ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 78842862

Озвучення тимчасово недоступне

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

Справа № 804/1543/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі – Чорній М.В.

за участю:

представника відповідача – Барабоша Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 79 460,56 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач за власним бажанням був відрахований з числа курсантів Військової академії (м.Одеса), у зв`язку із розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання. Оскільки відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов встановлених КМУ, позивач звернувся з даним позовом з метою стягнення коштів в судовому порядку.

Позивач в судове засіданні свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що відповідач не придатний до навчання в академії за станом здоров`я, що підтверджується історіями його хвороб. Позивач протиправно відрахував відповідача з Військової академії (м.Одеса) та звільнив з військової служби в запас відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за частиною 6 пунктом “и”, а тому з боку відповідача систематичного невиконанням умов контракту не було допущено. Враховуючи викладене, представник відповідача просила суд у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь Військової академії (м.Одеса) витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 79 460,56 грн. відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Військової академії (м.Одеса) від 30.07.2014 р. №229 “Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії у 2014 р.” зарахований курсантом на перший курс навчання до Військової академії.

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 31.07.2014 року № 24-ПМ гр. відповідач призначений на посаду курсанта першого курсу навчання.

30.07.2014 року між Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов`язки начальника Військової академії генерал-майора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Курсант, добровільно, взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) від 11.08.2014 року № 162 ОСОБА_1 , зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановлено посадовий оклад у розмірі 605 грн.

22.06.2015 року відповідач подав рапорт про його відрахування.

Наказом начальника Військової академії від 16.09.2015 року № 42-РС на підставі рішення Вченої ради Військової академії від 07.07.2015 р. відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України наказу Міністра оборони України від 24.12.1997 р. № 490 ОСОБА_1 відрахований з Військової академії та звільнений з військової служби в запас відповідно ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” за частиною 6 пунктом “и” (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

16.09.2015 року відповідача виключено із списків особового складу Військової академії, знято зі всіх видів забезпечення та направлено у розпорядження військового комісара Самарського РВК Дніпропетровської області для постановки на військовий облік.

Виходячи з довідки - розрахунку від 16.09.2015 року №1/55/446, складеної Військовою академією (м.Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у академії становить 79 460,56 грн. З довідкою-розрахунком витрат на навчання відповідач ознайомлений 16.09.2015 року, про що свідчить відповідна відмітка на розрахунку.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Положеннями статей 13, 15 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів, фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до преамбули Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Статтею 25 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п`ятим частини другої статті 23 цього Закону.

Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.

Частиною десятою 10 статтею 25 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів “е”, “є”, “ж”, “і”, “и” частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно пункту 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно пункту 8 Порядку сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

У вказаному рішенні було встановлено, що відповідно наказу начальника Військової академії (м.Одеса) від 16.09.2015 року № 214, 16 вересня 2015 року старшого солдата ОСОБА_1 виключили із списків особового складу Військової академії (м.Одеса), всіх видів забезпечення та направили в розпорядження Самарського РВК Дніпропетровської області.

У написаному рапорті ОСОБА_1 просив відрахувати його з Військової академії (м.Одеса) “через небажання продовжувати навчання” відповідно п.3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року № 490.

Суд зазначає, що у довідці військово-лікарської комісії від 03.03.2015 року № 526, наданої позивачем, відсутні відомості про непридатність до військової служби або обмежену придатність.

За сукупності викладених обставин, вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що наказ начальника Військової академії від 16 вересня 2015 року №42-РС на підставі рішення Вченої ради Військової академії від 07.07.2015 р. у відповідності до пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України наказу Міністра оборони України від 24.12.1997 р. № 490, яким ОСОБА_1 відрахований з Військової академії та звільнений з військової служби в запас відповідно ст.26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” за частиною 6 пунктом “и” (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) є законним та обґрунтованим, отже оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач – ОСОБА_1 , у період з 30.07.2014 року по 16.09.2015 року проходив військову службу у Збройних вилах України за контрактом про проходження військової служби (навчання), а саме курсантом Військової академії (м.Одеса).

Так, відповідачем за власним бажанням розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Військовій академії (м.Одеса), усвідомлюючи узяте на себе зобов`язання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у ВНЗ, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання (рапорт від 22.06.2015 року).

Доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Вищому військовому навчальному закладі Збройних Сил України – Військовій академії (м.Одеса), за період його навчання суду не надано.

Згідно з ч 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 79 460,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст складений 10.12.2018 року.

Суддя

Кучма К.С.