляційної інстанції направлялися на адресу: АДРЕСА_1, проте з поданих апелянтом документів вбачається, що з 13.02.2009 року до 25.01.2018 року ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2. Таким чином, апелянт не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що також підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями, що повернуті до суду без вручення.
Крім того, доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не були предметом розгляду під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ».
Враховуючи викладене, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 року ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження, за вказаною апеляційною скаргою відкрите апеляційне провадження, зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2014 року у справі № 916/2909/14.
26.09.2016 року від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Клопотання мотивоване відсутністю підстав перегляду оскаржуваного судового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, оскільки він не брав участі у справі, а суд першої інстанції питання про його права і обов'язки не вирішував, оскільки заборгованість стягнута тільки з боржника; обізнаністю скаржника про існування судового рішення, яке ним зараз оскаржується, та свідоме не подання ним апеляційної скарги, що слід розцінювати як зловживання процесуальними правами; відкриття апеляційного провадження у даній справі порушує принцип юридичної визначеності.
26.09.2018 року від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» зазначає, що у апелянта відсутні поважні причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги; рішення є законним, справедливим, і таким, що відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України у справах №6-124цс13, №6-1625цс16, №6-504цс16, №6-1219цс16, №1243цс16, і зміна правової позиції суду в інших подібних справах не є самостійною підставою для скасування судового рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 року розгляд апеляційної скарги призначено на 16.10.2018 об 11:00год.
03.10.2018 року в газеті «Голос України» опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 10.10.2018 року, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Мишкіної М.А., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року по справі №916/2909/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Мишкіної М.А., Ярош А.І., розгляд апеляційної скарги призначено на 07.11.2018 о 12:00год.
В судовому засіданні 07.11.2018 року представником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надано заяву про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 року заявлений Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф. визнано необґрунтованим; справу передано для вирішення питання про відвід в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.
08.11.2018 від скаржника надійшло клопотання про застосування стягнення до сторони по справі, згідно якого заявник просив застосувати до представника АТ «Укрсоцбанк» Мус В.П. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу на підставі ухвали суду, з метою запобіганню зловживання позивачем по справі своїми процесуальними правами, що направлено на затягування розгляду справи № 916/2909/14.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 року для розгляду заявленого відводу головуючому судді Савицькому Я.Ф. призначено суддю Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 року у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф. відмовлено.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року справу призначено до розгляду на 12.12.2018 о 14:00год.
11.12.2018 року від третьої особи, ОСОБА_5, надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У відзиві третя особа зазначає, що всупереч вимог чинного законодавства звертаючи стягнення на предмет іпотеки та визнаючи право власності на спірне майно за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» судом не було визначено порядок реалізації відповідного майна, що впливає на його зобов'язання з погашення суми боргу перед кредитором, як поручителя відповідача.
В судовому засіданні 12.12.2018 року представником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надано заяву про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 року заявлений Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» про відвід головуючого судді Савицького Я.Ф. визнано необґрунтованим.
Разом з тим, 13.12.2018 року суддею Савицьким Я.Ф. заявлено самовідвід від участі у справі №916/2909/14.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 року заяву головуючого судді Савицького Я.Ф. про самовідвід у справі №916/2909/14 від 13.12.2018 року задоволено.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2018 року для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Принцевська Н.М., судді: Мишкіна М.А., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 року з урахуванням ухвали від 18.12.2018 року) справу № 916/2909/14 прийнято до провадження новим складом суду; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2018 року по справі № 916/2909/14 на: 28.12.2018 року об 11:00 год.
В судовому засіданні від 27.12.2018 року представник скаржника надав усні пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги, посилаючись на неправомірність обраного позивачем способу захисту.
Представник позивача проти доводів скаржника заперечував, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Підтримав заявлене клопотання про закриття апеляційного провадження..
Відповідно до вимог ст. 233 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання позивача про закриття провадження у справі колегією суддів в судовому засіданні постановлено ухвалу, якою у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення, підтримав доводи апеляційної скарги.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 наданими процесуальними правами на участь в судовому засіданні не скористався, що, за висновком судової колегії, враховуючи його належне повідомлення про час і місце розгляду справи та достатність матеріалів справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи строки апеляційного провадження та з огляду на приписи ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
17.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» (далі - ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ», Позичальник, Іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк», Кредитор, Іпотекодержатель), укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 ( далі - Кредитний договір) (а.с.12-19 т.1).
В подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 660/007-516 від 17.05.2007 року, а саме: №1 від 24.09.2007 року, №2 від 16.05.2008 року, №3 від 19.05.2008 року, №4 від 22.05.2008 року, №5 від 28.05.2008 року, №6 від 02.06.2008 року, №7 від 10.06.2008 року, №8 від 24.07.2008 року, №9 від 26.08.2008 року, №10 від 30.03.2011 року ( т.1 а.с. 22-43).
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: рефінансування витрат Позичальника на придбання земельної ділянки площею 0,5291 га та фінансування витрат по будівництву курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, благоустрою прилеглої території за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (р-н пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря).
Пунктом 1.3. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №10 від 30.03.2011 року) сторони передбачили, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає:
- з Позичальником нотаріально посвідчений Іпотечний договір іпотеки земельної ділянки, загальною площею 0,5291 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (р-н пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), що належить Позичальнику, вартістю 13 359 775,00 грн., а також майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та яке стане власністю Позичальника в майбутньому, вартістю 19 400 00,00 гривень, загальною вартістю іпотеки 32 759 775,00 гривень;
В строк до 10 робочих днів з дати реєстрації права власності Позичальника на об'єкт нерухомості, закінчений будівництвом, укласти Договір про внесення змін до іпотечного договору про зміну опису предмету іпотеки. Вивільнення із іпотеки закінчених будівництвом котеджів здійснюватиметься за умовами попереднього погашення частки заборгованості за кредитом, яку необхідно погодити з ООФ ПАТ «Укрсоцбанк» за кожний котедж та відсутності простроченої заборгованості за нарахованими процентами; (п.п.1.3.1)
- з Позичальником та громадянином України ОСОБА_5 тристоронній договір поруки на суму, що дорівнює 50% кредитної заборгованості; (п.п.1.3.2)
- з Позичальником та громадянином України ОСОБА_2 тристоронній договір поруки на суму, що дорівнює 50% кредитної заборгованості; (п.п.1.3.3)
- з майновими поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - Договір застави корпоративних прав на участь у статутному фонді (капіталі) ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» в розмірі 86,8%, заставною вартістю 17 360 00,00 гривень з обов'язковим оформленням договору відступлення частки у статутному фонді (капіталі) товариства відкладальною умовою. ( п.п. 1.3.4)
Відповідно до п. 2.4.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.
Пунктом 2.5 Кредитного договору передбачено, що сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №20781660683171 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк».
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору сторони встановили, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, та комісій визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту та траншів, визначених п.1.1.2., 2.13.3, 3.2.5.,4.5, 5.4 цього Договору, Позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, невиконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.1.1.1 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №10 від 30.03.2011 року) сторонами узгоджено, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші» зі сплатою 12% річних по 16.05.2008 року включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008 року по 25.08.2008 року включно, та зі сплатою 14.25% річних по траншам, що надаватимуся з 26.08.2008 року з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456500,00 доларів США що наданий кредитором 07.05.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором 19.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США наданий кредитором 22.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8 500,00 доларів США наданий кредитором 28.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США наданий кредитором 02.06.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00 доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних, а також збільшити на момент укладання цієї додаткової угоди ліміт кредитування на 2 400 000,00 доларів США, за рахунок капіталізації неоплачених прострочених відсотків та за рахунок щомісячної капіталізації відсотків, що будуть нараховані до квітня 2011 року, шляхом видачі нових траншів за якими відсоткова ставка встановлюється на рівні 13% річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному у Додатку 1 до цього договору, що є його невід'ємною складовою частиною цього договору зі встановленням загального ліміту заборгованості у розмірі, що не перевищує 9 400 000,00 доларів США. Починаючи з квітня 2011 року, сплата нарахованих процентів здійснюється в загальному порядку, передбаченому п.2.5 Статті 2 Договору.
