Ухвала
07 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 646/5224/17
провадження № 61-47522во18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: народний депутат України Рабінович Вадим Зіновійович, посол США в Україні Марі Лозі Йованович, про відшкодування моральної шкоди за нововиявленими або виключними обставинами,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: народний депутат України Рабінович В.З., посол США в Україні Марі Л. Й., про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) посадових осіб органів прокуратури.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на указані судові рішення.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року залишено без змін.
24 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року за нововиявленими або виключними обставинами, з підстав неоднакового застосування судом норм матеріального і процесуального права, та з підстав наявності істотних обставин для справи, що не були встановлені судом і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частинами другою та третьою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Враховуючи те, що Верховний Суд не змінював рішення судів попередніх інстанцій та не ухвалював нове судове рішення у цій справі, то постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року не є остаточним судовим рішенням, яке може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
Разом із тим, у заяві ОСОБА_1 не наведено жодної із підстав, визначених частиною третьою статті 423 ЦПК України для перегляду постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року за виключними обставинами.
Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 заявнику.
Керуючись статтями 423, 425 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України, треті особи: народний депутат України Рабінович Вадим Зіновійович, посол США в Україні Марі Лозі Йованович, про відшкодування моральної шкоди за нововиявленими або виключними обставинами повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак