[image: ]
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2018 р. Справа№ 910/6642/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Буравльова С.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Поштар Т.П. довіреність № б/н від 19.06.18
від відповідача-1: Лисенко В.О. довіреність № 14/2017 від 26.10.18
від відповідача-2: Лєбедєв Ю.В. довіреність № Д-8/18 від 19.01.18
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України"
на рішення Господарського суду міста Києва 18.07.2018
у справі №910/6642/18 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Державного підприємства "Групова котельня
Міністерства внутрішніх справ України"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
2. Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
про зобов’язання виконати дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/6642/18 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/6642/18 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати право Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" на споживання природного газу:
- у січні 2018 за договором №2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017 в обсязі 165, 0 тис. куб. м; за договором №2071/І718-Б0-41 від 08.09.2017 в обсязі 50, 0 тис. куб. м.; за договором №2072/1718-КП-41 від 08.09.2017 в обсязі 12, 0 тис. куб. м.;
- у лютому 2018 за договором №2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017 в обсязі 128, 0 тис. куб. м; за договором №2071/І718-Б0-41 від 08.09.2017 в обсязі 48, 0 тис. куб. м.; за договором №2072/1718-КП-41 від 08.09.2017 в обсязі 8. 0 тис. куб. м.;
- у березні 2018 за договором №2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017 в обсязі 114, 0 тис. куб. м; за договором №2071/І718-Б0-41 від 08.09.2017 в обсязі 35, 0 тис. куб. м.; за договором №2072/1718-КП-41 від 08.09.2017 в обсязі 6, 0 тис. куб. м.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Алданова С.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2018, відкрито апеляційне провадження у справі.
31.08.2018 та 04.09.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідачів 1, 2, відповідно, надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні зазначають про непідтвердженність належними та допустимими доказами позовних вимог, відповідно апеляційна скарга є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення ухвалено з дослідженням всіх обставин справи та застосуванням норм права, що регулюють такі правовідносини.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018, розгляд справи призначено на 20.09.2018 на 10 год. 30 хв.
Позивачем 13.09.2018 та 20.09.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів було подано клопотання про приєднання доказів та додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні від 20.09.2018 було оголошено перерву до 27.09.2018.
27.09.2018 в судовому засіданні також було оголошено перерву до 25.10.2018.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці - (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу №910/6642/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018 року, справу №910/6642/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018р. у справі № 910/6642 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" на рішення Господарського суду міста Києва 18.07.2018 у справі №910/6642/18 та призначено справу до розгляду на 20.11.2018 р.
В судовому засіданні 20.11.2018р. оголошено перерву до 06.12.2018р.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/355/18 від 05.12.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці з 03.12.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6642/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6642/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018р. у справі № 910/6642/18 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
В судовому засіданні 06.12.2018р. оголошено перерву до 13.12.2018р.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Оскільки апеляційна скарга подана з додержанням вимог ст. ст. 256, 258 та 259 ГПК України, суд визнає подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду.
13.12.2018р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/6642/18 в частині відмови в позові до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишити без змін.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник відповідача 1 судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/6642/18 в частині відмови в позові до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" залишити без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що у відповідача - 1 були відсутні підстави для документального оформлення обсягів природного газу, спожитого позивачем за період з січня по березень 2018 року, про що споживач був неодноразово повідомлений відповідними листами, копії яких містяться у матеріалах справи.
З цих підстав, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальник природного газу, не здійснював поставку природного газу позивачу у січні - березні 2018 року, а відтак, Публічне акціонерне товариство "Київгаз", як транспортне підприємство (оператор ГРС), не мало права здійснювати транспортування природного газу Відповідача - 1 Позивачу без отримання номінацій на січень-березень 2018 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 01 січня 2016 року між Державним підприємством "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" - правонаступником якого є Державне підприємство "Групова котельня Міністерства Внутрішніх справ" (надалі - Позивач, споживач) та Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (надалі - Відповідач - 2, оператор ГРМ) було укладено договір розподілу природного газу № 232289 (для споживачів, що не є побутовими) (надалі - договір розподілу), за яким останній зобов'язався надати споживачу послугу з розподілу природного газу.
Зазначений договір розподілу природного газу відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженому Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. договору розподілу).
Згідно з п. 1.2 договору розподілу умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Відповідно до п. 1.3 договору розподілу цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 644 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк (п. 1.3 договору розподілу).
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору розподілу, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Пунктом 3.1 договору розподілу встановлено, що санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
За наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.п. З.2., 3.3. договору розподілу).
08 вересня 2017 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - відповідач - 2, Постачальник,) були укладені договори постачання природного газу:
- № 2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017 (виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води (п. 1.2. зазначеного договору);
- № 2072/1718-КП-41 від 08.09.2017 (виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. зазначеного договору);
- № 2071/1718-Б0-41 від 08.09.2017 (виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. зазначеного договору).
