ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78390547

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 405/2648/18

Провадження №1-кп/405/104/18

У Х В А Л А

м. Кропивницький 07 грудня 2018 року

Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2018 №12018120020002135 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працює, не одружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.07.1998 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 45 КК України (1960 року) вважається засудженим умовно з іспитовим строком 2 роки, зі штрафом 680 грн.;

- 28.01.1999 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України (1960 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 05.01.2005 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 26.12.2005 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- 11.05.2006 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- 15.03.2012 Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

судом у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Прокурором вказано на необхідність продовження строку обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з підстав вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, наявністю ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків , вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшилися.

Крім того, прокурором заявлене клопотання про продовження строку застосованого обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на 60 діб з підстав вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, наявністю ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшилися.

Захисником ОСОБА_5 заперечено щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , в обґрунтування чого вказано, що як встановлено під час розгляду, останній злочин не вчиняв, тому підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні. Можливо змінити запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав захисника.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_7 вказали про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .

Захисником ОСОБА_4 заперечував щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає:

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна.

Суд враховує, що залишається незмінним те, що ОСОБА_6 має п`ять судимостей за вчинення умисних злочинів проти власності та життя та здоров`я особи, за вчинення яких відбував покарання, зокрема у виді позбавлення волі, неодружений, не працює.

Щодо доводів захисників про відсутність вказаних ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у разі визнання їх винними, враховуючи наявність попередніх судимостей, з огляду на вірогідність переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність або зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене та те, що станом на даний момент, судове слідство у даному кримінальному провадженні не завершене, суд вважає, за доцільне продовжити ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, зважаючи на встановлені ризики та те, що станом на даний момент, судове слідство у даному кримінальному провадженні не завершене, суд вважає за доцільне продовжити строк застосованого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 197, 199, 331 369, 372 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

продовжити ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 13 год. 00 хв. 07 грудня 2018 року до 13 год. 00 хв. 05 лютого 2019 року.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у домашнього арешту -задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, тобто з 07 грудня 2018 року до 07 лютого 2019 року.

Копію ухвалу направити до ДУ “Кропивницька УВП (№14)” та в Кропивницький ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8