Пунктом 1.1.2 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №10 від 30.03.2011 року) встановлено наступний графік погашення Траншів Кредиту:
- до 30.07.2011 року - 1 000 000,00 доларів США (включаючи кошти від продажу);
- починаючи з серпня 2011 - щоквартально, рівними частинами по 1 500 000,00 доларів США з правом дострокового погашення кредиту з кінцевим терміном повернення всіх Траншів Кредиту до 01.04.2012 року на умовах, визначених цим Договором, заборгованість станом на 01.04.2012 року може бути пролонгована після перегляду умов кредитування на строк не пізніше ніж 01.04.2012 року. ( т.1 а.с.40)
23.05.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №660/007-516, між ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі за №2819 (далі - Іпотечний договір).
В подальшому сторони уклали Договори про внесення змін до Іпотечного договору 23.05.2007 року № 2819 № 1 від 14.02.2007 року, №2 від 31.03.2008 року, № 3 від 31.07.2008 року, №4 від 31.03.2011 року.
Відповідно до п.1.1 Іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін №3 від 31.07.2008 року) Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії №660/007-516 від 17.05.2007 року (далі - Основне зобов'язання), наступне нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2 - 3 поверхи), яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18 вересня 2006 року, зареєстрованого 18 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №020650500037; вартістю за згодою сторін 13 359 775,00 гривень, що в еквіваленті складає 2 757 378,59 доларів США за офіційним курсом гривні по долару США, встановленим НБУ станом на 31.07.2008 року; майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому, після укладення цього договору, а саме: курортно - рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря), вартістю за згодою сторін 19 400 000,00 гривень, що в еквіваленті складає 4 004 045,32 доларів США, встановленим НБУ станом на 31.07.2008 року. Будівництво здійснюється на земельній ділянці загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято - Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:35:002:0009, цільове призначення: для будівництва курортно - рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, зазначеного в п.1.1 цього договору. Майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та що стане власністю Іпотекодавця в майбутньому випливають з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №887 від 26.12.2006 року «Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» на проектування та будівництво курортно - рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято - Успенського чоловічого монастиря); Договору на право забудови, укладеного між Іпотекодавцем та виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2006 року, Дозволу на виконання будівельних робіт 387/07 від 31.08.2007 року (далі - Предмет іпотеки).
Згідно з п.1.2 Іпотечного договору загальна вартість Предмету іпотеки за згодою сторін становить 32 759 775,00 гривень, що в еквіваленті складає 6 761 423,91 доларів США за офіційним курсом гривні по долару США, встановленим НБУ станом на 25.07.2008 року. (т.1 а.с. 210)
Пунктом п.1.4 Іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін №4 від 30.03.2011 року) встановлено зміст та розмір Основного зобов'язання, строк і порядок його виконання:
- повернення кредиту в межах максимального ліміту заборгованості до 9 400 000,00 доларів США, з правом подальшої конвертації кредитних коштів в національну валюту, порядком погашення та в строки, що встановлені договором, яким обумовлене основне зобов'язання, але в будь-якому випадку не пізніше ніж до 01 квітня 2012 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене Основне зобов'язання; (п.п.1.4.1)
- сплата процентів за користування кредитом зі сплатою 12% річних по 16.05.2008 року включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008 року по 25.08.2008 року включно, та зі сплатою 14.25% річних по траншам, що надаватимуся з 26.08.2008 року з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456 500,00 доларів США що наданий кредитором 07.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором 19.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США, що наданий кредитором 22.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8500,00 доларів США, наданий кредитором 28.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США, наданий кредитором 02.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00 доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних, а також збільшити на момент укладання цієї додаткової угоди ліміт кредитування на 2 400 000,00 доларів США, за рахунок капіталізації неоплачених прострочених відсотків та за рахунок щомісячної капіталізації відсотків, що будуть нараховані до квітня 2011 року, шляхом видачі нових траншів за якими відсоткова ставка встановлюється на рівні 13% річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному договором, яким обумовлене Основне зобов'язання. Починаючи з квітня 2011 року, сплата нарахованих процентів здійснюється в загальному порядку, передбаченому п.2.5 статті 2 договору, яким обумовлене Основне зобов'язання; (п.п. 1.4.2)
- сплата можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, що визначений договором, яким обумовлене основне зобов'язання (п.п.1.4.3);
- відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків, завданих його порушенням (п.п.1.4.4);
- інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги ( п.п.1.4.5).
Згідно з п.1.5 Іпотечного договору іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.
Умовами п.п. 2.4.3 Іпотечного договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Пунктом 4.1 Іпотечного договору також встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.2 Іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання з звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.6 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:
- на підставі рішення суду (п.п. 4.6.1) ;
- на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.п. 4.6.2);
- шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (п.п.4.6.3);
- шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (п.п.4.6.4) ;
- шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст.6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». (п.п. 4.6.5)
Згідно з п. 4.7 Іпотечного договору у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація Предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:
- шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (п.п. 4.7.1) ;
- або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.п.4.7.2).
21.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №07-15/598, відповідно до якого ОСОБА_2 як поручитель, зобов'язується у повному обсязі солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Позичальником щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором № 660/007-516 від 17.05.2007 року.
Відповідно до п. 1.4 договору поруки у разі невиконання Позичальником забезпечених порукою зобов'язань протягом десяти робочих днів з дати повернення кредиту, передбаченого Кредитним договором, Поручитель надає згоду Кредитору на списання з рахунків Поручителя суми несплаченого боргу на підставі меморіального ордеру, оформленого Кредитором.
24.07.2008 року було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки №07-15/598 від 21.05.2007 року.
Пунктом 2.1 договору поруки (в редакції договору про внесення змін №1 від 24.07.2008 року) встановлено зміст забезпеченого порукою зобов'язання:
- повернення кредиту в межах максимального ліміту заборгованості до 7 000 000,00 доларів США з погашенням суми основної заборгованості в наступному порядку: до 30 вересня 2009 року - 1 000 000,00 доларів США; до 30 грудня 2009 року - 1 000 000,00 доларів США; до 31 березня 2010 року - 1 000 000,00 доларів США; до 30 червня 2010 року - 1 500 000,00 доларів США; до 30 вересня 2010 року - 1 500 000,00 доларів США; до 30 грудня 2010 року - 1 000 000, доларів США, з кінцевим терміном погашення всіх Траншів Кредиту 30 грудня 2010 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту; ( п.п.2.1.1)
- сплата процентів за користування кредитом зі сплатою 12% річних по 16.05.2008 року включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008 року з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456 500,00 доларів США, що наданий кредитором 07.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором 19.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США, що наданий кредитором 22.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8500,00 доларів США, наданий кредитором 28.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США, наданий кредитором 02.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00 доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних та комісій, визначених Договором кредиту.(п.п.2.1.2)
21.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» та ОСОБА_5 (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №07-15/599, відповідно до якого ОСОБА_5, як поручитель, зобов'язується у повному обсязі солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Позичальником щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором № 660/007-516 від 17.05.2007 року.
Відповідно до п. 1.4 договору поруки у разі невиконання Позичальником забезпечених порукою зобов'язань протягом десяти робочих днів з дати повернення кредиту, передбаченого Кредитним договором, Поручитель надає згоду Кредитору на списання з рахунків Поручителя суми несплаченого боргу на підставі меморіального ордеру, оформленого Кредитором.
24.07.2008 року було укладено договір про внесення змін № 1 до договору поруки №07-15/599 від 21.05.2007 року.
Пунктом 2.1 договору поруки (в редакції договору про внесення змін №1 від 24.07.2008 року) встановлено зміст забезпеченого порукою зобов'язання:
- повернення кредиту в межах максимального ліміту заборгованості до 7 000 000,00 доларів США з погашенням суми основної заборгованості в наступному порядку: до 30 вересня 2009 року - 1 000 000,00 доларів США; до 30 грудня 2009 року - 1 000 000,00 доларів США; до 31 березня 2010 року - 1 000 000,00 доларів США; до 30 червня 2010 року - 1 500 000,00 доларів США; до 30 вересня 2010 року - 1 500 000,00 доларів США; до 30 грудня 2010 року - 1 000 000, доларів США, з кінцевим терміном погашення всіх Траншів Кредиту 30 грудня 2010 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених Договором кредиту; ( п.п.2.1.1)
- сплата процентів за користування кредитом зі сплатою 12% річних по 16.05.2008 року включно, зі сплатою 13% річних в період з 17.05.2008 року з щорічним переглядом за винятком траншу у сумі 250 000,00 доларів США, що наданий кредитором 23.04.2008 року по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 208 000,00 доларів США, що наданий кредитором 24.04.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 456 500,00 доларів США, що наданий кредитором 07.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 107 000,00 доларів США, що наданий кредитором 19.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 13,5% річних, траншу у сумі 75 400,00 доларів США, що наданий кредитором 22.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних траншу у сумі 8500,00 доларів США, наданий кредитором 28.05.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних, траншу у сумі 56 700,00 доларів США, наданий кредитором 02.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14% річних і траншу у сумі 16 820,00 доларів США, що наданий кредитором 10.06.2008 року, по якому відсоткова ставка встановлюється на рівні 14,25% річних та комісій, визначених Договором кредиту (п.п.2.1.2).
ПАТ «Укрсоцбанк» зазначає, що виконало зобов'язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти відповідно до його заявки. Всього ПАТ «Укрсоцбанк» в рамках існування кредитної лінії видав Відповідачу грошові кошти у розмірі 9 194 182,83 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року становить 109 204 494, 99 гривень. Факт отримання кредитних коштів Позичальником в межах ліміту кредитної заборгованості, підтверджується заявками на видачу готівки. (т.1 а.с. 107-163).
Позивач стверджує, що незважаючи на прийняті на себе зобов'язання, Позичальник не виконує умови Кредитного договору щодо повернення коштів кредиту та сплати процентів у сумі та в строки, передбачені Кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 02.06.2014 року виникла загальна заборгованість в сумі 14 038 620,38 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.06.2014 року становить 166 744 612,04 грн. (заборгованість за тілом кредиту - 9194182,83 доларів США; заборгованість за відсотками - 3 899 636,59 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 677 815,59 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 266 985,37 доларів США). Розрахунки заборгованості ПАТ «Укрсоцбанк» містяться у матеріалах справи. ( т.1 а.с.47-56).
11.04.2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» направило ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» вимогу № 19.1-08/2492 про усунення порушень зобов'язань, у якій зазначило, що у випадку непогашення ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, ПАТ «Укрсоцбанк» будуть вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та на будь-які належні ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» майно та кошти (активи), на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України. ( т.1 а.с. 104)
До матеріалів справи не надано доказів належного, повного та своєчасного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором №660/007-516 від 17.05.2007 року або доказів на спростування наявності невиконаних зобов'язань та розміру заборгованості, що була заявлена позивачем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що нормами чинного законодавства, а саме ст. 33, 36, 36 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач зазначив, що ч.3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку вартості майна, що перебуває в іпотеці в ПАТ «Укрсоцбанк» від 17.06.2014 року, виконаний Приватним підприємством «Енергомакс» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16553/14 від 06.06.2014 року виданий ФДМУ) оцінювачем Чумаченко М.В. (кваліфікаційне свідоцтво МФ№3972 від 12.11.2005 року) на підставі договору про проведення оцінки № 80 від 16.06.2014 року з ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до даного звіту ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 16.06.2014 року становить 18 135 400,00 гривень, в тому числі майнові права на незакінчене будівництвом нерухоме майно -146 000,00 гривень, земельна ділянка - 17 989 400,00 гривень.
Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши доведеними обставини наявності з боку відповідача невиконаного грошового обов'язку з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, а також нарахованими у зв'язку з цим штрафними санкціями в заявленому позивачем розмірі та, як наслідок, правомірність вимог Банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 23.05.2007 року, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» права власності.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі №916/2909/14 залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» - без задоволення.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, судом апеляційної інстанції розглянуті та відхилені доводи заявника апеляційної скарги щодо:
- неналежного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» про дату, час та місце розгляду справи;
- розміру заявленої до стягнення суми заборгованості;
- обґрунтованості визначеної згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна, що перебуває в іпотеці в ПАТ «Укрсоцбанк» від 17.06.2014 року, виконаний Приватним підприємством «Енергомакс», вартості предмету іпотеки;
- неотримання позичальником кредитних коштів в іноземній валюті;
- відсутності у Банка індивідуальної ліцензії щодо права надання кредитів в іноземній валюті.
В свою чергу, за змістом поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги, останній посилається на те, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності може застосовуватися виключно у разі позасудового врегулювання сторонами спору, а не в судовому порядку.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною першою статті 272 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (ч. 4 ст. 272 Господарського процесуального кодексу України).
Як уже зазначалося вище, апеляційна скарга, яка розглядається в даній справі подана особою, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ». В свою чергу, наявність правового зв'язку та вплив судового рішення на права та обов'язки ОСОБА_2 вирішено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року, якою останнього було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. (т.2, а.с. 106-108)
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ», а саме в частині правомірності обраного способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
У ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.1 ст. 546, ст. 572, ч.1 ст. 575 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом (ч.1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. ( ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку»)
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
Згідно ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Пунктом 4.1 Іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.2 Іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання з звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.6 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:
- на підставі рішення суду; (п.п. 4.6.1)
- на підставі виконавчого напису нотаріуса; (п.п. 4.6.2)
- шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; (п.п.4.6.3)
- шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; (п.п.4.6.4)
- шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст.6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». (п.п. 4.6.5)
Згідно п. 4.7 Іпотечного договору у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація Предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:
- шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»; (п.п. 4.7.1)
- або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. (п.п.4.7.2)
Отже, в Іпотечному договорі від 23.05.2007 року міститься відповідне застереження, що передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов'язань.
Сторони, підписавши даний Іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
11.04.2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» направило ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» вимогу № 19.1-08/2492 про усунення порушень зобов'язань, у якій зазначило, що у випадку непогашення ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, ПАТ «Укрсоцбанк» будуть вжиті заходи щодо примусового стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та на будь-які належні ТОВ «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» майно та кошти (активи), на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;
- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому необхідно врахувати, що ст.37 Закону України «Про іпотеку» не передбачає виникнення права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.
Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.
Можна констатувати, що чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.
Разом з тим у ч.1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).
Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 15 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року і яка діяла станом на момент направлення іпотекодержателем вимоги № 19.1-08/2492 від 11.04.2012 року про усунення порушень зобов'язань.
Згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до органу державної реєстрації прав.
Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Державний реєстратор розглядає заяви про державну реєстрацію, відповідно до яких заявлено державну реєстрацію:
права власності та інших речових прав на нерухоме майно - в порядку черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав;
обтяжень речових прав на нерухоме майно - незалежно від черговості їх прийняття органом державної реєстрації прав.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття органом державної реєстрації прав заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію обтяжень речових прав на те саме майно, приймає рішення про її розгляд після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої заявлено державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що прийнята раніше, яке орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заявникові.
Для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;
3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
4) документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці);
5) завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка);
6) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Відповідний порядок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки передбачено і наступними редакціями Порядку (постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року; постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року).
Окрім цього, позивач не позбавлений згідно зі ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.
Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні Законом України «Про іпотеку», ні договором, укладеним між сторонами.
Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 328, 335, 392 Цивільного кодексу України у контексті ст. 36 Закону України «Про іпотеку» суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 916/5073/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 760/14438/15-ц.
Посилання позивача на відсутність підстав врахування судом при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 позиції Великої палати Верховного суду, оскільки оскаржуване судове рішення було прийняте в 2014 році, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки обставини наявності різної судової практики у будь-якому разі не змінюють змісту положень ст.ст. 33, 37, 38 Закону України «Про іпотеку», які підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
В свою чергу, у світлі доводів та вимог заявника апеляційної скарги, здійснення апеляційного перегляду за поданою ним скаргою, не порушує принципу юридичної визначеності, оскільки можливість такого перегляду передбачена нормами ст. 272 Господарського процесуального кодексу України і наявність визначених вказаною нормою підстав перегляду вже досліджено судом вище.
Судова колегія наголошує, що висновки, викладені в постановах Великої палати Верховного Суду, мають в обов'язковому порядку враховуватись судами нижчих інстанцій при прийнятті судових рішень.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі № 916/2909/14 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 272 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Враховуючи встановлену обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, а також положення ст. 272 Господарського процесуального кодексу України, з метою усунення правової невизначеності, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року також підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 272, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі № 916/2909/14 задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 року у справі №916/2909/14 скасувати.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНЦУЗЬКИЙ БУЛЬВАР-ЕЛІТ» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності відмовити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2 109 650,00 грн. судового збору.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 року у справі № 916/2909/14 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2018 року.
Головуючий суддя Н.М. Принцевська
судді М.А. Мишкіна
А.І. Ярош