ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 78517018

Озвучення тимчасово недоступне

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 м.Дніпро Справа № 908/217/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: Седляров В.С., довіреність №284 від 13.02.2018, адвокат;

від відповідача: Баранов В.В., паспорт НОМЕР_1 виданий Приморським РВ УМВС України в Запорізькій області 09.07.1996, фізична особа-підприємець;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 у справі №908/217/18 (суддя Зінченко Н.Г., повний текст рішення складено 30.05.2018)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м.Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича, м.Приморськ, Приморський район, Запорізька область

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (надалі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Баранова Віталія Валерійовича (надалі - ФОП Баранов В.В.) про внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, укладеного між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог послалось на ті обставини, що:

- 17.06.2014 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (власник ОПЛ, позивач) та ФОП Барановим В.В. (власник ОВЛ, відповідач) був укладений договір №06062014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній; відповідно до п. 1.1 договору власник ОПЛ надає власнику ОВЛ послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м. Приморськ, Приморського РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» (далі - послуги), а власник ОВЛ за оплату здійснює на цих опорах підвіску 17917 м ліній ОВЛ;

- розмір оплати сторони погодили в «Розрахунку вартості послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній замовника ФОП Баранова В.В. на опорах ПЛ-04-6/10кВ, що належать ВАТ «Запоріжжяобленерго», що є невід'ємною частиною зазначеного договору; відповідно до вказаного розрахунку відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати за отриману послугу виходячи з довжини сумісного підвісу;

- 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, спорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», відповідно до ст.17 якого розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону;

- розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць;

- на момент пред'явлення позову до суду вимоги Закону щодо розроблення та затвердження Методики визначення за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики не виконано;

- для приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами Закону, позивач наказом № 485-од від 17.10.2017 затвердив вартість послуги типу до елементу інфраструктури в розмірі 9,6 грн. з врахуванням ПДВ; вартість послуги встановлено відповідно до вимог та враховуючи обмеження, встановлені ст. 17 Закону;

- на підставі сформованої вартості послуг відповідачу було направлено додаткову угоду № 2 від 30.10.2017 до договору № 06062014 від 17.06.2014 з метою приведення господарських взаємовідносин у відповідність до діючого законодавства;

- умовами вказаної додаткової угоди передбачалося внесення змін до укладеного договору в частині встановлення вартості доступу до однієї опори в розмірі 9,60 грн. з ПДВ на місяць;

- проект зазначеної додаткової угоди в двох примірниках було направлено відповідачу супровідним листом вих. №002-16/17232 від 31.10.2017, однак відповідач відмовився від його підписання.

З огляду на приписи ст. ст. 20, 180 Господарського кодексу України, ст.652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 20, 73, 129, 237, 238, Господарського процесуального кодексу України позивач просить внести зміни до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряний ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, укладеного між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Фізичною особою - підприємцем Барановим Віталієм Валерійовичем, а саме:

2.1. Викласти пункти 1.1., 1.2., 2.3.3., 3.1., 3.2. в наступній редакції:

« 1.1. Власник ОПЛ надає Власнику ОВЛ відповідно до технічних умов з доступу та проектної документації доступ до опор повітряних ліній з метою користування ними для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг Власником ОВЛ і отримання таких послуг його споживачами (послуги з розміщення оптоволоконних ліній на території м.Приморськ, Приморський РЕМ, ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі - «Послуги», «послуги з сумісного підвісу»), а Власник ОВЛ за оплату отримує такий доступ (здійснює на опорах повітряних ліній розміщення ОВЛ).

1.2. Кількість опор повітряних ліній, до яких надається доступ за цим договором: 501 шт.

2.3.3. Змінювати та визначати новий розмір плати за Послуги з доступу до однієї опори в односторонньому порядку у разі зміни діючого законодавства (зміни розміру мінімальної заробітної плати, затвердження (зміни) методики визначення плати за доступ до інфраструктури об'єкта електроенергетики), збільшення витрат Власника ОПЛ, пов'язаних з наданням Послуг, шляхом направлення письмового повідомлення Власнику ОВЛ про це не пізніше ніж: за 30 (тридцять) календарних днів до дати застосування нового розміру плати за Послуги. Власник ОВЛ вважається таким, що належним чином повідомлений про застосування нового розміру плати за Послуги, з моменту направлення йому про це письмового повідомлення.

3.1. Вартість послуг за рік за цим договором становить без ПДВ - 48 096,00 грн. (Сорок вісім тисяч дев'яносто шість грн. 00 коп.), ПДВ 20 % - 9 619,20 грн. (Дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 20 коп.), разом: 57 715,20 грн. (П'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 20 коп.).

3.2. Розмір плати за Послуги з доступу до однієї опори становить без ПДВ - 8,00 грн. (Вісім грн. 00 коп.), ПДВ 20 % - 1,60 грн. (Одна грн. 60 коп.), разом: 9,60 грн. (дев'ять гривень шістдесят копійок) на місяць.

Вартість послуг за місяць становить без ПДВ - 4 008,00 грн. (Чотири тисячі вісім грн. 00 коп.), ПДВ 20 % - 801,60 грн. (Вісімсот одна гривня грн. 60 коп.), разом: 4 809,60 грн. (Чотири тисячі вісімсот дев'ять грн. 60 коп.)».

2.2.Доповнити договір пунктами 1.3., 2.2.6., 2.2.7., 2.2.8., наступного змісту:

« 1.3. Опори повітряних ліній (надалі ОПЛ), якими користується Власник ОВЛ за цим договором, характеристики ОВЛ, що розміщені на опорах повітряних ліній детально визначені у Додатку 1 до цього договору.

2.2.6. Не допускати самовільного розміщення технічних засобів комунікацій на ОПЛ Власника.

2.2.7. Розміщувати на своїх ОВЛ на зручному для огляду місці відомості про Власника ОВЛ (найменування Власника ОВЛ та номер контактного телефону).

2.2.8. Здійснити демонтаж кабелю ОВЛ протягом 10-ти днів після закінчення або дострокового припинення строку дії договору, а у випадку, передбаченому у п. 2.2.3. цього договору - протягом 10-ти календарних днів з дати повідомлення про незгоду з новою вартістю.

Додаток 1 до договору викласти у новій редакції.

Сторони домовились, що умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на відносини, що склалися між Сторонами за Договором, з 01.10.2017»

2.3. Додаток 1 до договору викласти в наступній редакції:

«Перелік опор повітряних ліній, до яких надається доступ, та характеристики ОВЛ, що розміщені на опорах повітряних ліній

Згідно Договору №06062014 від 17.06.2014 здійснює на території м. Приморськ розміщення ОВЛ на опорах ПЛ-0,4-10кВ, що належать ПАТ «Запоріжжяобленерго». Детальне визначення опор повітряних ліній, якими користується Власник ОВЛ

№

Диспетчерське найменування ПЛ

Номер фідера

Назва вулиць

Номера опор

1

2

3

4

5

1

ПЛ-0,4кВ КТП 12/59

Ф-1

вул. Кари

2-14; 15-20

Ф-2

вул. Радянська

6,-8-11,13-16,18-19

Ф-3

вул. Пушкіна

4-6

ул. Кари

2,22,24-27,29-34

2

ПЛ-0,4кВ ЗТП 13/83

Ф-4

вул. Калініна

2-3,5-7,9-10,12-13

3

ВЛ-0,4кВ КТП 13/85

Ф-1

вул. Новицького

1-9, 17-19,30-32,34

вул. Радянська

20-26

Ф-2

ул. Калініна

2-3,5-15

4

ПЛ-0,4кВ ЗТП 13/168

Ф-1

вул. Почтова

4-3,7-8,10,12,16,18-20

вул. Пролетарська

12-14,17-21

5

ПЛ-0,4кВ КТП 17/55

Ф-2

вул. Почтова

1-2,4,6,8,10,12,14,16,18-19,21,24,25

Ф-3

вул. Почтова

1-12

6

ПЛ-0,4кВ КТП 17/86

Ф-1

вул. Кірова

1-2,4-11

Ф-2

вул. Новицького

2-5,7-9,11,13,15

Ф-3

вул. Новицького

2-4,4а,5,10-12

вул. Осипенка

13-15,25,17-22

7

ПЛ-0,4кВ КТП 17/87

Ф-1

вул. Кірова

6, 12-15, 17, 20, 22, 24-27

Ф-2

вул. Голика

6, 11, 26, 30-32

8

ПЛ-0,4кВ КТП 17/88

Ф-1

вул. Новицького

2-3,5,7,9-12-14-16

вул. 30 років Перемоги

18-19, 21-22, 24-25

Ф-2

вул. Шмідта

15-16,18-19

9

ПЛ-0,4кВ КТП 17/90

Ф-1

вул. Республіки

2-5, 7-17, 36-40

Ф-2

вул. Маяковського

1-3, 19-34

Ф-3

вул. 30 років Перемоги

2-11

10

ПЛ-0,4кВ КТП 17/91

Ф-1

вул. Первомайська

1-2,4,7,10,12,14,17,19,21,24,26

Ф-2

вул. Первомайська

1-2,4,6,8-9,11-12,17,19,21,23

11

ПЛ-0,4кВ КТП 17/98

Ф-1

вул. Кірова

18-28, 30-36

вул. Заводська

37-40

Ф-2

вул. Голіка

1-13,15-16

12

ПЛ-0,4кВ КТП 17/128

Ф-1

вул. Радянська

14-25

вул. Олімпійська

2-7, 9, 11

Ф-2

вул. Калініна

26-39

13

ПЛ-0,4кВ КТП 17/141

Ф-2

вул. Новицького

1, 21, 23

вул. Республіки

2,4,6,8,10,12,13

Ф-3

ул. Новицького

2-3,5,8,10,12-21

Ф-4

вул. Кокошко

1-3,5-9

14

ПЛ-0,4кВ КТП 17/160

Ф-1

вул. Осипенко

1-2,4-5,7,9,11-14

Ф-2

вул. Осипенко

1-5,7-11,13,15-18

Ф-3

вул. Голіка

1-Ю

15

ПЛ-0,4кВ КТП 17/208

Ф-1

вул. Пролетарська

12-22

Ф-2

вул. Пролетарська

2,17,20-33

16

ПЛ-0,4кВ КТП 17/574

Ф-1

вул. Шмідта

1-12

Ф-2

вул. Шмідта

2-18

17

ПЛ-10кВ Ф-17 п/ст. "Приморська"

Ф-17

вул. Пушкіна

97-99, 102-113,115-121-125, 125а, 126-129, 132-136-137, 139-141, 146-151

вул. Голіка

204

вул. Республіки

146,234-242

Характеристики ОВЛ, що повинні бути розміщені на опорах повітряних ліній: Волоконно-оптичний кабель ТКО SN12».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 у справі №908/217/18 (суддя Зінченко Н.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що:

- сторонами не надано суду доказів затвердження Центральним органом виконавчої влади методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, на підставі якої визначається розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, а наказ ПАТ «Запоріжжяобленерго» №485-од від 17.10.2017 не є нормативним актом та не носить загальнообов'язкового характеру;

- позивач не обґрунтував запропоновану ціну, визначену у додатковій угоді та необхідність зміни інших запропонованих умов спірного договору, не довів настання вичерпного переліку обставин, визначених ст. 652 Цивільного господарського кодексу України для внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вказує, що:

- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що супровідний лист №002-16/71232 від 31.10.2017, направлений на адресу відповідача на підставі Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» з проектом додаткових угод про внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014, не можна вважати належною дією на вимогу замовника у розумінні п.2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, оскільки вчинена вона не у строки, передбачені законом;

- в оскаржуваному рішенні помилково зазначено, що посилання позивача на наказ ПАТ "Запоріжжяобленерго" №485-од від 17.10.2017 не може бути визнано обґрунтованим, оскільки на час розгляду справи не затверджено методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, яка б регулювала складові такої плати;

- необґрунтованим є посилання суду на те, що прийняття Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» від 07.02.2017 не може вважатись істотною зміною обставин, оскільки укладення господарських договорів на підставі такого закону повинно здійснюватись за ст. 179 Господарського кодексу України, а не шляхом змін до діючого договору, та висновок суду щодо недоведення позивачем настання вичерпного переліку обставин, визначених ст.652 Цивільного кодексу України;

- безпідставним є висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості запропонованої ціни, визначеної у додатковій угоді;

- місцевим господарським судом було залишено без розгляду клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи висновку судового експерта Давидової О.В. №279 від 04.04.2018, у зв'язку з тим, що позивачем дані докази по справі подані не в строк, зазначений судом, та позивач не обґрунтував неможливості їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього; таким чином судом порушено приписи ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго», правонаступником якого є ПАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі - власник опор повітряних ліній, власник ОПЛ) та ФОП Барановим В.В. (надалі - власник оптоволоконних ліній, власник ОВЛ) укладений договір на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній №66062014 від 17.06.2014 (надалі- договір), за умовами якого власник ОПЛ надає Власнику ОВЛ послуги з сумісного підвісу оптоволоконних ліній на території м.Приморськ, Приморського РЕМ, ВАТ «Запоріжжяобленерго», а власник ОВЛ за оплату здійснює на цих опорах підвіску 17 917 м ліній ОВЛ. Власник ОВЛ за шість місяців вводить лінії ОВЛ, про що складається та узгоджується сторонами відповідний акт вводу.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що власник ОВЛ зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість послуг в порядку, визначеному в п. 3 договору.

Пунктом 3 договору визначено, що загальна вартість послуг, передбачених договором, становить 76 111 грн. 44 коп. в т.ч. ПДВ; розрахунок та розмір щомісячної оплати за послуги визначені у додатку №1 до договору; вартість послуг власник ОПЛ має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п.2.3.3 договору.

Згідно п. 2.3.3 договору власник ОПЛ має право в односторонньому порядку змінювати та визначати нову вартість послуг шляхом письмового повідомлення власника ОВЛ про це не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати застосування нової вартості послуг. Власник ОВЛ вважається таким, що належним чином повідомлений про застосування нової вартості послуг, з моменту направлення йому про це письмового повідомлення цінним листом (з урахуванням поштового пробігу).

Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом одного року. Строк дії договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії.

З матеріалів справи вбачається, що разом із супровідним листом №002-16/17232 від 31.10.2017 позивачем на адресу відповідача було направлено в двох примірниках для підписання проекти додаткових угод № 1 від 27.10.2017, № 2 від 30.10.2017 про внесення змін до договору № 06062014 від 17.06.2014. Зі змісту проекту додаткової угоди №2 від 30.10.2017 до договору кількість опор повітряних ліній, до яких надається доступ за цим договором - 501 шт.; вартість послуг за рік становить 57 715 грн. 20 коп.; розмір плати за послуги з доступу до однієї опори становить 9 грн. 60 коп. на місяць; вартість послуг за місяць становить 4 809 грн. 60 коп.

Відповідач листом № 201 від 24.11.2017 повідомив позивача про відмову від укладення вищезазначених додаткових угод.

Предметом спору в даній справі є внесення змін до п.п. 1.1, 1.2, 2.3.3, 3.1, 3.2 договору № 06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, укладеного між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ФОП Барановим В.В.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст.638 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах, визначаються Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», який 04.06.2017 набрав чинності (надалі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону власник (володілець) інфраструктури об'єкта доступу (далі - власник інфраструктури об'єкта доступу) - це фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи; договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом; інфраструктура об'єкта будівництва - будинки, у тому числі житлового фонду, будівлі, споруди будь-якого призначення, опори зовнішнього освітлення, колектори, системи водопостачання та водовідведення, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв'язку та сигналізації (окремі або суміщені з електрообладнанням) тощо, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах; інфраструктура об'єкта електроенергетики - об'єкти електроенергетики, у тому числі опори ліній електропередачі, електричні підстанції тощо, придатні для надання власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах.

Відповідно до ст. 4 Закону забезпечення доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється за такими принципами: 1)державне регулювання доступу до інфраструктури об'єкта доступу; 2) доступ до інфраструктури об'єкта доступу виключно на договірній основі; 3) забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування ним; 4) доступність та відкритість інформації щодо можливості доступу до інфраструктури об'єкта доступу; 5) забезпечення надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу на строк не менше строку надання телекомунікаційних послуг споживачам; 6) ефективне користування інфраструктурою об'єкта доступу, доступ до якого є обмеженим.

Відповідно до ст. 16 Закону доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об'єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об'єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об'єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов'язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

У ч. 1 ст. 5 Закону зазначено, що Кабінет Міністрів України координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону Кабінет Міністрів України затверджує: 1)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва; 2)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту; 3)Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики; 4)Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку; 5)Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі; 6) інші правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.

Згідно ст. 6 Закону Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу погоджує Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту.

Відповідно до ст. 9 Закону Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах, здійснює такі повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу: 1) розробляє Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики; 2) розробляє та затверджує методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики.

Частиною 6 ст. 16 Закону визначено перелік істотних умов договору з доступу, зокрема, договір з доступу має містити такі істотні умови: 1) повне найменування сторін договору з доступу; 2) детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 5) порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування); 7) порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами); 9)відповідальність сторін; 10) умови розірвання договору з доступу; 11)особливості порядку внесення змін до договору з доступу; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 4, 5, 6 ст. 17 Закону розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону. Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу має, зокрема, встановлювати:

1) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення одноразової плати за доступ;

2) перелік робіт, що мають бути враховані для визначення періодичної плати за доступ;

3) перелік прямих витрат власника інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з утриманням елементів інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник;

4) механізм визначення розміру плати за доступ у вигляді формули із пропорційним розподілом витрат власника інфраструктури об'єкта доступу між замовниками, якщо вони використовують одні й ті самі елементи інфраструктури об'єкта доступу;

5) коефіцієнт зниження розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу у разі:

а) надання телекомунікаційних послуг у селищах і селах або на депресивних територіях;

б) надання виключно загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

6) підстави для перегляду розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу;

7) механізм визначення плати за транзит кабельних ліній у вигляді формули;

8) строки сплати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.

Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу поширюються на об'єкти доступу всіх форм власності.

Згідно ч. 7 ст. 17 Закону розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць; 3) за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище; 4) за доступ до елементів інфраструктури об'єкта транспорту - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць; 5) за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами. На вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із ч.6 ст. 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що супровідний лист №002-16/71232 від 31.10.2017, направлений на адресу відповідача на підставі Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» з проектом додаткових угод про внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014, не можна вважати належною дією на вимогу замовника у розумінні п.2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, оскільки вчинена вона не у строки, передбачені законом, оскільки таку дію не можна вважати належною з інших підстав, про що буде зазначено нижче.

Наказом ПАТ «Запоріжжяобленерго» №485-од від 17.10.2017 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» до затвердження методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідно до рішення дирекції товариства від 13.07.2017, затверджено вартість послуги доступу до інфраструктури об'єктів електроенергетики, які належать ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 09 грн. 06 коп. з урахуванням ПДВ за надання послуги з доступу до однієї опори повітряної лінії на місяць.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, сторонами не надано суду доказів затвердження Центральним органом виконавчої влади методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, на підставі якої визначається розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, а наказ ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 485-од від 17.10.2017 є внутрішніми документами позивача та не носить загально обов'язкового характеру, тобто позивач звернувся до відповідача з листом №002-16/71232 від 31.10.2017 передчасно.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено одночасного настання умов, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України для внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній; не обґрунтовано запропоновану ціну, визначену у додатковій угоді до договору та необхідність зміни інших запропонованих умов спірного договору; не доведено настання вичерпного переліку обставин, визначених ст. 652 Цивільного господарського кодексу України, для внесення змін до договору №06062014 від 17.06.2014 на використання опор повітряних ліній електропостачання напругою 0,4-6/10 для сумісного підвісу оптоволоконних ліній, та враховуючи, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору не змінилися за умов, зазначених в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Окрім того, в діях суду першої інстанції не вбачається порушень процесуального права, на що вказує апелянт, оскільки залишивши без розгляду клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи висновку судового експерта Давидової О.В. №279 від 04.04.2018 у зв'язку з тим, що позивачем він поданий не в строк, зазначений судом, та позивач не обґрунтував неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, місцевий господарський суд діяв у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, покладаються на ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 у справі №908/217/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 13.12.2018).