Вищевказаними договорами встановлено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом:
до 697,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 37,0 тис. куб. метрів, листопад 115,0 тис. куб. метрів, грудень 138,0 тис. куб. метрів, січень 165,0 тис. куб. метрів, лютий 128,0 тис. куб. метрів, березень 114,0 тис. куб. метрів (п. 1.2. договору №2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017);
- до 233,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 25,0 тис. куб. метрів, листопад 35,0 тис. куб. метрів, грудень 40,0 тис. куб. метрів, січень 50,0 тис. куб. метрів, лютий 48,0 тис. куб. метрів, березень 35,0 тис. куб. метрів (п. 1.2. договору №2071/1718-КП-41 від 08.09.2017);
- до 49,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 5,0 тис. куб. метрів, листопад 8,0 тис. куб. метрів, грудень 10,0 тис. куб. метрів, січень 12,0 тис. куб. метрів, лютий 8,0 тис. куб. метрів, березень 6,0 тис. куб. метрів, (п. 1.2. договору №2072/1718-КП-41 від 08.09.2017).
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цими договорами, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 договорів. Узгодження обсягів газу, що передаються по даних договорах у відповідному місяці, підтверджується підписанням Сторонами акту приймання - передачі газу відповідно до Розділу 3 даних договорів. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 договору, шляхом підписання додаткової угоди. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п'ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7 договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (п. п. 2.2, 2.3, 2.4 договору).
Відповідно до п. 2.6. договору розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснюють оператори газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ «Київгаз», з яким споживач уклав відповідний договір.
Постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі:
- природного газу власного прибутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ до газотранспортної системи (ч. 1 п. 3.1. договору №2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017);
- імпортованого природного газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з підземних сховищ до газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1. договорів).
У пункті 3.2. згаданих договорів сторони погодили, що постачання природного газу за цими договорами здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу №187 від 22.03.2017.
У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється. Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем вимог пункту 12 Положення (п.п. 3.3., 3.4. договорів).
Вищезазначені договори постачання природного газу набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017р. до 31.03.2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. договорів).
З наявного у матеріалах справи листування, а саме з листів №26-10382/1.2-17 від 28.12.2017, №26-423/1.2-18 від 25.01.2018, №26-1223/1.2-18 від 28.02.2018, вбачається, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомило позивача про те, що ним не виконуються вимоги п.12 Положення та відповідно не отримано номінації природного газу з ресурсу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на січень, лютий та березень 2018р. Крім того, за відсутності номінацій Компанія не матиме правових підстав для документального оформлення природного газу, використаного Позивачем у січні, лютому та березні 2018. З метою уникнення соціальної напруги в суспільстві ПАТ "НАК "Нафтогаз України" своєчасно та у повному обсязі проводити розрахунки за використаний природний газ та виконувати зобов'язання відповідно до надісланих графіків погашення заборгованості. Компанія і надалі готова здійснювати постачання природного газу, дотримуючись вимог чинного законодавства України та положень укладених договорів.
Листами №26-913/1.2.-18 від 15.02.2018, №26-1744/1.8-18 від 15.03.2018 та №26- 2793/1.2-18 від 20.04.2018 Відповідач - 1 повідомив Позивача та ПАТ "Київгаз", що у зв'язку з невиконанням умов п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187 Державному підприємству "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на січень, лютий, березень 2018 року. Таким чином, компанія не здійснювала постачання природного газу ДП "Групова котельня УМТ та ГЗ ГУ МВС України в Київській області" у вказаних періодах для зазначених категорій споживачів, а відтак, позивачу були повернені акти приймання-передачі природного газу за січень 2018 року на загальний обсяг 173,708 тис. куб. м., за лютий 2018 року на загальний обсяг 131 331 тис. куб.м. та за березень 2018 року на загальний обсяг 149,139 тис. куб.м. без підписання.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу", з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.
Згідно ч. 3 ст. 11 вищевказаного Закону, до загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу належать: національна безпека, а також безпека постачання природного газу; стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів; захист навколишнього природного середовища, у тому числі енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів; захист здоров'я, життя та власності населення.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 затверджено "Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
Даним Положенням визначено обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів про порційності, прозорості та недискримінації.
Це Положення застосовується у прозорий і недискримінаційний спосіб та не повинне обмежувати права суб'єктів господарювання, що створені відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема право на здійснення постачання природного газу споживачам за умови дотримання вимог законодавства; не позбавляє побутових споживачів та виробників теплової енергії права обирати постачальника природного газу і права придбавати природний газ за цінами, що вільно встановлюються сторонами договору постачання природного газу, як це передбачено Законом України "Про ринок природного газу".
Пунктом 3 Положення № 187 визначено обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, зокрема, виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).
У пункті 12 Положення № 187 зазначено, що виробник теплової енергії має право до 01.04.2018 придбавати природний газ для категорій використання природного газу, визначених підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, у НАК "Нафтогаз України" за умови, що такий виробник, на якого станом на 30.09.2015 поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання, а виробник теплової енергії, що також придбаває природний газ для виробництва електричної енергії, додатково виконав установлені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 № 670 "Про порядок розрахунків за спожитий природний газ виробниками електричної енергії, які використовують природний газ для її виробництва" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 53, ст. 1722) вимоги щодо проведення розрахунків з використанням механізму розподілу коштів, що надходять в розрахунок за відпущену електричну енергію на рахунки із спеціальним режимом використання.
При цьому, постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється за цінами, визначеними відповідно до пункту 13 Положення № 187, на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", - на підставі типового договору з дотриманням принципу недискримінації.
Згідно приписів пункту 12 Положення № 187, обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК "Нафтогаз України" на період до 1 квітня 2018 р. за таких умов:
- укладення виробником теплової енергії з НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства;
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за використаний природний газ; або
- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за спожитий до 1 січня 2017 р. природний газ з урахуванням сум оформлених та не профінансовованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу. про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ; або
- станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівень розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій) з урахуванням суми нарахованих та не профінансованих пільг і субсидій згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309), за усіма укладеними з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків; або
- наявність укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором в рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; або
- надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).
Враховуючи вимоги Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем, позивач, як споживач природного газу по Договорам 1,2,3 має право отримувати природний газ у відповідному місяці постачання виключно від одного постачальника, яким визначено ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальника із спеціальними обов'язками постановою Кабінету Міністрів України 22.03.2017 № 187. Наявність у позивача договірних відносин з НАК "Нафтогаз України" виключає можливість укладення договору з іншим постачальником.
Позивач, який технологічно виробляє теплову енергію з газу, не може не брати газ в опалювальний період. Процес відбору газу в опалювальний період не припиняється, варіюється тільки обсяг споживання, в залежності від температури повітря на вулиці. Припинення, обмеження газопостачання (розподілу природного газу) на котельні позивача неминуче призводить до припинення подачі тепла та може призвести до руйнування внутрішньо будинкових мереж та мереж теплопостачання, може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру та завдати непоправної шкоди мешканцям м. Києва. Тому відключення підприємства позивача від газу, припинення постачання газу в опалювальний період є неможливим.
Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону, споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.
Одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п.1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу").
Згідно п. 10 ст. 1 Закону, позивач є захищеним споживачем, тобто підприємством, що здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до преамбули Закону України "Про теплопостачання", метою цього закону є гарантоване забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності санкціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Згідно ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 - теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативними документами;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов, згідно з діючими будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили.
У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніше ніж за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії непереборної сили).
Постановою Кабінету міністрів України від 13.11.2013 № 886 затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання.
Ця Методика застосовується для визначення мінімального рівня використання природного газу об'єктом у сфері теплопостачання незалежно від форми власності, який забезпечує номінальне функціонування підприємства з метою виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до п. 2 вищевказаної Методики, метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Із змісту Методики (п 3, 4) вбачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров'я і дошкільних навчальних закладів +20°С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18°С; температура гарячої води у споживачів становила не нижче +40°С.
Також сприятливими умовами життєдіяльності людини за змістом Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" вважається такий стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров'я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.
Згідно п. 1-1 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368, порушенням нормальних умов життєдіяльності визнається відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об'єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об'єкті) є неможливим.
Стаття 13 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй Договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Державне підприємство "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" є підприємством життєзабезпечення і стратегічного призначення, і відключення його об'єктів від газопостачання не тільки порушить права та інтереси усіх споживачів теплової енергії частини м. Києва, але й призведе до загрози життю та здоров'ю споживачів відповідних послуг, пошкодженню майна, відсутності тепла на особливо важливих об'єктах.
Позивач, як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація, відповідно до Статуту та ліцензій - є суб'єктом господарювання в сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в м. Києві.
Таким чином, 1-й відповідач наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, а тому зобов'язаний, здійснювати постачання природного газу позивачеві для вироблення теплової енергії на умовах укладених з останнім договорів.
Отже, умовами Договорів та чинним законодавством встановлено право позивача, Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України", на отримання та споживання природного газу в обсягах, які зазначені пунктами 2.1 Договорів.
З огляду на вищезазначене, планові обсяги природного газу на період з 01.01.2018 - 31.03.2018, за Договорами постачання природного газу є узгодженими та підтвердженими.
