ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 78405757

Озвучення тимчасово недоступне

**ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД**

Провадження № 22-ц/803/919/18 Справа № 201/18443/17

 

Суддя у 1-й інстанції - Казак С.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

05 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

**головуючого - Каратаєвої Л.О.**

****

**суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,**

****

**за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С. **

****

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА\_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА\_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Дніпропетровської філії, ОСОБА\_2, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання електронних торгів недійсними, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання протиправним та скасування рішення, -

  В С Т А Н О В И Л А:

26 грудня 2017 року ОСОБА\_1 звернувся до суду з позовом до Центрального ВДВС м.Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Дніпропетровської філії, ОСОБА\_2, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання електронних торгів недійсними, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання протиправним та скасування рішення. Просив суд визнати електронні торги від 19.09.2017 року недійсними; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 01.11.2017 року, а також визнати протиправним та скасувати рішення від 01.11.2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА\_4 на 22/100 частин домоволодіння по АДРЕСА\_3 в м.Дніпро (а.с.2-6,41-45).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА\_1 до Центрального ВДВС м.Дніпра ГТУЮ в Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ» в особі Дніпропетровської філії, ОСОБА\_2, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., третя особа - ПАТ«Укрсоцбанк» про визнання електронних торгів недійсними, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року, а саме: скасувати заборону відчуження 22/100 частин АДРЕСА\_4 які належать на праві власності ОСОБА\_2, ІНФОРМАЦІЯ\_1 (РНОКПП НОМЕР\_1, адреса місця проживання: 49000, АДРЕСА\_1) (а.с.206-210).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА\_1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.214-216).

*Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.*

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою державного виконавця Центрального ВДВС в м.Дніпрі Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області від 07.10.2015 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 14.08.2015 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА\_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 210403 грн. 04 коп. (а.с.140-142).

Також 07.10.2015 року державним виконавцем у відповідності до ст. 48, 50, 56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА\_1 в межах суми стягнення та постановою від 16.06.2017 було описано та арештоване належне боржнику ОСОБА\_1 на праві власності майно - 22/100 частин домоволодіння по АДРЕСА\_5 в м.Дніпро (а.с.46).

З метою визначення ринкової вартості майна, 26.06.2017 року державним виконавцем, відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА\_5, яким 06.07.2017 року складено висновок про ринкову вартість описаного та арештованого майна боржника (а.с.111).

Копія вказаного висновку відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» рекомендованим листом була направлена сторонам виконавчого провадження (а.с.112).

З метою розміщення інформації щодо реалізації майна боржника на офіційному сайті Державного підприємства «СЕТАМ» 07.08.2017 на адресу Дніпропетровської філії вказаного підприємства направлено відповідну заявку від 02.08.2017, до якої надано копію висновку та листа, яким сторони виконавчого провадження повідомлялись про результати визначення вартості майна (а.с.109).

Перші торги з реалізації арештованого майна, призначені на 28.08.2017 за стартовою ціною, встановленою у відповідності до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», в сумі 693000 грн. (згідно висновку від 06.07.2017 року), визнано такими, що не відбулись внаслідок відсутності допущених учасників торгів (а.с.118).

Після цього, у відповідності до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» та п.1 розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/15, було проведено уцінку майна до 85% його вартості та виставлено на другі торги за ціною 589050 грн.

За наслідками проведення останніх торгів 19.09.2017 переможцем визначено ОСОБА\_2, про що державним виконавцем складено протокол №286179 та 05.10.2017 та в цей же день затверджено начальником державної виконавчої служби акт про проведені електронні торги (а.с.60,160).

01\.11.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу видано свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА\_2 на 22/100 частин домоволодіння АДРЕСА\_2, що були придбані з торгів та в цей же день проведено державну реєстрацію права власності (а.с.183).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості та безпідставності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 18 розділу VII Порядку, та вказано, що зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Враховуючи передбачені законом особливості щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочин.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. 1-3,5, 6, ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення.

Стосовно безпосередньо результатів електронних торгів, то підставами для визнання їх недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Дослідивши наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду відповідають цим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, на які суд першої інстанцій дав обґрунтовуванні відповіді.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищенаведене, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в справі доказами. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

**П О С Т А Н О В И Л А:**

Апеляційну скаргу ОСОБА\_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: