ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 78377653

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ** **

УХВАЛА

**"30" листопада 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17 **

** **

**Господарський суд Закарпатської області у складі **

**головуючого судді Васьковського О.В.,**

**розглянувши матеріали**

**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансКом”, м. Ужгород

**до відповідача 1 **Ужгородської міської ради, м. Ужгород

**до відповідача 2 **Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород** **

**про **стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги,

За участі секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.

**Представники:**

**від позивача — **ОСОБА\_1, директор товариства, ОСОБА\_2, адвокат, договір про надання юридичних послуг ТК № -1 від 03.08.2017 року

**від відповідача 1 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**від відповідача 2 – ** ОСОБА\_3 (дов. № 03-17/2 від 05.01.18р., дов. № 03-17/3 від 05.01.18р.)

**СУТЬ СПОРУ: **стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

У судовому засіданні 30.11.18 за участі представників сторін судом розглянуто клопотання позивача №107 від 18.10.18 про колегіальний розгляд справи та встановлено наступне.

Позивач вказане клопотання вмотивовує тим, що відповідач не визнає позову, а також вказує на рідкісний характер справи у сфері інформаційних технологій, предмет спору, відсутність письмового договору та складність доведення позовних вимог, у зв’язку з чим, просить суд призначити колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.11.2018 року у даній справі судом відмовлено у задоволенні даного клопотання через наступні мотиви. З матеріалів справи суд встановив, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження. Зокрема, суд зазначив, що позивач у підтвердження надання зазначених послуг посилається у позовній заяві на договір про надання послуг №52 від 05.10.2016 року, згідно якого, ніби-то, надавалися послуги з доступу до системи відеоспостереження, сторонами якого є позивач та відповідач 2. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що вказана справа не є складною, відсутній великий обсяг доказів для дослідження, відсутній суспільний інтерес.

Однак, такий висновок суду, на думку позивача, є помилковим, а тому останній доводить необхідність колегіального розгляду даної справи. Зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на відсутність договору у формі єдиного документа між ним та відповідачами та на факт надання послуг у спрощений спосіб. Зазначену обставину: відсутність договору у формі єдиного документа, неодноразово визнавали і відповідачі. Тому, позивач вважає, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та предметом спору у справі №907/728/17, а дійшов помилкових висновків про відсутній великий обсяг доказів, простоту справи, оскільки дана справа, крім іншого, становить суспільний інтерес, у підтвердження чого наведено інтернет-посилання .

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення суми 651222 грн. 60 коп. заборгованості за надані послуги доступу до системи відеоспостереження.

Частиною 1 ст.32 ГПК України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Частиною 1 ст.33 ГПК України визначено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Дані положення кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено у відповідності з вимогами ст.ст.73-74, 76-79 ГПК України, що вказана справа є складною, у розумінні ст.33 ГПК України, як і не встановлено судом обставин віднесення даної справи до категорії, яка передбачає складність її розгляду, зумовлену характером спору, обставинами справи, наявністю великого обсягу доказів, які підлягають дослідженню, наявністю суспільного інтересу чи з інших підстав.

Подані заявником в якості обгрунтування суспільного резонансу справи посилання на матеріали (друковані та відео), розміщені в мережі інтернет, не є переконливими та достатніми для висновку про те, що спір є складним у розумінні статті 33 ГПКУ. Публікації ж про наявний між суб’єктами господарювання спір, висвітлення його обставин в засобах масової інформації носять інформативний характер та свідчить про гласність та відкритість інформації щодо справи. Слід наголосити, що спір є виключно господарсько-майновим та заявлений з метою стягнення саме на користь позивача, як суб’єкта господарювання, заявленої та оспорюваної грошової суми, яка за своїм змістом та призначенням можу бути лише його особистим прибутком.

Між тим, поняття категорії і складності справи, як і доводи, наведені стороною на підтвердження тих чи інших обставин,- в даному випадку, щодо підставності заяви про призначення колегіального розгляду справи - оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, в кожному окремому випадку. При цьому, положення статті 33 ГПК України передбачає саме право суду першої інстанції розглянути будь-яку справу колегіально, тобто така стаття не носить імперативний характер.

З огляду на наявний у справі господарський спір, в якому заявлено одну майнову вимогу, оцінивши наведені доводи позивача, судом не встановлено підстав для розгляду даної справи у колегіальному складі, відтак в задоволенні клопотання належить.

Керуючись** **ст. ст. 32, 33, 42, 46, 120, 121, 182, 183, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

** **

** ПОСТАНОВИВ:**

у задоволенні клопотання позивача про колегіальний розгляд справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

**Суддя О.В. Васьковський**

Ухвала № 79312006

Відкрити повний перегляд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" січня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/728/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород

до Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач-1)

до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород (відповідач- 2)

про стягнення з Ужгородської міської ради суми 651222,60 грн. заборгованості за надані послуги,

представники сторін : не викликалися,

ВСТАНОВИВ:

Дана справа за наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями ухвалою суду від 10.08.18 прийнята до провадження суддею Васьковським О.В., у справі призначено підготовче провадження.

10.12.18 позивачем подано заяву про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі; у цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя Васьковський О.В. за наслідками розгляду зазначеної заяви позивача у даній справі дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що ним постановлено ухвалу від 20.12.18 про зупинення провадження у справі до вирішення у встановленому законом порядку питання про відвід судді, матеріали справи передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді.

За результатами проведення 02.01.19 автоматизованого розподілу справи для розгляду заяви про відвід судді Васьковського О.В. визначено суддю Ушак І.Г.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Ушак І.Г. з 03.01.2019 року та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду заяви, 04.01.2019 року на підставі розпорядження керівника апарату проведено повторний автоматизований розподіл справи № 907/728/17 (заяви про відвід головуючого судді Васьковського О.В. (вх. №02.3.1-09/15687/18 від 10.12.2018). Автоматизованою системою сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями (причина: не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи).

У пункті 2.3.60 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із наступними змінами) зазначено, що у разі усунення обставин, які унеможливлюють здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, такий розподіл відбувається відповідно до вимог цього Положення.

Станом на 14.01.2019 відпала причина для проведення повторного автоматизовагого розподілу заяви про відвід головуючого судді Васьковського О.В. (тимчасова непрацездатність судді Ушак І.Г.), тому керівником апарату господарського суду Закарпатської області погоджено передачу та передано зазначену заяву для подальшого розгляду судді Ушак І.Г. без проведення повторного автоматизованого розподілу.

Розглянувши заяву позивача - ТОВ «ТрансКом» - про відвід судді Васьковського О.В., суд встановив наступне.

Як вбачається з тексту заяви така мотивована тим, що 05.12.18 позивач ознайомився із матеріалами даної справи № 907/728/17 та витягом з протоколу від 30.11.18 передачі справи раніше визначеному судді, відповідно до якого головуючим суддею визначено Васьковського О.В.

Заявник посилається на дані сайту судової влади за посиланням https://court, gov. ua/los documents/79015/5008/ про оприлюдненння Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, де зазначено, що згідно п. 2.3.43, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду - справу передано наступному складу суду: Суддя-доповідач: Васьковський О.В.

Заявник зазначає, що справа № 907/728/17 не могла бути розподілена знову судді-доповідачу Васьковському О.В. по жодному і з даних пунктів, оскільки вони не відповідають конкретній ситуації, а саме: закінчення строків підготовчого судового провадження. Посилається на те, що ухвалою від 10.08.2018р. суддя Васьковський О.В. призначив підготовче засідання у порядку загального позовного провадження на 28.08. 2018р., у період з 03.10.2018р. по 11.10.2018р. справа була зупинена (ухвала суду від 03.10.2018р.), отже 60-ти денний строк підготовчого провадження у справі сплив 17.10.2018 року.

Заявник посилається на те, наведеними пунктами Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення) врегульовано питання передачі судових справ раніше визначеному складу суду в інших випадках, а відповідно до п.4 рішення № 16 Ради суддів України від12.04.2018 року з 15 березня 2018 року втратили чинність п. п. 2.3.43 - 2.3.46, додатки №1-6, №8-13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року.

Таким чином, позивач вважає, що на підставі п.п. 4, 5 ст. 35 ГПК України суддя Васьковський О.В. не може розглядати справу № 907/728/17.

Звертає також увагу на процесуальні рішення судді Васьковського О.В., які, на його думку, можуть свідчити про упередженість судді.

Зокрема, вказує, що у матеріалах справи наявна коротка ухвала від 30.11.2018р. про відмову у повторному клопотанні про колегіальний розгляд справи, повний текст якої судом не виготовлений або не був наданий на ознайомлення позивачу.

Також, зазначає, що у матеріалах справи наявна ухвала від 30.11.2018р. про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу з тих підстав, що додаток до позовної заяви поданий із порушенням вимог ГПК (не був поданий ні разом із першою заявою по суті спору, ні при розгляді суддею Пригарою Л.І., ні після задоволення відводів), що, як вважає позивач, не відповідає дійсності і про що судді повинно було бути достеменно відомо.

Васьковський О.В. розглядав клопотання про залучення третьої особи від 03.04.2018р. подане ще на ім'я судді Пригари Л.І., аналогічно 03.04.2018 року подавався додаток до позовної заяви у порядку ст. 90 ГПК України. Окрім того, зазначає позивач, що в ухвалі суд не звернув уваги, що відповіді на запитання фактично не надані, а поданий відповідачем не уповноваженою на те особою (без відповідно прописаних повноважень у довіреності і доказів, що підписант є посадовою особою обох відповідачів).

Позивач зазначає, що відмовивши у застосуванні заходів процесуального примусу, суд приступив до розгляду наступних клопотань та не вирішив питання щодо надання представником відповідача обґрунтованих і зрозумілих відповідей по суті спору, не розглянув клопотання про залучення у справу третіх осіб.

За змістом заяви позивач зазначає, що через викладені події неупередженість судді Васьковського О.В. викликає сумнів; вважає, що суддя має наперед сформовану позицію до представника позивача і директора товариства у цій справі.

Вирішуючи питання про відвід судді Васьковського О.В. у даній справі, суд приймає до уваги таке.

Підстави заявлення відводу судді врегульовані приписами ст. 35 ГПК України, згідно яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо :

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ст. 36 ГПК України, яка регулює питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи, встановлено, що, зокрема, суддя, який брав участь у вирішенні справи, не може брати участі у новому розгляді справи судом після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до положень ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997р.) передбачає право кожного на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

За приписами ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

За рішенням у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд, з огляду на викладені приписи чинного законодавства, що регулюють питання відводу судді, підстав для відводу та порядку вирішення відводу, дійшов висновку, що наведені вище доводи позивача у даній справі не можуть бути в розумінні ст. 35, 36 ГПК України підставою для відводу судді Васьковського О.В.

Так, 30.11.18 судом у відповідності до порядку визначеного Положенням про автоматизовану систему документообігу суду в редакції 15.09.16 з урахуванням п.4 рішення Ради суддів України від 12.04.18 було здійснено автоматизований розподіл клопотання позивача про залучення третьої особи (як документу, зазначеного в ч. 2 ст. 6 ГПК України ) з оформленням витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 30.11.18.

За приписами ч.1 ст.32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Пунктом 17.4 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зазначений витяг з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.18 створений та видрукуваний з системи «Діловодство спеціалізованого суду», яка налаштована у відповідності до вимог чинного Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Згідно п.5 ч.1 Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністратором АСДС є державне підприємство "Інформаційні судові системи", віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України. Підприємство є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи (далі - ЄСІС) та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) і вживає заходів, пов'язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування АСДС та інших підсистем, у тому числі в якості системного інтегратора, та відповідає за коректне відображення відомостей на веб-порталі Судова влада України, про які йдеться у заяві про відвід.

Судом встановлено, що некоректне відображення відомостей щодо автоматизованого розподілу виявлено і в інших господарських судах. У зв'язку з чим, про виявлену помилку щодо відображення вказаних відомостей господарським судом Закарпатської області на адресу ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України надіслано запит № 01-11/6635/18 від 20.12.18 для з'ясування вказаних обставин та усунення виявлених помилок.

Листом від 4.01.19 за № 46/0/2-19 ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України у відповідь на вищенаведений запит повідомлено господарський суд Закарпатської області про те, що «…у поновленій версії 1.34.4 комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» (далі - КП «ДСС», вихід якого у промислову експлуатацію відбувся 29 грудня 2018 року, було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства інформацію щодо пунктів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яка відображається у протоколах про автоматизований розподіл справ.»).

Таким чином, встановлено, що твердження позивача про застосування судом при проведенні 30.11.18 авторозподілу клопотання про залучення третьої особи п.п. 2.3.43, 2.3.46 Положення про автоматизовану систему документообігу, які втратили чинність з 15.03.18, не відповідають дійсності, натомість, мало місце некоректне відображення на веб-порталі судової влади України відомостей щодо протоколу передачі справи раніше визначеному судді зумовлене системною помилкою, за виникнення та усунення якої відповідає адміністратор АСДС - ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України.

За приписами ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. З огляду на наведене, неспроможними є твердження позивача щодо неможливості передачі справи (клопотання позивача про залучення третьої особи) раніше визначеному складу суду через закінчення строків підготовчого провадження, оскільки такі обставини не є підставою для зміни складу суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що посилання заявника на порушення порядку визначення судді для розгляду справи - клопотання позивача про залучення третьої особи - як на підставу відводу судді Васьковського О.В. від вирішення даної справи за змістом п. 4 ч. 1ст. 35 ГПК України не знайшло документального підтвердження.

Позивач посилається також на те, що при ознайомленні 5.12.18 з матеріалами справи його представник позивача зазначив про ознайомлення та зняття фотокопії т. 3 справи на 56 арк. та про наявність непідшитої короткої ухвали суду про відмову у клопотанні про колегіальний розгляд справи. З матеріалів справи вбачається, що повний текст зазначеної ухвали від 30.11.18 про відмову у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи виготовлений судом 07.12.18, про що свідчить відмітка на звороті ухвали. Разом з тим, наведена обставина не є підставою відповідно до вищенаведених приписів процесуального закону для відводу складу суду.

Інші твердження позивача наведені у заяві про відвід (щодо розгляду судом клопотання про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу, клопотання про залучення третіх осіб) зводяться до незгоди його як сторони з процесуальними рішеннями суду у даній справі, що за змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України також не може бути підставою для відводу.

За таких обставин заява позивача про відвід судді Васьковського О.В. не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України,

суд постановив:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом", м. Ужгород про відвід судді Васьковського О.В. від розгляду справи № 907/728/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ушак І.Г.