Згідно з абзацом 2 п. 1 Розпорядження КМУ від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року» з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2017/18 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» разом з оператором газотранспортних та газорозподільних мереж зобов'язані забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Таким чином, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а не правом, а тому дії ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо невидачі номінації є неправомірними.
Тобто, несвоєчасне подання номінацій 1-м відповідачем має наслідком незабезпечення останнім безперебійного постачання природного газу, що порушує права та інтереси не тільки позивача, а й створює загрозу для сталого проходження опалювального сезону 2017/18.
Враховуючи викладене, позивач має безумовне право на споживання природного газу у січні 2018 року - березні 2018 року.
Приймаючи до уваги виконання позивачем приписів чинного законодавства у сфері газопостачання, судова колегія вважає повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з відсутністю підтверджених обсягів природного газу незаконним, а дії, спрямовані на припинення/обмеження розподілу природного газу в примусовому порядку, протиправними та такими, що не узгоджуються з Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), затвердженого постановою КМУ від 08.12.2006 № 1687 та правилами постачання природного газу.
Ненадання номінації щодо планових обсягів постачання природного газу є безпідставним та не звільняє НАК "Нафтогаз України" від обов'язків постачати природний газ позивачу, як споживачу по укладеним договорам постачання природного газу № 2070/1718-ТЕ-41, № 2071/1718-ТЕ-4Г № 2072/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017, за якими Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визнано постачальником природного газу, а позивач - споживачем, погоджено періоди здійснення передачі (поставки) газу та його обсяги.
Крім того, укладеним договором розподілу природного газу №232289 від 01.01.2016, Публічне акціонерне товариство "Київгаз", як оператор ГРМ, зобов'язалось надати споживачу послуги з розподілу природного газу.
Право припинення, обмеження газопостачання (розподілу природного газу), яке надано відповідачам діючим законодавством при наявності певних обставин, може бути реалізовано виключно за умов забезпечення гарантованого захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії та послуг з теплопостачання.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальник природного газу, не здійснював поставку природного газу позивачу у січні-березні 2018 року, а відтак, Публічне акціонерне товариство "Київгаз", як транспортне підприємство (оператор ГТС), не мало права здійснювати транспортування природного газу Відповідача - 1 Позивачу без отримання номінацій на січень-березень 2018 року.
На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про те, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальник природного газу, не здійснював поставку природного газу позивачу у січні-березні 2018 року, а відтак, Публічне акціонерне товариство "Київгаз", як транспортне підприємство (оператор ГРС), не мало права здійснювати транспортування природного газу відповідача - 1 позивачу без отримання номінацій на січень-березень 2018 року. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, є обґрунтованими, оскільки підтверджуються доказами по справі й спростовують викладені в судовому рішенні висновки, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Оскільки порушень прав позивача з боку відповідача-2 судом не встановлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові до Публічне акціонерне товариство "Київгаз".
Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 22.06.2018 у справі- № 904/5621/17, щодо покладення на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" саме обов'язку з видачі номінацій виробникам теплової енергії. Не зважаючи на те, що правовідносини між позивачем - виробником теплової енергії та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/5621/17 стосувалися опалювального сезону 2016/17 року та врегульовувались іншим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р, проте зміст таких правовідносин та їх нормативне врегулювання є аналогічним за своїм змістом зі спірними правовідносинами щодо опалювального сезону 2017/18. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 904/8966/17 та від 04.09.2018 у справі № 922/4187/17.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2018 року у справі № 910/6642/18 слід скасувати частково з прийняттям нового рішення, про задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 року у справі № 910/6642/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
3. Прийняти в цій частині нове рішення, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
«Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.
Визнати право Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" на споживання природного газу:
- у січні 2018р. за договором № 2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017р. в обсязі 165,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-БО-41 від 08.09.2017р. в обсязі 50,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-КП-41 від 08.09.2017р. в обсязі 12,0 тис.куб.м.
- у лютому 2018р. за договором № 2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017р. в обсязі 128,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-БО-41 від 08.09.2017р. в обсязі 48,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-КП-41 від 08.09.2017р. в обсязі 8,0 тис.куб.м.
- у березні 2018р. за договором № 2070/1718-ТЕ-41 від 08.09.2017р. в обсязі 114,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-БО-41 від 08.09.2017р. в обсязі 35,0 тис.куб.м.; за договором № 2071/1718-КП-41 від 08.09.2017р. в обсязі 6,0 тис.куб.м.
4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 року у справі № 910/6642/18 залишити без змін.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Державного підприємства "Групова котельня Міністерства внутрішніх справ України" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 881,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги 1 321,50 грн.
6. Матеріали справи № 910/6642/18 повернути до Господарського суду м. Києва.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.І. Буравльов
Л.П. Зубець